Рішення від 16 листопада 2025 р. у справі №607/10952/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

17.11.2025Справа №607/10952/25

17 листопада 2025 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

-головуючої судді Черніцької І.М.

-за участю секретаря судового засідання Кокітко І.В.

-сторони в судове засідання не з`явились

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (далі – ТОВ «Бізнес позика») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту за №473917-КС-002 від 19 серпня 2024 року в розмірі 47 610,06 грн, з яких: 16 905,75 – сума прострочених платежів по тілу кредиту та 30 704,31 грн – сума прострочених платежів по процентах.

В обґрунтування вимог позивач вказав, що 19 серпня 2024 року між ТОВ «Бізнес позика» та відповідачем було укладено кредитний договір за №473917-КС-002, шляхом обміну електронними повідомленнями та підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. 19 серпня 2024 року ТОВ «Бізнес позика» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір за №473917-КС-002 про надання кредиту. 19 серпня 2024 року відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №473917-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направило відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор на номер телефону, який боржником було введено/відправлено.

Згідно з умовами кредитного договору ТОВ «Бізнес позика» надало відповідачу кредит у сумі 17000 грн шляхом перерахування кредитних коштів на банківську картку відповідача за № НОМЕР_1 . Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за кожен день користування кредитом.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором за №473917-КС-002 становить 47 610,06 грн, з яких: 16 905,75 – сума прострочених платежів по тілу кредиту та 30 704,31 грн – сума прострочених платежів по процентах.

Посилаючись на наведене, позивач просив задовольнити позов.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 червня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 липня 2025 року витребувано в АТ «Універсал Банк» інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: 1) письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмово доказу, який підтверджує або спростовує факт випуску банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунка) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ); 2) письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 19 серпня 2024 (дата видачі кредиту) по 03 лютого 2025 року (дата закінчення терміну кредитування).

У судове засідання представник позивача не з`явився, хоча про час та місце був повідомлений належним чином. Попередньо подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та не заперечив проти заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце був повідомлений належним чином, шляхом направлення рекомендованого повідомлення за зареєстрованим місцем проживання та розміщення оголошення про виклик до суду на сайті Судової влади України. Попередньо не повідомив суд про причини своєї неявки, заяви про відкладення та відзив на позов не подавав.

На підставі вимог ст. ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 19 серпня 2024 року позивач направив ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір за №473917-КС-002 про надання кредиту та останній акцептував оферту щодо укладення вказаного договору про надання кредиту на умовах, визначених офертою.

19 серпня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту за №473917-КС-002.

Згідно п.2.1 кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у сумі 17 000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених кредитним договором та Правилами надання споживчих кредитів.

Відповідно до умов п.п. 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 2.8, 2.9, 2.10 кредитного договору, строк кредиту становить 24 тижні, стандартна процента ставка за кредитом – 1,5% в день, знижена процентна ставка за кредитом – 1,14850% в день, комісія за надання кредиту – 2550 грн, загальний розмір наданого кредиту – 17000 грн, термін дії договору до 03 лютого 2025 року, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту – 33 377,33 грн, орієнтовна річна процентна ставка – 19642,36%.

У п. 3.2.3. кредитного договору сторони погодили графік здійснення позичальником чергових платежів за кредитом.

19 серпня 2024 року сторонами підписано паспорт споживчого кредиту, згідно з умовами якого сума кредиту становить 17 000 грн, строк кредитування – 24 тижнів, процентна ставка – фіксована, комісія за надання кредиту 2550 грн, загальні витрати за кредитом – 33377,33 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту – 50377,33 грн, реальна річна процента ставка – 19642,36% річних.

Згідно долученої позивачем анкети клієнта ОСОБА_1 , відповідач при зверненні до позивача з метою надання кредиту вказав номер банківської картки для перерахування коштів - НОМЕР_1 .

Як слідує з підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, виданого ТОВ «ПрофітГід», 19 серпня 2024 року було проведено транзакцію з переказу коштів в розмірі 17 000 грн, на платіжну картку: НОМЕР_3 , призначення платежу: перерах. коштів ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 згідно кредитного договору №473917-КС-002 від 19 серпня 2024 року без ПДВ.

Як вбачається з відповіді АТ «Універсал Банк» № БТ/Е-8693 від 26 липня 2025 року, банківська картка № НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до виписки руху коштів по картці № НОМЕР_1 за період 19 серпня 2024 року по 03 лютого 2025 року, виданої АТ «Універсал Банк», на вказану картку № НОМЕР_1 19 серпня 2024 року зараховано кошти в розмірі 17 000 грн.

Із вказаної виписки руху коштів по картці встановлено, що відповідач користувався вказаними коштами та здійснював часткове повернення.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом у гривні та довідки про стан заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором за №473917-КС-002 від 19 серпня 2024 року станом на 15 травня 2025 року становить 47610,06 грн, з яких: 16 905,75 – сума заборгованості по тілу кредиту та 30 704,31 грн – сума заборгованості по процентах.

З вказаного розрахунку заборгованості за кредитом у гривні слідує, що відповідач 02 вересня 2024 року, 17 вересня 2024 року та 30 вересня 2024 року здійснив часткове погашення заборгованості, а саме: 94,25 грн на погашення заборгованості тіла кредиту та 8395,75 на погашення заборгованості за відсотками.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В силу вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Положеннями ч. 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 19 серпня 2024 року підписав договір про надання споживчого кредиту за №473917-КС-002, шляхом підписання вказаних документів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-8350.

В силу вимог ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

В силу вимог ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Вищенаведене свідчить про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так, у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

Отже, між сторонами досягнута згода щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

З огляду на вищевикладене, суд доходить до висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 у встановленому законом порядку укладено електронний договір про надання споживчого кредиту за №473917-КС-002 від 19 серпня 2024 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики

Згідно з вимогами ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

З матеріалів справи встановлено, що 19 серпня 2024 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено кредитний договір за №473917-КС-002, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 17000 грн, шляхом перерахування кредитних коштів на його платіжну картку, що підтверджується, відповіддю АТ «Універсал Банк» № БТ/Е-8693 від 26 липня 2025 року, випискою по рахунку відповідача та підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів.

При цьому, 30 вересня 2024 року відповідач здійснив погашення тіла кредиту на суму 94,25 грн.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача тіла кредиту є обґрунтовані та їх слід задовольнити.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 30 704,31 грн, слід зазначити таке.

Згідно з розрахунку заборгованості за кредитом у гривні №4731917-КС002, заборгованість за відсотками станом на момент закінчення строку кредитування 03 лютого 2025 року становить 30 704,31 грн.

Крім того, відповідач 02 вересня 2024 року, 17 вересня 2024 року та 30 вересня 2024 року здійснив часткове погашення процентів на суму 8395,75 грн.

Підпунктом 6 п. 5 Закону №3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі Закон №3498-IX) статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Закон України № 3498-XI набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5% (з 23 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року включно); протягом наступних 120 днів 1,5% (з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року включно).

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином, максимально можливий розмір нарахованих відсотків у межах вказаного договору за підрахунками суду становить:

- за період з 19 серпня 2024 року по 20 серпня 2024 року (включно) 510 грн (17000 х 1,5% х 2 днів).

- за період із 21 серпня 2024 року по 03 лютого 2025 року (включно) 28220 грн (17000 х 1% х 166 днів)

При цьому відповідач, сплатив 8395,75 грн на погашення заборгованості по відсотках.

А тому, сума заборгованості за відсотками, яка не суперечить закону та підлягає стягненню з відповідача в межах строку дії кредитного договору становить 20 334,25 грн (28730 – 8395,75).

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, те, що фактично отримані та використані відповідачем ОСОБА_1 кредитні кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Бізнес позика» заборгованості за договором про надання кредиту №473917-КС-002 від 19 серпня 2024 року у розмірі 37 240 грн, з яких: 16 905,75 грн– заборгованість за тілом кредиту та 20 334,25 грн – заборгованість за відсотками.

Окрім того, враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову, та вимоги ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1894,77 грн (37 240 * 2422,40 / 47610,06), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за договором про надання кредиту за №118226-ТР1-001 від 21 липня 2020 року в сумі 37 240 грн, з яких: 16 905,75 грн– заборгованість за тілом кредиту та 20 334,25 грн – сума заборгованості по процентах.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» 1894,77 грн сплаченого судового збору.

Копію заочного рішення направити відповідачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне рішення складено 17 листопада 2025 року.

Головуюча суддя І.М. Черніцька

Головуючий суддяІ. М. Черніцька