Рішення від 27 грудня 2025 р. у справі №607/21960/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.12.2025 Справа №607/21960/25 Провадження №2/607/5951/2025

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М., за участю секретаря судового засідання Козак О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулось в суд із позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 16.04.2019 у розмірі 22099,45 грн станом на 08.09.2025.

В обґрунтування вимог вказує, що 16.04.2019 ОСОБА_1 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 16.04.2019.

На підставі укладеного Договору Відповідач отримав кредит у розмірі 19800 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

Станом на 29.04.2025 у Відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення 5.17 п.5 Розділу ІІ Умов, відбулось Істотне порушення Клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою.

Банк 29.04.2025 направив повідомлення "пуш" про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості.

Проте Відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв`язку з чим та відповідно до п.5.18, 5.19 кредит 29.05.2025 став у формі «на вимогу».

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу без участі представника АТ «Універсал Банк», не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації останнього та розміщення оголошення про виклик до суду на сайті судової влади, смс повідомлення - додатково. Попередньо не повідомив суд про причини своєї неявки, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзив на позов не подавав.

На підставі вимог статтей 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.

ОСОБА_1 16.04.2019 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.

У заяві вказано про те, що дана заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, які розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms; тарифами, що розміщенні за посиланням www.monobank.ua/rates, складають договір про надання банківських послуг.

У пункті 4 Анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнав, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису.

При цьому, у пункті 10 заяви відповідач надав банку право здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих в АТ «Універсалбанк» без додаткових його розпоряджень, для погашення будь-яких його грошових зобов`язань перед банком.

Відповідно до виписки руху коштів по картці: НОМЕР_2 , рахунок: НОМЕР_3 , період: 04.06.2019 - 08.09.2025, кредитний ліміт (станом на 08.09.2025): 19800.00 UAH, заборгованість (станом на 08.09.2025): 22099.45 UAH, сума витрат за період: - 149595.87 UAH, сума зарахувань за період: 128724.43 UAH.

Позивач надав суду розрахунок заборгованості, згідно якого станом на 08.09.2025 у ОСОБА_1 існує заборгованість за договором №б/н від 16.04.2019 у розмірі 22099,45грн (за тілом кредиту).

Крім того, до позовної заяви, в якості обґрунтування позовних вимог, банком долучено: Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, Тарифи банку (чорна картка), Паспорт споживчого кредиту з таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача, підписані електронним цифровим підписом.

Дослідивши докази, суд доходить висновку, що позов підлягає до задоволення, зважаючи на таке.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч.1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтями 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Згідно із частиною другою статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом ОСОБА_1 уклав кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг (monobank), відповідно до умов якого АТ «Універсал Банк» відкрив поточний рахунок у гривні на його ім`я із встановленням кредитного ліміту на суму, вказану у мобільному додатку, відповідно до умов договору та наведених умов.

Отже, матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання банківських послуг.

На підтвердження існування у відповідача заборгованості за кредитним договором, представником позивача було надано до суду розрахунок заборгованості та виписку про рух коштів по картці, яка містить інформацію про здійснені відповідачем операції по картці.

Як вбачається з вказаної виписки про рух коштів по рахунку, відповідач активно користувався рахунком, здійснював з нього платежі, що на переконання судді свідчить про те, що відповідач безсумнівно розумів зміст та характер надаваних йому банківських послуг, бо тривалий час користувався наданим йому кредитним лімітом, здійснюючи використання наданих кредитних коштів для задоволення власних потреб.

Отже, встановлені обставини справи щодо руху коштів по картці відповідача свідчать про те, що останній був обізнаним про списання відсотків, оскільки зазначені відомості є у його вільному електронному доступі.

У свою чергу, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.п. 5, 30, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2018 № 75, бухгалтерський облік ведеться безперервно з часу реєстрації банку до його ліквідації. Банк самостійно визначає систему організації операційної діяльності залежно від його структури, обсягів та видів банківських операцій, кількості працюючих, розвитку інформаційних технологій. Банк самостійно розробляє технології здійснення банківських операцій. Оброблення інформації про операції та її зберігання мають виконуватися на серверах та/або іншій комп`ютерній техніці, які/яка повинні/а фізично розташовуватися на території України, за винятком збереження резервних копій, захищених із використанням відповідних засобів технічного та/або криптографічного захисту, а виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

У постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16 зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами існування заборгованості за кредитним договором.

Отже, надані банком виписка про рух коштів по картці відповідача та розрахунок заборгованості є належними доказами, які підтверджують розмір заборгованості за кредитним договором, оскільки містять детальний розпис нарахованої заборгованості за кредитним договором, дати здійснення платежів боржником, кількість днів, за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом, дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 користувався наданими йому позивачем кредитними коштами та частково сплачував заборгованість, однак належним чином не виконував взятих на себе зобов`язань, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором від 16.04.2019.

Станом на 08.09.2025 заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за тілом кредиту становить 22099,45 грн, що вбачається з розрахунку заборгованості та підтверджується випискою з особового рахунку, що і стало підставою для звернення Банку до суду за захистом своїх прав.

Відповідачем не надано суду будь-яких належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження іншої суми заборгованості або ж її відсутності.

При цьому, трансакції про списання коштів із рахунку відповідача банком, які зазначені у виписці з рахунку ОСОБА_1 не оскаржувалися.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд доходить висновку, що мають місце порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 в користь банку заборгованості по кредитному договору на загальну суму 22099,45 грн.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача необхідно стягнути 3028,00 гривень судового збору.

На підставі наведеного, керуючись статтями 4, 12, 81, 259, 263, 265, 268, 273, 280, 281, 282, 288, 289, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного «Універсал Банк» 22099 гривень 45 копійок заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 16.04.2019 та 3028,00 судових витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити сторін:

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи 21133352.

Відповідач: ОСОБА_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Головуючий суддяВ. М. Позняк