Рішення від 30 грудня 2025 р. у справі №560/19216/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/19216/25

РІШЕННЯ

іменем України

31 грудня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України", в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи №ЦО-18083 від 29.07.2025, прийняте за результатами перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії про встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у липні 2025 позивача було повідомлено про прийняття відповідачем рішення, яким визнано, що рішення про встановлення другої (II) групи інвалідності, безтерміново, є необгрунтованим. Вважає таке рішення протиправним, оскільки чергове обстеження після встановлення групи інвалідності без строку переогляду може здійснюватись виключно за бажанням особи з інвалідністю чи рішення суду. Посилається на відсутність результатів обстеження позивача в умовах стаціонару. Крім того спірне рішення містить процедурні помилки в його оформленні, а тому таке рішення підлягає скасуванню.

Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позовну заяву, про розгляд справи повідомлений належним чином. Відповідно до вимог частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 17.11.2025 суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд встановив, що 05.04.2017 Хмельницькою обласною медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 вперше було встановлено ІІ групу інвалідності строком до 01.05.2018, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ №0922963.

21.03.2018, за результатами повторного огляду Хмельницькою міською МСЕК, позивачу повторно встановлено ІІ групу інвалідності, що підтверджується випискою до акта огляду МСЕК серії АВ №1089945.

В подальшому, 18.09.2019у, за результатами чергового переогляду, оформленого актом Хмельницької міської МСЕК №1794, позивачу встановлено ІІ групу інвалідності безстроково, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ №0061522.

На виконання рішення РНБО від 22.10.2024 та на підставі листа ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025, Центр оцінювання функціонального стану особи, права та обов`язки якого виконує Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (на підставі Наказу МОЗ від 03.12.2024 №2022 "Про покладання прав та обов`язків Центру оцінювання функціонального стану особи" (далі в тексті – Інститут, відповідач, ЦОФСО) здійснив перевірку обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності безтерміново, оформленого актом огляду МСЕК №1794 від 18.09.2019.

29.07.2025 за результатами здійснення перевірки обґрунтованості рішення та повторного оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи прийняв рішення №18083, відповідно до якого: «ЕК розглянула надану медичну документацію і прийшла до висновку, що рішення про встановлення другої (II) групи інвалідності, безтерміново, є необґрунтованим. За наявними документами у мед. справі пацієнт є особою з інвалідністю третьої (III) групи, загальне захворювання, строком на 3 роки з 29.07.2025, черговий перегляд 29.06.2028 (Постанова КМУ №1338 від 15.11.2024)".

Зазначеним рішенням було скасовано акт огляду МСЕК №1794 від 18.09.2019 про встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності безтерміново та сформовано нове рішення, яким встановлено ІІІ групу інвалідності строком на 3 роки з 29.07.2025 з датою чергового переогляду 29.06.2028.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 №875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі - Закон №875-ХІІ) особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Відповідно до статті 3 Закону №875-ХІІ інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Згідно з частиною другою статті 6 Закону №875-ХІІ особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2015 №2961-IV "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" (далі - Закон №2961-IV).

За визначенням, наведеним в абзаці четвертому частини першої статті 1 Закону №2961-IV, інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022. У подальшому строк дії воєнного часу продовжений та триває станом на час розгляду справи.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 "Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", уведеним в дію Указом Президента України від 12.09.2023 №576/2023, зокрема, визначено Кабінету Міністрів України у тримісячний строк провести перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні (тобто, з 24.02.2022).

У разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень, ініціювати їх перегляд у встановленому порядку та інформувати за наявності підстав відповідні правоохоронні органи.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 "Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів" (далі - Рішення РНБО від 22.10.2024), що введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанови від 25.10.2024 №1207 та 08.11.2024 №1276, якими було внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 "Питання медико-соціальної експертизи".

Законом України від 19.12.2024 №4170-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі - Закон №4170-ІХ) внесено зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб`єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.

Згідно з абзацом першим пункту 1 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4170-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2025 (окрім деяких пунктів).

Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4170-IX установлено, що:

особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності;

документами, що підтверджують інвалідність повнолітнім особам, є:

видані до 31 грудня 2024 року органами медико-соціальної експертизи виписки/довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я;

витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я;

рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених законами України «Про військовий обов`язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь термін дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування;

особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням (за зверненням опікуна - у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності).

На період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні перелік причин неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 розділу ІІ Закону №4170-ІХ установлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України припиняються 31 грудня 2024 року.

З моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

15.11.2024 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі - Постанова №1338), якою затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності.

Відповідно до абзацу 8 пункту 3 Постанови №1338 документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України «Про військовий обов`язок та військову службу» та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.

Згідно з абзацом 10 пункту 3 Постанови №1338 особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування за власним бажанням (за зверненням опікуна у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності) або за рішенням суду.

Відповідно до абзацу 15 пункту 3 Постанови №1338 до числа тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, належать: особи, місцем проживання яких є території, що включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації; особи, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, не чують, не розмовляють, не бачать (на обидва чи одне око), не мають очей (ока), кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, в яких наявне онкологічне захворювання, інтелектуальні порушення чи психічні розлади, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми, причина інвалідності з дитинства.

Пункт 48 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи передбачає, що повторне оцінювання осіб з інвалідністю, а також осіб, інвалідність яких встановлена без зазначення строку проведення повторного оцінювання, проводиться раніше зазначеного строку за направленням, сформованим лікарем на підставі звернення такої особи з інвалідністю або її уповноваженого представника, у разі настання змін у стані здоров`я і працездатності або за рішенням суду.

При цьому, відповідно до підпункту 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, Центр оцінювання функціонального стану особи, крім іншого, проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.

Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

За змістом спірного рішення судом встановлено, що відповідачем проведено перевірку обґрунтованості рішення, на підставі якого позивачу встановлено ІІ групу інвалідності безстроково.

Одним із ключових аргументів протиправності рішення №ЦО-18083 є те, що ініціювання та проведення Інститутом повторної перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності безстроково є незаконним, оскільки така перевірка вже проводилася у 2020 році тим самим органом і завершилася підтвердженням законності дій МСЕК.

Так, у 2020 році Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України", за ініціативи ЦМСЕК МОЗ України, вже здійснювала перевірку обґрунтованості рішення Хмельницької міської МСЕК щодо встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності.

За результатами такої перевірки було складено заочний висновок №291 від 09.09.2020, у якому комісія Інституту чітко констатувала, що встановлення ІІ групи інвалідності є обґрунтованим і відповідає вимогам чинного законодавства.

Вказана перевірка обґрунтованості рішення про встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності безстроково, здійснювалась відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009 (у редакції чинній на той момент).

При цьому, проведення повторної перевірки обґрунтованості прийнятого рішення про визнання особи з інвалідністю не передбачено ні Положенням №1317, ні Порядком №1338, відтак, дії відповідача щодо здійснення повторної перевірки рішення, обґрунтованість якого вже перевірялося у 2020 році та підтверджувалося власним висновком цього ж Інституту, виходять за межі наданих йому законом повноважень, суперечать принципу правової визначеності та свідчать про свавільність при прийнятті оскаржуваного рішення.

Суд звертає увагу у цій справі також на суперечливість та правову непослідовність дій відповідача - Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України".

У 2025 році цим органом було прийнято рішення №ЦО-18083, відповідно до якого Інститут зазначив, що ІІ група інвалідності, встановлена ОСОБА_1 безстроково, нібито була визначена необґрунтовано. У цьому ж рішенні констатовано, що "за наявними документами у мед.справі пацієнт є особою з інвалідністю третьої (III) групи, загальне захворювання, строком на 3 роки з 29.07.2025, черговий перегляд 29.06.2028". Тобто, Інститут фактично поставив під сумнів правомірність та дійсність рішення МСЕК від 18.09.2019, на підставі якого позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності безстроково, скасував таке рішення та сформував нове рішення яким встановив ІІІ групу інвалідності строком на 3 роки.

Разом з тим, 09.09.2020 цей самий Інститут уже провів аналогічну перевірку обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності. У межах такої перевірки позаштатною загальною інститутською медико-експертною комісією був прийнятий Заочний висновок комісії за медико-експертною справою ОСОБА_1 , 1985 р. н., яка спрямована на консультацію щодо перевірки законності встановлення групи інвалідності №291.

Відповідно до зазначеного висновку № 291 від 09.09.2020: "медико-експертна документація гр. ОСОБА_1 , 1985 р.н., розглянута на засіданні позаштатної загальноінститутської медико-експертної комісії. Ретельно ознайомившись з документами медико-експертної справи ОСОБА_1 , встановлено, що він страждає поєднаною патологією опорно-рухового апарату та периферичної нервової системи, що призвели до тяжких ускладнень у вигляді парезу лівої ступні, стійких виражених м`язово-тонічного та міофасціального больових синдромів, порушення функції ходи. Визначена сукупна патологія призвела до обмеження здатності до пересування - II ступеня, до самообслуговування ІІ ступеня, до трудової діяльності І-ІІ ступеня, що дозволяє прийти до висновку, що МСЕК визнала ОСОБА_1 особою з інвалідністю II групи, загальне захворювання в рамках чинного законодавства, що регламентує проведення медико-соціальної експертизи в України".

Таким чином, уже у 2020 році компетентний орган державної влади надав офіційний висновок, яким визнав рішення МСЕК про встановлення позивачеві ІІ групи інвалідності законним та обґрунтованим. Цей висновок був прийнятий у межах повноважень Інституту, має офіційний характер, не був скасований або змінений у встановленому порядку, а тому зберігає юридичну силу.

Попри це, у 2025 році той самий Інститут без будь-яких нових об`єктивних обставин чи змін у стані здоров`я позивача повторно ініціював перевірку того ж рішення та дійшов прямо протилежного висновку - визнавши ІІ групу інвалідності необґрунтованою, фактично скасувавши рішення МСЕК від 18.09.2019 та встановивши ІІІ групу строком на 3 роки.

У даному випадку позивач діяв добросовісно, покладаючись на висновок Інституту 2020, яким було підтверджено обґрунтованість встановленої йому групи інвалідності. Натомість у 2025 році цей самий орган, без будь-яких підстав, переглядає власну позицію, створюючи стан правової невизначеності та завдаючи шкоди правам позивача.

Таким чином відповідач, будучи тим самим органом, який у 2020 офіційно підтвердив обґрунтованість встановленої ОСОБА_1 групи інвалідності та строку на який така встановлена, у 2025 році без будь-яких нових об`єктивних медичних даних на підставі заочного розгляду медико-експертної справи позивача дійшов до протилежного висновку. Така зміна позиції без зміни фактичних підстав не лише позбавлена логіки й внутрішньої узгодженості, але й прямо порушує принцип добросовісності.

Отже, зі змісту оскаржуваного рішення не можливо встановити, що слугувало підставою для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК.

Крім того, до суду не надано доказів виконання відповідачем вимог щодо належного повідомлення позивача про проведення повторного оцінювання на адресу його електронної пошти, або шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також не надано доказів відображення в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення.

Також не надано доказів того, що спірне рішення приймалось відповідачем на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження позивача, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, або доказів того, що позивач від проходження повного медичного обстеження відмовився.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України від 17.02.2022 №2073-IX "Про адміністративну процедуру" (далі - Закон №2073-IХ) адміністративний орган застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом.

Учасник адміністративного провадження має право знати про початок адміністративного провадження та про своє право на участь у такому провадженні, а також право на ознайомлення з матеріалами відповідної справи (частина 2 статті 12 Закону №2073-IХ).

Стаття 17 Закону №2073-IХ гарантує право особи на участь в адміністративному провадженні та передбачає, що особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішення МСЕК, яким позивачу встановлено ІІ групу інвалідності безстроково, без наявності належних підстав та з порушенням встановленого порядку, здійснено з порушенням таких принципів адміністративної процедури, як законність, відкритість, гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні.

Частини 2 та 3 статті 87 Закону №2073-IХ визначають, що протиправним є адміністративний акт, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою цієї статті, зокрема, не відповідає принципам адміністративної процедури. Порушення адміністративним органом передбаченої законом адміністративної процедури, якщо воно не вплинуло і не могло вплинути на правомірність вирішення справи по суті, не спричиняє протиправності адміністративного акта.

Оскільки допущені відповідачем порушення адміністративної процедури вплинули на правомірність вирішення справи по суті, тому суд дійшов висновку про наявність сукупності умов для визнання такого рішення протиправним та його скасування.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки обґрунтованості рішень та/або переогляду шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно позивача, що фактично є підставою для скасування спірного рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" №ЦО-18083 від 29.07.2025, яким скасовано позивачу ІІ групу інвалідності "безтерміново" та визнання позивача особою з інвалідністю третьої (III) групи, загальне захворювання, строком на 3 роки з 29.07.2025, черговий перегляд 29.06.2028.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 968,96 грн., тому, враховуючи приписи статті 139 КАС України, витрати необхідно присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи №ЦО-18083 від 29.07.2025, прийняте за результатами перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії про встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 31 грудня 2025 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (пров. Феодосія Макаревського, 1А, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 49005 , код ЄДРПОУ - 03191673)

Головуючий суддя В.В. Матущак