Рішення від 06 жовтня 2025 р. у справі №160/22242/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2025 рокуСправа №160/22242/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України відносно ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення у повному обсязі за період з 09 грудня 2020 року по день фактичної виплати грошового забезпечення - 02 травня 2025 року у повному обсязі включно за весь час затримки виплати;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення у повному обсязі за період з 09 грудня 2020 року по день фактичної виплати грошового забезпечення - 02 травня 2025 року у повному обсязі включно за весь час затримки виплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02 травня 2025 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/13991/24 на розрахунковий рахунок позивача була нарахована сума перерахованого грошового забезпечення. У зв`язку з чим позивач вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідача втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення у повному обсязі за весь час затримки виплати - за період з 09 грудня 2020 року по день фактичної виплати грошового забезпечення у повному обсязі – 02.05.2025р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2025р. відкрито провадження в даній справі. Призначено справу до розгляду без виклику (повідомлення) сторін у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

25.08.2025р. відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позову та зазначив, що виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 було здійснено 02.05.2025 у зв`язку із наступними обставинами: - виконання зобов`язань покладених на відповідача не можливо здійснити одноосібно керівником установи, так як військова частина НОМЕР_1 є третьою ланкою розпорядником бюджетних коштів, для виконання рішення судів існує механізм оформлення заявки, отримання коштів, проведення платежів через казначейську службу; - таким чином відповідач не приймає одноосібні рішення щодо виконання зобов`язань покладених на відповідача судами, та перебуває в прямій залежності від вищих органів управління. Повноваження (права та обов`язки) головного розпорядника бюджетних коштів визначені в ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України, до них належить, зокрема: здійснення управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечення ефективного, результативного і цільового використання бюджетних коштів, організації та координації роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі. Звертає увагу, що положення Закону №2050-111 та Порядку №159 право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати не ставлять у залежність від порядку виплати доходу - у добровільному чи судовому порядку. Компенсація за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата) особи (працівника) з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат, акцентую увагу що грошове забезпечення позивача в період проходження військової служби нараховувався та виплачувався у відповідності до чинного законодавства на момент проходження військової служби. Статтями 1, 2 Закону 2050-ІІІ встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши мтеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України та на теперішній час позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/13991/24 від 26 серпня 2024р. зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення, за період з 09.12.2020 по 05.10.2022 року, з застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, Законом України "Про Державний бюджет на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., Законом України "Про Державний бюджет на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., Законом України "Про Державний бюджет на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/13991/24 02 травня 2025 року на розрахунковий рахунок позивача була нарахована сума перерахованого грошового забезпечення в сумі 25855,02 грн., що підтверджується випискою з банка, що й не заперечується відповідачем.

Позивач вважає, що враховуючи наявність факту неправильного нарахування позивачу сум грошового забезпечення починаючи з 09.12.2020 року та по день фактичної виплати заборгованості 02.05.2025р, позивач має право на компенсацію втрати частини грошового забезпечення у зв`язку з порушенням строків його виплати.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтями 1- 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон №2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Тобто, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів; 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини, так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України 21.02.2001 прийняв постанову №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

В силу приписів пункту 1 Порядку №159 його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року (пункт 2 Порядку №159).

Детальний перелік грошових доходів, що підлягають компенсації, наведено у пункті 3 Порядку №159, яким встановлено, що компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення).

Відтак, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані.

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

При цьому, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1 - 3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми попередньо нараховані, але не виплачені.

Зі змісту статті 1 Закону №2050-ІІІ слідує, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події) як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

У пункті 4 Порядку №159 прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 14.05.2020 у справі №816/379/16, від 30.09.2020 у справі №280/676/19, від 13.09.2021 у справі №639/3140/17, від 15.10.2020 у справі №240/11882/19, від 29.04.2021 у справі №240/6583/20 та Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 16.04.2024 у справі 560/13904/23.

Суд зазначає, що у разі несвоєчасної виплати сум грошових доходів громадян, в тому числі грошового забезпечення, провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Суд встановив, що грошового забезпечення за період з 09.12.2020 по 05.10.2022 року включно позивачу остаточно виплачено 02 травня 2025 року, тобто із затримкою.

Доказів нарахування та виплати компенсації за затримку виплати грошового забезпечення відповідач не надав.

Таким чином, позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 09.12.2020 року по день фактичної виплати грошового забезпечення - 02 травня 2025 року.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховний Судом у Постанові №240/6583/20 від 29.04.2021 року, постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2024 р. в справі № 420/18688/24.

На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 139, 241 - 246, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України відносно ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення у повному обсязі за період з 09 грудня 2020 року по день фактичної виплати грошового забезпечення - 02 травня 2025 року у повному обсязі включно за весь час затримки виплати.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення у повному обсязі за період з 09 грудня 2020 року по день фактичної виплати грошового забезпечення - 02 травня 2025 року у повному обсязі включно за весь час затримки виплати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна