Вирок від 30 листопада 2025 р. у справі №607/23330/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2025 Справа №607/23330/25 Провадження №1-кп/607/2062/2025

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі с/з ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025211040000792 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя м.Рогатин Івано-Франківської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, безробітного, жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого 16 червня 2025 року Галицьким районним судом м.Львова за ч.4 ст.185 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців та покладенням обов`язків згідно п.п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

за участю: прокурора – ОСОБА_4 , захисника – ОСОБА_5 , обвинуваченого – ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Так, 19 квітня 2025 року близько 12 год. 30 хв., в період дії на території України режиму воєнного стану, в обвинуваченого ОСОБА_3 , який перебував в приміщенні магазину «Аврора», що в м.Тернополі на Площі Героїв Євромайдану, 9, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, реалізовуючи який, він тоді ж і там же, з корисливих мотивів, таємно, повторно, шляхом вільного доступу із торгових стелажів викрав: 30 стартових пакетів оператора мобільного зв`язку «Лайфселл Універсальний», загальною вартістю 600 грн., 9 стартових пакетів оператора мобільного зв`язку «Київстар Старт-сім», загальною вартістю 2 242, 53 грн. та 23 стартові пакети оператора мобільного зв`язку «Водафон Супер Нет Про», загальною вартістю 5 155, 91 грн., з якими місце вчинення даного кримінального правопорушення покинув, чим спричинив потерпілому ТОВ «Вигідна покупка» матеріальну шкоду на загальну суму 7 998, 44 грн.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, визнав повністю за обставин, вказаних в обвинувальному акті, щиро розкаявся, пояснивши, що дійсно вчинив вказане кримінальне правопорушення, а тому доповнити нічого не може. На даний час про вчинене він, обвинувачений, щиро шкодує.

Обвинувачений ОСОБА_3 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що їх підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Зважаючи на вказане, суд приходить до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, фактичні обставини кримінального провадження, особу винуватого, його молодий вік, однак який не вперше притягується до кримінальної відповідальності, але позитивно характеризується по місцю проживання, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, зокрема, до обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та повне добровільне відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди.

Таким чином, суд, з урахуванням наявності пом`якшуючих покарання ОСОБА_3 обставин, відсутності обтяжуючих його, думки представника потерпілого, який, за поданою на адресу суду завою, жодних претензій до обвинуваченого не має та не просив суворо карати обвинуваченого, фактичних обставин кримінального провадження, вважає дані обставини винятковими та такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України і дають підстави, при призначенні за ним покарання, застосувати положення ч.1 ст.69 КК України та призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті обвинувачення, однак у виді позбавлення волі на певний строк волі, що буде необхідним та достатнім для виправлення даного обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Разом із тим, як слідує з матеріалів судового провадження ОСОБА_3 16 червня 2025 року був засуджений Галицьким районним судом м.Львова за ч.4 ст.185 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців та покладенням обов`язків згідно п.п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України.

Оскільки дане кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_3 до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання йому слід призначити на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком більш суворим за вироком Галицького районного суду м.Львова від 16 червня 2025 року, остаточно визначивши ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

З урахуванням, у тому числі, пом`якшуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_3 обставин, відсутності обтяжуючих його, даних про особу, думки представника потерпілого, суд вважає, що слід залишити в силі звільнення даного обвинуваченого за вироком Галицького районного суду м.Львова 16 червня 2025 року за ч.4 ст.185 КК України на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців та покладенням обов`язків згідно п.п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Відповідно ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком більш суворим за вироком Галицького районного суду м.Львова від 16 червня 2025 року, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на певний строк, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 вважати звільненим від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Згідно п.п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

1). періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2). повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяОСОБА_1