Рішення від 02 листопада 2025 р. у справі №607/13155/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

03.11.2025

Справа №607/13155/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2025 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Черніцької І.М.

за участю секретаря судового засідання Кокітко І.В.

у судове засідання сторони не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на 1/12 частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування вимог позивач зазначила, що спірний житловий будинок мав статус колгоспного двору, членами якого були: вона, її чоловік ОСОБА_4 та сини ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина за законом на належну йому 1/4 частину спірного будинковолодіння. Спадщину після його смерті прийняли вона та сини. Відтак, кожен із них успадкував по 1/12 частки спірного житлового будинку.

Постановою державного нотаріуса їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірне будинковолодіння, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Посилаючись на наведене, просила задовольнити позов.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 липня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

22 липня 2025 року ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання за ним права власності на 1/12 частку спірного житлового будинку в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також, 22 липня 2025 року зустрічний позов подав ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на 1/12 частку спірного житлового будинку в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 березня 2025 року, яку занесено до протоколу судового засідання, зустрічні позови ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, оскільки такі позови є взаємопов`язаними, спільний їх розгляд є доцільним. Закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, хоча про час та місце були повідомлені у встановленому законом порядку. Попередньо представник позивача подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити. Зустрічні позовні вимоги визнають.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце були повідомлені у встановленому законом порядку. Попередньо подали заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнають повністю, зустрічні вимоги просять задовольнити.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 29.12.1962 року.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є синами ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 від 26.05.1973 та серії НОМЕР_3 від 26.05.1973 відповідно.

З інформаційної довідки про технічний стан нерухомого майна за №1092 від 16.10.2024 року, виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації вбачається, що по обліку бюро житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

Згідно інформаційної довідки Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації за № 1093 від 16.10.2024 встановлено, що за матеріалами бюро станом на 01.01.2013 року житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 зареєстровано за головою колгоспного двору ОСОБА_4 на підставі свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок видане Тернопільською районною радою 30.12.1990 року та записано 30.12.1990 в реєстрову книгу №1 за реєстром №99.

Згідно довідок Великогаївської сільської ради за № 170 від 07.05.2021 року, № 497 від 30.12.2024 року встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 рахується як двір колгоспника, членами якого станом на 01.07.1990 року та 15 квітня 1991 року були: ОСОБА_4 – голова двору, ОСОБА_1 -дружина, сини ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності всіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Таким чином, наявними у справі матеріалами підтверджено, що спірне будинковолодіння належало до суспільної групи «колгоспний двір», членом якого станом на 15 квітня 1991 року були: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

Відтак, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 належало по 1/4 частці житлового будинку з надвірними будівлями за АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 22.03.2021 року.

Після його смерті відкрилася спадщина за законом на належне йому майно, у тому числі на належну йому 1/4 частку житлового будинку з надвірними будівлями за АДРЕСА_1 .

Як вбачається з довідки Великогаївської сільської ради №77 від 27.02.2025 року, ОСОБА_4 на час смерті був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 . Разом з ним проживали та були зареєстровані: дружина ОСОБА_1 , сини ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , а також невістка та онуки.

08 листопада 2021 року державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори заведено спадкову справу за №548/2021 року після смерті ОСОБА_4 за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , про прийняття спадщини.

З матеріалів спадкової справи встановлено, що 08.11.2021 року ОСОБА_1 ,, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 звернулися до нотаріуса із заявами прийняття спадщини після смерті батька.

Згідно Інформаційної довідки із Спадкового реєстру за № 67185885 від 08.11.2021 року встановлено, що заповіти, спадкові договори щодо ОСОБА_4 відсутні.

Таким чином, встановлено, що єдиними спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_4 , які прийняли спадщину шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є дружина ОСОБА_1 та діти ОСОБА_2 , ОСОБА_3

Інших спадкоємців за законом та за заповітом судом не встановлено.

Відтак, кожен з них успадкував по 1/12 частки спірного будинковолодіння (1/4/3).

Постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори від 13 січня 2025 року за №59/02-31, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька на належну йому частку будинковолодіння у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Суд, розглянувши справу, дослідивши та оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що первісні та зустрічні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступного.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що будинковолодіння по АДРЕСА_1 значиться як колгоспний двір, членами якого станом на 15 квітня 1991 року були: ОСОБА_4 – голова двору, ОСОБА_1 -дружина, сини ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

Відповідно до роз`яснень викладених у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Таким чином, кожному члену колгоспного двору ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 належало по 1/4 частині будинковолодіння по АДРЕСА_1 .

В силу вимог ст. 1261 ЦК України у першу чергу на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

В силу вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Встановлено, що після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина за законом на належну йому частину спірного будинковолодіння.

Єдиними спадкоємцями його майна за законом першої черги є дружина ОСОБА_1 та сини ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , які на час відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем у спірному будинку, а тому вважаються такими, що прийняли спадщину.

Із заявою про відмову від спадщини у нотконтору не зверталися.

Інші спадкоємці спадщини не приймали.

Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 успадкували належну йому 1/4 (1/5+1/10) частину будинковолодіння в рівних частках.

Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на спірне будинковолодіння у нотаріуса позивачі не можуть, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

За змістом вимог ст. 12 ЗУ «Про власність» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), основою створення власності є праця громадян та громадянин набуває право власності на майно з підстав, не заборонених законом, або отримує в результаті спадщини або здійснення інших угод.

Згідно з вимогами ст. 49 ЗУ «Про власність», володіння майном вважається правомірним, якщо інше не було встановлено судом, арбітражним судом, третейським судом.

Відповідно до вимог ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Відповідно до інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про практику розгляду цивільних справ про спадкування», державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення, шляхом визнання за позивачами право власності по 1/12 (1/4/3) частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 81, 259, 263, 265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 392, 1218, 1233, 1236, 1268-1270 Цивільного кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/12 частку житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/12 частку житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/12 частку житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач, відповідач за зустрічним позовом:

ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_5 .

Відповідачі, позивачі за зустрічним позовом:

ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_6 .

ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_7 .

Повне судове рішення складено 13 листопада 2015 року.

Головуюча суддя І.М. Черніцька