Постанова від 18 грудня 2025 р. у справі №367/3760/25 — Ірпінський міський суд Київської області

Суд: Ірпінський міський суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 18 грудня 2025 р.

Справа: №367/3760/25

Суддя: Білогруд О. О.

Справа № 367/3760/25

Провадження №3/367/1342/2025

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2025 року Суддя Ірпінського міського суду Київської області Білогруд О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Батальйону Патрульної поліції у с.Чайки УПП в Київській області стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною п`ятою статті 126 КУпАП

установив:

відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 30.03.2025 о 23:40 дорога АД М-07 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Мерседес, номерний знак НОМЕР_1 та порушив п.2.9в Правил Дорожнього руху, при цьому не мав права керування транспортним засобом, чим вчинив адміністративне правопорушення повторно протягом року (постанова серії ББА №712650 від 30.03.2025), чим порушив пункт 2.1а Правил Дорожнього руху.

У судові засідання 10.04.2025, 13.05.2025 та 30.06.2025 ОСОБА_1 не з`явився, поштові повідомлення направлялися на адресу місця проживання, зазначену у протоколі та адресу зареєстрованого місця проживання. Поштові повідомлення з конвертами поверталися до суду з відмітками АТ «Укрпошти» - «за закінченням терміну зберігання» «на війні». Указане свідчить про відсутність у суду доказів належного повідомлення особи про дату, час та місце розгляду.

Виходячи з положень статей 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутності. ЇЇ неявка навіть в одне судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Суд підкреслює, що розумність таких інтервалів часу обумовлюється положеннями статей 38, 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи, а строк для накладення адміністративного стягнення обмежується трьома місяцями з дня вчинення правопорушення.

Відповідно суд у цій справі, забезпечивши право особи, що притягається до адміністративної відповідальності, брати особисту участь в процесі безпосередньо в судовому засіданні, уживши всеохоплюючих заходів для поінформованості її про даний процес, та ураховуючи її поведінку, яка, як уже відмічалося судом, на його переконання, спрямована на створення недобросовісних перепон для руху справи, уважає за можливе завершити розгляд провадження на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності, не перешкоджає судовому розгляду справи за його відсутності.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Вимогами пункту 2.1 а Правил дорожнього руху передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Розглянувши надані матеріали суд дійшов до такого висновку.

У диспозиції частини другої статті 126 КУпАП закріплено, що відповідальність за указане правопорушення настає у разі керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Частиною п`ятою статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП поліцейськими надано протокол про адміністративне правопорушення, довідку про те, що ОСОБА_1 притягувався до відподальності за частиною другою статті 126 КУпАП, витяг з бази «адмінпрактика», розписку іншої особи про отримання транспортного засобу, відеозапис з бодікамери поліцейського.

Надаючи оцінку наявним у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП, доказам судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні відомості та докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП.

Зокрема, як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується, що останній не маючи права керування транспортними засобами відповідно до постанови серія ББА№712650 за частиною другою статті 126 КУпАП, повторно протягом року керував транспортним засобом.

Як убачається із витягу з бази «адмінпрактика» стосовно ОСОБА_1 03.03.2025 винесено постанову ББА№712650 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400 грн. Тобто протягом одного дня з різницею в годинах стосовно ОСОБА_1 складено спочатку протокол за керування транспортним засобом без наявності відповідного права, а потім за повторне керування транспортним засобом без наявності відповідного права.

Згідно зі статтею 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до вимог, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

З наданих суду матеріалів не убачається коли саме ОСОБА_1 вручено постанову за притягнення до відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП. Витяг «адмінпрактики» не містить відомостей про набрання законною сили указаної постанови.

Відповідно до статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання та подання доказів суду покладено на відповідні органи, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини суд позбавлений можливості збирати докази на доведення винуватості особи у вчиненні правопорушення, а також не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя. Зворотнє призвело б до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Сам ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, пояснень суду не надав, письмові пояснення не долучено.

З огляду на викладене, суд ухвалює рішення на підставі тих матеріалів, які йому подано.

Таким чином, органом, уповноваженим на збирання доказів не надано належних та допустимих доказів, які б «поза розумним сумнівом» доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за протоколами, складеними протягом одного дня за аналогічні дії. Оскільки не доведено, що в діях ОСОБА_1 відсутня кваліфікуюча ознака "повторність", а тому відповідно відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП.

Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Європейський Суд з прав людини у справі "Кобець проти України" 14.02.2008 року зазначив, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Typeччини"(Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

При цьому відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже, будь які сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, сукупність вказаних обставин не дає можливості судді зробити висновок про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною статті 126 КУпАП у діях ОСОБА_1 .

Згідно з частиною першою статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись частиною п`ятою статті 126, статтями 221, 247, 284 КУпАП, суддя

постановив:

справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною п`ятою статті 126 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.О. Білогруд

Оригінал: reyestr.court.gov.ua