Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 17 листопада 2025 р.
Справа: №607/18678/25
Суддя: Герчаківська О. Я.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18.11.2025Справа №607/18678/25 Провадження №2/607/5291/2025
місто Тернопіль Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
за участю секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача, адвокатки Магдич О. О.,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якого діє адвокатка Магдич О. О. звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Його батьки перебували у шлюбі з 09 червня 2005 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 його мати - ОСОБА_4 померла. Після смерті матері позивач став проживати з дідусем та бабусею, які опікувалися ним. З 2016 року саме ОСОБА_5 та ОСОБА_6 несли витрати на утримання позивача. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 16 лютого 2022 у справі №607/23502/21 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання ОСОБА_3 у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягувати з 17 грудня 2021 року та до досягнення повноліття.
З 01 вересня 2021 року по 30 червня 2025 року позивач навчався по спеціальності «Комп`ютерні науки» в Тернопільському фаховому коледжі Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 лютого 2024 року у справі № 607/567/24 стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, у твердій грошовій сумі - 3 000,00 грн щомісячно, починаючи з 09 січня 2024 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання у Відокремленому структурному підрозділі «Тернопільський фаховий коледж Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, а саме до 30 червня 2025 року, але не більше 23–хрічного віку.
ОСОБА_3 продовжив навчатися в Тернопільському національному технічному університеті ім. Івана Пулюя. Проте, оскільки він навчається стаціонарно, то не має самостійних доходів та не може себе забезпечити.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_3 просить суд стягнути аліменти з ОСОБА_2 , на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, у твердій грошовій сумі - 9 000,00 грн щомісячно, починаючи з часу подання позовної заяви і до закінчення позивачем навчання, але не більше 23–хрічного віку.
15 вересня 2025 року ухвалою судді відкрито провадження у цивільній справі №607/18678/25; розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
23 вересня 2025 року судом зареєстровано відзив відповідача ОСОБА_2 у якому він просить відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі. На обґрунтування відзиву вказує, що на його утримані перебуває малолітня донька, яка має проблеми зі здоров`ям, що потребують додаткових витрат. Також відповідач повідомив суду, що протягом 2025 року не працює та не отримує доходів, а тому не в змозі сплачувати аліменти сину.
Позивач та представник позивача, адвокатка Магдич О. О. у судовому засіданні позовні вимоги підтримують в повному обсязі, з мотивів викладених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував щодо стягнення з нього аліментів, оскільки він не працює та немає заробітку.
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України 29 грудня 2005 року, батьками позивача зазначено: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області складено актовий запис № 1605 та видано свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 .
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 лютого 2022 року у справі № 607/23502/21 стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_5 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягувати з 17.12.2021 року та до досягнення повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_5 додаткові витрати на оплату навчання неповнолітнього ОСОБА_3 в розмірі 1400 гривень щомісяця, починаючи стягувати з 22 серпня 2022 року та до закінчення навчання в відокремленому структурному підрозділі «Тернопільський фаховий коледж Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя», але не довше, ніж до досягнення ОСОБА_3 повноліття.
На виконання цього рішення Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області було видано виконавчий лист у справі № 607/23502/21 від 23 березня 2022 року,який виконувався примусово, що слідує із змісту постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 69572942 від 02 січня 2024 року. Цією постановою також встановлено, що згідно розрахунку заборгованості додаткові витрати на оплату навчання сплачено, борг відсутній. Дитина досягла повноліття.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 лютого 2024 року у справі № 607/567/24 стягнуто із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, у твердій грошовій сумі - 3 000,00 грн щомісячно, починаючи з 09 січня 2024 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання у Відокремленому структурному підрозділі «Тернопільський фаховий коледж Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, а саме до 30 червня 2025 року, але не більше 23–хрічного віку.
На виконання цього рішення Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області було видано виконавчий лист у справі № 607/567/24 від 29 квітня 2024 року.
Як вбачається із довідки № 206 Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя від 10 жовтня 2025 року, ОСОБА_3 є студентом першого курсу денної форми навчання відділення ФЕМ, термін навчання до червня 2029 року.
ОСОБА_2 вказаний батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 30 жовтня 2018 року Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.
ОСОБА_7 за результатами досліджень від 23 серпня 2021 року та від 18 квітня 2024 року ПП «ЕСКУЛАБ», генотип – LCT (асоціюється із непереносимістю лактози).
Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору у період з січня 2025 року по липень 2025 року ОСОБА_2 не отримував доходу.
За вказаних вище обставин, до правовідносин, які виникли між сторонами підлягають застосуванню наступні норми матеріального права.
Відповідно до ч. ч. 2, 8, 9, 10 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі – СК України) сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
В силу ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
За змістом ст. 199 СК України, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
За вимогами ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Також, відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є повнолітнім, однак не досягнув віку 23–ох років (досягне ІНФОРМАЦІЯ_6 ), продовжує навчання у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя і доказів отримання ним доходу суду не подано. Фактично з 2016 року дід та баба по материнській лінії - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 несли витрати на утримання позивача. Натомість відповідач сплачував аліменти та додаткові витрати згідно рішень суду, які описано вище.
ОСОБА_2 є працездатною особою, суд вважає стан здоров`я відповідача задовільним, оскільки доказів на доведення протилежного відповідачем суду не надано. На утриманні ОСОБА_2 перебуває малолітня донька, що є вагомою обставиною, однак суд зауважує, що діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним (стаття 52 Конституції України). Тобто, за своїм станом здоров`я та матеріальним становищем ОСОБА_2 може виконувати обов`язки щодо утримання сина, який досяг повноліття, продовжує навчання та у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги. Доказів того, що відповідач за станом здоров`я, чи з інших причин не може працювати та отримувати дохід, суд також не здобув.
Отож, суд, визначаючи розмір аліментів на повнолітню дитину, які слід стягувати із відповідача, враховуючи встановлені вище обставини, а також обставини, зазначені у ст. 182 СК України, вважає, що ОСОБА_2 спроможний надавати матеріальну допомогу позивачу у твердій грошовій сумі - 3 000,00 грн щомісячно, починаючи з 09 вересня 2025 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання у Тернопільському національному технічному університеті ім. І. Пулюя, але не більше 23–хрічного віку, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відтак, виходячи з рівності обов`язку батьків утримувати дитину, суд доходить до висновку, що позов слід задовольнити частково і стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який продовжує навчання, у твердій грошовій сумі - 3 000,00 грн щомісячно, починаючи з 09 вересня 2025 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання у Тернопільському національному технічному університеті ім. І. Пулюя, але не більше 23–хрічного віку, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, оскільки позивач звільнений від сплати судових витрат при звернені з даним позовом до суду, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76–78, 206, 258–268, 273, 352–355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який продовжує навчання, у твердій грошовій сумі - 3 000,00 грн щомісячно, починаючи з 09 вересня 2025 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання у Тернопільському національному технічному університеті ім. І. Пулюя, але не більше 23–хрічного віку, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути із Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять),20 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Позивач: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Головуючий суддя Герчаківська О. Я.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua