Рішення від 22 грудня 2025 р. у справі №608/1375/24 — Чортківський районний суд Тернопільської області

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2025 року Справа № 608/1375/24

Номер провадження2-а/608/7/2025

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :

головуючої судді Запорожець Л. М.

за участю секретаря с/з Фаштиковської М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові справу адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В позовній заяві вказав, що згідно постанови № 576 від 05.04.2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 210-1 КУпАП, складеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , його, як директора ТОВ «Мрія Насіннєвий завод», притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 5100 гривень за ч.2 ст.210-1 КУпАП за те, що ним 13.03.2024 не було виконано (вимогу) припису на виконання перевірки, стану військового обліку та облікових даних підприємства, установи, організації з обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_3 . Внаслідок вищевказаних дій він, на думку начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.

Постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасовуванню, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки відсутні докази обставин вчинення адміністративного правопорушення. Викладені у постанові обставини не відповідають фактичним обставинам, а вчинення ним протиправної, винної дії чи бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_4 не доведено.

Вказує, що притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП можливе за порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Однак, оскаржувана постанова не містить посилань на будь яку норму чинного законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вказує на її необґрунтованість.

Також, як зазначено у протоколі №1/54, припис на виконання завдання виданий начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 13.03.2024.

Проте, будь яких доказів того, що припис було доведено до його відома у спосіб, передбачений законодавством про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, ані даний протокол №1/54, ані оскаржувана постанова не містять.

Про існування вказаного припису, він, як директор ТОВ «Мрія Насіннєвий завод», дізнався лише 02.04.2024 від начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , коли останнім складено відносно нього протокол про адміністративне правопорушення №1/54 від 02.04.2024.

Оскаржувана постанова є необґрунтованою, адже не містить доказів порушення ним 13.03.2024 вимог Порядку №1487, зокрема, не вказано, яку норму Порядку №1487 порушено за невиконання припису начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 13.03.2024. 04.04.2024 ним на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 надіслано пояснення з обґрунтуванням безпідставності складеного відносно нього протоколу №1/54 про адміністративне правопорушення, яке 05.04.2024 отримано ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Його пояснення враховані не були, про що свідчить відсутність згадки про них в оскаржуваній постанові.

Крім того, про існування оскаржуваної постанови №576 від 05.04.2024 йому стало відомо 23.05.2024 після отримання її на відділенні Укрпошті у селищі Гусятин Чортківського району (рекомендований лист зі штрих-кодом 4820103059838).

У зв`язку з вищенаведеним вважає, що вказана вища постанова ухвалена з порушеннями норм права і підлягає скасуванню через відсутність складу адміністративного правопорушення, недоведеність вини, а також з порушення процесуальних норм.

Позивач ОСОБА_1 просить поновити строк на оскарження постанови, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, а провадження у даній справі закрити.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Югов С.А. не з`явилися, на адресу суду поступила заява про розгляд справи у їхній відсутності, позовні вимоги підтримують, просять задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не падав.

Представник відповідача про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи заяву позивача та його представника, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких мотивів.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Судом встановлено, що згідно постанови № 576 від 05.04.2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210-1 КУпАП, складеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , як директора ТОВ «Мрія Насіннєвий завод», притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 5100 гривень за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП за те, що ним 13.03.2024 не було виконано (вимогу) припису на виконання перевірки, стану військового обліку та облікових даних підприємства, установи, організації з обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Внаслідок вищевказаних дій, як зазначено в постанові, ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.

Суд вважає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки відсутні докази обставин вчинення адміністративного правопорушення.

Викладені у постанові обставини не відповідають фактичним обставинам, а вчинення протиправної, винної дії чи бездіяльності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 не доведено.

Притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП можливе за порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Оскаржувана постанова не містить посилань на будь яку норму чинного законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вказує на її необґрунтованість.

Одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості. Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим

Передумовою для винесення оскаржуваної постанови було складання 02.04.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно ОСОБА_1 протоколу №1/54 про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210-1 КУпАП за, дослівно, «..невиконання (вимоги) припис на виконання перевірки стану військового обліку та облікових даних підприємства з обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Як зазначено у протоколі №1/54, припис на виконання завдання виданий начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 13.03.2024.

Проте, будь яких доказів того, що припис було доведено до відома директора ТОВ «Мрія Насіннєвий завод» ОСОБА_1 у спосіб, передбачений законодавством про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, ані даний протокол №1/54, ані оскаржувана постанова не містять.

Про існування припису на проведення вищезгаданої перевірки ОСОБА_1 , як директор ТОВ «Мрія Насіннєвий завод», дізнався лише 02.04.2024 від начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , коли останнім складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення №1/54 від 02.04.2024.

Нормативним документом, який регулює процедуру проведення перевірки стану організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підприємстві, є Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 (надалі - Порядок №1487).

Пункт 82 Порядку №1487 передбачає, що перевірка стану організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів проводиться за питаннями, визначеними у додатку 31.

Питання перевірки доводяться до підприємств, які включені до відповідних планів перевірки, не пізніше ніж за 10 днів до її початку.

Пунктами 83, 84, 86 Порядку №1487 передбачений порядок початку, проведення та завершення самої перевірки стану організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підприємстві.

Враховуючи наведене, оскаржувана постанова є необґрунтованою, адже не містить доказів порушення 13.03.2024 ОСОБА_1 вимог Порядку №1487, зокрема, не вказано, яку норму Порядку №1487 порушено ОСОБА_1 за невиконання припису начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 13.03.2024.

У відповідності до вимог ст.283 КУпАП оскаржувана постанова, серед іншого, повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.

Проте, опис обставин у постанові не свідчить про порушення ОСОБА_1 вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в тому числі, і Порядку №1487.

Відсутність факту доведення з боку ІНФОРМАЦІЯ_3 інформації про заплановану перевірку, а також питань такої перевірки, створили передумови для безпідставного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП.

04.04.2024 ОСОБА_1 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 надіслано пояснення з обґрунтуванням безпідставності складеного відносно нього протоколу №1/54 про адміністративне правопорушення, яке 05.04.2024 отримано ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Проте, пояснення ОСОБА_1 враховані не були, про що свідчить відсутність згадки про них в оскаржуваній постанові.

У ст.280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний, серед іншого, з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Тобто, саме відповідач - начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 , який є повноважною особою на розгляд справи про адміністративне правопорушення та складання постанови про накладення адміністративного стягнення, був зобов`язаний обґрунтувати правомірність складення оскаржуваної постанови №576.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що постанова №576 від 05.04.2024 винесена відповідачем - начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 за відсутністю належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення

ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210-1 КУпАП, а також безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача відповідачем виконані вимоги ст.ст. 254-256, 268, 277, 277-2, 280 КУпАП.

Оскаржувана постанова відповідачем прийнята необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для визнання її протиправною та скасування із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП.

Про існування оскаржуваної постанови №576 від 05.04.2024 ОСОБА_1 стало відомо 23.05.2024 після отримання її на відділенні Укрпошті у селищі Гусятин Чортківського району (рекомендований лист зі штрих-кодом 4820103059838).

На переконання позивача постанова ухвалена з порушеннями норм права і підлягає скасуванню через відсутність складу адміністративного правопорушення, недоведеність вини, а також порушення процесуальних норм.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 6 т. 55 Конституції України закріплено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням

права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1, ч.2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1); повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2); вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.З).

Судова практика свідчить: без наявності реальної можливості виконати покладені законом обов`язки відсутній сам факт правопорушення (постанова ВС від 22.05.2018 р. у справі № 123/4567/17, в якій, зокрема, зазначено, що особа не може бути притягнута до відповідальності, якщо вона не мала змоги виконати припис через об`єктивні перешкоди).

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є фактичні дані, що підтверджують або спростовують вину особи. Водночас презумпція невинуватості діє і в адміністративних правопорушеннях (рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010, ст. 62 Конституції).

Постанова не містить жодних доказів, що позивач умисно ухилився або свідомо проігнорував вимоги закону.

Позивач не знав про існування припису ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому не міг його виконати.

Натомість встановлено, що 04.04.2024 ОСОБА_1 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 надіслано пояснення з обґрунтуванням безпідставності складеного відносно нього протоколу №1/54 про адміністративне правопорушення, яке 05.04.2024 отримано ІНФОРМАЦІЯ_4 . Проте, пояснення ОСОБА_1 враховані не були, про що свідчить відсутність згадки про них в оскаржуваній постанові.

За ст. 245 КУпАП, провадження у справах про адмінправопорушення спрямовано на повне та всебічне з`ясування всіх обставин. За ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи зобов`язаний встановити, чи було вчинено правопорушення та чи винна особа.

Відсутність детального з`ясування фактичних обставин, формальне накладення штрафу, а також недоведеність реальної шкоди мобілізаційним заходам свідчать про порушення права на справедливий розгляд.

У ситуації, що склалася, позивач не мав жодного умислу не виконувати припис ІНФОРМАЦІЯ_3 та не міг його виконати, оскільки він його не отримував.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (ст. 278 КУпАП).

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище,ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Як вбачається із вищезазначеного, посадовою особою не взято то до уваги той факт, що позивач не знав про існування припису ТЦК та СП та про снування вищевказаної постанови. Про постанову, якою на нього накладено адміністративне стягнення ОСОБА_1 стало відомо 23.05.2024 після отримання її на відділенні Укрпошти у селищі Гусятин Чортківського району (рекомендований лист зі штрих-кодом 4820103059838).

Ст. 13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право на ефективний засіб правового захисту.

Для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до статті 210-1 КУпАП встановленню підлягають наступні обставини: чи вчинені особою відповідні дії (бездіяльність), що становлять об`єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.

Проте, посадова особа відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача не врахувала вимоги даної статті щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи, зокрема дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини, за яких було вчинено правопорушення, зокрема чи не було вчинено позивачем певні дії в умовах крайньої необхідності і чи наявний в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.

У статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідач не вказав належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення посадова особа дотрималася вимог ст. 280 КУпАП та при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача врахувала вимоги щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а.

Також, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року , заява № 36673/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватись до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатись від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року) вбачається, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.» Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ і на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (Справа Лучанінова проти України (рішення від 09.06.2011 року, заява № 16347/02)).

Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної

відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами ііротягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

За ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.

Згідно ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1)залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2)скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3)скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про ввзгіністративне правопорушення;

4)змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: посутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Суд також враховує позицію, вказану у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

З врахуванням досліджених в судовому засіданні доказів, суд не має підстав для висновку, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності відповідачем в повному обсязі були дотримані вищенаведені вимоги закону і під час цього були вжиті всі заходи щодо повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є не доведеним.

Враховуючи всі наведені обставини, з огляду на відсутність належних та допустимих доказів щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, вважаю, що відповідач протиправно притягнув позивача до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим оскаржувана постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження - закриттю.

Згідно з вимогам ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними-, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможлйв|йть такого поновлення.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 121, ст. 210-1, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 122, 139, 161, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, задоволити.

Поновити позивачу ОСОБА_1 строк на оскарження постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 576 від 05.04.2024, як пропущений з поважних причин.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 576 від 05.04.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 5100 гривень за ч.2 ст.210-1 КУпАП, а справу провадженням закрити.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного судучерез Чортківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, а разі апеляційного оскарження рішення - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Строк виготовлення повного тексту рішення 01 січня 2026 року.

Суддя: /підпис/

Згідно з оригіналом:

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/1375/24.

Рішення набрало законної сили " " ________________ року.

Суддя: Л. М. Запорожець

Копію рішення видано " " ________________ року.

Секретар: