Постанова від 29 грудня 2025 р. у справі №158/3513/25 — Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/3513/25

Провадження № 3/0158/1044/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2025 року м. Ківерці

Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Корецька В.В. розглянувши матеріали, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

До Ківерцівського районного суду Волинської області надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Встановлено, що 16.11.2025 року о 01 год. 19 хв. у с. Прилуцьке, по вул. Ківерцівська, Луцького району Волинської області, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Opel Zafira», н.з. « НОМЕР_1 », у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання призначене на 01.12.2025 року ОСОБА_1 не з`явився, від його захисника – адвоката Лавренчука О.В. до суду подано клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату. Розгляд справи відкладено на 18.12.2025 року.

У судове засідання призначене на 18.12.2025 року ОСОБА_1 не з`явився, від його захисника – адвоката Лавренчука О.В. до суду подано клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату. Розгляд справи відкладено на узгоджену із захисником дату - 30.12.2025 року.

У судове засідання призначене на 30.12.2025 року повторно ОСОБА_1 не з`явився, від його захисника – адвоката Лавренчука О.В. в черговий раз до суду подано клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату.

Вказані дії сторони захисту суддя оцінює як спроба ухилення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).

Принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Учасники справ про адміністративні правопорушення наділені диспозитивними правами на звернення до суду з метою реалізації своїх прав, визначених Конституцією України та КУпАП. Серед різноманіття прав осіб, що притягаються до адміністративної відповідальності, визначають право особи на звернення до суду з метою відкладення судового розгляду. Реалізація даного права особою, що притягається до адміністративної відповідальності створює передумови для проміжного рішення суду про перенесення або відкладання судового розгляду (за наявності поважних обставин). Так, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та захисником було неодноразово реалізовано таке право.

Адвокат Лавренчук О.В., як на підставу для відкладення розгляду справи, посилався на зайнятість в іншій справі, однак суддя звертає увагу на те, що дата судового засідання була заздалегідь узгоджена із адвокатом. Крім того, адвокатом Лавренчуком О.В. не обґрунтовано неможливість розгляду судом справи без його участі та ОСОБА_1 .

Беручи до уваги те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не вжив жодних заходів для явки до суду та скористався правом на представлення його інтересів захисником - адвокатом Лавренчуком О.В., який в чергове просить відкласти розгляд справи, тому суддя вважає, що право на захист не порушено та є всі підстави для прийняття справедливого, законного та неупередженого рішення без участі ОСОБА_1 та його захисника Лавренчука О.В.

При цьому, слід зазначити, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (його захисника).

Допитаний у судовому засіданні поліцейський ОСОБА_2 показав суду, що під час несення служби 16.11.2025 року о 01 год. 19 хв. (у комендантську годину) у с. Прилуцьке, по вул. Ківерцівська, Луцького району Волинської області було зупинено автомобіль марки «Opel Zafira», н.з. « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_1 . В ході спілкування з водієм, від останнього було чути запах алкоголю з порожнини рота. На прохання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ОСОБА_1 погодився, результат був позитивний 1,303 проміле. Із даним результатом водій не погодився, тому останньому було запропоновано пройти повторний огляд у медичному закладі, на що останній погодився. У медичному закладі лікарем проведено повторний огляд на стан алкогольного спяніння, результат якого також був позитивний. Внаслідок чого на останнього було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, із обставинами якого ОСОБА_1 був згідний, про що свідчить його пояснення у протоколі та власноручний підпис.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суддя зазначає наступне.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-8 цього Кодексу.

Так, зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №514435 від 16.11.2025 року відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки протокол містить відомості, передбачені вказаною нормою закону, підписаний особою, яка його склала, а також зазначено про роз`яснення ОСОБА_1 прав та обов`язків.

Згідно із п. 2.9 а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначеного пункту Правил дорожнього руху передбачено ст. 130 КУпАП.

Так, частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах; об`єктивна сторона зазначеного правопорушення виражається у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння; суб`єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результату такого огляду встановлено Інструкцією про порядок виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров`я України №1452/735 від 08.11.2015 року (далі Інструкція).

Відповідно до п. 2 Розділу І вищевказаної Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Розділу І Інструкції).

Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З врахуванням наведеного, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №514435 від 16.11.2025 року;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- результатом огляду на стан сп`яніння (позитивно 1,303 проміле) від 16.11.2025 року;

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння від 16.11.2025 року;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння №671 від 16.11.2025 року

- відеозаписом події з нагрудної камери (відеореєстратор, боді-камера) працівників поліції.

Отже, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановлено, що своїми діями, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

При накладенні адміністративного стягнення, у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, враховуючи обставини вчиненого правопорушення та його характер, особу порушника, його майновий стан та ступінь вини, вважаю що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде згідно ст. 23 КУпАП, достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання законів, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 283, 284, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», -

п о с т а н о в и в :

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Штраф слід сплатити за реквізитами: отримувач ГУК у Волинська обл./Волинська обл. 21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 38009371, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA588999980313050149000003001, код класифікації доходів бюджету 21081300.

У разі несплати правопорушником штрафу не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, постанова про накладання штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп., який слід сплатити за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача(код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Ківерцівський районний суд Волинської області, протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька