Рішення від 29 грудня 2025 р. у справі №420/27523/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/27523/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Крилова Я.А.,

представника позивачки – адвоката Гусарова О.Л., (на підставі ордеру),

представниці Головного управління Державної податкової служби в Одеській області – Хавич Т.Г., (на підставі виписки з ЄДРПОУ),

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправними дій та рішень, скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 13 серпня 2025 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області в якому позивачка просить суд:

- визнати неправомірними дії Головного управління ДПС України в Одеській області щодо обліку в інтегрованих картках платника ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) інформаційно-комунікаційної системи ДПС даних щодо наявності недоїмки зі сплати податку на нежитлове нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код 18010300) у сумі 188363,38 грн, податку на житлове нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код 18010200) на загальну суму 10802,15 грн;

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС України в Одеській області щодо списання сум переплати ОСОБА_1 із податку на доходи фіз осіб (99818 грн) та з військового збору (10875 грн);

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0043044RS/15 від 16.01.2025 р. про списання сум військового збору на суму 10875, 00 грн і №0047300RS/15 від 16.01.2025 р. про списання податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за наслідками річного декларування на суму 99818,02 грн;

- зобов`язати Головне управління ДПС України в Одеській області вилучити з інтегрованих карток платника ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) інформаційно-комунікаційної системи ДПС даних щодо недоїмки із податку на нежитлове нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код 18010300) у сумі 188363,38 грн, податку на житлове нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код 18010200) на загальну суму 10802,15 грн;

- зобов`язати Головне управління ДПС України в Одеській області поновити суму списаної переплати ОСОБА_1 із податку на доходи фізосіб (99818 грн) та з військового збору (10875 грн) та перенести суми цієї переплати до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 .

Позиція позивачки обґрунтовується наступним

Позивачка зазначає, що 17 липня 2025 року ОСОБА_1 (надалі — позивачка) отримала від Головного управління ДПС України в Одеській області (надалі — відповідач) відповідь №32522/6/15-32-19-04-06 від 15.07.25р. на її заяву від 09.07.2025р. про надання інформації щодо стану розрахунків з бюджетом. Зазначена відповідь містить дані щодо обліку станом на 30.06.2025 року «від`ємного сальдо» серед податкових зобов`язань позивачки. Поруч з цим, протягом усіх попередніх років позивачкою сплачувались усі суми податків у повному обсязі (навіть з переплатою) і виникнення будь-якої заборгованості не допускалось, відтак і будь-яких податкових повідомлень-рішень у визначеному Податковим кодексом порядку позивачка не отримувала. У зв`язку з цим, представником позивачки було надіслано адвокатський запит до відповідача із проханням надати відповідні роз`яснення щодо складових сум «від`ємного сальдо», внесених до таблички з відповіді №32522/6/15-32-19-04-06 від 15.07.25р., змісту зазначеного терміну у світлі норм податкового законодавства, що регламентує облік податкових зобов`язань платників податків та щодо відсутності інформації про суми переплати із податку на доходи фізосіб (99818 грн.) та з військового збору (10875 грн.) у зазначеному листі-відповіді від 15.07.25р.

24 липня 2025 року відповідач надав відповідь №33966/6/15-32-24-07-06 від 24.07.2025р. на адвокатський запит №1 від 21.07.2025року. Проте, цей лист - відповідь запитуваної інформації не містив, зокрема, щодо обліку станом на 30.06.2025 року «від`ємного сальдо» серед податкових зобов`язань ОСОБА_1 . Тому представником позивачки було направлено відповідачеві повторний адвокатський запит, на який було отримано відповідь від 01.08.2025 року, в якій повідомлялось, що згідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС станом на дату надання відповіді в інтегрованій картці платника ФОП ОСОБА_1 рахуються: - суми переплат із збору на місця для паркування транспортних засобів сплачених фізичними особами, єдиного податку, єдиного соціального внеску для фізичних осіб-підприємців; - податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Позивачка вказує, що обставини, з якими законодавство України пов`язує виникнення обов`язку сплатити податок на нежитлове і житлове нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також сплатити транспортний податок у позивача в 2024 році, не мали місце, податкових зобов`язань не виникало і жодних вимог щодо сплати вищезазначених сум чи будь-яких інших рішень відповідача з цього приводу або документів на підставі яких визначено суму заборгованості та щодо нормативного обґрунтування здійсненого нарахування суми вказаної заборгованості позивачка не отримувала, вона є повністю необізнаною, а ні про підстави нарахування, а ні про склад вказаних в якості недоїмки сум.

Згідно чинного законодавства, податковий борг (недоїмка) - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплачена платником у встановлений ПК України строк, та не непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПК України (ст. 14.1.175).

Оскільки зобов`язань щодо сплати певних податків у ОСОБА_1 не виникало, жодні грошові зобов`язання не були нею узгодженні, контролюючий орган безпідставно, всупереч вимогам податкового законодавства обліковує неіснуючу недоїмку (заборгованість).

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Головне управління ДПС в Одеській області не погоджуються з позовними вимогами та в цілому зазначає, щодо списання сум переплати із податку на доходи фізичних осіб та військового збору, на підставі п. 179.2 ст. 179 Кодексу визначено, що обов`язок платника податку про подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV Кодексу. Таким чином, позивачем сплачено податок на доходи фізичних осіб у сумі 99818,0 грн. при нотаріальному посвідченні договору купівлі – продажу по податку з доходів фізичних осіб у сумі 99818,00 грн. та військовий збір у сумі 10875,00 грн. платіжним дорученням №22273 від 20.08.2012, №50679379, 50679378, 50679376, 50679377 від 28.03.2013, №5039575SB, 5039576SB, 5039577SB від 29.07.2016, № 4245272/2/, №4245391/2/, №4245223/2/ від 17.08.2016, №5766203/2/ від 23.08.2018 року (в термін граничної сплати податкових зобов`язань згідно Кодексу). Враховуючи вищевикладене, відповідач вказує, що сума переплати, яка виникла з 20.08.2012 по 23.08.2018 по податку з доходів фізичних осіб у сумі 99818,00 грн. та військовому збору у сумі 10875,00 грн., відповідно до статті 43 розділу ІІ Кодексу не підлягає поверненню платнику та згідно Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затвердженого Наказом Міністерством фінансів України від 21.01.2021 №5 підлягає списанню. Отже, 16.01.2025р. було списано до бюджету по : - «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» (ККД 11010500) в сумі 99818,02 грн. (Списано переплати Рiшення про списання помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань №0047300RS/15 вiд 16.01.2025), після чого 21.01.2025 року ІКП закрита; - «Військовий збір» (ККД 11011000) ) в сумі 10875,00 грн. (Списано переплати Рiшення про списання помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань №0043044RS/15 вiд 16.01.2025), після чого 16.01.2025 року ІКП закрита.

Податковий борг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки у сумі 10802,15 грн. виник у наслідок оподаткування в 2022 році відповідно до ст.102, 266 Кодексу об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають власності в 2024 році за період 2023, в 2023 році за період 2022, 2021, 2020, в 2022 за період 2021.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою суду від 18 серпня 2025 року позов залишено без руху.

Заявою від 20 серпня 2025 року позивачка усунула недоліки позову, зокрема надала до суду квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України.

05 вересня 2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №ЕС/120969/25).

11 вересня 2025 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вхід.№ЕС/95052/25).

11 вересня 2025 року від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (вхід. № ЕС/94816/25).

Ухвалою суду від 12 вересня 2025 року розгляд справи за позовом ОСОБА_1 про розгляд в порядку загального позовного провадження адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправними дій та рішень, скасування рішень вирішено проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено по справі підготовче засідання на 07 жовтня 2025 року о 10 год. 30 хв.

07 жовтня 2025 року від позивача до суду надійшло клопотання про витребування доказів (вхід. № ЕС/104597/25).

16 жовтня 2025 року від позивача до суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вхід. № ЕС/108849/25).

16 жовтня 2025 року від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення у справі (вхід. № ЕС/109264/25).

Ухвалою суду від 17 жовтня 2025 року заяву ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправними дій та рішень, скасування рішень – задоволено.

Проведення підготовчого судового засідання по справі №420/27523/25 призначеного на 20 жовтня 2025 року о 10 год. 00 хв. та в наступних судових засіданнях вирішено здійснювати в режимі відеоконференції поза межами суду відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21.

17 жовтня 2025 року від позивача до суду надійшло клопотання щодо повторного витребування доказів (вхід. ЕС/109670/25).

17 жовтня 2025 року від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення у справі (вхід. № ЕС/109760/25).

28 жовтня 2025 року від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення у справі (вхід. № ЕС/113447/25).

28 жовтня 2025 року від позивача до суду надійшло клопотання про витребування доказів (вхід. № ЕС/113533/25).

10 листопада 2025 року від позивача до суду надійшли додаткові пояснення у справі (вхід. № ЕС/118776/25).

В підготовчих судових засіданнях ухвалами суду із занесенням до протоколу судового засідання витребувано письмові докази, що були витребувані ухвалою від 22 серпня 2025 року., а саме копії всіх податкових повідомлень-рішень, що стали підставою обліку в інтегрованих картках платника ОСОБА_1 інформаційно комунікаційної системи ДПС даних щодо наявності недоїмки зі сплати податку на нежитлове нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код 18010300) у сумі 188363,38 грн. та податку на житлове нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код 18010200) на загальну суму 10802,15 грн., та копії всіх поштових документів, що підтверджують направлення кожного з цих податкових повідомлень - рішень позивачці, належним чином засвідчені копії письмових доказів на підтвердження правомірності дій контролюючого органу щодо виникнення підстав обліку та списання сум переплати ОСОБА_1 із податку на доходи фізичних осіб (99818 грн.) та з військового збору (10875 грн.), у тому числі копії рішень №0043044RS/15 від 16.01.2025 р. та №0047300RS/15 від 16.01.2025 р., та копії всіх поштових документів, що підтверджують направлення кожного з цих рішень позивачці.

В ході підготовчого судового засідання 11 листопада 2025 року, відмовлено в задоволенні клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (вхід. №ЕС/118813/25), також задоволено та приєднано до матеріалів справи додаткові пояснення (вхід. №ЕС/118776/25) та після з`ясування питання про відсутність інших доказів за предметом позову та поважних підстав їх ненадання, судом поставлено на обговорення питання щодо можливості закінчення підготовчого провадження, враховуючи вирішення всіх питань, передбачених ч. 2 ст. 180 КАС України, а також положення ст.ст. 163-165 КАС України, у межах строків підготовчого провадження розгляду справи, представники позивачки та відповідача не заперечували проти його закінчення.

Ухвалою суду від 11 листопада 2025 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправними дій та рішень, скасування рішень.

Призначено справу до судового розгляду по суті на 19 листопада 2025 року о 11 год. 00 хв. в Одеському окружному адміністративному суді за адресою: вул. Фонтанська дорога, 14, м. Одеса, 65062, зала судових засідань 30.

04 грудня 2025 року від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення у справі (вхід. № ЕС/128112/25).

04 грудня 2025 року від позивача до суду надійшли додаткові пояснення у справі (вхід. № ЕС/128117/25).

10 грудня 2025 року від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів (вхід. № ЕС/130372/25).

10 грудня 2025 року від позивача до суду надійшла заява (зауваження щодо суті додаткових пояснень відповідача від 03.12.2025 року) (вхід. № ЕС/130646/25).

Ухвалою суду на місці, занесеною до протоколу судового засідання від 17 грудня 2025 року за відсутністю заперечень представників сторін вирішено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивачки та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС в Одеській області.

8 січня 2024 року Головне управління ДПС України в Одеській області надіслало ОСОБА_1 відповідь №1404/6/15-32-19-03-06 на її заяву від 11.01.2024р. про надання інформації щодо стану розрахунків з бюджетом.

У вказаній відповіді податковий орган, серед іншого, повідомив про наявність у ОСОБА_1 станом на 31.12.2023р. переплати із податку на доходи фізосіб (99818 грн.) і з військового збору (10875 грн.).

17 липня 2025 року ОСОБА_1 отримала від Головного управління ДПС України в Одеській області (надалі — відповідач) відповідь №32522/6/15-32-19-04-06 від 15.07.2025р. на її заяву від 09.07.2025р. про надання інформації щодо стану розрахунків з бюджетом. У зазначеної відповіді наведені дані щодо обліку станом на 30.06.2025 року «від`ємного сальдо» серед податкових зобов`язань позивачки.

Представником позивачки було надіслано адвокатський запит до відповідача із проханням надати відповідні роз`яснення щодо складових сум «від`ємного сальдо», внесених до таблички з відповіді №32522/6/15-32-19-04-06 від 15.07.25р., змісту зазначеного терміну у світлі норм податкового законодавства, що регламентує облік податкових зобов`язань платників податків та щодо відсутності інформації про суми переплати із податку на доходи фізосіб (99818 грн.) та з військового збору (10875 грн.) у зазначеному листі-відповіді від 15.07.25р.

24 липня 2025 року відповідач надав відповідь №33966/6/15-32-24-07-06 від 24.07.2025р. на адвокатський запит №1 від 21.07.2025 року.

Проте, як вказує позивачка, цей лист — відповідь запитуваної інформації не містив, зокрема, щодо обліку станом на 30.06.2025 року «від`ємного сальдо» серед податкових зобов`язань ОСОБА_1 .

Тому представником позивачки було направлено відповідачеві повторний адвокатський запит, на який було отримано відповідь від 01.08.2025 року, в якій повідомлялось, що згідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС станом на дату надання відповіді в інтегрованій картці платника ФОП ОСОБА_1 рахуються:

- суми переплат із збору на місця для паркування транспортних засобів сплачених фізичними особами, єдиного податку, єдиного соціального внеску для фізичних осіб-підприємців;

- податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Головне управління ДПС в Одеській області у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях по справі зазначило наступне.

Податковий борг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки у сумі 10188,80 грн. КБК 18010200 та у сумі 188363,38 грн. КБК 18010300 виник у наслідок оподаткування в 2022 році відповідно до ст.102, 266 ПКУ об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають власності в 2024 році за період 2023, в 2023 році за період 2022, 2021, 2020, в 2022 за період 2021.

У зв`язку із зверненням платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до суду с позовом щодо визнання протиправним та/або скасування податкових повідомлень – рішень (далі - ППР), в наслідок яких утворився податковий борг на загальну суму 198552,18 грн., грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий п. 56.18 ст. 56 ПКУ).

Станом на надання інформації в ІКП є наявні ППР: згідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС ППР сформовані: сформовані 2020 вручені 30.10.2020, сформовані 2022 вручені 20.11.2022, сформовані 2023 вручені 30.05.2023, сформовані 2024 вручені 29.11.2024.

У зв`язку із зверненням платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до суду с позовом щодо визнання протиправним та/або скасування податкових повідомлень рішень, в наслідок яких утворився податковий борг на у сумі 10 802,15 грн. КБК 18010200 та у сумі 188 363,38 грн. КБК 18010300, грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий п. 56.18 ст. 56 ПКУ).

На підставі вище зазначеного відповідачем повідомлено, що станом на дату надання інформації у Головного управління ДПС в Одеській області рахується податковий борг у сумі 199 165,53 грн., вищезазначені ППР рахуються в кабінеті платника з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Також відповідачем зазначено, що позивачкою було сплачено податок на доходи фізичних осіб у сумі 99818,0 грн. при нотаріальному посвідченні договору купівлі – продажу по податку з доходів фізичних осіб у сумі 99818,00 грн. та військовий збір у сумі 10875,00 грн. платіжним дорученням №22273 від 20.08.2012, №50679379, 50679378, 50679376, 50679377 від 28.03.2013, №5039575SB, 5039576SB, 5039577SB від 29.07.2016, № 4245272/2/, № 4245391/2/, №4245223/2/ від 17.08.2016, №5766203/2/ від 23.08.2018 року (в термін граничної сплати податкових зобов`язань згідно ПКУ).

Після погодження всіма підрозділами 16.01.2025 р. було списано до бюджету по платнику ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ):

- «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» (ККД 11010500) в сумі 99818,02 грн. (Списано переплату на підставі Електронного рішення керівника Головного управління ДПС в Одеській області, про списання підтверджених сум помилково та /або надміру сплачених грошових зобов`язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів без руху №0047300RS/15 вiд 16.01.2025), після чого 21.01.2025 року ІКП закрита;

- «Військовий збір» (ККД 11011000) ) в сумі 10875,00 грн. (Списано переплату на підставі Електронного рішення керівника Головного управління ДПС в Одеській області, про списання підтверджених сум помилково та /або надміру сплачених грошових зобов`язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів без руху №0043044RS/15 вiд 16.01.2025), після чого 16.01.2025 року ІКП закрита.

Вважаючи протиправними дії Головного управління ДПС України в Одеській області щодо обліку в інтегрованих картках платника ОСОБА_1 інформаційно-комунікаційної системи ДПС даних щодо наявності недоїмки зі сплати податку на нежитлове нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код 18010300) у сумі 188363,38 грн., податку на житлове нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код 18010200) на загальну суму 10802,15 грн., протиправними дії Головного управління ДПС України в Одеській області щодо списання сум переплати ОСОБА_1 із податку на доходи фіз осіб (99818 грн.) та з військового збору (10875 грн.) та протиправними рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0043044RS/15 від 16.01.2025 р. про списання сум військового збору на суму 10875, 00 грн. і №0047300RS/15 від 16.01.2025 р. про списання податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за наслідками річного декларування на суму 99818,02 грн., позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах передбачених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп.пп.16.1.3-16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п.36.5 ст.36 Податкового кодексу України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з ст.10 ПК України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок. Місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно та в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).

Підстави та порядок обчислення та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачені статтею 266 ПК.

Відповідно до пп.266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні особи, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно пп. 266.3.1 п. 266.3 ст.266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Відповідно до пп.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/ або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним плавним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) періоду, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно ст. 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Згідно чинного законодавства, податковий борг (недоїмка) - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплачена платником у встановлений ПК України строк, та не непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПК України (ст. 14.1.175).

З метою офіційного з`ясування усіх обставин справи, ухвалою від 22.08.2025 р. суд витребував у Головного управління Державної податкової служби в Одеській області належним чином засвідчені копії письмових доказів на підтвердження правомірності дій контролюючого органу щодо обліку в інтегрованих картках платника ОСОБА_1 інформаційно-комунікаційної системи ДПС даних щодо наявності недоїмки зі сплати податку на нежитлове нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код 18010300) у сумі 188363,38 грн., податку на житлове нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код 18010200) на загальну суму 10802,15 грн.; щодо списання сум переплати ОСОБА_1 із податку на доходи фіз осіб (99818 грн.) та з військового збору (10875 грн.) рішеннями №0043044RS/15 від 16.01.2025 р. та №0047300RS/15 від 16.01.2025 р. Зобов`язав відповідача надати витребувані судом документи у строк подання відзиву на позов.

В поданому до суду відзиві на позов, обґрунтовуючи свої заперечення щодо скасування рішень про списання сум переплати позивачки, відповідач, визнаючи факт наявності переплати та її списання оскаржуваними рішеннями, не пояснює, чому він вважає ці рішення обґрунтованими та законними, прийнятими в межах наданих законом повноважень і не наводить доказів наявності підстав для оскаржуваних рішень.

Натомість, до відзиву відповідачем було додано копію корінця податкового повідомлення-рішення від 15.05.2020 року, податкових повідомлень-рішень від 06.09.2022 року (7 шт.), від 20.04.2023року (21 шт.), від 16.05.2024року (12 шт) і копії поштових конвертів.

Проте, у ході судового розгляду справи відповідач не навів посилання на ці рішення та обґрунтування щодо того, які саме обставини чи аргументи відповідач підтверджує вищезазначеними копіями податкових документів і яким чином ці документи взагалі мають стосунок до предмету доказуванні у цій справі.

Разом з тим, загальна сума податкових зобов`язань, зазначена у вищезазначених ППР (10 613,43 грн. загалом) не відповідає сумі, яка обліковується відповідачем, як податковий борг позивачки (199 165,53 грн. загалом). Наявність різниці між вказаними сумами майже в 20 разів відповідач жодним чином не пояснив.

У своїй відповіді на відзив представник позивачки зазначав, що вона позбавлена можливості надати належну відповідь на відзив ГУ ДПС в Одеській області через його фактичну відсутність.

Зважаючи на вищевказану відсутність витребуваних доказів та пояснень щодо неможливості їх своєчасного подання до суду, суд протокольною ухвалою від 20.10.2025 року знову зобов`язав представника Головного управління ДПС в Одеській області надати вказані докази та пояснення до них, з врахуванням часу, необхідного представнику позивача для ознайомлення з ними.

03 грудня 2025 року відповідач засобами Електронного суду надіслав додаткові пояснення по справі, до яких приклав Таблицю із переліком податкових повідомлень-рішень, копії Декларацій за 2012 та 2015 роки, копії відповідей нотаріусів на запит ДПС та копії податкових повідомлень-рішень із поштовими документами.

Разом з тим, суд вважає, що у порушення ч.2 ст. 77 КАС України відповідачем - ГУ ДПС в Одеській області не доведено правомірність обліку недоїмки зі сплати податку на нежитлове нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код 18010300) у сумі 188363,38 грн., податку на житлове нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код 18010200) на загальну суму 10802,15 грн., з огляду на наступне.

Так, згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України закріплено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Відповідно до пп. 36.1 п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп. 54.3.3).

Підпунктом 266.10.1 пункту 266.10 ст. 266 ПК України закріплено, що податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

У пункті 42.1 ст. 42 ПК України закріплено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу, і відображатися в електронному кабінеті.

Відповідно до пп. 266.7.2 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. 58.2 ст. 58 ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, податковий борг із податку на майно у фізичної особи може виникати тільки при наявності податкового повідомлення – рішення, сформованого та направленого/врученого платнику податків податковим органом у відповідності до вимог ст.ст. 14, 42, 266 ПК України.

У відповідності до вказаних норм податкові обов`язки щодо сплати податку на майно, відмінне від земельної ділянки, виникають у фізичної особи після обчислення суми податку податковим органом та отримання (направлення) належним чином сформованого ППР (при наявності інших обов`язкових умов).

Самостійне подання фізичною особою декларації із податку на нерухоме майно не передбачено.

Разом з тим, відповідач у справі, не дивлячись на численні вимоги суду, не зміг надати ППР на підтвердження наявності заборгованості ОСОБА_1 , у сумі 188552,10 гривень.

Щодо долучених до матеріалів справи копій податкових повідомлень- рішень (корінців ППР) на загальну суму 10613, 43 грн., суд зазначає наступне.

Так, згідно п. 101.1 ст. 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Відповідно пп. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 ПК України під терміном "безнадійний" розуміється, у тому числі, податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу.

Пунктом 102.4 статті 102 ПК України передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Разом з тим, згідно поданих документів податковий орган у 2025 році протиправно обліковує податкові зобов`язання поза межами такого строку давності, а саме за 2019 та 2020 податкові періоди.

Суд погоджується з доводами позивачки відносно того, що податковий орган здійснив «задвоєння» та «потроєння» податкових зобов`язань: за одні й ті ж самі об`єкти нерухомості за один і той самий податковий період були складені по 2-а або по 3-и податкових повідомлення – рішення, і всі одночасно обліковуються ГУ ДПС в Одеській області.

Так, за 2021 рік:

- за житловий будинок, що знаходився, за адресою: Провулок Вузький, 14 Е, здійснюється облік заборгованості за ППР № 1815213-2409-1553 від 06.09.2022 р. та ППР № 1728274-2407-1553 від 20.04.2023 р. одночасно;

- за житловий будинок, що знаходився, за адресою: Провулок Вузький, 12, здійснюється облік заборгованості за ППР 1815214-2409-1553 від 06.09.2022 р. та ППР № 1728277-2407-1553 від 20.04.2023 р. одночасно;

- за житловий будинок, що знаходився, за адресою: АДРЕСА_1 , здійснюється облік заборгованості за ППР 1815218-2409-1553 від 06.09.2022 р. та ППР № 1728273-2407-1553 від 20.04.2023 р. одночасно;

- за житловий будинок, що знаходився, за адресою: Провулок Вузький, 14 З, здійснюється облік заборгованості за ППР № 1815217-2409-1553 від 06.09.2022 р та ППР № № 1728269-2407-1553 від 20.04.2023 р. одночасно;

- за житловий будинок, що знаходився, за адресою: Провулок Вузький, 14 И, здійснюється облік заборгованості за ППР № 1815216-2409-1553 від 06.09.2022 р та ППР № 1728264-2407-1553 від 20.04.2023 р. одночасно;

- за житловий будинок, що знаходився, за адресою: АДРЕСА_1 , здійснюється облік заборгованості за ППР № 1815206-2409-1553 від 06.09.2022 р. та ППР №1728263-2407-1553 від 20.04.2023 р. одночасно;

- за житловий будинок, що знаходився, за адресою: АДРЕСА_1 , здійснюється облік заборгованості за ППР № 1815215-2409-1553 від 06.09.2022 р та ППР 1728270-2407-1553 від 20.04.2023 р. одночасно.

За 2023 рік:

- за житловий будинок, що знаходився, за адресою: Провулок Вузький, 14 З, здійснюється облік заборгованості за ППР № 0390071-2407-1552-UA51100270000073549 від 16.05.2024 р., за ППР № 0390079-2407-1552- UA51100270000073549 від 16.05.2024 р. та за ППР № 0390085-2407-1552- UA51100270000073549 від 16.05.2024 р. одночасно;

- за житловий будинок, що знаходився, за адресою: Провулок Вузький, 14 Д, здійснюється облік заборгованості за ППР № 0390084-2407-1552-UA51100270000073549 від 16.05.2024 р. та ППР № 0390091-2407-1552-UA51100270000073549 від 16.05.2024 р. одночасно.

Суд вважає, що вказані дії порушують чинне податкове законодавство України, яке не передбачає можливості складання і надсилання щодо одного і того ж об`єкта нерухомості в один і той самий податковий період більш, ніж одного податкового повідомлення – рішення, та не закріплює обов`язку сплати податків за один і той самий об`єкт нерухомості двічі або тричі.

Також суд вважає, що податкові зобов`язання розраховані і обліковуються із порушенням норм ст. 266 ПК України.

Так, згідно пп. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПК України сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

На території м. Одеса, Одеської області, діє Положення про податок на майно в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджене рішенням Одеської міської ради №6258-VI від 21.01.2015р. (із подальшими змінами, затвердженими рішеннями Одеської міської ради № 428-VII від 16.03.2016р. та № 1601-VII від 08.02.2017р.).

Вказаним рішенням встановлено (п. 4.1), що база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 250 кв. метрів;

в) для різних видів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 370 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Таким чином, через перебування у власності позивачки об`єктів житлової нерухомості (в тому числі їх часток) різних видів, при обчисленні бази оподаткування застосовується зменшення на 370 кв.м.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що всі податкові зобов`язання для ОСОБА_1 обліковуються із розрахунку зменшення бази оподаткування лише на 180 кв. метрів.

Що, поряд з іншими порушеннями, призвело до безпідставного збільшення податкових зобов`язань та обліку неіснуючої заборгованості.

Крім цього, відповідач здійснює облік податкової недоїмки щодо об`єктів, які не є/ не були власністю ОСОБА_1 .

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з ппп.а) пп. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПК України, якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 закріплено: об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України).

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/ або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (абз. 2 пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України).

З урахуванням вказаного, податкові повідомлення-рішення відповідають чинному законодавству, якщо вони містять повну і достовірну інформацію відповідно до Державного реєстру речових прав стосовно: власника об`єкта нерухомості; об`єкту нерухомості, яка згідно Державного реєстру речових прав включає в себе адресу та загальну площу об`єкта нерухомості; частки цього власника в об`єкті нерухомості, у тому числі виражену в кв.м.

Якщо ППР та доданий до них розрахунок містять інформацію, яка спотворює або не відповідає даним з Державного реєстру речових прав, облік будь-якої податкової заборгованості за такими ППР є протиправними, адже неправомірні дії податкового органу покладають на фізичну особу тягар сплати податку за ті об`єкти нерухомості, які не є її власністю (додаткових податків, не передбачених законодавством).

У порушення вказаних вимог ГУ ДПС здійснює облік податкової заборгованості за об`єктами, що не становили власність позивачки, а саме за ППР: 1815215-2409-1553 від 06.09.2022 р., №1728270-2407-1553 від 20.04.2023 р. (частка у праві власності ОСОБА_1 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не становила 47 кв.м, як це вказано у ППР), №1815206-2409-1553 від 06.09.2022 р., №1728263-2407-1553 від 20.04.2023 р. (частка у праві власності ОСОБА_1 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не становила 94,2 кв.м, як це вказано у ППР), №0390059-2407-1552-UA51100270000073549 від 16.05.2024 р. (частка у праві власності ОСОБА_1 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не становила 91,1 кв.м, як це вказано у ППР, №1728192-2407-1553 від 19.04.2023 р., № 0390079-2407-1552- UA51100270000073549 від 16.05.2024 р., №0390071-2407-1552-UA51100270000073549, 16.05.2024 р., №0390085-2407-1552-UA51100270000073549 від 16.05.2024 р. (частка у праві власності ОСОБА_1 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не становила 269,1 кв.м та 68,7 кв.м, як це вказано у ППР, №1728193-2407-1553 від 19.04.2023 р., №0390091-2407-1552-UA51100270000073549 від 16.05.2024 р., №0390084-2407-1552- UA51100270000073549, 16.05.2024 р. (частка у праві власності ОСОБА_1 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не становила 95,6 кв.м та 48,1 кв.м, як це вказано у ППР).

Крім того, суд зазначає, що на підтвердження направлення позивачці податкових повідомлень - рішень відповідачем було подано до суду конверти, в яких нібито було надіслано податкові повідомлення-рішення про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Разом з тим, копії повідомлень про вручення поштового відправлення не містять даних щодо того, який саме документ у ньому направлявся, адже така інформація повинна бути вміщена в описі вкладення, що формується окремо та підтверджується працівником підприємства поштового зв`язку. Описи вкладення у матеріалах справи відсутні.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. 58.2 ст. 58 ПК України).

У порушення вказаної норми відповідачем було надано до суду копії тільки декількох конвертів, в той час як сам відповідач стверджує, що ним було надіслано більше 40-ка податкових повідомлень-рішень.

Крім того, із матеріалів, поданих відповідачем, вбачається, що деякі документи направлялись на адресу: АДРЕСА_2 , що не є адресою позивачки.

Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПК України податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Відповідно до п. 42.1, 42.2 ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 42.5 ст. 42 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків або його представнику.

Місцем проживання ОСОБА_1 згідно даних її паспорта є: АДРЕСА_3 . Будь-які повідомлення-рішення, що не були надіслані за адресою (місцезнаходженням) платника податків, не можуть вважаються належним чином врученими, а податкові зобов`язання, які вони містять, не є узгодженими.

З огляду на викладене, суд вважає, що облік відповідачем – ГУ ДПС в Одеській області недоїмки зі сплати податку на нежитлове нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код 18010300) у сумі 188363,38 грн., податку на житлове нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код 18010200) на загальну суму 10802,15 грн. є неправомірним.

Суд також звертає увагу на те, що в процесуальних документах відповідача, поданих до суду, він посилається на необхідність виключення податкової заборгованості з інтегрованих карток позивачки, «привести ІКП платника ОСОБА_1 у відповідність, як тільки виникне можливість».

Таким чином, своїми завами відповідач підтвердив безпідставність і необґрунтованість обліку заборгованості, на які посилалася позивачка при поданні позову.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Пунктом 1 ст. 78 КАС України закріплено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Визнання обставин сторонами в адміністративному судочинстві означає, що ці обставини вважаються встановленими судом без необхідності їх доказування, і суд враховує їх при ухваленні рішення.

Щодо безпідставності списання сум переплати ОСОБА_1 із податку на доходи фізичних осіб (99818 грн.) та з військового збору (10875 грн.) суд зазначає, що всупереч вимоги суду про витребування рішень (їх копій) про списання вказаних податку та збору у відповідній сумі, відповідачем не було надано жодного доказу щодо вказаних обставин.

Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх постановах, що при встановленні ознак офіційного документа слід керуватися такими критеріями:

1) документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її професійної чи службової компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами;

2) зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер – підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків.

Невідповідність документа хоча б одному з наведених критеріїв перешкоджає визнанню його офіційним.

Стаття 42 Податкового кодексу України передбачає, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу, і відображатися в електронному кабінеті (п.42.1. цієї статті).

Пунктом 42.2. вказаної статті встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Оскільки у ОСОБА_1 відсутній електронний кабінет платника податків, будь-які рішення із адміністрування податків щодо неї мають бути складені повноважною особою у письмовій формі, завірені підписом цієї особи із додаванням відбитку печатки контролюючого орану і надіслані на її податкову адресу у передбаченому порядку.

У матеріалах справи відсутні документи, які б відповідали вказаним критеріям. Оскільки відповідачем не було надано рішень податкового органу про списання сум переплати ОСОБА_1 із податку на доходи фізичних осіб (99818 грн.) та з військового збору (10875 грн.), списання слід вважати безпідставним.

Під час судового розгляду справи відповідач не довів та не підтвердив належними і допустимими доказами правомірність та законність своїх рішень про списання сум податкових переплат позивачки, а також своїх дій щодо включення податкової заборгованості до інтегрованих карток позивачки. Поруч з цим, відповідач фактично визнав безпідставність і необґрунтованість обліку вказаної заборгованості, на які посилалась позивачка при поданні позову.

З огляду на встановлені обставини та досліджені докази, суд вважає протиправними дії Головного управління ДПС України в Одеській області щодо обліку в інтегрованих картках платника ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) інформаційно-комунікаційної системи ДПС даних щодо наявності недоїмки зі сплати податку на нежитлове нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код 18010300) у сумі 188363,38 грн., податку на житлове нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код 18010200) на загальну суму 10802,15 грн.; щодо списання сум переплати ОСОБА_1 із податку на доходи фіз осіб (99818 грн.) та з військового збору (10875 грн.), а також протиправними відповідно рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0043044RS/15 від 16.01.2025 р. про списання сум військового збору на суму 10875, 00 грн. та №0047300RS/15 від 16.01.2025 р. про списання податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за наслідками річного декларування на суму 99818,02 грн., а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 року № 5, визначає правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Відповідно до п. 3 розділу І Порядку оперативний облік платежів здійснюється податковими органами в інформаційній системі. Метою ведення оперативного обліку і складання звітності податкових органів є забезпечення користувачів повною, достовірною та неупередженою інформацією щодо стану розрахунків платників з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Для забезпечення достовірності відображення облікових показників в ІКП структурними підрозділами за напрямами роботи здійснюється попередній та загальний контроль у терміни, встановлені цим Порядком.

Згідно з пунктами 4-5 розділу І Порядку відображення/занесення первинних показників у підсистемах інформаційної системи здійснюється працівниками структурних підрозділів територіальних органів ДПС за напрямами роботи.

Моніторинг повноти та своєчасності внесення первинних показників у підсистеми інформаційної системи забезпечується керівниками структурних підрозділів територіального органу ДПС за напрямами роботи.

Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів.

Дії працівників територіальних органів ДПС під час відображення в інформаційній системі первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку передбачено, що з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Податковому органу, в якому перебуває платник за основним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а за неосновним місцем обліку - в режимі перегляду.

Згідно з п. 3 розділу ІІ Порядку ІКП закриваються структурним підрозділом, що здійснює облік платежів, у разі проведення заходів щодо зняття з обліку платників у податкових органах у зв`язку з припиненням платника податків або відсутністю за неосновним місцем обліку об`єктів оподаткування, або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням.

При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

Механізм відображення в інформаційній системі результатів адміністративного та/або судового оскарження донарахованих сум з відповідним перенесенням до ІКП передбачений Розділом V Порядку, відповідно до якого працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/ або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.02.2018 року у справі № 816/2042/16, у платника податків наявний матеріально-правовий інтерес в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов`язань платника податків.

Відтак, з метою належного захисту прав, свобод, інтересів позивачки, суд вважає необхідним зобов`язати відповідача здійснити в інформаційно-комунікаційній системі ДПС коригування даних ОСОБА_1 шляхом зобов`язання відповідача внести зміни в інтегровану картку платника податків ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення суми заборгованості з: податку на нежитлове нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код 18010300) у розмірі 188363,38 грн., з податку на житлове нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код 18010200) у розмірі 10802,15 грн. та поновити суми списаної переплати ОСОБА_1 із податку на доходи фізосіб (99818 грн.) та з військового збору (10875 грн.) шляхом перенесення суми цієї переплати до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 .

Відповідно до положень ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, висловленій, зокрема у пар.45 рішення в справі «Бочаров проти України», пар. 53 рішення в справі «Федорченко та Лозенко проти України», пар.43 рішення в справі «Кобець проти України», при оцінці доказів і вирішенні спору суду слід керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, встановлюючи істину в справі слід базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоби не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.

З позиції ЄСПЛ важливою вимогою до доказування є належна якість доказів, якими суд обґрунтовує своє рішення. Стаття 6 Конвенції не встановлює якихось вимог до порядку оцінки доказів національним судом, а залишає вирішення цього питання «на поталу» національному законодавству і національним судам.

Разом з тим у питаннях використання національними судами доказів ЄСПЛ застосовує широку палітру термінів на позначення якісних характеристик доказів, акцентуючи особливу увагу на їх належності, тобто на змістовому логічному зв`язку між доказом та обставинами справи, а також на дотриманні належного процесуального порядку отримання, подання та дослідження доказів, від чого залежить їх допустимість (рішення у справах: «Георгіос Папагеоргіу проти Греції», «Перна проти Італії», «Жуковський проти України»). При цьому береться до уваги такий процесуальний порядок, який визначений національним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення № 230419245 від 19.08.2025 року позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у загальному розмірі 3 098,59 грн.

Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3 098,59 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправними дій та рішень, скасування рішень – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС України в Одеській області щодо обліку в інтегрованих картках платника ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) інформаційно-комунікаційної системи ДПС даних щодо наявності заборгованості зі сплати податку на нежитлове нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код 18010300) у розмірі 188363,38 грн. та податку на житлове нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код 18010200) у розмірі 10802,15 грн.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС України в Одеській області щодо списання сум переплати ОСОБА_1 із податку на доходи фізичних осіб у розмірі 99818 грн. та з військового збору у розмірі 10875 грн.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0043044RS/15 від 16.01.2025 року про списання сум військового збору на суму 10875, 00 грн. та №0047300RS/15 від 16.01.2025 року про списання податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за наслідками річного декларування на суму 99818,02 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області внести зміни в інтегровану картку платника податків ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення суми заборгованості з: податку на нежитлове нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код 18010300) у розмірі 188363,38 грн.; з податку на житлове нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код 18010200) у розмірі 10802,15 грн. та поновити суми списаної переплати ОСОБА_1 із податку на доходи фізичних осіб (99818 грн.) та з військового збору (10875 грн.) шляхом перенесення суми цієї переплати до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 3 098 грн. 59 коп. (три тисячі дев`яносто вісім гривень п`ятдесят дев`ять копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166).

Суддя С.О. Cтефанов