Рішення від 28 жовтня 2025 р. у справі №607/4962/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

29.10.2025 Справа №607/4962/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2025 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючої судді Черніцької І.М.

- за участю секретаря судового засідання Кокітко І.В.

з участю: представника позивача -адвоката Бутрина С.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Байковецької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом, який згодом уточнила, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Байковецької сільської про визнання права власності на 2/12 частки житлового будинку з надвірнимим будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

В обґрунтування вимог позивач вказує, що спірний житловий будинок належав до суспільної групи господарства колгоспний двір, членами якого були її батько ОСОБА_5 , мати ОСОБА_6 , а також їх діти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , зять ОСОБА_7 , внуки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Відтак, кожному з них належить по 1/12 частки спірного житлового будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_5 . Спадщину після нього прийняла вона, мати відмовилась від спадщини в її корить. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_6 . Спадщину після її смерті прийняла вона.

Вона є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину у встановленому законом порядку. Постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірний житловий будинок, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Посилаючись на наведене, просила задовольнити позов.

В судовому засіданні представник позивача – адвокат Бутрин С.В. позов підтримав та просив задовольнити.

Байковецька сільська рада в судове засідання не з`явилась, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена в установленому законом порядку. Попередньо подала заяву про розгляд справи без її участі, у вирішенні спору покладається на думку суду.

Відповідач ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені в установленому законом порядку. Попередньо не повідомили суд про причини своїх неявки, відзив на позов не подавали.

Позивачем до позову долучено заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , перекладені з португальської мови на українську, в яких засвідчено справжність підпису осіб, згідно яких відповідачі повідомляють суд про те, що їм відомо про даний позов. Вони повністю визнаю позовні вимоги та просять їх задовольнити, спадщини після смерті батьків не приймали і не претендують на будь-яке спадкове майно.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 01.09.1979 року.

Згідно довідки (виписка із погосподарської книги) Байковецької сільської ради Тернопільського району від № 169 від 06.09.2024 року встановлено, що будинковолодіння по АДРЕСА_1 належало до суспільної групи колгоспний двір, членами якого станом на 15 квітня 1991 року були: голова двору ОСОБА_5 , дружина ОСОБА_6 , а також їх діти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , зять ОСОБА_7 , внуки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Як слідує з інформаційної довідки за №7 від 03 січня 2024 року, виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, по обліку бюро будинковолодіння за АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Таким чином, наявними у справі матеріалами підтверджено, що спірне будинковолодіння належало до суспільної групи «колгоспний двір», членами якого були голова двору ОСОБА_5 , дружина ОСОБА_6 , а також їх діти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , зять ОСОБА_7 , внуки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності всіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відтак, кожному члену двору, у тому числі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 належало по 1/12 частці житлового будинку.

Згідно інформаційної довідки Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації за № 06 від 03.01.2024 року встановлено, що державна реєстрація права власності спірного житлового будинку станом на 01.01.2013 року не проведена.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 16.12.2015 року.

Після його смерті відкрилася спадщини за законом на належне йому майно, у тому числі на 1/12 частку спірного житлового будинку.

04 лютого 2016 року Тернопільською районною державною нотаріальної конторою заведена спадкова справа за № 92/2016 до майна померлого ОСОБА_5 .

З матеріалів спадкової справи встановлено, що 04 лютого 2016 року ОСОБА_6 подала до нотаріуса заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_13 в користь доньки ОСОБА_1 .

04 лютого 2016 року ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини після смерті батька.

Як вбачається з довідки за №10 від 17.02.2016 року, виданої Байковецькою сільською радою Тернопільського району, на час смерті ОСОБА_5 разом з ним проживали та були зареєстровані у будинковолодінні по АДРЕСА_1 : дружина ОСОБА_6 , донька ОСОБА_1 , зять ОСОБА_7 , внуки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ОСОБА_14 та правнуки ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .

Таким чином, ОСОБА_1 приняла спадщину після смерті батька та частково оформила спадкові права отримавши свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки

Інші спадкоємці до нотконтори не звертались.

Постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори від 07 травня 2024 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку спірного будинку у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 07 грудня 2018 року.

Після її смерті відкрилася спадщина за законом на належне їй майно, у тому числі на 1/12 частку спірного житлового будинку.

04 червня 2019 року Тернопільською районною державною нотаріальної конторою до майна ОСОБА_6 заведено спадкову справу за № 226/2019 за заявою ОСОБА_1 від 04 червня 2019 року про прийняття спадщини.

Як вбачається з довідки за №236 від 04 червня 2019 року, виданої Байковецькою сільською радою Тернопільського району, на час смерті ОСОБА_6 проживала та була зареєстрована в житловому будинку по АДРЕСА_1 , разом з нею проживали та були зареєстровані: донька ОСОБА_1 , зять ОСОБА_7 , внуки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 ОСОБА_14 та правнуки ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .

Інші спадкоємці спадщини не приймали.

Таким чином, ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняла спадщину за законом після смерті матері .

Постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори від 07 травня 2024 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку спірного будинку у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

З технічного паспорта на житловий будинок по АДРЕСА_1 від 02 січня 2024 року, виданого КП «Тернопільське районне госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації» встановлено, що загальна площа житлового будинку становить 103,5 кв.м., житлова – 54.9 кв.м. Самочинні побудови відсутні.

Суд, розглянувши справу, дослідивши та оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступного.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 значиться як колгоспний двір, членами якого станом на 15 квітня 1991 року були: голова двору ОСОБА_5 , дружина ОСОБА_6 , їх діти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , зять ОСОБА_7 , внуки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Відповідно до роз`яснень викладених у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Таким чином, кожному члену колгоспного двору, у тому числі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 належить по 1/12 частки спірного житлового будинку.

В силу вимог ст. 1261 ЦК України у першу чергу на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

В силу вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з вимогами ст. ст. 1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1273 ЦК спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Встановлено, що позивач є спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яка у встановленому законом порядку прийняла спадщину шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та у встановлений законом строк також подала до ноткотори заяви про прийняття спадщини.

Дружина ОСОБА_6 у встановлений законом строк подала заяву про відмову від спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_5 в корить ОСОБА_1 .

Інші спадкоємці спадщини не приймали.

Таким чином, ОСОБА_1 після смерті батька та матері успадкувала належні їм по 1/12 частки спірного житлового будинку.

Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на спірне будинковолодіння у нотаріуса позивач не може, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

За змістом вимог ст. 12 ЗУ «Про власність» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), основою створення власності є праця громадян та громадянин набуває право власності на майно з підстав, не заборонених законом, або отримує в результаті спадщини або здійснення інших угод.

Згідно з вимогами ст. 49 ЗУ «Про власність», володіння майном вважається правомірним, якщо інше не було встановлено судом, арбітражним судом, третейським судом.

Відповідно до вимог ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Відповідно до інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про практику розгляду цивільних справ про спадкування», державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд приходить до переконання, що за позивачем слід визнати право власності на 2/12 (1/6) частку житлового будинку з відповідної частиною надвірних будівель та споруд, що розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 та матері ОСОБА_6 .

Керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 81, 259, 263, 265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 524, 529, 534, 549 ЦК 1963 року, ст. 392, 1218, 1233, 1236, 1268-1270 Цивільного кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Байковецької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/12 (1/6) частку житлового будинку з відповідної частиною надвірних будівель та споруд, що розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_5 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

ОСОБА_3 , відоме місце проживання АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 , РНОКПП – НОМЕР_7 .

Байковецька сільська рада - вул. Січових Стрільців, 43 с.Байківці Тернопільського району, код ЄДРОПУ -4394846.

Повне судове рішення складено 10 листопада 2025 року.

Головуюча: І.М. Черніцька