Вирок від 30 грудня 2025 р. у справі №753/20962/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20962/25

провадження № 1-кп/753/2253/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" грудня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 ,

обвинувачений ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) № 12025100020003450 від 18.09.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Добрянка Пермської області, РФ, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та який проживає за адресою:

АДРЕСА_2 ,

раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

встановив:

До Дарницького районного суду м. Києва 01 жовтня 2025 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12025100020003450 від 18.09.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Відповідно до висунутого обвинувачення, яке суд визнає доведеним, ОСОБА_4 вранці 18.09.2025, перебував за невстановленою органом досудового розслідування адресою, та у цей час у нього виник протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, ОСОБА_4 , використовуючи свій мобільний телефон в інтернет-мессенджері «Telegram», в діалозі в чаті «VIP24.CС ВОТ», в період часу з 05:30 до 06:30, 18.09.2025, з невстановленою органом досудового розслідування особою, домовився щодо придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP. Продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, ОСОБА_4 , перерахував грошові кошти в сумі 428 гривень на попередньо повідомлену йому банківську картку та у подальшому отримав координати адреси та фотозображення місцезнаходження «закладки» - схованки з психотропною речовиною.

Надалі, 18.09.2025, ОСОБА_4 вранці, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, направився до вул. Іжкарської, що знаходиться у м. Києві, де поблизу в землі, виявив згорток клейкої стрічки білого кольору з поліетиленовим пакетом з пазовим замком з кристалоподібною речовиною світлого кольору, що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Забравши виявлений ним пакет з психотропною речовиною, ОСОБА_4 , тримаючи його при собі, покинув місце, тим самим придбав та розпочав зберігати психотропну речовину без мети збуту.

Після чого, 18.09.2025, приблизно о 08 год. 44 хв., за адресою: м. Київ, вул. Іжкарська 10А, працівниками поліції було затримано ОСОБА_4 , у якого було виявлено та у подальшому вилучено згорток клейкої стрічки білого кольору з поліетиленовим пакетом з пазовим замком з кристалоподібною речовиною світлого кольору, що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,348 г, яку ОСОБА_4 умисно незаконно, всупереч вимог ЗУ «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори», «Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою КМУ від 03.06.2009 № 589, придбав та зберігав, протягом року після засудження за цією статтею, для власного вживання без мети збуту.

PVP згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», «Список № 2 Особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини, без мети збуту, вчиненого протягом року після засудження за цією статтею.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе за ч. 2 ст. 309 КК України визнав повністю та показав, що дійсно у період часу з 05:30 до 06:30, 18.09.2025, домовився щодо придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP. Перерахував грошові кошти в сумі 428 гривень на попередньо повідомлену йому банківську картку та у подальшому отримав координати адреси та фотозображення місцезнаходження «закладки» - схованки з психотропною речовиною. Надалі, 18.09.2025, вранці, направився до вул. Іжкарської, що знаходиться у м. Києві, де поблизу в землі, виявив згорток клейкої стрічки білого кольору з поліетиленовим пакетом з пазовим замком з кристалоподібною речовиною світлого кольору, що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Забравши виявлений ним пакет з психотропною речовиною, тримаючи його при собі, покинув місце, тим самим придбав та розпочав зберігати психотропну речовину без мети збуту. Після чого, 18.09.2025, приблизно о 08 год. 44 хв., за адресою: м. Київ, вул. Іжкарська 10А, був затриманий працівниками поліції. Про вчинене щиро шкодує.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Судовий розгляд проводився відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження, відповідно й обвинуваченому, який надав суду ствердну згоду із запропонованим порядком.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Також відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.

Отже, за згодою учасників судового провадження, а саме обвинуваченого, який не оспорює фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що він правильно розуміє зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності його позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, та матеріалів щодо речових доказів тощо.

Отже, вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорював вчинення кримінального правопорушення за викладених у обвинувальному акті обставин, щирим каяттям у вчиненому тощо.

Щодо кримінально-правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 , то суд визнає її правильною та кваліфікує його дії як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, вчиненого протягом року після засудження за цією статтею, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових злочинів.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого (щиро розкаявся, вину визнав у повному обсязі), особу обвинуваченого, а саме: є особою молодого віку, раніше судимого, з середньо-спеціальною освітою, має постійне місце проживання та сім`ю, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання, є рецидив злочинів.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 засуджений вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2025 року за ч. 2 ст. 309 КК України, із застосуванням положень ст. 71 КК України, до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк один рік один день.

Отже, остаточне покарання обвинуваченому має бути визначено за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України.

Під час досудового розслідування та судового розгляду запобіжний захід у цьому кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.

Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів слід вирішти відповідно до положень ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 368-371, 373, 374 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2025 року та остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк один рік три місяці.

Під час досудового розслідування та судового розгляду запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.

Строк відбування покарання рахувати з дня проголошення цього вироку.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 витрати за проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів (висновок експерта 18 вересня 2025 року № СЕ-19/111-25/57966-НЗПРАП) у розмірі 1 782,80 грн на користь держави.

Після набрання вироком законної сили, речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- психотропну речовину PVP, масою 0,348 г, передану на зберігання до камери схову Дарницького УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 219975), знищити.

- мобільний телефон «Samsung» з абонентським номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , темно синього кольору, залишити обвинуваченому ОСОБА_4 як власнику за належністю.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_5