Рішення від 30 листопада 2025 р. у справі №739/1086/25 — Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/1086/25

Провадження № 2-а/739/58/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2025 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді - Кочура О.О.,

при секретарі - Головня І.І.,

за участі: позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Єрмоленко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,- ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №293 від 26.05.2025 рокупро притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення просить закрити. Позовні вимоги вмотивовані тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №293 від 26.05.2025 року, позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та застосовано до нього стягнення у вигляді штрафу у в сумі 17000 грн. Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало неприбуття 04.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці №2534968, яка була надіслана позивачу засобами поштового зв`язку 19.02.2025 року. Відповідач зазначає в постанові, що надіслана повістка повернулася без вручення з підстави «адресат відсутній за вказаною адресою», що вважається належним оповіщенням військовозобов`язаного про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Вищевказану постанову позивач вважає незаконною оскільки відповідач не дотримався наведених в ст. 280 КУпАП правил, внаслідок чого притягнув його до відповідальності за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, зокрема відсутності його вини в неявці по повістці до ТЦК та СП. Оскільки позивач не міг отримати повістку через відсутність на території України ( з 17.08.2024 року по 14.05.2025 року він перебував за кордоном, перетинав кордон України, на законних підставах, що підтверджується штампами в закордонному паспорті).

08.07.2025 року представником відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 до суду було подано відзив на позовну заяву, в якому представник заперечуючи проти позову зазначає, що згідно інформації з ЄДРПВР «Оберіг» ОСОБА_1 уточнив свої облікові дані 01.07.2024 року при особистій явці до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де зазначив, що він проживає за адресою: АДРЕСА_1 . 19.02.2025 року за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з накладеним кваліфікованим електронним підписом керівника РТЦК та СП була сформована повістка за № 2534968, яка надіслана ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку. Однак, вищезазначена повістка повернулася адресанту 28.02.2025 року із відміткою пошти про «повернення» по причині «адресат відсутній за вказаною адресою». З цього вбачається, що в розумінні п.41 Порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2025 року, ОСОБА_1 був належним чином оповіщений про дату та час виклику, адже адреса поштового відправлення (повістки) збігається з адресою, зазначеною ним при уточненні облікових даних. З огляду на вищевикладене, просять відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі. Позивач ОСОБА_1 правом на подання відповіді на відзив не скористався. У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги та повідомив суду, що був відсутній на території України більше дев`яти місяців про що надав копію свого паспорту для виїзду за кордон, де відображено відомості перетину кордону. При поверненні на територію України відносно нього на пункті пропуску представником ІНФОРМАЦІЯ_3 14.05.2025 року було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та визначено дату розгляду даного протоколу і вручено його копію. Але оскільки він з 2021 року являється особою з інвалідністю ІІІ групи та до від`їзду за кордон мав офіційну відстрочку від мобілізації, тому вважав, що після продовження строку дії висновку МСЕК він повідомить ІНФОРМАЦІЯ_4 про наявність документів, що підтверджують його статус. Про те, що він перебуваючи за кордоном може уточнити дані через застосунок «Резерв+» про зміну адреси місця проживання він дізнався вже після повернення до України. Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 Єрмоленко О.С. у судовому засіданні просила суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на обґрунтування, зазначені у відзиві на позовну заяву. Додала, що ОСОБА_1 перебуваючи за кордоном мав можливість скористатись електронним застосунком «Резерв+» та оновити дані про зміну адреси фактичного проживання. Заслухавши вступне слово сторін, дослідивши матеріали справи, відзив з доданими документами, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що 14.05.2025 начальником групи документального забезпечення майором ОСОБА_3 складено протокол №1573 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , згідно якого «05.03.2025 року під час дії особливого періоду було надіслано повістку поштовим зв`язком військовозобов`язаному ОСОБА_1 на підставі підпункту 2 пункту 41 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період « затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2024 року та на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», від 01.05.2023 року №255/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», від 05.02.2024 року №50/2024 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», від 23.07.2024 року №469/2024 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», прибути на 9 год. 00 хв. 10.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних, проходження медичного огляду і подальшого можливого призову на військову службу по мобілізації в особливий період. Днем отримання (такого поштового відправлення) повістки військовозобов`язаним ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією від поштового оператора (день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання. Отже, будучи належним чином оповіщеним військовозобов`язаний ОСОБА_1 не прибув на 9 год.00 хв. 10.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Даним фактом не прибуття він порушив вимоги абз.1 ч.1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», абзац 7 ч.1 ст.22 цього Закону, тобто він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Зі зворотної сторони протоколу знаходяться пояснення ОСОБА_1 про те, що він частково провину визнає, тому що перебував за межами країни (а.с.22). 26.05.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_4 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 та виніс постанову №293 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Згідно вказаної постанови начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 встановив, що «в умовах особливого періоду ОСОБА_1 в порушення вимог пункту 21 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 та абзацу 8 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не з`явився 04..03.2025 року за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 по повістці №2534968, яка була надіслана зазначеному громадянину засобами поштового зв`язку (рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів відведених законодавством для уточнення своїх облікових даних , у тому числі адреси проживання) 19.02.2025 року. Однак, вищезазначена повістка (поштове відправлення) повернулося адресанту із відміткою пошти про «повернення» про причині «адресат відсутній за вказаною адресою». Враховуючи вищевикладене, встановлено порушення громадянином ОСОБА_1 ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме: Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, та на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17 000 грн. (а.с.18). Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки. Для громадян, які самостійно прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв`язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, час явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлюється протягом двох місяців з дня проходження військово-лікарської комісії. Під час вручення повістки представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов`язані назвати свої прізвища, ім`я та по батькові, посади, а також пред`явити службові посвідчення. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст. 235 КУпАП). Відповідно п. 41 Порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою КМУ № 560 (в редакції на момент вказаних правовідносин) належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання. Натомість станом на дату виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач не з`явився, про поважність причин своєї неявки не повідомив, підтверджуючих обставин поважності причини неприбуття не надав, як того вимагає пункт 23 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, а саме: поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). Враховуючи те, що позивач не з`явився до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у встановлений відповідачем строк, для подальшого забезпечення відповідачем виконання вимог статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд приходить до висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП, як наслідок оскаржувана постанова прийнята відповідачем в межах наданих йому повноважень та правомірно. Таким чином, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП відповідає встановленим судом фактичним обставинам справи, стягнення накладено в межах санкції ч.3 ст.210-1 КУпАП, отже підстав для її скасування судом не встановлено. Тому, із врахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що позивача ОСОБА_1 було правомірно притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Відповідно до положень ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, керуючись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», зокрема, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно було винесено оскаржувану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності №293 від 26.05.2025 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, беручи до уваги положення ст.139 КАС України, та з огляду на те, що позов до задоволення не підлягає, відсутні підстави для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат.

Керуючись ст. ст. 241-243, 245, 246, 250, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.О.Кочура

Повний текст рішення буде виготовлений та підписаний головуючою 08.12.2025 року.