Рішення від 10 грудня 2025 р. у справі №355/2151/25 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/2151/25

Провадження № 2/355/1219/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2025 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Куценко Наталії Володимирівни до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник позивача ОСОБА_1 адвокат Куценко Н.В. з позовною заявою у якій просить визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_1 , право власності на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 92,4 кв.м, який розташований по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_1 , право власності на 1/4 частку земельної ділянки, загальною площею 0,1570 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер – 3220255102:01:125:0173 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свою позовну заяву обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .. За життя ОСОБА_3 ніякого заповідального розпорядження стосовно свого майна не склала. З ОСОБА_3 на день смерті з нею проживала та була зареєстровані за однією адресою позивачка та чоловік спадкодавця ОСОБА_4 , які прийняли спадщину шляхом спільного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини відповідно до ст.1268 ЦК України. Батьки позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 дошлюбне прізвище ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 31 липня 1982 року. За час шлюбу подружжя ОСОБА_6 26 серпня 1997 року за спільні кошти для спільних потреб був куплений будинок розташований по АДРЕСА_1 . Право власності на придбання батьками позивача ОСОБА_1 житлового будинку за згодою матері ОСОБА_3 зареєстровано на ім`я ОСОБА_4 .. В подальшому ОСОБА_4 була приватизована земельна ділянка площею 0,157 га, цільове призначення для будівництво та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, за адресою АДРЕСА_1 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ №044194 виданий 10 вересня 2004 року. Зазначений житловий будинок та земельна ділянка розташована під будинком є спільною сумісною власністю подружжя відповідно до ст.22 КпШС України, мати позивача ОСОБА_1 . ОСОБА_3 мала право на 1/2 частку зазначеного майна. Після смерті матері позивача ОСОБА_1 . ОСОБА_3 до Баришівської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину звернулась позивач та її батько ОСОБА_4 чоловік померлої свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 спадкоємці не отримували. Позивач ОСОБА_1 та її батько ОСОБА_4 фактично успадкували, але юридично не оформили кожен по 1/4 частці спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 .. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 .. За життя ОСОБА_4 склав заповіт згідно якого все своє майно, де б воно не було і з чого не складалося і в загалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він буде мати право за законом заповів своєму сину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після смерті ОСОБА_4 до Баришівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом звернувся відповідач ОСОБА_2 про прийняття спадщини за заповітом. На своє звернення до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частку житлового будинку та на 1/4 частку земельної ділянки загальною площею 0,157 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд які залишились після ОСОБА_7 нотаріус постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії відмову у видачі свідоцтва нотаріус мотивував тим, що за життя ОСОБА_3 не виділила свою частку у праві спільного сумісного власності подружжя на майно набуте в період шлюбу та не зареєструвала його належним чином. В зв`язку з такими обставинами нотаріусом позивачу було запропоновано для захисту своїх прав звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове 1/4 частку житлового будинку на 1/4 частку земельної ділянки в судовому порядку.

Представник позивача адвокат Куценко Н.В. позовні вимоги підтримала послалась на вище означені обставини, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що йому батько залишив спадщину, він не проти, щоб сестра проживала в будинку, однак йому потрібне судове рішення. Відзиву стосовно заявлених позовних вимог надано не було.

Суд вислухав сторони, дослідив матеріали справи, а саме:

Копію паспорта позивача ОСОБА_1 з якого слід, що вона є громадянином України.(а.с.10)

Копію технічного паспорта на будинок АДРЕСА_1 замовником якого є ОСОБА_1 стосовно якого була виконана схема розташування будівель та споруд, еплікація до схеми розташування будівель та споруд, план будинку садибного типу, літера «А», характеристика будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами.(а.с.26-31)

Копію свідоцтва про укладення шлюбу з якого слід, що ОСОБА_4 зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 31 липня 1982 року, актовий запис №17, який був зареєстрований Будо-Литовським сільським ЗАЦС Лугинського району Житомирської області. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка ОСОБА_6 , дружини ОСОБА_6 .(а.с.14)

Копію про народження ОСОБА_9 з якого слід, що її батьками були ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .(а.с.12)

Копію свідоцтва про шлюб з якого слід, що ОСОБА_10 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб 10 листопада 2007 року про, що зроблено актовий запис №1789, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції міста Києва. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка ОСОБА_11 , дружини ОСОБА_11 .(а.с.13)

Копію договору купівлі-продажу від 1997 року з якого слід, що ОСОБА_4 купив у ОСОБА_12 в АДРЕСА_1 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. Розмір житлового будинку 43.40 кв.м.(а.с.17)

Копію державного акту на право власності на земельну ділянку серія КВ №044194 з якого слід, що ОСОБА_4 на підставі сесії Баришівської селищної ради від 04 листопада 2003 року за №173-09-24 є власником земельної ділянки площею 0,157 у межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки для будівництво та обслуговування житлових будівель та господарських споруд 0,157га.(а.с.18)

Копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку слід, що земельна ділянка кадастровий номер 3220255102:01:125:0173 місце розташування АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_2 . Цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площа земельної ділянки 0,1570 га. З цього витягу маються Відомості про право власності/право постійного користування внесені до Поземельної книги, крім відомостей про речові права, що виникли після 1 січня 2013 року слід, що право власності мав ОСОБА_4 місце знаходження/проживання АДРЕСА_1 , документ, який посвідчує право є рішення органу місцевого самоврядування рішення сесії Баришівської селищної ради 04 листопада 2003 року №173-09-24 державний акт від 10 вересня 2004 року НОМЕР_2 (а.с.19-24)

Копію свідоцтва про смерть з якого слід, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 уродженка селища Бучмани, Олевського району, Житомирської області , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 56 років актовий запис №549, місце смерті - село Пасічна Баришівського району Київської області.(а.с.8)

Копію свідоцтва про смерть з якого слід, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 уродженця села Кам`яне, Лебединського району Сумської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 64 років, актовий запис 145, місце смерті село Пасічна, Броварського району Київської області.(а.с.9)

Копію довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості житлового будинку в АДРЕСА_1 , слід що вартість будинку становить 1144704,25 гривень, вартість земельної ділянки 513132,48 гривень.(а.с.33-34)

Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії завідуючої Баришівської державної районної нотаріальної контори Малиновської Н.В. позивачу ОСОБА_1 про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадковий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , та земельну ділянку в АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю документів що посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно.(а.с.35)

Судом досліджені копії спадкових справ, а саме:

№125/2025 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 в якої маються заява ОСОБА_2 про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , копію паспорта ОСОБА_2 , копію свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, Відомості про осіб місце проживання яких було зареєстроване за адресою АДРЕСА_1 , заповіт ОСОБА_4 , свідоцтво про народження ОСОБА_2 , довідку про присвоєння ідентифікаційного номера Баришівської об`єднаної ДПІ на ОСОБА_4 , свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , повідомлення ОСОБА_13 нотаріусом про заяву ОСОБА_2 про прийняття спадщини за заповітом, після смерті ОСОБА_4 .

№139/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 з якої слід, що мається заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини, копія паспорта ОСОБА_1 , заява про прийняття спадщини ОСОБА_4 , копія паспорта ОСОБА_4 , копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , довідка про місце реєстрації ОСОБА_1 , копія довідки про склад сім`ї ОСОБА_1 , витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі, копія свідоцтва про народження ОСОБА_9 , копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , копія свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, повідомлення нотаріусом спадкоємця ОСОБА_13 про право на отримання спадщини за законом, копію заяви ОСОБА_1 про отримання свідоцтва про спадщину, Копія постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії стосовно ОСОБА_1 (а.с.51-82)

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статтею 8 Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Відповідно ч.1 ст.2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦК України слід, що кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 13 ЦК України слід, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже як було встановлено судом, що батько позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 знаходячись у шлюбі з матір`ю позивача ОСОБА_3 під час дії на той час КпШС України 06 серпня 1997 року купив будинок. Крім того рішенням сесії Баришівської селищної ради від 04 листопада 2003 року за №173-09-24 є власником земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських ресурсів

Відповідно до ст.22 КпШС України 20 червня 1969 року, який діяв на той час слід, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Під час дії Сімейного Кодексу України, який набрав своєї чинності ІНФОРМАЦІЯ_7 батьки позивача ОСОБА_1 померли. За життя мати позивача ОСОБА_3 не залишила заповідального розпорядження стосовно нажитого сумісно з чоловіком майна. Однак позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини була зареєстрована та проживала в будинку померлих батьків і не відмовилась від прийняття спадщини, звернулась до нотаріуса як після смерті матері, так і після смерті батька.

Відповідно до ч.3. ст.1268 ЦК України слід, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За час життя батько позивача ОСОБА_4 не оформив належним чином спадщину після смерті свої дружини яка є матір`ю позивача, не відмовився від успадкування майна, також звернувся з заявою до нотаріуса про прийняття спадщини.

За життя залишив заповідальне розпорядження яким все своє майно заповідав сину який є по справі відповідачем. Частки у спадковому майні не визначені.

Як слід з ч.1 ст.316 ЦК України « Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.»

За ч.1 ст.319 ЦК України «Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.»

За ч.1 ст.317 ЦК України «Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.»

За ч.1 ст. 321 ЦК України «Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.»

За ч.1 ст.328 ЦК України «Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.»

За ч.1,ч.2 ст.372 ЦК України Майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

За ст. 392 ЦК України слід, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.1 ст. 1217 ЦК України слід, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За ст.1218 ЦК України слід, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За ст. 1223 ЦК України слід, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За ч.1 ст.1261 ЦК України слід, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За ч.1 ст.120 ЗК України слід, що у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

Отже, як було встановлено судом, що позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину як особа, яка проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, і вважається такою, що прийняла спадщину як спадкоємиць першої черги і має право на частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, а також на частку земельної ділянки, цільове призначення якої будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд які нажали подружжям її батькам за час шлюбу, та були спільною сумісною їх власністю. Не оформлення батьком позивача спадщини після смерті дружини та складання за життя заповіту яким розпорядився залишити все своє майно сину (по справі він є відповідачем) не є перешкодою для визнання частки на право власності на майно її батьків. З таких підстав позовні вимоги представника позивача є законними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач не ставив вимоги про стягнення судового збору з відповідачів з таких підстав розподіл судового збору судом не розглядалось.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,4, 12, 13,81,89,141, 229, 263-265, 293 ЦПК України ,ст.ст.317,319,321,364,1216,1217,1218,1222,1264,1268 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Куценко Наталії Володимирівни до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_1 , право власності на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 92,4 кв.м, який розташований по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_1 , право власності на 1/4 частку земельної ділянки, загальною площею 0,1570 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна діляка), яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер – 3220255102:01:125:0173 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з моменту проголошення до Київського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 22 грудня 2025 року.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов