Рішення від 25 грудня 2025 р. у справі №722/2563/25 — Сокирянський районний суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 722/2563/25

Номер провадження 2-а/722/71/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2025 року Сокирянський районний суд Чернівецької в складі:

головуючого судді Суського О.І.,

при секретарі Сімак О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим представником позивача Побережною Оленою Дмитрівною до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Побережна О.Д. звернулася до Сокирянського районного суду Чернівецької області з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову №2230, винесену 18.07.2025 року, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковникомОСОБА_2 , згідно якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 17000 грн, а провадження відносно позивача закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення. Також просила визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити його.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно оскаржуваної постанови позивач ОСОБА_1 , будучи військовозобов`язаним та перебуваючи на військовому обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_1 , був належним чином ознайомлений з вимогами розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №2/5508 від 15.06.2025 року про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою уточнення військово-облікових даних. У постанові також зазначено, що на вказаний час і дату ОСОБА_1 не з`явився, про поважність причин неявки не повідомив, та в подальшому не з`являвся, чим порушив правила військового обліку в особливий період та законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абз.3 ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", ч.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", ч.1, 2 ст.17 Закону України "Про оборону", що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Громадянин ОСОБА_1 на розгляд даної справи про адміністративне правопорушення не з`явився, хоча згідно даних протоколу був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про поважні причини неявки не повідомляв. Дослідивши матеріали справи, в діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №2230 від 08.07.2025 року та іншими матеріалами справи у сукупності. На підставі вищевикладеного на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.

Вважає, що дана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки у її змісті відсутнє зазначення конкретних доказів, на підставі яких було встановлено обставини правопорушення, окрім протоколу про адміністративне правопорушення №2230 від 08.07.2025 року, який складено з порушеннями положень КУпАП. Зокрема, даний протокол було складено безпідставно, оскільки відсутні належні та допустимі докази вчинення адміністративного правопорушення, яке зазначено в його змісті. При цьому,під час його складання, ОСОБА_1 в усній та письмовій формі пояснював працівникам ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що його не було ознайомлено з вимогами розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 №2/5508 від 15.06.2025 року про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 та йому не вручалася повістка.

Крім того, у змісті вищезазначеного протоколу не заповнено графу "До протоколу додається", що свідчить про відсутність будь-яких інших доказів вчиненого правопорушення.

Зазначені обставини свідчать про очевидну відсутність у позивача ОСОБА_1 умислу на порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Щодо строків звернення до суду встановлених ч.1 ст.286 КАС України, то позивачем ОСОБА_1 не отримувалася від відповідача у будь-який спосіб копія оскаржуваної постанови, а про її наявність він дізнався лише10.11.2025 року, отримавши сповіщення у мобільному застосунку "Приват24" про блокування його карткового рахунку виконавчою службою, після чого 13.11.2025 року він звернувся до Сокирянського ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області Західного МУЮ з відповідною заявою (зареєстрована за вх. №29.5-40/3304), на яку цього ж дня отримав відповідь за вих. №295-41/19204 та копію оскаржуваної постанови. Дані обставини підтверджуються копією заяви до Сокирянського ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області Західного МУЮ від 13.11.2025 року та копією відповіді за вих. №295-41/19204 від 13.11.2025 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2025 року дана позовна заява передана до провадження судді Сокирянського районного суду Чернівецької області Суського О.І.

Ухвалою суду від 20.11.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, поновлено строк для звернення до суду з позовом та постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали справи, на підставі яких винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Сторони не надавали до суду клопотань про розгляд даного позову в загальному порядку.

02.12.2025 року від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не визнає позовних вимог та заперечує, зазначивши, що з даних протоколу про адміністративне правопорушення, в результаті розгляду якого винесена оскаржувана постанова вбачається, що розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №2/5508 від 15.06.2025 року здійснено виклик про необхідність прибуття 23.06.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 військовозобов`язаних згідно списку, у томі числі і ОСОБА_1 . До ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшла інформація за підписом сільського голови Вашковецької сільської ради №299/02-16 від 18.06.2025 року про те, що ОСОБА_1 оповіщений про необхідність уточнення своїх військово-облікових даних. Після звернення 08.07.2025 року ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з невикоанням розпорядження в чатсині неприбуття за повісткою було складено протокол №2230 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП. ОСОБА_1 було ознайомлено зі змістом протоколу, доведено зміст ст.268 КУпАП та повідомлено про час та місце розгляду справи, про що свідчить його особистий підпис в протоколі про адміністративне правопорушення, однак на розгляд справи позивач не з`явився. Відповідно вважає безпідставиними заявлені позовні вимоги та просить відмовити у їх задоволенні.

Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, а також докази по справі, встановив наступне.

Згідно копії паспорта громадянина України №НОМЕР_1 виданого 25.11.2019 року, орган, що видав 7321, прізвище, ім`я та по батькові позивача зазначені як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади №2025/002491634 від 20.02.2025 року позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.2 ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 7КУпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.

Відповідно ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до статті 235 КУпАП військові комісаріати розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення військовозобов`язаними чи призовниками законодавства про військовий обов`язок і військову службу, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про неявку на виклик у військовий комісаріат, (статті 210, 210-1, 211 - 211-6).

Від імені військових комісаріатів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право районні (міські) військові комісари

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154 (зі змінами), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Суд зазначає, що положення ч.3 ст.37 та ч.11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачають обов`язок призовників, військовозобов`язаних та резервістів після прибуття до нового місця проживання в семиденний строк стати на військовий облік, а також у разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку.

Відповідно до п. 21, 23, 24, 34, п.п. 2 п. 41 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 року, вказано:

21. За викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

23. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка);

24. У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів;

34. Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

41. Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Судом встановлено, що у змісті постанови про адміністративне правопорушення №2230 від 18.07.2025 року за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , складеного ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковникомОСОБА_2 , зазначено, що ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним та перебуваючи на військовому обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 , був належним чином ознайомлений з вимогами розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №2/5508 від 15.06.2025 року з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення військово-облікових даних. На вказаний час і дату ОСОБА_1 не з`явився, про поважність причин неявки не повідомив, та в подальшому не з`являвся, чим порушив правила військового обліку в особливий період та законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абз.3 ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", ч.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", ч.1, 2 ст.17 Закону України "Про оборону", що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, у змісті оскаржуваної постанови зазначено, що громадянин ОСОБА_1 на розгляд даної справи про адміністративне правопорушення не з`явився, хоча згідно даних протоколу був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про поважні причини неявки не повідомляв. Дослідивши матеріали справи, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковникомОСОБА_2 прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №2230 від 08.07.2025 року та іншими матеріалами справи у сукупності. На підставі вищевикладеного постановив накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 грн.

При цьому, судом встановлено, що зміст постанови аналогічний змісту протоколу №2230 від 08.07.2025 року, однак будь-які інші докази на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення до протоколу не додані та в змісті постанови не зазначено.

Суд вважає неналежними та недопустимими докази, які додані представником відповідача до відзиву, оскільки інформація за підписом сільського голови Вашковецької сільської ради №299/02-16 від 18.06.2025 року про те, що ОСОБА_1 був оповіщений про необхідність уточнення своїх військово-облікових даних не є належним письмовим доказом про виклик та оповіщення позивача відповідно до положень п. 41 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 року.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.62Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Недоведена вина прирівнюється до невинуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Разом з тим, відповідачем, всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України, не надано жодного доказу на підтвердження обставин, викладених в оскаржуваній постанові, а саме, на яку дату та час викликався ОСОБА_1 , відсутня сама повістка, якою викликався позивач, а також коли отримав поштове повідомлення, що згідно до постанови КМУвід 16.05.2024року №560 (ч.2 п.41), вважається належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не з`явився за викликом.

Крім того, оскаржувана постанова взагалі не містить посилання на докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, на підставі яких суб`єктом владних повноважень було прийнято рішення у формі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Вказані обставини свідчать про те, що відповідачем взагалі не було зібрано доказів вчинення адміністративного правопорушення, що суперечить як положенням КУпАП, так і Конституції України.

При цьому, суд наголошує, що сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач належними та допустимими доказами не довів порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію за обставин, викладених в оскаржуваній постанові, оскільки відсутні докази того, що позивач був належним чином оповіщеним про необхідність явки до ТЦК та СП та свідомо ухилявся від виконання свого обов`язку з`явитися до ТЦК та СП за повісткою.

Вказані обставини свідчать про відсутність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, за обставин, викладених в оскаржуваній постанові, оскільки доказів протилежного відповідачем не надано.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах у справі про адміністративне правопорушення місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням викладених обставин, враховуючи відсутність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова №2230 від 18.07.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Вирішуючи питання про відшкодування судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки позивач при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплатив судовий збір в розмірі 605,60 грн., а відповідач є суб`єктом владних повноважень, то судовий збір в зазначеному розмірі слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.2, 6-9, 72-77, 132, 139, 229, 241-246, 250, 255, 268, 269, 271, 286 КАС України, ст.ст.210, 210-1 КУпАП суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , поданим представником позивача Побережною Оленою Дмитрівною до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №2230 винесену 18.07.2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцяти тисяч) гривень.

Закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КпАП України у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , сплачений судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів після оголошення рішення суду до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області.

Суддя: