Рішення від 30 грудня 2025 р. у справі №560/12779/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/12779/25

РІШЕННЯ

іменем України

31 грудня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

1. Визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № ХС28284 від 16.01.2025 щодо відмови ОСОБА_1 в переході з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 протиправним.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити пенсію по втраті годувальника з січня 2024 ОСОБА_1 відповідно до частини 1 статті 30 та статті 31 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", як непрацездатному члену сім`ї, яка перебувала на утриманні померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на виконання рішення суду у справі №560/4250/24 відповідач надіслав на адресу позивачки рішення №ХС28284 від 16.01.2025. Підставою для відмови в переході з одного виду пенсії на інший зазначено, що у поданих позивачкою ОСОБА_3 документах відсутні відомості про визнання її особою з інвалідністю до досягнення нею 18 років, а тому відсутні підстави для призначення їй пенсії у разі втрати годувальника (перехід з одного виду пенсії на інший). На думку позивача рішення не відповідає вимогам законодавства, оскільки має право на пенсію по втраті годувальника як члену сім`ї, що перебувала на його утриманні. Просить позов задовольнити.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на позов, тому, враховуючи приписи частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 28.07.2025 суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 - батько ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, бланк серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 на день смерті був інвалідом 2 групи отриманої в період проходження військової служби, перебував на обліку в ГУ ПФУ в Хмельницькій області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", що підтверджується наявними документами з пенсійної справи померлого ОСОБА_2 НОМЕР_2 .

На день смерті разом з померлим військовим пенсіонером ОСОБА_2 проживала позивачка, його донька, ОСОБА_1 ., що підтверджується довідкою №Л-03-13667 від 14.04.2023.

Факт родинний стосунків підтверджується копією свідоцтва про народження позивачки ОСОБА_1 , свідоцтвом про одруження (зміна прізвища " ОСОБА_4 " та " ОСОБА_5 ").

18.01.2024 позивачка звернулася до територіального управління пенсійного фонду із заявою про перехід з одного виду пенсії (пенсії за віком) на інший (по втраті годувальника (батька) ОСОБА_2 .

Листом від 01.02.2024 відповідач повідомив про відсутність підстав для призначення пенсії в разі втрати годувальника, у зв`язку з відсутністю відомостей про визнання позивачки особою з інвалідністю до досягнення 18 років.

Позивач оскаржила дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/4250/24 від 23.07.2024 позов задоволено частково. Судом визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо прийняття рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.01.2024 про перехід з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.01.2024 про перехід з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника у порядку та спосіб, передбачені Постановою Правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 30.01.2007 №3-1.

На виконання рішення суду у справі №560/4250/24 відповідач надіслав на адресу позивачки рішення №ХС28284 від 16.01.2025, яким відмовлено у переході з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника. Підставою для відмови в переході з одного виду пенсії на інший зазначено, що у поданих позивачкою ОСОБА_3 документах відсутні відомості про визнання її особою з інвалідністю до досягнення нею 18 років, а тому відсутні підстави для призначення ій пенсії у разі втрати годувальника (перехід з одного виду пенсії на інший).

Вважаючи протиправним рішення про відмову щодо призначення пенсії в разі втрати годувальника, позивачка звернулася з позовом до суду.

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262).

Відповідно до частини 3 статті 1 Закон №2262 члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Згідно зі статтею 6 Закону №2262 сім`ї померлих пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, мають право на пенсію в разі втрати годувальника на загальних підставах із членами сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

При цьому, статтею 7 Закону №2262 передбачено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

В свою чергу, умови призначення пенсій в разі втрати годувальника наведені у статті 29 Закону №2262.

Відповідно до цієї норми пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.

Згідно з частинами 1 статті 30 Закону №2262 право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Частиною 4 статті 30 Закону №2262 регламентуються поняття непрацездатних членів сім`ї, які були на утриманні годувальника. Зокрема, непрацездатними членами сім`ї вважаються:

а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків.

Відповідно до статті 31 Закону №2262 члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Згідно з частиною 1 статті 40 Закону №2262 пенсія в разі втрати годувальника встановлюється на весь період, протягом якого член сім`ї померлого вважається непрацездатним (стаття 30), а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", - довічно.

Статтею 41 Закону №2262 передбачено, що пенсія в разі втрати годувальника призначається кожному непрацездатному члену сім`ї, який має право на таку пенсію.

При цьому, статтею 42 Закону №2262 визначено, що на членів сім`ї, які є особами з інвалідністю, відповідно поширюються правила про порядок і строки встановлення інвалідності, викладені у статтях 19, 26-28 цього Закону.

Зі змісту цих норм слідує, що перелік непрацездатних членів сім`ї, яким може бути призначена пенсія у зв`язку із втратою годувальника, є поосібним і вичерпним. Вони не містять правил (велінь), згідно з якими до непрацездатних членів сім`ї померлого годувальника можна відносити осіб за іншими критеріями (ознаками) визначення поняття сім`ї.

Водночас, за цим Законом №2262 право на отримання пенсії в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, зокрема дитина, яка не досягла 18 років або старша цього віку, якщо вона стала особою з інвалідністю до досягнення 18 років.

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402 (далі - Порядок №3-1), заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідно до Закону, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії (додаток 1 до цього Порядку)) … подається заявником до органу, що призначає пенсію.

Пунктом 11 Розділу І Порядку №3-1 визначено, що днем звернення за призначенням пенсії є день подання до органу, що призначає пенсію, заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення уповноваженим органом (структурним підрозділом).

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку №3-1 до заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника додаються такі документи:

1) подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом) (якщо пенсія померлому годувальнику органом, що призначає пенсію, не призначалась);

2) витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв`язку зі смертю/ з визнанням судом безвісно відсутнім (якщо годувальник помер (загинув) / пропав безвісти у період проходження служби) або його копія;

3) свідоцтво про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим;

4) документи, що засвідчують родинні відносини непрацездатних членів сім`ї з померлим годувальником, які передбачені пунктом 12 цього розділу;

5) документи про перебування непрацездатних членів сім`ї на утриманні померлого (загиблого) годувальника (крім непрацездатних дітей; непрацездатних батьків і дружини (чоловіка) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби), які передбачені пунктом 13 цього розділу;

6) документи померлого годувальника, які передбачені підпунктом 4 пункту 2 цього розділу;

7) документи, що підтверджують право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, які передбачені підпунктами 5-7 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (для призначення пенсії непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у пункті "в" статті 30 Закону);

8) документи про обставини загибелі чи смерті годувальника внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов`язків (обов`язків військової служби) (висновок військово-лікарської комісії, витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв`язку зі смертю / визнанням судом безвісно відсутнім або його копія) (для призначення пенсії непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у пункті «в» статті 30 Закону);

9) документи, що підтверджують право на встановлення надбавок, підвищень та інших доплат (за наявності), які передбачені пунктом 4 цього розділу.

Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду МСЕК непрацездатних членів сім`ї, які досягли 18-річного віку та яким право на пенсію в разі втрати годувальника надається внаслідок їх інвалідності.

Для призначення пенсії в разі втрати годувальника непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у пункті «а» статті 30 Закону, додатково подаються такі документи, зокрема:

висновок МСЕК про час настання інвалідності (для призначення пенсії дитині годувальника, яка досягла 18-річного віку та якій право на пенсію в разі втрати годувальника надається внаслідок її інвалідності).

З огляду на положення пункту «а» частини 4 статті 30 Закону №2262 та вказаних вище норм Порядку №3-1 слідує, що право на призначення пенсії в разі втрати годувальника набувають непрацездатні члени сім`ї померлого годувальника, а саме: діти, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

При цьому, дитина, якій право на призначення пенсії в разі втрати годувальника надається внаслідок її інвалідності, разом із заявою про призначення пенсії повинна надати висновок МСЕК про час настання інвалідності, який може підтвердити факт того, що дитина померлого годувальника, яка досягла 18 років, стала особою з інвалідністю до досягнення нею 18 років.

Як підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно на момент її звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, а саме 18.01.2024, їй виповнилось повних 72 роки.

Судом встановлено, що позивач разом із заявою про переведення на пенсію у разі втрати годувальника за померлим батьком як член сім`ї, що перебувала на його утриманні додала довідку №Л-03-13667 від 14.04.2023 управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, відповідно до якої померлий військовий пенсіонер ОСОБА_2 та позивачка ОСОБА_1 дійсно проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 станом на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також довідки про доходи померлого ОСОБА_2 та позивачки відповідно до яких пенсія померлого годувальника ОСОБА_2 більше ніж в 5 разів перевищувала пенсію позивачки ОСОБА_1 (27066,92 грн. до 4251,31 грн.).

Як вбачається з оскаржуваного рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 16.01.2025 №ХС28284, підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є непідтвердження факту визнання його інвалідом з дитинства до 18 років.

При цьому, суд зазначає, що в наданій разом із заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника відсутні відомості, які підтверджують факт настання інвалідності до досягнення позивачкою 18-ти років.

Крім того, під час розгляду справи позивачем не надано жодних медичних документів, які б дали можливість встановити факт інвалідності в період до досягнення ним 18 років.

Разом з тим, доказів перебування позивачки на утриманні батька, (перебування на повному утриманні або одержання від нього допомоги, яка була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування) позивачка не надала.

Отже, встановлені вище обставини свідчать про те, що станом на момент прийняття оскаржуваного рішення у Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області були відсутні будь-які документи, які б підтверджували, що ОСОБА_1 стала особою з інвалідністю до досягнення нею 18 років або докази перебування позивачки на утриманні батька.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем з дотриманням норм чинного законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог і як наслідок про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати, понесені позивачем, не відшкодовуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 31 грудня 2025 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя В.В. Матущак