Постанова від 29 грудня 2025 р. у справі №704/1750/25 — Тальнівський районний суд Черкаської області

Тальнівський районний суд Черкаської області

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер: 704/1750/25

Номер провадження: 3/704/735/25

30.12.2025 року м. Тальне

Суддя Тальнівського районного суду Черкаської області Воронкова І.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліцейської діяльності № 1 Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , фізична особа-підприємець,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 028847 від 17.12.2025 року вбачається що ФОП ОСОБА_1 17.12.2025 року о 09.54 год. за адресою АДРЕСА_2 у приміщенні магазину " ІНФОРМАЦІЯ_2 " здійснювала продаж алкогольних напоїв без наявності ліцензії на здійснення такої діяльності, чим порушила вимоги ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненому не визнала та зазначила, що 11.12.2025 року в м. Тальне на базі "Стимул" придбала слабоалкогольні напої різних видів та марок з метою подальшої їх реалізації у своєму магазині після оформлення відповідної ліцензії на продаж таких напоїв. В період часу з 11.12.2025 і по 17.12.2025 року вказані напої знаходилися у неї в магазині, але вона не здійснювала їх продаж.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , оцінюючи надані докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ст. 7 ч. 2 КУпАП). Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що повністю резюмується з положеннями ст. 62 Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, і ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

ЄСПЛ у рішенні від 10 лютого 1995 року (справа «Allenet de Ribemont v. France») наголосив, що принцип презумпції невинуватості перш за все гарантія процесуального характеру по кримінальним справам, однак сфера застосування зазначеного принципу значно ширша: він обов`язковий не тільки для кримінального судочинства, що вирішує питання обґрунтованості обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

За змістом ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також, виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Основним документом, призначеним для фіксації юридичного факту адміністративного правопорушення, є протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи, і, якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це, також, зазначається в протоколі (ст. 256 ч.1 КУпАП).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 ч. 1 КУпАП). Водночас, адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені КУпАП, настає, якщо ці порушення, за своїм характером, не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Склад адміністративного правопорушення (проступку) включає в себе ознаки, які об`єднуються в чотири групи (елементи), що характеризують: об`єкт адміністративного проступку, об`єктивну сторону проступку, суб`єкт адміністративного проступку, суб`єктивну сторону проступку, і являють собою нерозривну єдність, наявність яких обов`язкова для кваліфікації конкретного діяння, і у випадку, коли хоча б один з елементів відсутній або ж не відповідає тим властивостям, що передбачені відповідною статтею Особливої частини КУпАП, діяння адміністративним правопорушенням (проступком) не являється.

Тож, адміністративне правопорушення це вчинок, який має форму дії або бездіяльності, проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, і саме наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото/кінозйомки, відеозапису чи засобів фото/кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також, іншими документами.

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 ч. 1 КУпАП, є суспільні відносини у сфері державного регулювання господарської діяльності та встановлений порядок здійснення останньої.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 164 ч. 1 КУпАП, виражається у провадженні господарської діяльності без державної реєстрації, як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Суб`єкт адміністративного проступку, передбаченого ст. 164 ч. 1 КУпАП, загальний.

Суб`єктивна сторона зазначеного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу зі спеціальною метою отримання прибутку від здійснення без ліцензії видів діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Надані суду матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 ч. 1 КУпАП, в тому числі, і протокол серії ВАВ № 028847 від 17 грудня 2025 року, у фабулі якого зазначено про продаж алкогольних напоїв, не містять достатніх даних та жодних доказів, в тому числі показань свідків, які б достеменно підтверджували, що ОСОБА_1 , являючись суб`єктом зазначеного адміністративного правопорушення, порушила порядок провадження господарської діяльності та здійснювала продаж алкогольних напоїв без відповідної ліцензії.

Враховуючи вищенаведене, як вбачається з матеріалів справи будь-які докази, які б беззаперечно свідчили про вчинення з боку ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 ч. 1 КУпАП за вказаних у протоколі обставин, відсутні, і під час судового розгляду не здобуто належних та допустимих доказів, а у відповідності до положень ст. 251 ч. 2 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП, при цьому, суд не має права самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

До того ж, відповідно до практики ЄСПЛ, вина особи повинна бути обґрунтована доказами, і така доведеність провини може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто, таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки, наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ від 18 січня 1978 року (справа «Ireland v. the United Kingdom»), критерій доведення якого «поза розумним сумнівом» застосовує ЄСПЛ що при оцінці доказів (рішення від 21 липня 2011 року (справа «Коробов проти України»).

Суд, надаючи оцінку вказаним обставинам в їх сукупності, у відповідності до завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення, визначених ст. 245 КУпАП, якими, зокрема є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 164 ч. 1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення, оскільки, виходячи з загальноприйнятого принципу, закріпленому, в тому числі, і у ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, звинувачення та докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. 164 ч. 1, ст. 247 ч. 1 п. 1, ст. 251, ст. 252, ст. 284, ст. 289, ст. 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА :

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І.Г. Воронкова