Суд: Житомирський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»
Дата: 29 грудня 2025 р.
Справа: №295/1670/25
Суддя: Шевчук А. М.
УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №295/1670/25 Головуючий у 1-й інст. Полонець С. М.
Категорія 82 Доповідач Шевчук А. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 грудня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Коломієць О.С., Павицької Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) у м. Житомирі
цивільну справу №295/1670/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» про захист прав споживачів
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Безродним Андрієм Юрійовичем,
на ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 24 березня 2025 року, яка постановлена під головуванням судді Полонця С.М. у м.Житомирі,
в с т а н о в и в:
У лютому 2025 року ОСОБА_1 через адвоката Безродного Андрія Юрійовича звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» про захист праві споживачів, у якому просить: стягнути з ТзОВ «Глобал Спліт» на користь ОСОБА_1 59 982,88 грн, отриманих без правових підстав, та 7 510,87 грн процентів за користування чужими грошовими коштами.
Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 24 березня 2025 року, зокрема, провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №295/14869/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на підставі п.6 частини першої ст.251 ЦПК України.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 через адвоката Безродного А.Ю. подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу про зупинення провадження в цій справі скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що у провадженні Богунського районного суду м.Житомира знаходиться справа №295/14869/24 за позовом ТзОВ "Глобал Спліт" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 05 липня 2019 року №3/3342711, із підстав нікчемності деяких норм якого заявлений позов у справі №295/1670/25. Сторонами обох справ є ТзОВ "Глобал Спліт" та ОСОБА_1 . ОСОБА_1 проти позову в справі №295/14869/24 заперечує з підстав недоведеності, необґрунтованості позову та нікчемності деяких норм кредитного договору. Позовні вимоги сторін у справах №295/1670/25 та №295/14869/24 пов`язані між собою лише підставою виникнення правовідносин – кредитним договором. Відповідно до правової позиції Верховного Суду в постанові від 20 грудня 2023 року в справі №761/9837/22 зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Тлумачення п.6 частини першої ст.251 ЦПК України свідчить, що обов`язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов: 1) об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі; 2) пов`язаність справ - пов`язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення. Сама по собі взаємопов`язаність позовних вимог двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі; підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи. Предметом розгляду в справі №295/14869/24 є стягнення заборгованості за кредитним договором. Предметом розгляду в справі №295/1670/25 є захист прав споживача шляхом застосування наслідків виконання частково нікчемного правочину (деяких норм кредитного договору) у вигляді стягнення з кредитора одержаного на виконання такого правочину. Суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі №295/1670/25, не встановив, у чому саме полягає об`єктивна неможливість здійснення ним перевірки законності та обґрунтованості позовних вимог і розгляду цієї справи та чому зібрані у цій справі докази не дають можливості самостійно суду встановити та оцінити обставини, що мають суттєве значення для вирішення даного спору. Не містить оскаржувана ухвала й обґрунтування, які саме обставини можуть бути встановлені при розгляді справи №295/14869/24, які вплинуть на розгляд справи №295/1670/25.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. За змістом частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступним мотивів.
Зупиняючи провадження у справі на підставі п.6 частини першої ст.251 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що в цивільній справі №295/14869/24 за позовом ТзОВ «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цій справі вимог, оскільки представник позивача посилається в обґрунтування своїх вимог на правовідносини, які виникли під час виконання кредитного договору.
Колегія суддів апеляційного суду не може повністю погодитися із таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до пункту 6 частини першої ст.251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Відповідно до цієї ж норми суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
За таких обставин, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.
Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі.
Пов`язаність справ полягає в тому, що рішенням суду в іншій справі встановлюються обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі. Обставини повинні бути такими, що мають значення для цієї справи, тобто зупинення провадження у цивільній справі, виходячи з мотивів наявності іншої справи, може мати місце лише у випадку, коли у цій справі можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав заявлених позовних вимог або умов, від яких залежить її розгляд.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі №6-1957цс16, та у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року в справі №308/5006/16-ц, від 07 листопада 2018 року в справі №1522/27468/12, визнаючи наявність підстав, передбачених ст.251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої ст. 251 цього Кодексу, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року в справі №761/33089/20 виснувано, що тлумачення пункту 6 частини першої ст.251 ЦПК України свідчить, що обов`язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов: 1) об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі; 2) пов`язаність справ: пов`язаною зі справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть уплинути на подання й оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року в справі №357/10397/19 міститься висновок, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої ст.251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у конкретній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої ст.251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення у цій справі має значення для цивільної справи, яка розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.
Із матеріалів справи вбачається, що предметом спору в цій справі є захист прав споживача шляхом застосування наслідків виконання частково нікчемного правочину (деяких норм кредитного договору) у вигляді стягнення з кредитора одержаного на виконання такого правочину.
При цьому, суд першої інстанції в порушення вимог п.6 частини першої ст.251 ЦПК України, зупиняючи провадження в справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №295/14869/24, не навів переконливих аргументів з приводу об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до розгляду справи про стягнення заборгованості, не проаналізував предмет та підстави позову і не вказав обставини, які б давали обґрунтовані підстави для висновку про те, що відсутність рішення в справі №295/14869/24 виключає можливість суду на підставі наявних в матеріалах справи доказів самостійно встановити при розгляді справи наявність чи відсутність підстав для вирішення спору в цій справі.
Отже, не звернувши уваги на наведені вище обставини, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі, порушивши при цьому приписи п.6 частини першої ст.251 ЦПК України.
Згідно з п.4 частини першої ст.379 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі та направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, якщо останній порушив норми матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції, якою зупинено провадження на підставі п.6 частини першої ст.251 ЦПК України, не може вважатися законною й обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до Богунського районного суду м.Житомира.
Керуючись ст.ст.268,367-368,374,379,381-384 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Безродним Андрієм Юрійовичем, задовольнити.
Ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 24 березня 2025 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуюча Судді:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua