Рішення від 30 листопада 2025 р. у справі №607/11822/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

01.12.2025Справа №607/11822/25

01 грудня 2025 року м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

-головуючої судді Черніцької І.М.

-за участю секретаря судового засідання Кокітко І.В.

-сторони в судове засідання не з`явились

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі – ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за №2575120 від 10 серпня 2024 року в розмірі 15 438,90 грн, за договором позики за №79191225 від 28 липня 2024 року в розмірі 12 322 грн.

В обґрунтування вимог позивач вказав, що 10 серпня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики за №2575120. Вказаний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний через сайт товариства.

27 листопада 2024 року між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу за №27112024/1, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №2575120 від 10 серпня 2024 року в розмірі 15 4368,90 грн, з яких: 5000 грн –заборгованості за основною сумою боргу, 6238,90 грн –заборгованості за відсотками та 4200 грн – заборгованість за неустойкою.

Всупереч умовам договору позики відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість, яку позивач просить стягнути.

28 липня 2024 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики за №79191225. Підписавши договір позики Відповідач підтвердив, що він ознайомився на сайті https://mycredit.Ua/m/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги (п.п. 5.1. п. 5 Договору позики).

14 червня 2021 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу за №14/06/21, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №79171225 від 28 липня 2024 року в розмірі 12 322 грн, з яких: 4 000 грн – заборгованості за основною сумою боргу, 1734 грн –заборгованості за відсотками та 6588 грн – заборгованості за пенею.

Всупереч умовам договору позики відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість, яку позивач просить стягнути.

Зазначає, що відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитів та інших платежів за їх користування не виконав, суми кредитів в повному обсязі не повернув, внаслідок чого виникла заборгованості за кредитним договором за №2575120 від 10 серпня 2024 року в розмірі 15438,90 грн та за договором позики за №79191225 від 28 липня 2024 року в розмірі 12 322 грн, яка підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.

Посилаючись на наведене, позивач просить задовольнити позов.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 червня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився. У позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, не заперечив проти заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце був повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання та розміщення оголошення про виклик до суду на сайті Судова влада України. Попередньо не повідомив суд про причини своєї неявки, заяви про відкладення та відзив на позов не подавав.

На підставі вимог ст. ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 10 серпня 2024 року між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит за №2575120 (далі - Договір).

Згідно умов договору №2575120 сума кредиту становить 5000 грн Кредит надається строком на 345 днів з 10 серпня 2024 року до 21 липня 2025 року.

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 3,65 % річних на фактичну заборгованість за кредитом (п. 1.5.2).

Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються стандартною процентною ставкою 511 % річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів.

Нараховані згідно п.1.5.2 та 1.5.3 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 18256.50 грн (п. 1.5.3).

Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування та сплати комісій та процентів, а також тіла кредиту встановлені п.п.2.2.2, 2.2.3 цього Договору (п.1.6.).

Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п.2.1.).

Згідно графіку платежів за договором про споживчий кредит за №2575120 від 10 серпня 2024 року (Додаток №1 до договору), сума кредиту становить 5000 грн, проценти за користування кредитом – 18256,50, загальна вартість кредиту – 23256 грн, реальні річна процентна ставка – 4977,82%, дата повернення кредиту 21 липня 2025 року, розрахунковий період 15 днів.

Крім того, 10 серпня 2024 року сторонами підписано паспорт споживчого кредиту та анкету – заяву на кредит №2575120 від 10 серпня 2024 року.

Згідно платіжного доручення №37579843 від 10 серпня 2024 року, виданого ТОВ «Контрактовий дім», 10 серпня 2024 року ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» перерахували ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_1 кошти в розмірі 5000 грн, призначення платежу: кошти згідно договору №2575120.

Згідно відомості про щоденні нарахування та погашення за договором кредиту за №2575120 від 10 серпня 2024 року встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 27 листопада 2024 року становить 15 438,90 грн.

27 листопада 2024 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Фактор) та ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» (Клієнт) укладено договір факторингу за №27112024/1.

Відповідно до положень п. 1.1 договору, Фактор зобов`язується передати кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (комісія за надання кредиту і проценти за користування кредитом), неустойкою (штраф, пеня) та/або процентами за порушення грошового зобов`язання та іншими платежами згідно кредитних договорів. за наявності, право на одержання яких належить Клієнту.

Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з положеннями п. 1.2. вказаного договору, перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників – підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Як вбачається з Акту прийому-передачі Реєстру боржників від 27 листопада 2024 року за договором факторингу №27112024/1 від 27 листопада 2024 року, ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали цей акт про те, що на виконання умов договору факторингу №27112024/1 від 27 листопада 2024 року, Клієнт передав, а Фактор прийняв реєстр боржників.

Згідно витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №27112024/1 від 27 листопада 2024 року, від ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» до ТОВ «ФК «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2575120 в сумі 15438,90 грн, з яких: 5000 грн – заборгованість за кредитом, 6238,90 грн –заборгованість за відсотками та 420 грн – заборгованість за штрафом.

28 липня 2024 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики, шляхом підписання договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) за №79191225 (далі - Договір), відповідно до умов якого ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу кредит на суму 4000 грн, строком на 30 днів, процентна ставка 1,5% в день, 2,7% на день за понадстрокове користування позикою, орієнтовна реальна річна процентна ставка – 10 640,17%, орієнтовна загальна вартість позики – 5800 грн (п. п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 Договору).

Вказаний Договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 25250.

З розрахунку заборгованості за договором позики за №79191225 від 28 липня 2024 року встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 за договором станом на 15 січня 2025 року становить 12 322 грн, з яких: 4000 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу,1734 грн – сума заборгованості за відсотками та 6588 грн – заборгованість за пенею.

14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Фактор) та ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) укладено договір факторингу за №14/06/21.

Відповідно до положень п. 1.1. договору факторингу, за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою, процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до Боржників, суми грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з положеннями п. 1.2. вказаного договору, перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників – підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості на є невід`ємною частиною цього договору.

20 березня 2024 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Фактор) та ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) підписано додаткові угоди за №7 від 13 червня 2022 року та №47 від 24 січня 2025 року до договору факторингу за №14/06/21 від 14 червня 2021 року, згідно з умовами яких сторонами передбачено загальну суму прав вимоги, що відступаються згідно реєстру боржників за №16 від 25 січня 2024 року та №20 від 20 березня 2024 року.

Згідно акту прийому-передачі Реєстру боржників за №42 від 24 січня 2025 року за договором факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року встановлено ,що ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали цей акт про те, що на виконання умов договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, Клієнт передав, а Фактор прийняв реєстр боржників. Після цього, від Клієнта до Фактора переходять права вимоги заборгованості до боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Згідно витягу з Реєстрів боржників за №42 від 24 січня 2025 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, від ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договорами позики №79191225 в сумі 12 322 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з вимогами статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Судом першої інстанції вірно визначено, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з вимогами статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до вимог статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Крім того, відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Вирішуючи питання стягнення заборгованості за договором позики за №76721152 від 12 серпня 2023 року, за договором позики за №4487256 від 13 червня 2023 року, за кредитним договором за №102080392 від 10 липня 2023 року, суд виходить із такого.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідачі відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розміру, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (подібні висновки містить постанова Верховного Суду від 25.05.2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 20 травня 2022 року у справі №336/4796/18, від 30червня 2023року в справі №274/7221/19).

Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №79191225 від 28 липня 2024 року, слід зазначити таке.

На підтвердження факту видачі кредиту за кредитним договором №79191225 від 28 липня 2024 року позивачем надано копію кредитного договору, розрахунок заборгованості, договір факторингу та додатки до нього.

Оцінивши всі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували існування у позичальника заборгованості за кредитним договором №79191225 від 28 липня 2024 року, факт виплати йому грошових коштів, зокрема первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», виписки з особових рахунків клієнта тощо.

Щодо наданого розрахунку заборгованості, який надано на підтвердження суми боргу, то такого розрахунку недостатньо для висновку щодо отримання ОСОБА_1 кредитних коштів та порушення останнім обов`язку щодо їх повернення.

Відповідний розрахунок заборгованості є одностороннім документом позивача, сам по собі не є належним доказом з огляду на вимоги частини першої статті 77 ЦПК України, не містить посилань на картковий чи інший банківський рахунок, яким користувався відповідач.

Такий висновок також узгоджується з постановою Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 759/10277/20.

У частині першій статті 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до вимог частин третьої та четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.

У своїй заяві представник ТОВ «ФК «ЄАПБ» просив розглянути справу при їх відсутності, клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляв.

Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа 755/18920/18, провадження 61-17205ск19.

Таким чином, позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ», звертаючись до суду з даним позовом, повинен був отримати від первинного кредитора, у даному випадку первинні документи, які підтверджують перерахування на рахунок відповідача чи видачу йому коштів за договором позики №79191225 від 28 липня 2024 року, а також розміру заборгованості за ним.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення законодавства, а також досліджені у справі докази, суд, оцінивши їх з точки зору достатності для встановлення фактичних обставин, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову про стягнення заборгованості за договором позики №79191225 від 28 липня 2024 року

Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 2575120 від 10 серпня 2024 року слід зазначити наступне.

10 серпня 2024 року між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір за №2575120 шляхом підписання відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов договору кредиту, ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» надано ОСОБА_1 кредит у розмірі 5000 грн, строком на 345 днів.

Факт видачі кредиту підтверджується платіжним дорученням №37579843 ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» від 10 серпня 2024 року, відповідно до якоого 10 серпня 2024 року ТОВ « ФК «Незалежні фінанси» здійснено переказ коштів на рахунок ОСОБА_1 в розмірі 5 000 грн, призначення платежу: кошти згідно договору №2575120.

Суду не надано доказів повернення ОСОБА_1 отриманих коштів та процентів.

Відповідно до договору факторингу №27112024/1 від 27 листопада 2024 року право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» від ТОВ «ФК «Незалежні фінанси», що підтверджується договором факторингу, актом приймання - передачі Реєстру боржників від 27 листопада 2024 року, витягом з реєстру боржників.

Оскільки доказів належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за вищевказаним кредитним договором матеріали справи не містять, а сума заборгованості останнього підтверджується відомістю про щоденні нарахування та погашення, яка надана суду та відповідачем не спростована, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту підлягають задоволенню.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача тіла кредиту в розмірі 5000 грн обґрунтовані та їх слід задовольнити.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за відсотками, слід зазначити наступне.

Підпунктом 6 п. 5 Закону №3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі Закон №3498-IX) статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Закон України № 3498-XI набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5% (з 23 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року включно); протягом наступних 120 днів 1,5% (з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року включно).

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Встановлено, що кредитний договір №2575120 укладено 10 серпня 2024 року. Згідно з умовами п.п. 1.5.2, 1.5.3 кредитного договору, проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 3,65 % річних на фактичну заборгованість за кредитом. Протягом решти строку кредитування проценти нараховуються за стандартною ставкою - 511% річних.

Згідно з відомістю про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №2575120 від 10 серпня 2024 року, відсотки ОСОБА_1 нараховувалися до 27 листопада 2024 року.

Таким чином, максимально можливий розмір нарахованих відсотків у межах вказаного договору за підрахунками суду становить:

- за період з 11 серпня 2024 року по 25 серпня 2024 року (включно) 7,50 грн (5000 х 0,01% х 15 днів).

- за період із 26 серпня 2024 року по 27 листопада 2024 року (включно) 4700 грн (5000 х 1% х 94 днів)

Враховуючи зазначене, позов у цій частині належить задовольнити частково. Сума заборгованості за відсотками, яка не суперечить закону та підлягає стягненню з відповідача в межах строку дії кредитного договору становить 4707,50 грн (7,50 + 4700).

Тому, позов у цій частині належить задовольнити частково. Сума заборгованості за відсотками, яка не суперечить закону та підлягає стягненню з відповідача становить 4707,50 грн.

Щодо стягнення заборгованості за неустойкою в розмірі 4200 грн, слід зазначити таке.

Відповідно до вимог пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, враховуючи, що позивачем здійснено нарахування неустойки в період дії воєнного стану, вказана сума в силу вимог пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України підлягає списанню позивачем, а тому відсутні підстави для стягнення неустойки з відповідача.

Оскільки доказів належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за вищевказаним кредитним договором матеріали справи не містять, а сума заборгованості останнього підтверджується відомістю про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором, яка надана суду та відповідачем не спростована, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та відсотками є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, те, що фактично отримані та використані відповідачем ОСОБА_1 кредитні кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 в користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за договором про надання кредиту за №2575120 від 10 серпня 2024 року в розмірі 9707,50 грн, з яких: 5000 грн – заборгованість за тілом кредиту та 4707,50 грн – заборгованість за відсотками, оскільки позивач має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення суми кредитних коштів та відсотків. Вказана сума відповідачем не спростована.

Водночас, враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову, та вимоги ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1058,84 грн, виходячи із розрахунку 9707,50 * 3028 / 27 760,90, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 258, 259, 264, 265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором за №2575120 від 10 серпня 2024 року у розмірі 9707,50 грн, з яких: 5000 грн – заборгованість за тілом кредиту та 4707,50 грн – заборгованість за відсотками.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1058,84 грн сплаченого судового збору.

Копію заочного рішення направити відповідачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 01 грудня 2025 року.

Головуюча суддя І.М. Черніцька