Постанова від 18 вересня 2025 р. у справі №607/9323/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.09.2025 Справа №607/9323/25 Провадження №2-а/607/436/2025

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Дуди О.О.

за участю секретаря с/з Багрій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

01.05.2025 року, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просить скасувати постанову серії АА №00003732 від 23.12.2024 року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, а справу закрити в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на наступне.

Транспортні засоби трьохосний тягач MAN TGS 24.480 д.н.з. НОМЕР_1 та трьохосний напівпричіп-контейнеровоз WILCOX д.н.з. НОМЕР_2 є власністю ОСОБА_1 .

Ці транспортні засоби здані в оренду ТОВ «Агромеханізм-Плюс» та на них відповідно зроблені тимчасові свідоцтва про реєстрацію на це товариство, а первинні свідоцтва про реєстрацію на ОСОБА_1 здані в ТСЦ 5142, де вони і зберігаються на даний момент. Ці обставини підтверджуються копіями договорів оренди та копіями свідоцтв про реєстрацію.

Постановою серії АА №00003732 від 23.12.2024 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000грн. Із постанови вбачається, що 20.12.2024 о 20 год 46 хв., за адресою Н-11, км 76+702, Дніпропетровська обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб трьохосний тягач MAN TGS 24.480 д.н.з. НОМЕР_3 нібито допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,87% (2,75 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.

Про існування цієї постанови позивач дізнався тільки в кінці березня від органів ДВС, написав заяву на початку квітня і тільки 21.04.2025 на електронну пошту отримав лист з постановою.

В постанові інспектором зроблено висновок, що зазначеними діями ОСОБА_1 начебто скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами-тягне за собою накладення штрафу в розмірі 8500 грн у разі перевищення габаритно-вагових норм від 5% до 10 % включно; 17000 грн у разі перевищення габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% 34000 грн. - у разі перевищення габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30%; 51000 грн. - у разі перевищення габаритно-вагових норм понад 30%.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що оскаржувана постанова винесена протиправно, оскільки на сертифікованих вагах у пункті завантаження та розвантаження підтверджено відповідність ваги транспортного засобу нормативним ваговим параметрам; фактичні реальні показники зважування зафіксовано у товарно-транспортній накладній; в порушення вимог інструкції № 51 оскаржувана постанова не містить обов`язкових відомостей, а саме у постанові відсутні: марка, модель, державний номерний знак напівпричепу, категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, ширина, висота, довжина тощо, при обчисленнях відсотку перевищення, Укртрансбезпекою не враховано типу транспортного засобу (трьохосний тягач та трьохосний контейнеровозу), по якому передбачено збільшені вагові норми 44,000 тони та помилково застосовано норму 40,000 тон як до звичайної вантажівки; за умови врахуванні і правильного нормативного показника 44 тони, відсоткове співвідношення фактичної загальної ваги до нормативного правильного параметру 44 тони не перевищує 5% шкали при досягненні якої починають застосовуватись штрафи; при передбаченій законом можливості проведення розгляду справи за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та при наявності спірних моментів, Укртрансбезпека повинна була провести розгляд справи за йога участі, щоб надати можливість на додаткові пояснення, докази, тощо, однак відповідач обмежився формальним виписуванням постанови.

ОСОБА_1 у власності має трьохосний напівпричіп-контейнеровоз WILCOX д.н.з НОМЕР_2 , проте з постанови взагалі не зрозуміло, який тип транспортного засобу враховувався, оскільки інформація в постанові відсутня, позивач вказує, що такої ідентифікації за державним реєстраційним номером трьохосного напівпричепу - контейнеровозу, внаслідок якої відповідачу стало б відомо, що трьохосний напівпричіп є контейнеровозом, взагалі не здійснено, а було лише ідентифіковано трьохосний тягач МАN TGS 24.480 д.н.з. НОМЕР_1 . Тобто фактично відповідач, не здійснивши фіксації та не встановивши вид причепу, зробив висновок, що такий силовий тягач, не є контейнеровозом.

За приписами п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізником Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху України, на 2 відсотки (величина похибки) без оформленні відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених уп.22.5 ПДР, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративна відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Згідно з п.22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для трьохосних контейнеровозів з трьохосними тягачами - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 №1197 затверджено Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відповідно до якого підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є: визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування; визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем; оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом; користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди(найму, позички); користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу; оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174 (далі - Порядок №1174).

На виконання пунктів 16, 17 Порядку №1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, відзначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Відповідно до ст.283 КпАП України постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна мітити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада садової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб- сайту в мережі Інтернет, на якому особо може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Керуючись пунктами 4-6 Інструкції №512 під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу з використанням системи уповноважена посадова особа з`ясовує: наявність фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, ознаки якого зафіксовані на фотознімках, відеозаписі (за наявності) в інформаційному файлі; відповідність символів номерного знаку транспортного засобу на отриманих фотознімках, відеозаписі (за наявності) символам, розпізнаним системою; наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб; відповідність типу, марки та моделі зафіксованого транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із системи; наявність у системі інформації про те, що до моменту вчинення правопорушення зафіксований транспортний засіб вибув із володіння особи, зазначеної у статті 14-3 КУпАП, внаслідок протиправних дій інших осіб або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать цьому транспортному засобу; наявність та повноту інформації про особу, зазначену у статті 14-3 КУпАП, зафіксованого транспортного засобу; наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; наявність і відповідність дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, або документу про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Опрацювання матеріалів інформаційного файлу здійснюється в один або два етапи (рівні) залежно від наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб або про особу, яка притягається до відповідальності, а також оцінки інших матеріалів інформаційного файлу у справі про адміністративне правопорушення.

Зафіксовані в автоматичному режимі, на першому етапі (рівні) за результатами опрацювання матеріалів інформаційного файлу уповноважена посадова особа:

1)за наявності відомостей у справі про адміністративне правопорушення стосовно осіб, зазначених у частинах першій та другій статті 14-3 КУпАП, щодо відповідності символів номерного знаку зафіксованого транспортного засобу, наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб та відповідальну особу або особу, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України, відсутності інформації про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами та відсутності обставин, що виключають адміністративну відповідальність особи, виносить із використанням засобів системи постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з підтвердженням прийнятого рішення шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки;

2)у разі потреби додаткової перевірки фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, відсутності достовірної та/або повної інформації щодо зафіксованого транспортного засобу, особи, яка притягається до відповідальності, постанову не виносить, а матеріали адміністративної справи невідкладно передає з використанням засобів системи на другий етап (рівень) іншій уповноваженій посадовій особі із зазначенням підстав передання для продовження їх розгляду шляхом детального опрацювання та уточнення наявних матеріалів інформаційного файлу, іншої інформації стосовно транспортного засобу та особи, яка притягається до відповідальності, отриманої із системи, з подальшим прийняттям відповідного рішення;

3)невідкладно передає з використанням засобів системи в автоматизованому режимі таку інформацію до відповідної функціональної підсистеми єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України (далі - ФП ЄІС МВС). При цьому постанова не виноситься.

На другому етапі (рівні) уповноважена посадова особа опрацьовує не пізніше 2-х місяців з дня вчинення правопорушення, передані на розгляд з першого етапу (рівня) матеріали інформаційного файлу, аналізує їх та у разі потреби уточнює необхідні відомості для прийняття рішення у справі шляхом отримання інформації відповідно до законодавства та за результатами опрацювання:

1) у разі наявності у матеріалах інформаційного файлу відомостей про вчинення адміністративного правопорушення, відсутності в матеріалах інформаційного файлу даних про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами, відсутності обставин, визначених статтею 247 КУпАП, з використанням засобів системи виносить адміністративну постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з накладенням кваліфікованого електронного підпису;

2) за наявності хоча б однієї з обставин, визначених статтею 247 КУпАП, закриває провадження у справі без винесення постанови з унесенням відповідної інформації до системи та накладенням кваліфікованого електронного підпису;

3) у разі отримання відомостей про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами невідкладно передає в автоматизованому режимі таку інформацію до ФП ЄІС МВС з метою інформування відповідних органів (підрозділів) Національної поліції України для прийняття рішення згідно із законодавством. При цьому постанова не виноситься.

Пункти 12-15 Порядку №1174 встановлюють, що автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.

Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.

Метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 "Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку", повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знаку транспортного засобу, фотографія державного номерного знаку причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знаку; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

Під час фіксації було надано оцінку лише трьохосному тягачу MAN TGS 24.480 д.н.з. НОМЕР_1 без трьохосного напівпричепу-контейнеровоза WILCOX д.н.з. НОМЕР_2 . Укртрансбезпекою не враховано, що трьохосний тягач з напівпричіп спеціалізованим трьох вісним контейнеровозом з нормативним параметром 44 тони, а тому Укртрансбезпека неправомірно застосувала відносно нього вагові норми як до звичайної вантажівки - 40 тонн. Тому розрахунки по цій постанові проведено не вірно і такі розрахунки не можуть бути взяті за основу для винесення постанови.

За приписами ст. 33 Закону №2344-ІІІ рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженням з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Крім того, позивач зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає пунктам 16, 17 Порядку № 1174 тап. 4 Інструкції №512, оскільки не містить інформації про: вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги, наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб, які у спірній ситуації є вирішальними.

Крім того, відповідач, на виконання п. 6 Інструкції №512 не скористався своїм правом уточнити необхідні відомості перед винесенням оскаржуваної постанови, у спірному випадку зокрема виду причепу позивача.

Отже, позивач вважає, що оскаржувана постанова не відповідає приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а саме прийняті: не у спосіб, визначений законом, необґрунтовано, не добросовісно.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який ним, в даному випадку, не виконано.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частинами 2, 3, 4 ст.283 КУпАП встановлено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу вебсайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Згідно роз`яснень, які містяться у п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідност.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказах, висновків експертів, показів свідків.

Виходячи із норм викладених в ч.1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Статтею 251 КУпАП передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Крім цього, при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем залишено поза увагою вимоги п.4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМУ від 18.01.2001 року №30 про допустиме перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

З викладеного слідує, що окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Зазначене узгоджується з практикою апеляційних судів зокрема у постановах другого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2022 року № 532/2356/21, від 08.08.2022 № 552/6944/21,від 08.08.2022 року № 548/2484/21, від 12.08.2022 року № 545/3603/21, третього апеляційного адміністративного суду від 15.03.2022 року № 383/1105/21, від 29.03.2022 № 405/8023/21, від 01.11.2022 № 390/103/22; П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.052 №489 60/22, від 21.06.2022 №947/394,38/21; від 21.06.2022 №484/4797/21, 19.07.2022 №482/229/22, від 30.08.2022 №496/6406/21; від 13.09.2022 №516/28' від 30.11.2022 №509/6913/21 Шостого апеляційного адміністративного суду 13.09.2022 №363/419/22; від 13.09.2022 №363/484/22; від 06.10.2022 №750/447/22; від 31.10.2022 №372/4713/21; від 10.11.2022 №378/61/22; Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2022 №152/1366/21, від 04.08.2022 №127/10809/22; від 16.09.2022 №138/3470/21; від 25.01.2023 у справі №370/388/22; Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022 №447/3689/21, 24.05.2022 №346/6184/21; від 13.06.2022 №463/731/22; від 03.11.2022 №466/346/ 22; від 08.11.2022 №463/4283/22; від 15.11.2022 №450/568/22.

При цьому, вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».

Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах «Шенк проти Швейцарії» від 12.07.1988 року, «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, «Яллог проти Німеччини» від 11.07.2006 року, «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією.

Європейський суд з прав людини у рішеннях від 07.11.2002 року по справі «Лавентес проти Латвії» та від 08.02.2011 року по справі «Берктай проти Туреччини» наголосив, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумцій».

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно дост.289 КУпАП скаргу щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може бути подано протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Згідно з ч.3 ст.291 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Отже, окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен довести фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Таким чином, позивач вважає, що оскаржувана постанова не містять достатніх доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху України, про які йдеться в постанові, тому в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132- 1 КУпАП.

Про існування цієї постанови позивач дізнався тільки в кінці березня від органів ДВС, написав заяву на початку квітня і тільки 21.04.2025 на електронну пошту отримав лист з постановою. Тобто 10-денний строк від дня отримання припадає відповідно на 01.05.2025 року, позивач звертається з цим позовом за допомогою відправлення Укрпошти 01.05.2025 р., на підставі викладеного просить поновити йому строк на оскарження постанови.

Позивач, згідно з письмовою заявою, просить розгляд справи проводити за його відсутності позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача згідно з письмовим відзивом просить відмовити у задоволенні позову. Вказав, що 20.12.2024 о 20 год 46 хв., за адресою Н-11, км 76+702, Дніпропетровська обл. автоматичним пунктом фіксації адміністративних порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGS 24.480, ДНЗ BH9912TA.

Позивач допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрі,в зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України): перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,875% (2.75 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За вказаних обставин постановою на Позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.

Вказане правопорушення зафіксовано автоматичним зважувальним комплексом WIM 78, WAGA-WIM35, зав. № 16.

В аспекті зазначених доводів Укртрансбезпека вважає за доцільне надати наступні заперечення.

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (надалі - Правила дорожнього руху), за рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема, у даному випадку 40 тон.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» (надалі - Правила № 30).

Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами «б» та «в» цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують правила дорожнього руху несуть відповідальність згідно із законодавством.

У той же час, відповідно до пункту 3 Правил № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 25 Правил № 30 встановлено, що забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред`являтися на вимогу уповноважених осіб.

Згідно пункту 4 Правил № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до частини 4 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

За порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, згідно статті 132-1 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (надалі - Порядок № 1174).

Так, згідно пункту 2 Порядку № 1174, система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (надалі - система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно- телекомунікаційної системи. Відповідно до пункту 7 Порядку № 1174, фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах.

Положеннями пункту 12 Порядку № 1174 врегульовано, що автоматичний пункт може забезпечувати: - вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; - вимірювання загальної маси транспортного засобу; - визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; - вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; - визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; - вимірювання габаритів транспортного засобу; - фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу. - фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; - фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); - первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; - автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційнотелекомунікаційної системи у вигляді метаданих (пункт 14 Порядку фіксації адміністративних правопорушень).

Згідно пункту 15 Порядку № 1174, метадані повинні містити дані про: - засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); - місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); - найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; - дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за осями транспортного засобу (номер осі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на осі); - фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знаку транспортного засобу; - відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

Під час передачі інформаційних файлів та метаданих проводиться їх автоматизована перевірка в інформаційно-телекомунікаційній системі на цілісність та походження даних (пункт 10 Порядку №1174).

Відтак, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті здійснюється за допомогою встановлених на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексів технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо. У подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо, фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт.

При цьому, система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства.

Тобто, суть процесу автофіксації правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті полягає у забезпеченні прозорості фіксації порушень, зменшення участі посадових осіб у вказаному процесі, що спрямовано на об`єктивну оцінку обставин та фактів вчинення правопорушення.

Наголошує, що посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей: - про транспортний засіб; - відповідальну особу, визначену статтею 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення; - наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, - та метаданих, сформованих автоматичним пунктом (пункти 2, 16 Порядку №1174).

Звертає увагу суду на те, що закріплений в законодавстві та реалізований на практиці механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі унеможливлює механічне втручання в роботу системи, а також унеможливлює наявність корупційної складової. Варто зазначити, що ряд відомостей, які враховуються під час розгляду справи про адміністративне правопорушення надаються з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, ведення якого здійснюється уповноваженими посадовими особами Головного сервісного центру МВС. Зокрема, згідно пункту 3 Розділу II Порядку ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів (надалі - ЄДРТЗ), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2020 № 779 (надалі - Порядок 779), до ЄДРТЗ вноситься інформація про транспортні засоби, що використовуються на вуличнодорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, відомості про їх власників (співвласників), належних користувачів, закріплені номерні знаки та реєстраційні документи на такі транспортні засоби (далі - об`єкти обліку).

У відповідності до пункту 4 Розділу II Порядок 779, внесення до ЄДРТЗ інформації про об`єкти обліку здійснюється в разі, зокрема, державної реєстрації транспортного засобу; перереєстрації транспортного засобу; зняття з обліку транспортного засобу; внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу; передачі права користування та/або розпорядження транспортним засобом іншій особі з видачою тимчасового реєстраційного талона.

При цьому, пунктом 1 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до ЄДРТЗ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2018 № 1145 (надалі - Порядок 1145) визначає, що цей Порядок визначає процедуру внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача транспортного засобу (далі - належний користувач) для автоматизованого обліку.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку 1145, належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи (особа, яка виконує повноваження керівника юридичної особи) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру несуть відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Варто також зазначити, що низка відомостей, які обов`язково опрацьовуються під час винесення постанови про адміністративне правопорушення стосуються особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.

Так, згідно пунктів 15, 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Порядок № 1388) вбачається, що: - всі дії щодо проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортні засоби підлягають огляду фахівцями експертної служби МВС з метою звірення ідентифікаційних номерів їх складових частин з номерами, зазначеними в поданих власником для реєстрації документах; - за бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом. Звертає увагу, що пунктами 30, 31 та 32 Порядку №1145 внесення відомостей про належного користувача, визначено порядок внесення відомостей про належного користувача, який користується транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички). Відповідно, внесенню до ЄДРТЗ підлягають лише власники транспортних засобів (фізичні та юридичні особи) або належні користувачі транспортних засобів, які несуть відповідальність, згідно правил встановлених статтею 14-3, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП лише у випадку такого їх внесення до ЄДРТЗ. Саме зазначені відомості надаються уповноваженій посадовій особі Відповідача на її запит при розгляді нею справи про адміністративне правопорушення.

За відсутності відомостей про належного користувача у ЄДРТЗ, уповноваженій посадовій особі Відповідача, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, надаються відомості про особу за якою зареєстрований транспортний засіб.

Внесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу є виключно правом особи, уповноваженої на подання відповідної заяви в порядку, передбаченому Порядком № 1145. При цьому, невнесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу, незалежно від підстав такого невнесення викликає автоматичне визначення відповідальною особою за вчинення адміністративних правопорушень саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб або ж керівника юридичної особи, за якою він зареєстрований (Позивача).

До того ж, відповідно до пункту 5 Порядку №1145, відомості про належного користувача до ЄДРТЗ вносяться через: 1) територіальні органи з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС); 2) веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС; 3) Єдиний державний вебпортал електронних послуг.

Варто також зазначити, що низка відомостей, які обов`язково опрацьовуються під час винесення постанови про адміністративне правопорушення стосуються особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.

Так, згідно пунктів 15, 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Порядок № 1388) вбачається, що: - всі дії щодо проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортні засоби підлягають огляду фахівцями експертної служби МВС з метою звірення ідентифікаційних номерів їх складових частин з номерами, зазначеними в поданих власником для реєстрації документах; - за бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Відповідно, внесенню до ЄДРТЗ підлягають лише власники транспортних засобів (фізичні та юридичні особи) або належні користувачі транспортних засобів, які несуть відповідальність, згідно правил встановлених статтею 14- 3, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП лише у випадку такого їх внесення до ЄДРТЗ. Саме зазначені відомості надаються уповноваженій посадовій особі Відповідача на її запит при розгляді нею справи про адміністративне правопорушення. За відсутності відомостей про належного користувача у ЄДРТЗ, уповноваженій посадовій особі Відповідача, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, надаються відомості про особу за якою зареєстрований транспортний засіб.

Внесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу є виключно правом особи, уповноваженої на подання відповідної заяви в порядку, передбаченому Порядком № 1145. При цьому, невнесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу, незалежно від підстав такого невнесення викликає автоматичне визначення відповідальною особою за вчинення адміністративних правопорушень саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб або ж керівника юридичної особи, за якою він зареєстрований (Позивача). Отже, у разі, якщо належний користувач не звертається до сервісного центру МВС з відповідною заявою Порядку № 1145, особа за якою зареєстрований транспортний засіб або представник юридичної особи не позбавлений можливості внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача через веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС або через Єдиний державний вебпортал електронних послуг особисто, що встановлено Порядком №1145.

Згідно частини другої статті 132-1 КУпАП, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Постанова серії АВ №00003732 від 23.12.2024 про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідає усім вищенаведеним критеріям та містить усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП, пунктом 17 Порядку № 1174, Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512 (надалі - Інструкція № 512), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 01 жовтня 2021 р. за № 1286/36908 (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення).

Отже, зміст оскаржуваної постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами).

У оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зазначено виміряні, з урахуванням похибки, вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом Позивача підтверджується загальними результатами зважування, які, у випадку, якщо вони не перевищують нормативні вагові параметри, не підлягають зазначенню у постанові.

Додатково зазначає, що посилання на відсутність факту вчинення адміністративного правопорушення, відсутність інформації у постанові та доказів на підтвердження цього, є необґрунтованими та на їх спростування наводимо методику розрахунку відсоткового перевищення фактичної загальної маси та окремих вагових параметрів транспортного засобу, яка застосовується Укртрансбезпекою при притягненні осіб до адміністративної відповідальності, що полягає в наступному.

В свою чергу, згідно з частини 2 статті 132-1 КУпАП, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно- вагових норм від 5% до 10% включно.

Таке перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху було встановлено із врахуванням вимірів із урахуванням похибки вагових та габаритних параметрів зазначеного вище транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги.

Як уже зазначалося, відповідно до пункту 17 Порядку №1174, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно- вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

При цьому, наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512 (зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства інфраструктури № 324 від 14.05.2022) затверджено Інструкцію з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі (далі - Інструкція №512).

Відповідно: - постановою АВ №00003732 від 23.12.2024 зафіксовано фактичні параметри транспортно засобу.

Так, встановлено, що: кількість вісей - 6 шт.; спарені колеса - 3 вісь; відстань між вісями 1-2: 2830 мм, 2-3: 1090 мм, 3-4: 4910 мм, 4-5: 1310 мм, 5-6: 1310 мм, навантаження на вісь 1 - 6150 кг, 2 - 4950 кг, 3 - 9250 кг, 4 - 9050 кг, 5 - 9000 кг, 6 - 9100 кг, загальна маса - 47500 кг. висота - 3.729 м.; ширина - 2.481 м.; довжина - 14.861 м.;

Перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 ПДР України, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 134-1:2006, IDT).

Відсоткове та натуральне значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16 % щодо навантаження на осі.

Так, відповідно до постанови АВ №00003732 від 23.12.2024 формула розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами наступна: Формула розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно- вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами: *% перевищення = ((Xфакт ? Xнорм ? похибка пристрою)/Xнорм)*100% Xфакт - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр); Xнорм - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху.

Похибка пристрою - регламентовано-допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134- 1:2010, помножена на Xфакт при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр), та становить: для параметру довжини ТЗ - 600 мм, для параметру ширини ТЗ - 100 мм, для параметру висоти ТЗ - 60 мм, для параметру загальної маси ТЗ - 10% від фактичної маси ТЗ, для параметру навантаження на одиночну вісь ТЗ - 16% від фактичного навантаження на вісь, для параметру навантаження на здвоєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі, для параметру навантаження на строєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі.

Отже, розрахунок відсоткового перевищення загальної маси виглядає так: (47500- 40000 - 10%*47500)/40000)*100% =6,875%.

Звертає увагу на те, що за даними фотофіксації спеціалізований сідловий тягач на платформі для контейнерів перевозив НЕ КОНТЕЙНЕР. Тобто у справи спірні правовідносини викають у зв`язку із питанням, чи має право спеціалізований колісний транспортний засіб категорії M, N, O, який за реєстраційними документами є контейнеровозом, перевозити вантаж відмінний від контейнера.

Первинне значення «контейнеровоза» - це контейнерне судно, спеціалізоване суховантажне судно, призначене для перевезення вантажів у контейнерах - стандартних резервуарах багаторазового використання, для яких чітко встановлені габаритно-вагові одиниці вимірювання.

Контейнером або інтермодальним контейнером (анг. container, від to contain -«містити») вважається багатооборотний засіб, призначений для зберігання або перевезення будь-чого. На транспорті найбільше застосування отримали так звані універсальні контейнери.

Вимоги до експлуатації колісних транспортних засобів та механізм організації безпечного утримання колісних транспортних засобів (КТЗ) категорій M, N, O впродовж експлуатаційного життєвого циклу автомобільним перевізником (їх власником, орендарем), автомобільним самозайнятим перевізником, а також підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності затверджено чинними в даний час Правилами експлуатації колісних транспортних засобів, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України 26.07.2013 № 550, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2013 р. за № 1453/23985.

Відповідно до розділу І Правил№ 550 «Загальні положення»: 2) базова конструкція КТЗ - конструкція серійного виконання КТЗ, зокрема призначеного для виконання спеціальних робочих функцій, без додатково встановлених нефункційних для руху дорогами його систем та частин, яка відповідає встановленим виробником вимогам; За п. 23 Правил № 550 технічна експлуатація КТЗ - технічні операції та процеси утримання колісних транспортних засобів у безпечному технічному стані відповідно до технічних умов виробника та норм законодавства.

Відповідно до чинного українського законодавства у разі, якщо в реєстраційних документах транспортний засіб вказано як «контейнеровоз», тобто як колісний транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій - контейнерів, то і його експлуатація повинна відповідати як його конструкції, так і його призначенню.

Оскільки поняття «контейнер» в українському законодавстві не існує, що призводить до неоднакового тлумачення змісту транспортного засобу, який вказаний як «контейнеровоз» та розрахунку навантаження, яке він має право перевозити, то слід звернутись до міжнародних договорів, які є обов`язковими для України, з питань автомобільних перевезень, що містять вимоги до конструкції та технічного стану колісного засобу, зокрема тих, що перевозять контейнери.

Так, 2 грудня 1972 р. з метою розробки структурних вимог для забезпечення безпеки під час обробки, штабелювання та перевезення контейнерів у ході звичайної експлуатації було прийнято Міжнародну конвенцію про безпечні контейнери, яка для України є чинною з 1977 року.

За цією Конвенцією «Контейнер» означає предмет транспортного обладнання: a) що має постійний характер і, відповідно, є досить міцним, щоб бути придатним для багаторазового використання; b) спеціально сконструйований для полегшення перевезення вантажів одним або кількома видами транспорту без проміжного перевантаження; c) сконструйований з урахуванням необхідності закріплення та (або) легкої обробки й для цього обладнаний кутовими фітингами; d) такого розміру, що площа, яка знаходиться між чотирма зовнішніми нижніми кутами, складає: i) не менше 14 кв.м (150 кв. футів) або ii) не менше 7 кв.м (75 кв. футів), якщо його обладнано верхніми кутовими фітингами; Термін "контейнер" не включає ні транспортних засобів, ні пакування; однак він поширюється на контейнери, коли вони перевозяться на шасі.

4 листопада 1993 року були прийняті Поправки Міжнародної конвенції про безпечні контейнери (КБК) в частині вимог до контейнерів: "b) На кожному контейнері всі маркування максимальної маси брутто повинні відповідати інформації стосовно максимальної маси брутто на табличці про допуск за умовами безпеки.". "a) Табличка повинна містити таку інформацію, принаймні англійською або французькою мовами: "Допуск за умовами безпеки КБК" Країна та номер допуску Дата (місяць і рік) виготовлення Ідентифікаційний номер контейнера, наданий заводом-виробником, або - для існуючих контейнерів, у яких цей номер невідомий, - номер, наданий Адміністрацією Максимальна експлуатаційна маса брутто (кілограми та фунти) Припустиме навантаження на штабелювання при 1,8g (кілограми та фунти) Сила під час поперечного випробування на твердість конструкції (Ньютони)". Конвенція про безпечні контейнери містить вичерпний перелік ознак, яким має такий контейнер відповідати.

З метою встановлення єдиних технічних приписів, яким повинні відповідати з метою використання в країнах, що їх виготовляють, деякі транспортні засоби, предмети обладнання та частини була прийнята «Угода про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів 1958 року з поправками 1995 року (Про приєднання до Угоди додатково див. Закон N 1448-III від 10.02.2000). Для цілей цієї Угоди: Термін "колісні транспортні засоби, предмети обладнання та частини" включає будьякі колісні транспортні засоби, предмети обладнання та частини, характеристики яких впливають на безпеку дорожнього руху, охорону навколишнього середовища та економію енергії. Термін «офіційне затвердження за типом конструкції на підставі Правил для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, що можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах» вказує на адміністративну процедуру, через яку компетентні органи Договірної Сторони після проведення необхідних перевірок заявляють, що транспортний засіб, предмети обладнання або частини, подані виготовлювачем, відповідають приписам цих Правил.

Надалі виготовлювач засвідчує, що всі транспортні засоби, предмети обладнання та частини, що з`явились на ринку, були виготовлені у повній відповідності до офіційно затвердженого типу.

Правила охоплюють такі аспекти: (a) відповідні колісні транспортні засоби, предмети обладнання або частини; (b) технічні вимоги, які, за необхідності, можуть включати альтернативні варіанти; (с) методи випробувань, за допомогою яких мають підтверджуватись вимоги, пред`явлені до експлуатаційних характеристик; (d) умови надання офіційних затверджень за типом конструкції і їхнього взаємного визнання, включаючи будь-які знаки офіційного затвердження та умови забезпечення відповідності продукції до встановлених вимог; За цими Правилами, Компетентний орган тієї або іншої Договірної Сторони, що надає офіційне затвердження, має: до надання офіційного затвердження за типом конструкції перевіряти наявність задовільних заходів і процедур за типом конструкції; перевіряти наявність задовільних заходів і процедур щодо забезпечення ефективного контролю, для того щоб транспортні засоби, предмети обладнання або частини в процесі виробництва відповідали затвердженому типу (п.1.1).

Будь-який транспортний засіб, предмет обладнання або частина, офіційно затверджені на підставі Правил, доданих до цієї Угоди, повинні бути виготовлені таким чином, щоб вони відповідали офіційно затвердженому типу, задовольняючи вимогам, викладеним в цьому Додатку або вищезгаданих Правилах (п. 2.1).

Компетентний орган будь-якої Договірної Сторони, що надає офіційне затвердження за типом конструкції на підставі Правил, що додаються до цієї Угоди, має перевірити наявність адекватних заходів і документованих планів проведення перевірок, які повинні бути узгоджені з виготовлювачем для кожного офіційного затвердження, для проведення через певні проміжки часу таких випробувань або відповідних перевірок, що необхідні для перевірки постійної відповідності офіційно затвердженому типу, включаючи, особливо у відповідних випадках, випробування, зазначені у згаданих Правилах (2.2).

Таким чином, міжнародні договори вимагають від Держав-їх учасниць, тобто й від України, не тільки здійснювати контроль за офіційним затвердженням за типом конструкції транспортного засобу, але й перевіряти наявність задовільних заходів і процедур використання транспортного засобу за типом конструкції та забезпечувати ефективний контроль, для того щоб транспортні засоби, предмети обладнання або частини в процесі експлуатації відповідали затвердженому типу.

Постановою КМУ від 21 жовтня 2012 року № 879 були внесені зміни до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, доповнивши його абзацами такого змісту: "Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.". Отже, якщо в реєстраційних документах транспортного засобу вказано «контейнеровоз», він є типу причепа або напівпричепа для перевезення контейнерів по автомобільним дорогам, то лише при використанні такого транспортного засобу як засобу спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій - контейнерів, допускається навантаження, передбачене п. 22.5 ПДР.

Наявність прогалин у пункті 22.5 Правил дорожнього руху щодо встановлення параметрів, за яких допускається рух контейнеровозів, що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів, призводить зловживань перевізниками та до значного перевищення вагових норм під час руху великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, що зафіксується в автоматичному режимі (частина друга статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У даній справі позивачем не надано доказів використання спеціального колісного транспортного засобу контейнеровоза для перевезення контейнера із відповідним маркуванням. Відсутність контейнеру підтверджується і фотознімками, зробленими під час фіксації факту порушення.

Таким чином Позивач здійснював вантажні перевезення контейнеровозом з порушенням правил їх експлуатації в розумінні вищезазначених міжнародних та національних норм, тому у такому разі він мав право перевозити вантаж з дотриманням 22.5 Правил дорожнього руху - не більше 40 т., адже навантаження 44 тони допускається лише у разі експлуатації контейнеровоза за його прямою спеціалізацією при перевезення контейнерів.

Щодо поновлення строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Так, позивачем отримано оскаржувану постанову 21.04.2025 року та він звернувся до суду із позовом про її скасування до суду 01.05.2025 року. Таким чином, враховуючи мотиви, викладені позивачем, суд вважає, що строк звернення до суду пропущено позивачем з поважних причин, а тому підлягає поновленню.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про те, що позов слід задовольнити з наступних міркувань.

Згідно з постановою Державної служби України з безпеки на транспорті серії AB № 00003732 від 23.12.2024 року, 20.12.2024 о 20 год 46 хв., за адресою Н-11, км 76+702, Дніпропетровська обл. автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGS 24.480, ДНЗ НОМЕР_3 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,875% (2.75 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, у зв`язку із чим притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмір 8500грн.

Відповідно до наведеної постанови, у ній вказано інформацію про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення: WIM 78, WAGA-WIM35, зав. № 16. Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу загальна маса - 42750 кг. Фактичні зафіксовані параметри ТЗ: кількість вісей - 6 шт.; спарені колеса - 3 вісь; відстань між вісями 1-2: 2830 мм, 2-3: 1090 мм, 3-4: 4910 мм, 4-5: 1310 мм, 5-6: 1310 мм, навантаження на вісь 1 - 6150 кг, 2 - 4950 кг, 3 - 9250 кг, 4 - 9050 кг, 5 - 9000 кг, 6 - 9100 кг, загальна маса - 47500 кг. висота - 3.729 м.; ширина - 2.481 м.; довжина - 14.861 м.

Щодо доводів представника відповідача про те, що ОСОБА_1 звернувся з вимогою про скасування постанови про адміністративне правопорушення відносно іншої особи, яка не стосується прав та інтересів Позивача, а відповідно не може бути розглянута на предмет відповідності вимогам законодавства в порядку адміністративного судочинства, то такі не відповідають фактичним обставинам справи, та судом оцінюються критично, оскільки позивачем ОСОБА_1 оскаржено постанову серії АА №00003732 від 23.12.2024 року якою його, ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8500 гривень.

Частиною 2 ст.132-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Відповідно до п.22.5 (б) ПДР України, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: б) фактичної маси:, зокрема, комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом: максимальне значення для автомобільних доріг державного значення, тонн - 36, місцевого значення, тонн - 24; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом: максимальне значення для автомобільних доріг державного значення, тонн - 40, місцевого значення, тонн - 24; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом: максимальне значення для автомобільних доріг державного значення, тонн - 40, місцевого значення, тонн - 24; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра: максимальне значення для автомобільних доріг державного значення, тонн - 42, місцевого значення, тонн - 24; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра: максимальне значення для автомобільних доріг державного значення, тонн - 44, місцевого значення, тонн - 24.

Згідно з ч.1,2 п.3 Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України 27 вересня 2021 року № 512, Уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою та третьою статті 132-1 КУпАП (далі - адміністративні правопорушення). Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті. 2. Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - cистема), необхідного для об`єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова). У разі якщо адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 КУпАП, зафіксоване в автоматичному режимі, уповноважені посадові особи встановлюють особу, зазначену у частині першій статті 14-3 КУпАП за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Оскаржуваною постановою встановлено, що позивач допустив рух транспортного засобу із перевищення загальної маси транспортного засобу при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, із посиланням на порушення позивачем п.22.5 ПДР України, яка визначає градацію дозволеної маси різних типів транспортних засобів на автомобільних дорогах державного та місцевого значення, проте, у той же час, оскаржувана постанова не містять повних відомостей про транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), оскільки не містить відомостей про напівпричеп-контейнеровоз, що не відповідає вимогам ст.283 КУпАП.

При цьому позивач ствердив, що транспортний засіб марки «MAN TGS 24.480», державний номерний знак НОМЕР_1 (спеціалізований вантажний сідловий тягач) рухався із напівпричепом марки «Wilcox TM1000», державний номерний знак НОМЕР_4 . Останній, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , є спеціалізований напівпричіп Ч/ПР, контейнеровоз.

Граничне обмеження загальної маси для відповідного типу транспортних засобів з напівпричепом (контейнеровозом) встановлено на рівні 44 тонн.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 14.01.1997 № 363 Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, вантажним контейнером є одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження (внутрішній об`єм дорівнює 1 куб.м і більше).

Відповідно до Міжнародної конвенції про безпечні контейнери контейнер означає предмет транспортного обладнання: a) що має постійний характер і, відповідно, є досить міцним, щоб бути придатним для багаторазового використання; b) спеціально сконструйований для полегшення перевезення вантажів одним або кількома видами транспорту без проміжного перевантаження; c) сконструйований з урахуванням необхідності закріплення та (або) легкої обробки й для цього обладнаний кутовими фітингами; d) такого розміру, що площа, яка знаходиться між чотирма зовнішніми нижніми кутами, складає: i) не менше 14 кв.м (150 кв. футів) або ii) не менше 7 кв.м (75 кв. футів), якщо його обладнано верхніми кутовими фітингами; термін контейнер не включає ні транспортних засобів, ні пакування; однак він поширюється на контейнери, коли вони перевозяться на шасі.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не спростовано доводи позивача, викладені ним у позовній заяві, та із врахуванням того, що оскаржувана постанова не містять повних відомостей про транспортний засіб, а саме відомостей про напівпричеп-контейнеровоз, відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами того, що транспортний засіб під час перевезення вантажу не використовувався за призначенням саме як контейнеровоз, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП у діяннях ОСОБА_1 не підтверджується доказами у справі, відтак, позовні вимоги слід задовольнити та скасувати оскаржувану постанову.

Керуючись ст.55 Конституції України, ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії AB № 00003732 від 23.12.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 гривень, провадження у справі - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

На виконання п.4 ч.5 ст.246 КАС України, суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, м. Київ, вул. Антоновича, 51, 03150 , код ЄДРПОУ: 40108720; адреса електронної пошти: contact@dsbt.gov.ua.

Головуючий суддяО. О. Дуда