Рішення від 30 грудня 2025 р. у справі №640/19203/21 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 640/19203/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати:

- рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 30 січня 2019 року № 0005174203 в сумі 2586, 59 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 30.01.2019 року № 0005194203 які збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору в сумі 33461,04 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 30.01.2019 року № Ф-027 в сумі 46886.60 грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідні органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого внеску в 30.01.2019 року № 0005144203;

- податкове повідомлення-рішення від 30.01.2019 року № 0005124203 які збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в су 438092,73 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 30.01.2019 року № 0005064203 які застосовано штрафні санкції в розмірі 170,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 30.01.2019 року № 0005054203 які застосовано штрафні санкції в розмірі 510,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 30.01.2019 року № 0005044203 які застосовано штрафні санкції в розмірі 170,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач, з покликанням на фактичні обставини справи, зазначає, що на підтвердження понесених витрат позивачем надано до перевірки всі підтверджуючі первинні господарські документи, які з невідомих причин не були враховані в ході проведення перевірки. Лист про надання податкової інформації та її документальне підтвердження було датовано 23.06.2017р., тобто більш ніж за рік до початку проведення перевірки.

У позові вказано, що як вбачається з Акту перевірки, ревізором встановлено, що до складу валових витрат ФОП ОСОБА_1 було віднесено витрати, які не підтверджені первинними документами на загальну суму 1 532078,68, а саме: у 2015 році на суму 1 462 411,78 грн., у 2016 році на суму 69 666,90 грн. При цьому, як стверджує позивач, йому з врахування специфіки проведення невиїзної перевірки, не було запропоновано надати пояснення з приводу виявлених перевіркою порушень, а також не було надано переліку документів з пропозицією надати їх до перевірки. Позивач звертає увагу, що зі змісту Акту перевірки не можливо встановити яких саме документів не було надано до перевірки, по яким саме витратам чи господарським операціям, на думку ревізора не надано документів, які б підтвердили їх зв`язок з господарською діяльністю. Адже, виходячи з загального об`єму витрат, понесених СПД ОСОБА_1 вбачається їх відповідність задекларованим сумам.

Позивач зазначає, що в запереченнях на попередній Акт перевірки, платником було подано прохання надати перелік документів, яких на думку посадових осіб контролюючого органу не було надано та яких не вистачало для підтвердження даних податкового обліку. Вказане клопотання платника податків було проігнороване органом ДФС що також вочевидь вплинуло на результати проведення "переперевірки". Як стверджує позивач, в порушення порядку оформлення результатів перевірки в Акті не викладено зміст порушення щодо невідповідності суми валових витрат задекларованим з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, не відібрано у платника пояснень щодо виявлених порушень, не повідомлено про складання та не надано платнику податків додатків до акту, що містять повний перелік однотипних порушень. Вказана бездіяльність, на думку позивача, призвела до неврахування при перевірці документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності платника податків, які в свою чергу спростовують виявлені порушення.

У позові також вказано, що в вкті перевірки зроблено висновок, що ФОП ОСОБА_1 віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми ПДВ, використання яких не доведено в межах господарської діяльності, а саме: - ТОВ "Хантер Юкрейн Компані" ПН №59 від 30.01.2015 на суму ПДВ 21666,67 за балансувальний стенд Bright CB LC588A для вантажних автомобілей; - ТОВ "ГрінГолд" ПН №8 від 05.02.2015 на суму ПДВ за зварювальний генератор FORTE FGD6500EW 4000.00 грн.; - ПФ "АНЖІО" ПН № 125 від 03.02.2015 на суму ПДВ 5028,33 за генератор дизельний Hyundai DHY 6000LE-3; - ТОВ "Степ Корпорейшн" ПН № 97 від 13.05.2015 на суму ПДВ 9333,33 грн. за кондиціонер Сooper&Hunter-S09FTXN; - ТОВ "Украгропромтех Плюс" ПН №9 від 31.08.2015 на суму ПДВ 1814,50 за насос 4RS6m/17-PD, пульт QEM300; - ТОВ "Мега-Ком" ПН №74 від 26.11.2015 на суму ПДВ 983,33 за компресор REMEZA-FIAC. Позивач вважає, що з такими висновками погодитись не можливо, оскільки ФОП ОСОБА_1 вказані активи використовувались для отримання доходу. Вказаний факт, на думку позивача, є очевидним виходячи з номенклатури придбаних товарів та видів діяльності, які здійснював підприємець. (Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, код КВЕД 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; Код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами). Крім того, з 01.07.2015 Податковий кодекс України не передбачає коригування (зменшення) суми податкового кредиту у випадку встановлення факту використання придбаних ТМЦ не в господарських операціях. Тобто у випадку не використання в господарській діяльності ТМЦ придбаних зі сплатою податку на додану вартість, суми ПДВ, сплачені/нараховані під час придбання товарів/послуг, мають бути включені до складу податкового кредиту (пункт 198.3 статті 198 Кодексу) та платник податків нараховує собі податкові зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі сплаченого податку, по даті початку використання товарів в неоподатковуваних операціях визначену в первинних документах. Податкові зобов`язання та право на податковий кредит є різними за правою природою складовими податку на додану вартість та не можуть замінюватись. Позивач вважає, що він правомірно відображено вказані суми податку на додану вартість в складі податкового кредиту з ПДВ.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчук А.Б. від 17.08.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

10.09.2021 року від представника Головного управління ДПС у м.Києві до суду надійшов відзив на позов разом із додатками.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2025 року справу № 640/19203/21 передано на розгляд головуючому судді (судді-доповідачу): Вовченко О.А.

Ухвалою Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А. від 21.04.2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 640/19203/21, розпочато розгляд справи № 640/19203/21 спочатку, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

08.05.2025 року (вх.№ ЕС44920/25) від представника позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів.

12.05.2025 року (вх.№45668/25) від позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів.

17.07.2025 року (вх.№ ЕС72724/25) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому вказано, що Головне управління ДПС у м. Києві ознайомившись з позовною заявою, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У відзиві вказано, що податкові декларації з податку на додану вартість подавались до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві за повною формою з додатками та у встановлені податковим законодавством строки, крім не подана до ДПІ податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2017 року, чим порушено п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями. Відповідач зазначає, що перевіркою дотримання встановленого порядку подання до контролюючих органів податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2015-2016 роки встановлено своєчасне подання до ДПІ у Святошинського p-ні ГУ ДФС у м. Києві, а податкова декларація про майновий стан і доходи за 2017 рік (ліквідаційна) подана з порушенням строку подання фактично подана 22.05.2017 року. Перевіркою встановлено, що ФОП - ОСОБА_1 прийняв рішення про припинення 31 січня 2017 року, податкову декларація про майновий стан та доходи за 2017 рік (ліквідаційна) фактично подана 22 травня 2017 року до ДПІ у Святошинському районі м. Києва, чим порушено п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI із змінами та доповненнями.

Також, у відзиві зазначено, що за період з 01 січня 2015 року по 31 січня 2017 року ФОП ОСОБА_1 задекларовано податкових зобов`язань по податку на додану вартість у сумі 4 388 173 грн. Відповідач зазначає, що за результатами перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми ПДВ, використання яких не доведено в межах господарської діяльності по контрагенту: - TOB «ТОВ «Хантер Юкрейн Компані» (код ЄДРПОУ 38775798) ПН № 59 від 30.01.2015 року на суму ПДВ – 21 666, 67 грн. за балансувальний стенд BRIGHT СВ460В для вантажних і легкових автомобілів та шиномонтажний стенд BRIGHT LC588A для вантажних автомобілів, включено у січені 2015 року; - ТОВ «ГрінГолд» (код ЄДРПОУ 37281560) ПН № 8 від 05.02.2015 року на суму ПДВ – 4 000, 00 грн. за зварювальний генератор FORTE FGD6500EW, включено у лютому 2015 року; - Приватна фірма «АНЖІО» (код ЄДРПОУ 21475635) ПН № 125 від 03.02.2015 року на суму ПДВ – 5 028, 33 грн. за генератор дизельний Hyudai DHY 6000LE-3, включено у лютому 2015 року; - ТОВ «Степ Корпорейшн» (код ЄДРПОУ 39012060) ПН № 97 від 13.05.2015 року на суму ПДВ – 9 333, 33 грн. за кондиціонери Cooper&Hunter-S09FTXN, включено у травні 2015 року; - ТОВ «Украгропромтех Плюс» (код ЄДРПОУ 36159789) ПН № 9 від 31.08.2015 року на суму ПДВ – 1 814, 50 грн. за насос 4SR6m/17-PD, пульт QEM300, включено у серпні 2015 року; - ТОВ «Мега-Ком» (код ЄДРПОУ 37268340) ПН № 74 від 26.11.2015 року на суму ПДВ - 983, 33 грн. за компресор REMEZA-FIAC, включено у листопаді 2015 року. При цьому, в порушення п. 187.1 ст. 187, п. 198.5 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, (із змінами та доповненнями), ФОП ОСОБА_1 занижено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 42 826 грн., в тому числі за січень 2015 року – 21 667 грн., лютий 2015 року — 9 028 грн., травень 2015 року — 9 333 грн., серпень 2015 року — 1 815 грн., листопад 2015 року — 983 грн. Як стверджує відповідач, жодним наявним доказом не підтверджується та доводом не спростовується використання придбаних товарів в межах господарської діяльності.

Крім того, відповідач зазначає, що перевіркою встановлено, що ФОП - ОСОБА_1 порушено вимоги п.44.1, п.44.3 ст. 44, п. 177.10 ст. 177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ із змінами та доповненнями, документи до перевірки надані не в повному обсязі.

Як зазначено у відзиві, перевіркою своєчасності та повноти сплати податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від провадження діяльності встановлено, що в порушення вимог п.57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ із змінами та доповненнями, ФОП - ОСОБА_1 не своєчасно сплачено суми узгоджених податкових зобов`язань, визначених податковими деклараціями про майновий стан і доходи в сумі 5686,33 грн.. по якої обліковується штрафна санкція з 15.05.2015 року. Однак, з урахуванням п. 102.1. ст. 102 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ із змінами та доповненнями, відсутні підстави для визначення податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб. Також, згідно інтегрованої картки платника, на момент складання акту рахується заборгованість у сумі 797 647,67 грн. Головне управління ДПС у м. Києві було встановлено, що ФОП - ОСОБА_1 занижено та не перераховано до бюджету військовий збір за 2015 – 2017 рр. в розмірі 26 768,83 грн., в т.ч.: за 2015 рік - 21 936,18 грн., за 2016 рік - 1 045,00 грн., за 2017 рік – 3 787,65 грн., чим порушено п.16 1 підр. 10 розд. XX Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ із змінами та доповненнями.

Крім того, у відзиві вказано, що контролюючим органом було встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 1 784 588, 58 грн., в тому числі за 2015 рік в сумі 1 462 411, 78 грн., у 2016 році на суму 69 666, 90 грн., у 2017 році на суму 252 509, 90 грн., що є порушенням п. 177.2 ст. 177 Податкового Кодексу України, згідно якої - Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Як стверджує відповідач, ФОП - ОСОБА_1 в порушення вимог п. 177.1, п. 177.2 та п.177.4 ст. 177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-Vl із змінами та доповненнями, занижено оподаткований дохід на загальну сумі 1 784 588,58 грн., в тому числі за 2015 рік в сумі 1 462 411,78 грн., у 2016 році на суму 69 666,90 грн., у 2017 році на суму 252 509,90 грн., що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб у сумі 350 474, 18 грн., в тому числі за 2015 рік - у сумі 292 482, 30 грн., за 2016 рік - у сумі 12 540, 04 грн. та за 2017 рік - у сумі 45 451, 78 грн.

Також, у відзиві зазначено, що за наслідками перевірки встановлено чистий оподатковуваний дохід за 2016 рік в сумі 85 238, 32 грн. У 2016 році ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів нарахованих (виплачених, наданих) 85 238, 32 * 18% = 15 342, 90 грн. Але, ФОП ОСОБА_1 визначив до сплати податок з доходів фізичних осіб за 2016 рік в сумі 2 802, 86 грн. Отже, фізичній особі підприємцю донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 12 540, 04 грн. за 2016 рік (15 342, 90 - 2 802, 86) грн. За наслідками перевірки встановлено чистий оподатковуваний дохід за 2017 рік в сумі 252 509, 90 грн. У 2017 році ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів нарахованих (виплачених, наданих) 252 509,90 * 18% = 45 451,78 грн. Але, ФОП ОСОБА_1 визначив до сплати податок з доходів фізичних осіб за 2017 рік в сумі 0,00 грн. Отже, фізичній особі підприємцю донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 45 451,78 грн. за 2017 рік (45 451,78 - 0,00) грн.

Враховуючи вищевикладене, як стверджує відповідач, ФОП - ОСОБА_1 в порушення вимог п. 177.1, п. 177.2 та п. 177.4 ст. 177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ із змінами та доповненнями, занижено оподаткований дохід на загальну сумі 1 784 588, 58 грн., в тому числі за 2015 рік в сумі 1 462 411, 78 грн., у 2016 році на суму 69 666, 90 грн., у 2017 році на суму 252 509, 90 грн., що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб у сумі 350 474, 18 грн., в тому числі за 2015 рік - у сумі 292 482, 36 грн., за 2016 рік - у сумі 12 540, 04 грн. та за 2017 рік - у сумі 45 451, 78 грн.

Крім того, за результатами перевірки встановлено, що згідно даних АІС «Податковий блок», в інтегрованій картці платника податків по коду платежу 71010000 рахується штрафна санкція 905, 72 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що є порушенням вимог ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-УІ, зі змінами та доповненнями. Також, згідно інтегрованої картки платника на момент складання акту рахується заборгованість у сумі 131 189, 94 грн.. Враховуючи вищенаведене перевіркою встановлено наступні обставини, що свідчать про умисність дій платника податків та його вину у вчиненні податкового правопорушення, а саме: - порушення щодо заниження та не перерахування до бюджету військового збору, було встановлено його заниження на загальну суму 26 768, 83 грн., в т.ч.: за 2015 року - 21 936, 18 грн., за 2016 року - 1 045, 00 грн., за 2017 року – 3 787, 65 грн.; - Порушення щодо заниження єдиного соціального внеску на загальну суму 46 886,60 грн.; - Порушення щодо занижені податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 350 474,18 грн., в тому числі за 2015 рік - у сумі 292 482, 36 грн., за 2016 рік - у сумі 12 540, 04 грн. та за 2017 рік - у сумі 45 451, 78 грн.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

22.07.2025 року (вх.№ ЕС74267/25) від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

Станом на дату вирішення даної справи інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивами на позов, відповіддю на відзив, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення та перевіривши їх наданими доказами, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , був зареєстрований фізичною особою-підприємцем 15.09.2011 р., номер запису : 20720000000026003 за податковою адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач здійснював такі види діяльності за КВЕД: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

За період з 01.01.2015р. по 31.01.2017р. ФОП ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність на загальній системі оподаткування, особливості оподаткування доходів від обрання якої встановлено статтею 177 Кодексу.

31.01.2017 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис 20720060004026003 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за власним рішенням суб`єкта господарювання.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у м. Києві відповідно наказу Головного управління ДФС у м. Києві № 17496 від 29 листопада 2018 року була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.01.2017 року, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2015 року по 31.01.2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 15.09.2011 року по 31.12.2012 року та з 01.01.2015 року по 31.01.2017 року.

Відповідно до положень п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VI, зі змінами та доповненнями, позивач був повідомлений про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки повідомленням від 30 листопада 2018 року № 78894/М/26-15-42-03-27, що разом з копією Наказу від 29 листопада 2018 року № 19496 було направлено на поштову адресу Позивача - 30.11.2018 року, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке отримано останнім 10.12.2018 року особисто.

Перевірку було проведено у зв`язку з поданням позивачем заперечень на акт перевірки від 25 вересня 2018 року № 3803/26-15-42-03-30/ НОМЕР_1 . У своїх запереченнях позивач просив контролюючий орган переглянути висновки акту з урахуванням наданих первинних документів, які не були враховані при проведенні перевірки.

За результатами зазначеної перевірки контролюючим органом був складений Акт від 27 грудня 2018 року № 4951/26-15-42-03-30/ НОМЕР_1 , в якому зазначено про виявлені порушення норм Податкового кодексу України, а саме:

- п.п.49.18.5 п. 49.18 ст.49, п.177.11 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ із змінами та доповненнями, податкова декларація про майновий стан та доходи за 2017 рік (ліквідаційна) подана з порушенням граничного строку подання;

- п.44.1, п.44.3 ст.44, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ із змінами та доповненнями, документи до перевірки надані не в повному обсязі;

- п. 177.1, п. 177.2 та п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УТ із змінами та доповненнями, занижені податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 350 474,18 грн., в тому числі за 2015 рік - у сумі 292 482,36 грн., за 2016 рік - у сумі 12 540,04 грн. та за 2017 рік - у сумі 45 451,78 грн.;

- п.16 прим. 1 підр. 10 розд. XX Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 року, із змінами та доповненнями, занижено та не перераховано до бюджету військовий збір за перевіряємий період в розмірі 26 768,83 грн., в т.ч.: за 2015 - 21 936,18 грн., за 2016 - 1 045,00 грн., за 2017 - 3787,65 грн.;

- п. 1 ч. 2 ст. 6, абз.1 п.2 ч.І ст.7, п.11 ст.8, п.2 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року N 2464-УІ, зі змінами та доповненнями, заниження єдиного соціального внеску на загальну суму 46 886,60 грн., а саме: за 2015 рік на суму 23 502,49 грн., за 2016 рік на суму 15326,69 грн., за 2017 рік на суму 8057,42 грн.;

- ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464- УІ. зі змінами та доповненнями, рахується штрафна санкція за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

- п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010р.№ 2755-УІ із змінами та доповненнями, податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2017 року не подана до ДПІ.

На підставі акту перевірки від 27 грудня 2018 року № 4951/26-15-42-03-30/2753912032 Головним управлінням ДФС у м.Києві прийнято:

- рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 30 січня 2019 року № 0005174203 в сумі 2586, 59 грн. (т.1 а.с.82);

- податкове повідомлення-рішення від 30.01.2019 року № 0005194203, яким за порушення пп.1.2 пп.1.3 а.16-1 Підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору в сумі 33461,04 грн, з яких: за податковим зобов`язанням – 26768,83 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями – 6692,21 грн (т.1 а.с.83);

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 30.01.2019 року № Ф-027 в сумі 46886,60 грн (т.1 а.с.84);

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідні органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого внеску в 30.01.2019 року № 0005144203 (т.1 а.с.85);

- податкове повідомлення-рішення від 30.01.2019 року № 0005124203, яким за порушення п.177.1, п.177.2 ст. 177 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в су 438092,73 грн, з яких: за податковим зобов`язанням – 350474,18 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями – 87618,55 грн (т.1 а.с.86);

- податкове повідомлення-рішення від 30.01.2019 року № 0005064203, яким за порушення п.п.49.18.5 п. 49.18 ст.49, п.177.11 ст. 177 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 170,00 грн (т.1 а.с.87);

- податкове повідомлення-рішення від 30.01.2019 року № 0005054203, яким за порушення п.44.1, п.44.3 ст.44, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 510,00 грн (т.1 а.с.88);

- податкове повідомлення-рішення від 30.01.2019 року № 0005044203, яким за порушення п.п.49.18.5 п. 49.18 ст.49, п.177.10 ст. 177 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 170,00 грн (т.1 а.с.89).

Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню рішення від 30 січня 2019 року № 0005174203, № 0005144203, податкові повідомлення-рішення від 30.01.2019 року № 0005194203, № 0005124203, № 0005064203, № 0005054203, № 0005044203, вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 30.01.2019 року № Ф-027, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 Податкового кодексу України).

Згідно з п.п.20.1.4 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Так, відповідно до ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Згідно з пункту 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб`єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Згідно з пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається:

у разі розгляду заперечення до акта перевірки та/або додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, - контролюючим органом, який проводив перевірку;

під час проведення процедури адміністративного оскарження - контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків;

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 30.01.2019 року № 0005064203, яким за порушення п.п.49.18.5 п. 49.18 ст.49, п.177.11 ст. 177 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 170,00 грн, суд зазначає.

Вказане рішення прийнято з урахуванням висновків контролюючого органу про порушення позивачем п.п.49.18.5 п. 49.18 ст.49, п.177.11 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ із змінами та доповненнями, податкова декларація про майновий стан та доходи за 2017 рік (ліквідаційна) подана з порушенням граничного строку подання.

Так, перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2015 року по 31.01.2017 року ФОП ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність на загальній системі оподаткування, особливості оподаткування доходів від обрання якої встановлено статтею 177 Кодексу.

Перевіркою дотримання встановленого порядку подання до контролюючих органів податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2015-2016 роки встановлено своєчасне подання до ДПІ у Святошинського p-ні ГУ ДФС у м. Києві, а податкова декларація про майновий стан і доходи за 2017 рік (ліквідаційна) подана з порушенням строку подання фактично подана 22.05.2017 року.

Перевіркою встановлено, що ФОП - ОСОБА_1 прийняв рішення про припинення 31 січня 2017 року, податкову декларація про майновий стан та доходи за 2017 рік (ліквідаційна) фактично подана 22 травня 2017 року до ДПІ у Святошинському районі м. Києва, чим порушено п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI із змінами та доповненнями.

Суд зазначає, що відповідно до п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Як вже встановлено судом, 31.01.2017 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис 20720060004026003 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за власним рішенням суб`єкта господарювання.

В той же час, податкову декларація про майновий стан та доходи за 2017 рік (ліквідаційна) фактично подана 22 травня 2017 року до ДПІ у Святошинському районі м. Києва, тобто з порушенням встановленого тридцятиденного строку.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що контролюючий орган дійшов обґрунтованого висновку про порушення позивачем п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України та що податкове повідомлення-рішення від 30.01.2019 року № 0005064203 прийнято обґрунтовано та відповідно до вимог чинного законодавства.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 30.01.2019 року № 0005054203, яким за порушення п.44.1, п.44.3 ст.44, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 510,00 грн, суд зазначає.

Вказане рішення контролюючого органу прийнято з урахуванням висновків контролюючого органу про порушення позивачем п.44.1, п.44.3 ст.44, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ із змінами та доповненнями, документи до перевірки надані не в повному обсязі.

Так, як встановлено в акті перевірки, здійснити перевірку дотримання встановленого порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — підприємці, що здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування не виявляється можливим, так як до перевірки ФОП ОСОБА_1 книгу обліку доходів та витрат не надав.

Також, в акті зазначено, що з метою отримання документів. необхідних для проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 було направлено лист від 23.06.2017 №6861/M/26-15-13-10-12 про надання податкової інформації та її документального підтвердження. Крім того, ГУ ДФС у м. Києві на поштову адресу ФОП ОСОБА_1 було направлено повідомлення про проведення документальної позапланової перевірки, в якому зазначено, що відповідно до вимог п.85.2 ст. 85 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами і доповненнями, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

В акті перевірки вказано, що станом на 27.12.2018р. ФОП ОСОБА_1 документи надані не в повному обсязі.

Так, відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару, надання послуг.

Форма Книгу обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику.

З 18 жовтня 2013 року набрав чинності наказ Міністерства доходів і зборів України від 16 вересня 2013 року № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» (далі – Порядок №481).

Відповідно до п. 1 Порядку № 481 фізичні особи-підприємці, зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Згідно з п.9 Порядку № 481 дані Книги використовуються фізичною особою-підприємцем для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний податковий період (рік)

Відповідно до вимог п.44.1, п.44.3 ст.44 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ із змінами та доповненнями (далі за текстом Кодекс), платники податків зобов`язані забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, на підставі яких платники податків ведуть облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Суд зазначає, що протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи позивачем не наведено жодного аргументу, який би спростовував вищевказані твердження контролюючого органу про ненадання до перевірки книги обліку доходів і витрат.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, зважаючи на те, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2019 року № 0005054203.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 30 січня 2019 року № 0005174203 в сумі 2586, 59 грн., суд зазначає.

Так, відповідно до даного рішення контролюючим органом застосовано до позивача штраф у розмірі 20% на суму 905,72 грн та нараховано пеню у сумі 1680,87 грн.

Вказане рішення прийнято з урахуванням висновків контролюючого органу про порушення позивачем ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464- УІ. зі змінами та доповненнями, рахується штрафна санкція за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов`язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем.

Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску згідно з частиною четвертою статті 8 Закону України України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Днем сплати єдиного внеску згідно з частиною десятою статті 9 Закону №2464-VI вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята статті 9).

Згідно частини дванадцятої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом (частина перша статті 2).

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина третя статті 25).

Згідно з ч.10 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. В редакції до 01.01.2015, штрафна санкція за несвоєчасну сплату єдиного внеску становила 10 відсотків своєчасне не сплачених сум.

Так перевіркою встановлено, що позивачем не було нараховано та сплачено єдиний внесок:

- у лютому 2015 року;

- у січні-березні, травні, серпні-вересні, листопаді-грудні 2016 року.

В той же час, обов`язок по сплаті єдиного внеску у вказані періоди незалежного від факту відсутності доходу у відповідному періоді прямо передбачений п .1 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідач дійшов обґрунтованого висновку про порушення позивачем Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та про наявність підстав для застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

При цьому суд зазначає, що позивач протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи позивачем не наведено жодного аргументу, який би спростовував вищевказані твердження контролюючого органу. Так само позов не містить заперечень щодо розміру застосованих до позивача штрафних санкцій.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що контролюючим органом правомірно прийнято рішення від 30 січня 2019 року № 0005174203.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 30.01.2019 року № 0005044203, яким за порушення п.п.49.18.1 п. 49.18 ст.49 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 170,00 грн (т.1 а.с.89), суд зазначає.

Так, вказане рішення прийнято контролюючим органом з урахуванням його висновків про порушення позивачем п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010р.№ 2755-УІ із змінами та доповненнями, податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2017 року не подана до ДПІ.

Так, відповідно до п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

Згідно з п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Суд зазначає, що протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи позивачем не наведено жодного аргументу, який би спростовував вищевказані твердження контролюючого органу.

Доказів на спростування доводів відповідача про неподання податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2017 року до суду також не надано.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, зважаючи на те, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, сул дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2019 року № 0005044203.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 30.01.2019 року № 0005124203, яким за порушення п.177.1, п.177.2 ст. 177 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в су 438092,73 грн, з яких: за податковим зобов`язанням – 350474,18 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями – 87618,55 грн (т.1 а.с.86) та податкового повідомлення-рішення від 30.01.2019 року № 0005194203, яким за порушення пп.1.2 пп.1.3 а.16-1 Підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору в сумі 33461,04 грн, з яких: за податковим зобов`язанням – 26768,83 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями – 6692,21 грн (т.1 а.с.83), суд зазначає.

Вказане рішення контролюючого органу прийнято з урахуванням висновків про порушення позивачем:

- п. 177.1, п. 177.2 та п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УТ із змінами та доповненнями, занижені податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 350 474,18 грн., в тому числі за 2015 рік - у сумі 292 482,36 грн., за 2016 рік - у сумі 12 540,04 грн. та за 2017 рік - у сумі 45 451,78 грн.;

- п.1-6 прим. 1 підр. 10 розд. XX Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 року, із змінами та доповненнями, занижено та не перераховано до бюджету військовий збір за перевіряємий період в розмірі 26 768,83 грн., в т.ч.: за 2015 - 21 936,18 грн., за 2016 - 1 045,00 грн., за 2017 - 3787,65 грн.

Перевіркою встановлено, що до формування валового доходу у 2015 році ФОП ОСОБА_1 були включені розміри взаємних вимог на загальну суму 1964162,67 грн., а саме:

протокол взаємних вимог з ТОВ «Соларис» (код ЄДРПОУ 39278476) від 31.12.2015 року, згідно якого відповідно до п.1 ТОВ «Соларис» і ФОП ОСОБА_1 прийшли до згоди про проведення заліку зустрічних однорідних взаємних вимог у відповідності до статті 601 Цивільного кодексу України. Відповідно до п. 1.3 Протоколу розмір взаємних вимог, які погашаються становить суму 1 730 792,66 грн.

протокол взаємних вимог з ТОВ «Аваетрейд» (код ЄДРПОУ 37318988) від 31.12.2015 року, згідно якого відповідно до п.1 ТОВ «Аваетрейд» і ФОП ОСОБА_1 прийшли до згоди про проведення заліку зустрічних однорідних взаємних вимог у відповідності до статті 601 Цивільного кодексу України. Відповідно до п. 1.3 Протоколу розмір взаємних вимог, які погашаються становить суму 233 370,01 грн.

За результатами перевірки правильності визначення валового доходу, відображеного в деклараціях про майновий стан та доходи за 2015-2017 роки з документами наданими на перевірку (банківських виписок по розрахунковому рахунку № НОМЕР_2 відкритого в ПАТ «ПУМБ» МФО 334851 та по розрахунковому рахунку № НОМЕР_3 відкритого в АТ «ОТП Банк» МФО 300528 за період з 01.01.2015р. по 31.01.2017 року, даними центральною базою даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів (1-ДФ) встановлено, що ФОП ОСОБА_1 занизив валовий дохід за 2017 рік на суму 3084200.28 грн. (без ПДВ) (які надійшли, як погашення дебіторської заборгованості минулого року).

Враховуючи вищевикладене перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в порушення вимог п.177.1 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, занизив валовий дохід за 2017 рік на 3 084 200,28 грн.

Також за результатами перевірки встановлено, що до складу валових витрат ФОП ОСОБА_1 були віднесені витрати, які не підтверджені первинними документами на загальну суму 1 532 078,68 грн., а саме: у 2015 на суму 1462411,78 грн., у 2016 на суму 69 666,90 грн. Також, перевіркою було встановлено, що у 2017 році були занижені валові витрати на суму 2 8316 903,38, які були понесені та зараховані контрагентам на погашення кредиторської заборгованості за 2016 рік.

Враховуючи вищевикладене, перевіркою встановлено, що в порушення вимог п.177.2. п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, завищено валові витрати на загальну суму 1 532 078.68 грн., а саме: за 2015 рік на суму 1 462 411.78 грн., за 2016 рік на суму 69 666,90 грн. та занижено валові витрати у 2017 році на суму 2831690,38 грн

Перевіркою правильності визначення оподатковуваного доходу, з урахуванням виявлених порушень у п.п. 2.1.2-2.1.3 розділу 2 акту перевірки відображеного в податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2015-2017 роки встановлено його заниження на загальну суму 1 784 588,58 грн., а саме: у 2015 році на суму 1 462 411,78 грн., у 2016 році на суму 69666,90 грн у 2017 році на суму 252509,90 грн.

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги п. 177.1, п.177.2 та п.177.4 ст.177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, занизив оподатковуваний дохід на загальну сумі 1784588,58 грн., в тому числі за 2015 рік в сумі 1 462 411,78 грн., у 2016 році на суму 69 666,90 грн., у 2017 році на суму 252 509.90 грн.

Згідно акту перевірки, за її наслідками встановлено чистий оподатковуваний дохід за 2015 рік в сумі 1 649 465,38 грн. Ставка 20% застосовується так як загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати на 2015 рік: 1 649 465,38/ 12 = 137 455,45 грн. > 12 180.00 грн. За ставкою 15% податок складає: 12 180,00 * 15% * 12 = 21 924,00 грн. 125 275,45 * 20% * 12 = 300 661,08 грн. 21 924,00 грн. + 300 661,08 грн. = 322 585,08 грн. Але, ФОП - ОСОБА_1 визначив до сплати податок з доходів фізичних осіб за 2015 рік в сумі 30 102, 72 грн. Отже, вказано в акті, фізичній особі підприємцю донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 292 482, 36 грн. за 2015 рік (322 585, 08 - 30 102, 72) грн.

За наслідками перевірки встановлено чистий оподатковуваний дохід за 2016 рік в сумі 85 238, 32 грн. У 2016 році ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів нарахованих (виплачених, наданих) 85 238, 32 * 18% = 15 342, 90 грн. Але, ФОП ОСОБА_1 визначив до сплати податок з доходів фізичних осіб за 2016 рік в сумі 2 802,86 грн. Отже, фізичній особі підприємцю донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 12 540,04 грн. за 2016 рік (15 342,90 - 2 802,86) грн. За наслідками перевірки встановлено чистий оподатковуваний дохід за 2017 рік в сумі 252 509,90 грн. У 2017 році ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів нарахованих (виплачених, наданих) 252 509,90 * 18% = 45 451,78 грн. Але, ФОП ОСОБА_1 визначив до сплати податок з доходів фізичних осіб за 2017 рік в сумі 0,00 грн. Отже, вказано в акті, фізичній особі підприємцю донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 45 451,78 грн. за 2017 рік (45 451,78 - 0,00) грн.

Враховуючи вищевикладене, перевіркою встанолено, ФОП - ОСОБА_1 в порушення вимог п. 177.1, п. 177.2 та п.177.4 ст. 177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-Vl із змінами та доповненнями, занижено оподаткований дохід на загальну сумі 1 784 588,58 грн., в тому числі за 2015 рік в сумі 1 462 411,78 грн., у 2016 році на суму 69 666,90 грн., у 2017 році на суму 252 509,90 грн., що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб у сумі 350 474, 18 грн., в тому числі за 2015 рік - у сумі 292 482, 30 грн., за 2016 рік - у сумі 12 540, 04 грн. та за 2017 рік - у сумі 45 451, 78 грн.

Також Головне управління ДФС у м. Києві було встановлено, що ФОП - ОСОБА_1 занижено та не перераховано до бюджету військовий збір за 2015 – 2017 рр. в розмірі 26 768,83 грн., в т.ч.: за 2015 рік - 21 936,18 грн., за 2016 рік - 1 045,00 грн., за 2017 рік – 3 787,65 грн., чим порушено п.16 1 підр. 10 розд. XX Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ із змінами та доповненнями.

У силу підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

За змістом пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Згідно з пунктами 177.1, 177.2 статті 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Підпунктом 177.4.5 статті 177.4 статті 177 наведеного Кодексу передбачено, що не включаються до складу витрат підприємця:

витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем;

витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею;

документально не підтверджені витрати.

У разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб (пункт 177.6 статті 177 ПК України).

У силу пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Приймаючи податкові повідомлення-рішення від 30.01.2019 року № 0005124203, № 0005194203 контролюючий орган виходив з того, що позивачем завищено витрати та занижено дохід.

Суд погоджується з твердженнями позивача, що зі змісту акту перевірки не можливо встановити яких саме документів не було надано до перевірки, по яким саме витратам чи господарським операціям, на думку ревізора не надано документів, які б підтвердили їх зв`язок з господарською діяльністю. Адже, виходячи з загального об`єму витрат, понесених СПД ОСОБА_1 вбачається їх відповідність задекларованим сумам.

Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015р, акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п.п. 3-5 розділу II Порядку 727 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до підпункту 2 Пункт 4 розділу III Порядку 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки

Таким чином, у випадку встановлення в ході проведення перевірки порушень податкового законодавства, контролюючий орган повинен скласти акт перевірки, в якому описати виявлене порушення з посиланням на первинні документи, які його підтверджують.

Обов`язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.

Суд зазначає, що незважаючи на те, що акт перевірки не є самостійним предметом судового оскарження, він є одним із доказів в адміністративній справі про визнання протиправним рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками проведеної перевірки.

Текст акта перевірки повинен деталізовано відображати зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень та відповідати встановленим висновкам про вчинене платником податків порушення.

Описова частина акта перевірки повинна бути сформульована таким чином, щоб платник податків міг зрозуміти в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення та, заперечуючи проти встановлених у висновках акта перевірки порушень, на підставі яких прийнято податкове повідомлення-рішення, мав змогу подати заперечення проти акта перевірки чи звернутися до суду з позовом про оскарження прийнятих за наслідками такої перевірки рішень контролюючого органу.

Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верховного Суду від 26.06.2023 у справі № 815/6819/14.

Однак, в порушення порядку оформлення результатів перевірки в Акті не викладено зміст порушення щодо невідповідності суми валових витрат задекларованим з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, не відібрано у платника пояснень щодо виявлених порушень, не повідомлено про складання та не надано платнику податків додатків до акту, що містять повний перелік однотипних порушень.

Суд зазначає, що позивачем надано до суду документи щодо всіх витрат, понесених ним за перевіряємий період, зокрема договори, первинні документи, банківські виписки.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем п. 177.1, п. 177.2 та п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, п.1-6 прим. 1 підр. 10 розд. XX Податкового кодексу України є необґрунтованим, а податкові повідомлення-рішення від 30.01.2019 року № 0005124203, № 0005194203 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 30.01.2019 року № Ф-027 в сумі 46886,60 грн (т.1 а.с.84) та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідні органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого внеску в 30.01.2019 року № 0005144203 (т.1 а.с.85), суд зазначає.

Вказані рішення та вимога контролюючого органу прийняті з урахуванням висновків про порушення позивачем п. 1 ч. 2 ст. 6, абз.1 п.2 ч.І ст.7, п.11 ст.8, п.2 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року N 2464-УІ, зі змінами та доповненнями, заниження єдиного соціального внеску на загальну суму 46 886,60 грн., а саме: за 2015 рік на суму 23 502,49 грн., за 2016 рік на суму 15326,69 грн., за 2017 рік на суму 8057,42 грн.

Так, при перевірці встановлено, заниження єдиного соціального внеску на загальну суму 46 886,60 грн., а саме: за 2015 рік на суму 23 502,49 грн., за 2016 рік на суму 15326,69 грн., за 2017 рік на суму 8057,42 грн., чим порушено п. 1 ч. 2 ст. 6, абз. 1 п.2 ч. І ст. 7, п. 11 ст. 8, п.2 ст. 9 Закону України від «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-УІ, із змінами та доповненнями.

Так перевіркою встановлено, що позивачем не було нараховано та сплачено єдиний внесок у розмірі 46886,60 грн.

При цьому дані твердження контролюючого органу базуються на висновках про заниження позивачем доходів, які судом визнано необґрунтованими.

З урахуванням вказаного суд дійшов висновку, що вищевказані вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 30.01.2019 року № Ф-027 в сумі 46886,60 грн та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідні органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого внеску в 30.01.2019 року № 0005144203 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Керуючись ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.01.2019 року № 0005124203, № 0005194203.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 30.01.2019 року № Ф-027 в сумі 46886,60 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідні органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого внеску в 30.01.2019 року № 0005144203.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач – Головне управління ДПС у м.Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м.Київ, 04655, код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Суддя O.A. Вовченко