Постанова від 08 січня 2025 р. у справі №761/38612/24 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38612/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Голуб О.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Ради адвокатів Київської області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , працюючу головою Дисциплінарної комісії з розгляду справ ДПС України, місце роботи: м. Київ, Львівська площа, 8

за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП,

в с т а н о в и в :

згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серія КС № 00579, складеного 30.10.2025 уповноваженим Радою адвокатів Київської області щодо складання та підписання протоколів про адміністративне правопорушення, членом Ради адвокатів Київської області ОСОБА_2 , 28.08.2024 року для отримання інформації, з метою надання правничої допомоги, у відповідності до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат Зудінов О.О. звернувся з адвокатським запитом до Державної податкової служи України.

Відповідно до ч.2 ст.24 ЗУ «Про адвокатуру га адвокатську діяльність», орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об?єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов?язані не пізніше п?яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Листом від 03.08.2024 року N? 26763/6/99-00-01-ДК від, за підписом голові Дисциплінарної комісії з розгляду дисціплінарних справ Державної податкової служби України ОСОБА_1 адвокату Зудінову О.О було фактично відмовлено у наданні запитуваної інформації, оскільки не надано запитувану, в адвокатському запиті, копію відповіді Департаменту інформаційних технологій з додатками до неї у вигляді відповідних файлів, що отримано Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ДПС.

Таку відмова є неправомірною з огляду на наступне. Право адвоката на адвокатський запит гарантоване статтею 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Вказана порма Закону є імперативною і встановлює обов?язок для органів державної влади, їх посадових осіб не пізніше п?яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Адвокатський запит є однією із форм реалізації адвокатом своїх професійних прав для надання правової допомоги клієнту, про що прямо зазначено в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Тому запитувана адвокатом інформація необхідна останньому виключно для надання правової допомоги клієнту.

Отже, в діях голові Дисциплінарної комісії з розгляду дисціплінарних справ Державної податкової служби України ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-3 КУпАІ, а саме - неправомірна відмова в наданні інформації на адвокатський запит.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, посилаючись на суттєві порушення при скаладанні протоколу.

Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов наступних висновків.

Адміністративне правопорушення - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ч. 5 ст. 212-3 КУпАП передбачена відповідальність за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

За правилами ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. Крім того, згідно з ч. 3 вказаної статті, відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

За вимогами ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 5 ст.212-3 КУпАП правопорушенням є неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за що передбачено адміністративну відповідальність.

Об`єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у неправомірній відмові в наданні інформації, несвоєчасному або неповному наданні інформації, наданні інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до названого Закону.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Відповідно до положень ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписівстатті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Слід зазначити, що протокол повинен складатися у точній відповідності із законом, оскільки відповідно до приписів ст.254КУпАП за своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.

Складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до змістуст. 279 КУпАП, при розгляді справи про притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності, саме протокол про адміністративне правопорушення, як процесуальний документ є предметом дослідження та оцінки суддею в судовому засіданні при розгляді справи по суті.

Системний аналіз приписів ст.ст.7,254,279 КУпАПвизначає, що суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї.

Згідно зістаттею 2 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини`рішення є обов`язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. При цьомустаття 17 зазначеного Законувизначає, що національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008р., заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого. У своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує на тому, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд. Суть порушення, яке має значення для справи, формулюється у протоколі про адміністративне правопорушення. Саме цей документ встановлює в чому полягає правопорушення, тоді як суд, покликаний винести постанову, має лише обмежені повноваження щодо встановлення наявності / відсутності вини особи у скоєному.

При цьому слід зазначити, що розглядаючи адміністративні матеріали, які направлені до суду з метою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності і які визнані органом, що їх направляє достатніми для досягнення поставленої мети, суд не може вийти за межі обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.

Водночас вказаний протокол про адміністративне правопорушення у не відповідає вищезазначеним вимогам, з огляду на наступне.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212-3 КУпАП 03.08.2024, у зв`язку із неправомірною відмовою у наданні інформації листом від 03.08.2024 № 26763/6/99-00-01-ДК та датою вчинення адміністративного правопорушення вказано 03.08.2024.

Разом із тим, відповідного листа-відповіді на адвокатський запит датованого 03.08.2024 № 26763/6/99-00-01-ДК до матеріалів справи не долучено.

Наведені порушення ставлять під розумний сумнів наявність події адміністративного правопорушення, які наведені у протоколі про адміністративне правопорушення КС № 00579 від 03.10.2025.

Також, необхідно вказати про те, що за вимогами ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що також передбачено ч. 2 ст. 256 КУпАП.

Як встановлено судом, протокол складено без участі та присутності ОСОБА_1 , останній права не роз`яснено, матеріали справи не містять письмових пояснень ОСОБА_1 .

Відповідно до правил п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 284 КУпАП, у справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи за наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

З огляду на наведене провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 212-3; 185, 247; 283; 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

ПОСТАНОВИВ:

провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови або у разі її перегляду Київським апеляційним судом з дня винесення постанови Київським апеляційним судом.

Суддя