Рішення від 29 грудня 2025 р. у справі №420/30496/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: організації господарської діяльності, з них

Дата: 29 грудня 2025 р.

Справа: №420/30496/25

Суддя: Радчук А.А.

Справа № 420/30496/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Радчука А.А., розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Херсонобленерго» (вул. Пестеля, буд. 5, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 05396638) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Сім`ї Бродських, 19, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 39369133) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Херсонобленерго» до Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області, у якій позивач просить суд:

визнати бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка полягає у неприйнятті рішення про встановлення економічно обґрунтованих тарифів на розподіл електричної енергії для Акціонерного товариства «Херсонобленерго» у 2025 році протиправною;

зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити для Акціонерного товариства «Херсонобленерго» економічно обґрунтований тариф, у відповідності до затвердженої Постановою НКРЕКП від 19 грудня 2024 року № 2221 структури тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання на 2025 рік.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у відповідності до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» та Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії затвердженого Постановою НКРЕКП від 5 жовтня 2018 року № 1175, Позивач із заявою № 01-01480 від 30.09.2024 року та доданими до неї документами звернувся до НКРЕКП, щодо встановлення тарифу на розподіл електричної енергії на 2025 рік та не враховуючи документи надані ОСР для встановлення економічно обґрунтованого тарифу на 2025 рік та зауваження Позивача до проекту Постанов про встановлення тарифів, Постановою НКРЕКП від 19 грудня 2024 року №2221 для АТ «Херсонобленерго» на період з 01 січня 2025 року встановлено тарифи на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів та операторів установок зберігання енергії (перший етап) на рівні: для першого класу напруги - 574,78 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість); для другого класу напруги - 1787,40 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість). Пунктом 2 цієї ж Постанови Товариству установлено структуру тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання на 2025 рік згідно з додатком.

У позові звернуто увагу на те, що Постанову № 2221 прийнято в порушення вимог п. 3.8 Порядку № 1175, яким регламентовано, що НКРЕКП приймає рішення щодо перегляду або уточнення тарифів не пізніше ніж за 20 днів до прогнозного року, з якого передбачається встановлення тарифів, а саме прийнято тариф за 12 днів до прогнозованого року.

Позивач стверджує, що тарифи встановленні у п. 1 Постанові № 2221 не відповідають структурі тарифу, що є додатком до цієї Постанови та затверджена п. 2 Постанови № 2221.

Позивач не погоджується з поділом операторів систем розподілу (обленерго) на три групи при обґрунтуванні прийняття відповідного економічно необґрунтованого тарифу (Херсонобленерго включено до другої групи), що, на думку позивача, свідчить про факт наявності дискримінації. При цьому, Регулятор для Херсонобленерго, яке віднесено НКРЕКП до групи 2 ОСР (без будь-яких законних підстав на розмежування операторів систем розподілу, яке передбачено ні Законом «Про ринок електричної енергії», ні Постановою 1175, ні іншим нормативно-правовим актом) встановило тариф на перший етап. Позивач не розуміє, що таке перший етап, оскільки таким терміном не оперує ані Закон України «Про ринок електричної енергії», ані Порядок № 1175. Наприклад, для Херсонобленерго було встановлено тариф для 2-го класу (стосується 99 % усіх споживачів) на рівні 1 787,40 грн без ПДВ в той же час, як для сусідніх областей було встановлено наступні тарифи: Миколаїв 2 311,63 грн без ПДВ, Одеса 1 972,19 грн без ПДВ, Полтава 1 989,02 грн без ПДВ, Запоріжжя 2070,08 грн без ПДВ, а отже тариф для сусідніх ОСР встановлено від 10% до 40 % більше ніж для Позивача.

Отже, як вказує позивач, для Херсонобленерго було встановлено збитковий тариф, ще не покриває необхідні витрати для проведення господарської діяльності. Тобто, принцип єдиного підходу Регулятором був порушений та в результаті таких дій, річний необхідний дохід за 2025 для Херсонобленерго був недоотриманий на 15-17%, в той час як для інших компаній забезпечений повністю.

Позивач зазначає, що Товариство відповідно до законодавства України, а саме Закону України «Про природні монополії» є суб`єктом природних монополій, діяльність якого і тарифна політика (визначення вартості послуг та витрачання коштів) щодо яких жорстко регулюється державою. Тобто єдиним джерелом існування Позивача є отримання оплати за послуги з розподілу та пов`язаних і розподілом послуг. Положеннями нормативно-правових актів, що регулюють ринок електричної енергії, не передбачено можливості покриття витрат, що виникають у діяльності оператора систем розподілу, за рахунок будь-яких інших джерел, аніж тарифу на розподіл електричної енергії, оскільки всі кошти, які надходять до ліцензіата в рахунок оплати за розподіл електричної енергії, мають відповідне цільове призначення, якого останній зобов`язаний дотримуватися. Тобто діяльність ОСР є жорстко регульована Регулятором, яким є НКРЕКП, та більше того АТ «Херсонобленерго» має право витрачати кошти отримані від своєї господарської діяльності виключно за напрямками та в кількості визначеній НКРЕКП.

З огляду на викладене, АТ «Херсонобленерго» зверталось до НКРЕКП листами від 03.04.2025 року № 01-003748, від 09.06.2025 року № 01-005907 з питанням розглянути та ухвалити рішення щодо встановлення економічно обґрунтованих тарифів для АТ «Херсонобленерго», на які не здійснено жодних дій, а саме щодо встановлення економічно обґрунтованих тарифів.

Як зазначає позивач, встановлення необґрунтованих тарифів призводить до негативних наслідків для Товариства. Неприйняття рішення про перегляд тарифів на розподіл неминуче поставить АТ «Херсонобленерго» у становище банкрута, що гарантовано призведе до неможливості забезпечити виробничу діяльність з розподілу електричної енергії на території Херсонської області. В результаті таких дій Регулятора Херсонобленерго не може повною мірою забезпечити фінансування своїх необхідних операційних витрат- виконати програму ремонтів, здійснити повні оплати оператору системи передачі (НЕК «Укренерго») за послуги з диспетчеризації та передачі електричної енергії, виконати повну підготовку до зими та забезпечити такий рівень оплати правці своїх працівників, який би відповідав рівню інших ОСР та відповідні тарифи приводять до стійкої неплатоспроможності Товариства. У зв`язку із затвердженням економічно не обґрунтованого тарифу на 2025 рік який не покриває витрати пов`язані із можливістю закупівлі електричної енергії на технологічні втрати та оплати послуг на ринку електричної енергії, Товариство не може виконати свої зобов`язання перед НЕК «Укренерго», що в свою чергу стало предметом судових справ № 916/2673/25, 916/1817/25, 916/849/25, 916/950/25, 916/277/25.

Не погоджуючись із бездіяльністю НКРЕКП, вважаючи, що створення для певних ОСР окремих умов здійснення діяльності з розподілу, які відрізняються від умов такої діяльності для решти ОСР України, призводить до порушення принципу «недопущення дискримінації» та принципу «справедливості», передбачених підпунктами 5 та 10 пункту 1 статті 4 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 15.09.2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

23.09.2025 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

01.10.2025 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

Відповідач зауважує, що позивач стверджує про бездіяльність НКРЕКП, яка нібито полягає у неприйнятті рішення про встановлення економічно обґрунтованих тарифів на розподіл електричної енергії для АТ «Херсонобленерго», в той же час, не заперечує обставину прийняття НКРЕКП Постанови № 2221, якою встановлено тарифи на послуги з розподілу електричної енергії, натомість стверджує, що НКРЕКП встановлено тарифи на послуги з розподілу електричної енергії на такому рівні, який не покриває витрати підприємства на надання вказаних послуг, отже Позивач фактично висловлює свою незгоду із встановленими НКРЕКП тарифами на послуги з розподілу електричної енергії, вважаючи їх економічно необґрунтованими. Разом з цим, Позивач не оскаржує Постанову № 2221, зокрема з питання її економічної необґрунтованості. З урахуванням зазначеного вище, твердження Позивача про бездіяльність НКРЕКП, яка нібито полягає у неприйнятті рішення про встановлення економічно обґрунтованих тарифів на розподіл електричної енергії для АТ «Херсонобленерго», відповідач вважає абсурдними, оскільки Позивач не оскаржує Постанову № 2221, якою Регулятором було встановлено Позивачу тарифи, які на думку останнього є економічно необґрунтованими.

У відзиві зазначено, що при прийняті рішень щодо схвалення проекту постанови враховані підходи щодо визначення рівнів витрат статей структур тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання з 01.01.2025 з урахуванням вимог нормативно – правових актів НКРЕ та НКРЕКП щодо тарифоутворення Постановою НКРЕ від 11.07.2013 № 899 «Про затвердження Порядку визначення регуляторної бази активів суб`єктів природних монополій у сфері електроенергетики», Постановою НКРЕ від 23.07.2013 № 1009 «Про встановлення параметрів регулювання, що мають довгостроковий строк дії, для цілей стимулюючого регулювання», постанова НКРЕ від 26.07.2013 № 1029 «Про застосування стимулюючого регулювання при провадженні господарської діяльності з розподілу електричної енергії» та Порядок № 1175. Розрахунок Тарифів здійснено на підставі розрахованої середньорічної структури тарифів на 2025 рік (з запропонованою етапністю з 01 січня та з 01 квітня 2025 року) для ОСР групи 2 схваленим рішенням було передбачено встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання з 01 січня на рівні першого етапу. Так, при розрахунку Тарифів на послуги було застосовано загальні підходи до визначення складових структур тарифів для Ліцензіатів. Застосовані підходи було наведено в обґрунтувальних матеріалах, оприлюднених на офіційному веб-сайті НКРЕКП.

Щодо доводів Позивача викладених за змістом позовної заяви, що: «Регулятором безпідставно здійснено поділ на групи», НКРЕКП зазначає, що розподіл ОСР на групи (1, 2, 3), є елементом регуляторної методики, що враховує технічні, економічні та організаційні особливості ОСР та не порушує принципів рівності чи недискримінації. Жодних прямих обмежень щодо групування ОСР чинне законодавство не містить. Звернуто увагу, що різниця у тарифах між ОСР не є ознакою дискримінації, а відображає різні вихідні дані, обіг, довжину мереж, щільність навантаження та iншi технiчнi фактори, що враховуються при формуванні структури тарифів.

Щодо застосування терміну «перший етап», який використано у Постанови № 2221, відповідачем зазначено, що він вживається у контексті поетапного переходу на стимулююче регулювання та не суперечить нормативним актам.

Отже, як стверджує відповідач, прийняття Постанови №2221 19.12.2024 року відбулося в межах визначеної регуляторної процедури відповідно до: загальнодоступного проекту рішення; результатів громадського обговорення; висновків структурних підрозділів НКРЕКП. Водночас, жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов`язку НКРЕКП приймати постанови у чітко визначеній формі, з певним змістовним наповненням або із зазначенням конкретних формулювань, про поетапне підняття тарифів з розподілу електричної енергії для АТ «Херсонобленерго» у 2025 році. Постанова НКРЕКП № 2221 є чинним нормативно-правовим актом, що не скасований у встановленому законом порядку та є обов`язковим до виконання усіма суб`єктами ринку. Будь-які твердження позивача про протиправність дій Комісії не мають належного правового підґрунтя, оскільки рішення приймалося у межах наданих законом повноважень.

У відзиві також міститься посилання на підпункти 1 та 2 пункту 1 Постанови НКРЕКП № 1009 від 23.07.2013 «Про встановлення параметрів регулювання, що мають довгостроковий строк дії, для цілей стимулюючого регулювання» (далі – Постанова № 1009), в яких з урахуванням змін до нормативно-правових актів у сфері стимулюючого тарифоутворення, встановлено, що для ліцензіатів, контролером або кінцевим бенефіціарним власником контрольного пакета акцій яких є фізичні або юридичні особи, до яких застосовано економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до законодавства України, регуляторна норма доходу на регуляторну базу активів (WACC), яка: створена на дату переходу до стимулюючого регулювання; або створена після цієї дати, у 2024 та 2025 роках становить « 0» відносних одиниць. При цьому, серед ліцензіатів НКРЕКП є оператори систем розподілу, одним з контролерів або кінцевих бенефіціарних власників яких є фізичні або юридичні особи, які зазначені у додатку 1 до Рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), зокрема АТ «Херсонобленерго».

Відповідачем звернуто увагу, що Постанова №1009 не містить індивідуальних чи дискримінаційних норм, а встановлює загальні умови, які застосовуються до всіх суб`єктів, пов`язаних із санкційними особами. Вона не позбавляє ліцензіата права здійснювати господарську діяльність, але встановлює обґрунтоване обмеження на дохід, що фінансується через тарифні механізми, як це передбачено законодавством про регулювання природних монополій. Таким чином, дії НКРЕКП щодо встановлення для таких ліцензіатів регуляторної норми доходу в розмірі « 0» у 2024– 2025 роках є законними та обґрунтованими.

Отже, з огляду на зазначене законодавство, на перконання відповідача, дії НКРЕКП щодо встановлення економічного обґрунтованого Тарифу на послугу для АТ «Херсонобленерго» на 2025 рік обґрунтовані нормами чинного законодавства та повністю невілюють твердження позивача в частині протиправності дій.

Ні підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

01.10.2025 року від представника відповідача до суду надійшла заява про залишення адміністративного позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.

01.10.2025 року представником відповідача до суду подано заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження

07.10.2025 року від представника позивача надійшли заперечення на заяву про залишення позову без розгляду.

Ухвалою суду від 16.10.2025 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою суду від 16.10.2025 року призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Під час підготовчого провадження представником позивача було подано відповідь на відзив від 24.10.2025 року.

У відповіді на відзив наведені аргументи тотожні доводам позовної заяви.

Крім того, у відповіді звернуто увагу, що при встановлені структури тарифу (простими словами економічно обґрунтовані витрати діяльності ОСР) права позивача не були порушені в той же час вони були порушенні при встановленні тарифів, оскільки не було враховано діючої структури тарифу та в подальшій бездіяльності щодо його перегляду у рамках взятих на себе зобов`язань, і саме під час встановлення тарифів, а не структури тарифу відбулась дискримінація АТ «Херсонобленерго».

Щодо не оскарження Постанови №2221 у відповіді на відзив позивачем зауважено, що враховуючи той факт, що визнання протиправної Постанови № 2221 мали лише б один наслідок, а саме відсутності встановленого тарифу на розподіл в 2025 році, що в свою чергу призвело б до правової не визначеності у взаємовідносинах позивача із своїми контрагентами, а отже не мало жодного ефекту та призвело б до відсутності легітимної мети, враховуючи наявність обґрунтувань Регулятора про необхідність поетапного підняття тарифу, ОСР вживало заходів (написання відповідних листів Регулятору) щодо встановлення економічно обґрунтованого тарифу, що в свою чергу не дало жодного результату із-за бездіяльності НКРЕКП та стало підставою для звернення до суду. На думку позивача, скасування Постанови 2221 жодним чином не буде сприяти захисту порушених прав Позивача, а буде мати негативні наслідки у вигляді відсутності формування ціни на надані послуги, а отже й можливості отримання коштів ОСР для здійснення своєї господарської діяльності, тому Позивачем було обрано спосіб захисту саме визнання бездіяльності НКРЕКП протиправним.

Щодо посилання відповідача на застосування санкцій представник позивача зазначив, що у відповідності до Указу Президента № 279/2023 від 12.05.2023 року до ряду суб`єктів застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), тобто відповідні санкції є такими, що мають індивідуальний характер та стосуються виключно осіб, що зазначені у відповідному рішенні РНБО в той же час відносно АТ «Херсонобленерго» та інших операторів систем розподілу санкції не застосовано. Тому відносно Позивача, Указом № 279/2023 від 12.05.2023 та рішенням РНБО не застосовано жодних санкцій.

31.10.2025 року представником відповідача були подані заперечення на відповідь на відзив, у яких представник наполягає на відсутності підстав для задоволення позовних вимог, наводячи доводи відзиву на адміністративний позов. При цьому додає, що тариф встановлений Постановою № 2221 є економічно обґрунтованим, при цьому додатково отриманий (недоотриманий) дохід, зокрема для АТ «Херсонобленерго», визначатиметься виключно за результатами проведення планових або позапланових перевірок за звітний період.

31.10.2025 року представником позивача подано клопотання про долучення доказів, зокрема повного тексту додатку 29 тарифного файлу НКРЕКП.

Ухвалою суду від 04.11.2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, було закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті 02.12.2025 року о 10:00 год.

Судове засідання, призначене на 02.12.2025 року о 10:00 год., було відкладено на 09.12.2025 року за клопотанням представника відповідача.

У судове засідання призначене на 09.12.2025 року сторони не з`явились, через систему ВКЗ не підключились.

Від представника позивача 09.12.2025 року надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, у зв`язку з відсутністю потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, керуючись приписами ч. 9 ст. 205 КАС України, враховуючи клопотання представника позивача, ухвалою суду, що занесена до протоколу судового засідання від 09.12.2025 року, продовжено розгляд справи у письмовому провадженні.

17.12.2025 року представником позивача за допомогою системи «Електронний Суд» біли подані додаткові пояснення у справі, у яких більш детально представником позивача пояснено, у чому полягає необґрунтованість тарифу встановленого для АТ «Херсонобленерго» та наведено судову практику щодо персонального характеру санкцій РНОБО.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Позивач - Акціонерне товариство «Херсонобленерго» (далі – АТ «Херсонобленерго»), код ЄДРПОУ 05396638, з 22.01.1999 року зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основний вид економічної діяльності 35.13 Розподілення електроенергії (основний).

У розумінні Закону України «Про природні монополії» позивач є суб`єктом природних монополій, діяльність якого і тарифна політика (визначення вартості послуг та витрачання коштів) регулюється державою.

30 вересня 2024 р. АТ «Херсонобленерго» звернулося із заявою № 01-01480 до голови НКРЕКП про встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, згідно змісту якої просило розглянути заяву та додані до неї документи щодо встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на 2025 рік у разі застосування стимулюючого регулювання.

14.10.2024 року позивач скерував на адресу голови НКРЕКП доповнення до пакету документів для уточнення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ «Херсонобленерго» на 2025 рік.

19.11.2024 року на адресу НКРЕКП позивачем було надіслано лист № 01-012402 щодо пропозицій та зауважень до проекту постанови про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання АТ «Херсонобленерго» на 2025 рік

Постановою НКРЕКП від 19.12.2024 року №2221 для АТ «Херсонобленерго» на період з 01 січня 2025 року по 31 березня 2025 року (включно) встановлено тариф на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів та операторів установок зберігання енергії (перший етап) на рівні:

для першого класу напруги – 574,78 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість);

для другого класу напруги – 1 787,40 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість).

Вказана постанова набирала чинності з 01 січня 2025 року

Додатком до Постанови НКРЕКП від 19.12.2024 року №2221 затверджено Структуру тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» на 2025 рік.

Відповідно до Обґрунтування щодо прийняття постанов НКРЕКП Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на 2025 рік (із застосуванням стимулюючого регулювання) операторів систем розподілу (обленерго) розділено на три групи, АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» входить в ОСР група 2. Згідно з Обґрунтуваннями передбачено два етапи підвищення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії протягом 2025 року, а саме з 1 січня 2025 року та з 1 квітня. При цьому, для ОСР групи 2 схваленим рішенням було передбачено встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання з 01 січня на рівні першого етапу.

У зв`язку з тим, що для АТ «Херсонобленерго» було встановлено тарифи на рівні першого етапу підняття, 03.04.2025 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист з проханням розглянути та ухвалити рішення щодо встановлення економічно обґрунтованих тарифів для АТ «Херсонобленерго» на рівні другого етапу підняття. Повідомлено, що не прийняття рішення про перегляд тарифів на розподіл неминуче поставить АТ «Херсонобленерго» у становище банкрута, що гарантовано призведе до неможливості забезпечити виробничу діяльність з розподілу електричної енергії на території Херсонської областi.

29.04.2025 на засіданні, яке відбулось у формі відкритого слухання, НКРЕКП прийнято рішення щодо схвалення проєктів постанов НКРЕКП про внесення змін до постанов НКРЕКП щодо встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання, зокрема для АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» на період з 01.06.2025 до 31.12.2025, якими передбачено врахування компенсації витрат, недоотриманих протягом 2025 року, з метою дотримання їх середньорічних структур тарифів.

Пунктом 13 Порядку денного засідання НКРЕКП від 27.05.2025 року було винесене на розгляд питання щодо прийняття постанов НКРЕКП про внесення змін до постанов НКРЕКП щодо встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, але розгляд вказаного питання було перенесено на 29.05.2025, з метою його доопрацювання.

На засіданні НКРЕКП 29.05.2025 року член НКРЕКП ОСОБА_1 надав інформацію, що в ході доопрацювання зазначеного питання до НКРЕКП надійшов лист від Міністерства енергетики України, яким повідомлено, що матеріали щодо стану реалізації санкцій та моніторингу їх ефективності найближчим часом будуть подані на розгляд Міжвідомчої робочої групи з питань реалізації державної санкційної політики, утвореної відповідно до постанови КМУ від 30.08.2022 від № 967. Ураховуючи зазначене, НКРЕКП рекомендовано утриматись від розгляду питання про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для операторів системи розподілу, бенефіціарними власниками яких є фізичні або юридичні особи, до яких застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до прийняття рішення з метою реалізації пропозицій та рекомендацій Міжвідомчої робочої групи з питань реалізації державної санкційної політики. З урахуванням наданої інформації ОСОБА_1 запропонував перенести розгляд зазначеного питання.

09.06.2025 року АТ «Херсонобленерго» повторно звернувся до НКРЕКП з питанням розглянути та ухвалити рішення щодо встановления економічно обґрунтованих тарифів для АТ «Херсонобленерго».

У листі від 21.10.2025 року НКРЕКП до Херсонської обласної військової адміністрації повідомлено, що КРЕКП листом від 10.06.2025 № 6493/17.2.2/7-25 звернулась до Міністерства енергетики України стосовно подальшого інформування НКРЕКП щодо реалізації пропозицій та рекомендацій Міжвідомчої робочої групи з питань реалізації державної санкційної політики, утвореної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2022 № 967, з метою можливості подальшого опрацювання питання встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання, зокрема для АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО». На сьогодні від Міністерства енергетики України відповідна інформація не надходила.

Порівняльним аналізом тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на 2025 рік (https://www.nerc.gov.ua/sferi-diyalnosti/elektroenergiya/promislovist/tarifi-na-elektroenergiyu-dlya-nepobutovih-spozhivachiv/tarifi-na-poslugi-z-rozpodilu-elektrichnoyi-energiyi) встановлено, що групі ОСР, а саме АТ «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО», ПРАТ «ВОЛИНЬОБЛЕНЕРГО», АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», АТ«ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО», ПРАТ «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО», ПРАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», ПРАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», ПРАТ «КІРОВОГРАДОБЛЕНЕРГО», ТОВ «ЛУГАНСЬКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ОБ`ЄДНАННЯ», ПРАТ «ЛЬВІВОБЛЕНЕРГО», АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО», АТ «ПРИКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО», ПРАТ «РІВНЕОБЛЕНЕРГО», АТ «ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО», АТ «ХМЕЛЬНИЦЬКОБЛЕНЕРГО», АТ «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО», АТ «ЧЕРНІВЦІОБЛЕНЕРГО», АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» з 01 вересня 2025 року були підняті тарифи на послуги з розподілу електричної енергії. АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», АТ «МИКОЛАЇВОБЛЕНЕРГО», АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО», АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», ПРАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» підняті тарифи на послуги з розподілу електричної енергії з 01 жовтня 2025 року.

Підняття тарифів для АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО», ТОВ «ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ», ТОВ «НАФТОГАЗ ТЕПЛО» (м. Новий Розділ), ТОВ «НАФТОГАЗ ТЕПЛО» (м. Новояворівськ), ДПЕМ ПРАТ «АТОМСЕРВІС», ДП «РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРИЧНІ МЕРЕЖІ», ПРАТ «ДТЕК ПЕМ-ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ», АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ», з 01.01.2025 року НКРЕКП не здійснювалося.

Вважаючи протиправною бездіяльність НКРЕКП, яка полягає у неприйнятті рішення про встановлення економічно обґрунтованих тарифів на розподіл електричної енергії для Акціонерного товариства «Херсонобленерго» у 2025 році, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище та регулюються правовими нормами Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII (надалі - Закон № 2019-VIII).

Правову основу функціонування ринку електричної енергії становлять Конституція України, цей Закон, закони України "Про альтернативні джерела енергії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про природні монополії", "Про захист економічної конкуренції", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про енергетичну ефективність", міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України (стаття 2 Закону № 2019-VIII).

Ринок електричної енергії - система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам (пункт 74 статті 1).

Відповідно до пункту 72 статті 1 Закону № 2019-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є регулятором на ринку електроенергії.

Оператор системи розподілу є юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності (пункт 58 статті 1 Закону № 2019-VIII).

Згідно зі статтею 3 Закону № 2019-VIII ринок електричної енергії функціонує на конкурентних засадах, крім діяльності суб`єктів природних монополій, з обмеженнями, встановленими цим Законом.

Відповідно пункту 15 цієї статті функціонування ринку електричної енергії здійснюється на принципі недискримінаційного і прозорого доступу до системи передачі та систем розподілу.

Відповідно до вимог пункту 7 частини 3 статті 6 Закону № 2019-VIII до повноважень Відповідача як Регулятора на ринку електричної енергії належать, окрім іншого, встановлення (зміна) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії.

З приписами частини 1 статті 7 Закону №2019-VIII на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають, зокрема тарифи на послуги з розподілу електричної енергії.

Згідно з частиною 2 статті 7 Закону №2019-VIII ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що регулюються державою (зокрема плата за приєднання), повинні бути: 1) недискримінаційними; 2) прозорими; 3) встановленими з урахуванням вимог цілісності ОЕС України, економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного учасника ринку електричної енергії та належного рівня норми прибутку.

Ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що підлягають державному регулюванню, та методики (порядки) їх формування повинні:

1) сприяти ефективній торгівлі електричною енергією та розвитку конкуренції на ринку електричної енергії;

2) створювати економічні стимули для здійснення інвестицій та підтримання у належному стані системи передачі та систем розподілу;

3) стимулювати учасників ринку електричної енергії до підвищення ефективності функціонування ОЕС України, інтеграції ринку електричної енергії і забезпечення безпеки постачання електричної енергії, а також впровадження новітніх технологій у виробничу та управлінську діяльність таких суб`єктів;

4) стимулювати споживачів електричної енергії до ефективного її використання (частина третя статті 7 Закону №2019).

Частиною 6 статті 7 Закону №2019 передбачено, що методика (порядок) встановлення (формування) тарифів на послуги з передачі електричної енергії та на послуги з розподілу електричної енергії мають забезпечувати справедливі норми прибутку на інвестований капітал, а також короткострокові та довгострокові стимули оператору системи передачі та операторам систем розподілу до підвищення ефективності, але не мають стимулювати збільшення обсягів передачі та розподілу електричної енергії.

Частиною 2 статті 45 Закону №2019-VIII встановлено, що оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до Закону України “Про природні монополії” позивач є суб`єктом природних монополій.

Статтею 9 Закону України “Про природні монополії” визначено, що державне регулювання діяльності суб`єктів природних монополій здійснюється на основі, зокрема принципу самоокупності суб`єктів природних монополій.

Підсумовуючи наведені положення Закону №2019 слід дійти висновку, що тарифи на послуги з розподілу електричної енергії, мають бути:

- економічно обґрунтованими;

- недискримінаційними;

- забезпечувати належний рівень прибутку оператору системи розподілу;

- створювати економічні стимули для здійснення інвестицій та підтримання у належному стані системи передачі та систем розподілу.

Як вже було зазначено Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є регулятором на ринку електроенергії.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” №1540-VIII (надалі - Закон №1540-VIII).

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 3 цього Закону регулятор здійснює державне регулювання шляхом формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом.

За статтею 4 Закону основними принципам діяльності Регулятора є: законність; 2) самостійність і незалежність у межах, визначених законом; 3) компетентність; 4) ефективність; 5) справедливість; 6) прогнозованість та своєчасність прийняття рішень; 7) адресність регулювання; 8) неупередженість та об`єктивність під час прийняття рішень; 9) відкритість і прозорість, гласність процесу державного регулювання; 10) недопущення дискримінації; 11) відповідальність за прийняті рішення.

Приписами пункту 13 частини першої статті 17 Закону № 1540-VIII передбачено, що Регулятор встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу.

Відповідно до законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок електричної енергії» Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 05.10.2018 року НКРЕКП прийнято постанову №1175 «Про затвердження Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії» (далі Постанова №1175), якою врегульовані відносини щодо формування ліцензіатами та/або суб`єктами господарювання, які планують здійснювати діяльність з розподілу електричної енергії (далі - ліцензіати), тарифів на послуги з розподілу електричної енергії та встановлення цих тарифів НКРЕКП.

У пункті 1.2. Постанови НКРЕКП №1175 наведені такі терміни, які використовуються при встановлення тарифу на послуги з розподілу електричної енергії, а саме:

- встановлення тарифів - встановлення (зміна), у тому числі перегляд та уточнення, зокрема серед прогнозного року, тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для ліцензіатів;

- необхідний дохід - дохід, що визначається для ліцензіата згідно з цим Порядком та має забезпечувати здійснення діяльності з розподілу електричної енергії;

- структура тарифу - складові економічно обґрунтованих витрат ліцензіата на здійснення господарської діяльності з розподілу електричної енергії, що групуються за економічними елементами і на основі яких розраховуються та встановлюються тарифи на послуги з розподілу електричної енергії (на перехідний період);

- тариф на послуги з розподілу електричної енергії - розмір плати в розрахунку на одиницю обсягу розподілу електричної енергії електричними мережами визначеної якості, що забезпечує відшкодування ліцензіату обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, а також отримання прибутку.

Відповідно до пункту 7.17. Постанови №1175 розрахунок тарифів здійснюється відповідно до структури тарифу, встановленої НКРЕКП. В основу формування тарифу на відповідний прогнозний рік покладається розрахунок прогнозованого доходу, який включає обґрунтовані витрати заявника та розрахунковий прибуток і розмір якого є достатнім для забезпечення діяльності з розподілу електричної енергії та виконання інвестиційних програм.

Аналізуючи наведені положення Постанови №1175, слід дійти до висновку, що тариф на послуги з розподілу електричної енергії має покривати ліцензіату (ОСР) витрати на здійснення діяльності та забезпечувати отримання прибутку.

Судом встановлено та визнається сторонами, що у відповідності до положень Закону № 2019-VIII 30.09.2024 року Позивач звернувся до Відповідача із заявою про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на 2025 рік. До заяви були долучені всі необхідні додатки (Додаток №10 до позовної заяви), в тому числі розрахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії (у разі застосування стимулюючого регулювання), в якому зазначено конкретні розміри таких тарифів, та пояснювальна записка

Так, відповідно до Розрахунку тарифів на послуги з розподілу електричної енергії (у разі застосування стимулюючого регулювання) на прогнозний регуляторний період, позивачем заявлено тариф на розподіл електричної енергії для споживачів та операторів установок зберігання енергії:

першого класу напруги - 1 132,06 грн/ МВт·год;

другого класу напруги - 3 060,92 грн/ МВт·год.

Відповідно до додатків до цієї заяви «Структура тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання Акціонерного товариства «Херсонобленерго» на 2025 рік» та «Розрахунку прогнозованого необхідного доходу від здійснення діяльності з розподілу електричної енергії на регуляторний період з 2021 року до 2025 року» необхідний дохід позивача, тобто такий, що забезпечує здійснення діяльності з розподілу електричної енергії, складав 1 788 042 тис. грн.

За результатами розгляду вказаного звернення Відповідачем була прийнята постанова №2221 від 19.12.2024 року, якою для АТ «Херсонобленерго» на період з 01 січня 2025 року по 31 березня 2025 року (включно) встановлено тариф на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів та операторів установок зберігання енергії (перший етап) на рівні:

для першого класу напруги – 574,78 грн/МВт•год (без урахування податку на додану вартість);

для другого класу напруги – 1 787,40 грн/МВт•год (без урахування податку на додану вартість).

Отже відповідачем встановлені тарифи для позивача на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів та операторів установок зберігання енергії, відмінні від розмірів тарифів, які були зазначені у зверненні Позивача.

При цьому, затверджена НКРЕКП структура тарифу до постанови НКРЕКП № 2221 відповідає наданим Товариством заяві, документам та вимогам встановленим главою 2 Порядку формування інвестиційних програм та Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії. Однак, затверджений НКРЕКП тариф на послуги АТ «Херсонобленерго» з розподілу електричної енергії на 2025 рік не відповідає затвердженій структурі тарифу, що підтверджено наданими документами (в тому числі тарифними файлами).

Крім того, згідно з Обґрунтуваннями передбачено два етапи підвищення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії протягом 2025 року, а саме з 1 січня 2025 року та з 1 квітня. При цьому, для ОСР групи 2 (в яку включено у тому числі АТ «Херсонобленерго») схваленим рішенням було передбачено встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання з 01 січня на рівні першого етапу.

За приписами частини 12 статті 2 Закону № 2019-VIII рішення (заходи) суб`єктів владних повноважень, прийняті на виконання норм цього Закону, мають прийматися на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, відповідати меті, з якою повноваження надані, бути обґрунтованими, відповідати принципам неупередженості, добросовісності, розсудливості, пропорційності, прозорості, недискримінації та своєчасності.

Згідно з принципом пропорційності рішення (заходи) суб`єктів владних повноважень повинні бути необхідними і мінімально достатніми для досягнення мети - задоволення загальносуспільного інтересу.

Згідно з принципом прозорості рішення (заходи) суб`єктів владних повноважень мають бути належним чином обґрунтовані та повідомлені суб`єктам, яких вони стосуються, у належний строк до набрання ними чинності або введення в дію.

Згідно з принципом недискримінації рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень не можуть призводити:

до юридичного або фактичного обсягу прав та обов`язків особи, який є відмінним від обсягу прав та обов`язків інших осіб у подібних ситуаціях, якщо лише така відмінність не є необхідною та мінімально достатньою для задоволення загальносуспільного інтересу;

до юридичного або фактичного обсягу прав та обов`язків особи, який є таким, як і обсяг прав та обов`язків інших осіб у неподібних ситуаціях, якщо така однаковість не є необхідною та мінімально достатньою для задоволення загальносуспільного інтересу.

Дія принципів пропорційності, прозорості і недискримінації поширюється також на учасників ринку електричної енергії у випадках, передбачених цим Законом.

Суд погоджується із доводами представника Позивача, що всупереч вказаними вимогам частини 12 статті 2 Закону № 2019-VIII при встановленні тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання на 2025 рік Відповідачем допущено порушення принципу недискримінації при ухваленні таких рішень та при вчиненні відповідних дій.

Так, судом встановлено та визнається представником Відповідача, що при встановленні тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання на 2025 рік Відповідачем допущено поділ операторів системи розподілу (ОСР) на відповідні три групи.

Жодних доводів із наведенням відповідного правового обґрунтування щодо наявності таких повноважень у НКРЕКП його представниками суду не надано.

Більш того, в ході дослідження судом рішень (постанов) Відповідача щодо встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання на 2025 рік відносно всіх операторів системи розподілу (ОСР) встановлено, що такі тарифи є різними як за періодом їх дії так і за розміром самих тарифів.

Суд вважає безпідставними доводи представника Відповідача, наведені у судовому засіданні, що такі розбіжності в розмірі тарифів замовлені різними відстанями, на які передається та розподіляється електрична енергія.

Представник Відповідача не врахував, що приписами частини 2 статті 7 Закону № 2019-VIII прямо передбачено, що ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що регулюються державою (зокрема плата за приєднання), повинні бути недискримінаційними, прозорими та встановленими з урахуванням вимог цілісності ОЕС України, економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного учасника ринку електричної енергії та належного рівня норми прибутку.

При цьому, положеннями частини 4 статті 7 Закону № 2019-VIII прямо передбачено, що тарифи на послуги з передачі та розподілу електричної енергії розраховуються незалежно від відстані, на яку вона передається та розподіляється.

Суд враховує, що алгоритм дій Відповідача як Регулятора щодо встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії врегульовані правовими нормами Порядку №1175.

Так, в розумінні вимог пункту 2.1 цього Порядку №1175 підставою для встановлення тарифів є заява за відповідною формою та додатки до неї, які ліцензіат подає до НКРЕКП у друкованій та електронній формах.

За результатами розгляду заяви ліцензіата та доданих до неї документів, оформлених відповідно до вимог, визначених главою 2 цього Порядку, та надання ліцензіатом усіх додаткових матеріалів (у разі їх запиту) НКРЕКП приймає рішення щодо перегляду або уточнення тарифів не пізніше ніж за 20 днів до прогнозного року, з якого передбачається встановлення тарифів (п.3.8 Порядку №1175).

Лише у разі якщо заява та додані документи не подані у встановлені пунктами 3.1 та 3.2 цієї глави терміни, НКРЕКП може за власною ініціативою здійснювати розрахунки, що необхідні для встановлення тарифів (крім перегляду тарифів при переході на стимулююче регулювання) (п.3.7 Порядку №1175).

Окрім цього, НКРЕКП має право встановити тарифи за власною ініціативою у разі виявлення факту надання ліцензіатом до НКРЕКП недостовірної інформації щодо здійснення ліцензованої діяльності та у випадку, передбаченому пунктом 3.7 глави 3 цього Порядку, відповідно до наявної в НКРЕКП інформації та зменшити необхідний дохід ліцензіата на суму до 10 % (п.4.1 Порядку №1175).

У постанові Відповідача від 19.12.2024 року №2221 не зазначено і в процесі розгляду справи не надано жодних обґрунтувань виявлення факту надання ліцензіатом до НКРЕКП недостовірної інформації щодо здійснення ліцензованої діяльності як підстави для встановлення тарифів за власною ініціативою із зменшенням необхідного доходу ліцензіата на суму до 10 %.

Суд зазначає, що спірним в межах розгляду даної справи є бездіяльність відповідача щодо встановлення саме економічно обґрунтованих тарифів на розподіл електричної енергії для АТ «Херсонобленерго». Тобто, сам факт прийняття НКРЕКП рішення про встановлення тарифів не є доказом їх економічної обґрунтованості, оскільки таке рішення лише фіксує результат регуляторної процедури, але не підтверджує належність, повноту та достовірність вихідних розрахунків, показників і даних, на яких ці тарифи базуються.

При цьому, відповідно до Постанови №1175 встановлення тарифів передбачає у тому числі зміну, перегляд та уточнення, зокрема серед прогнозного року, тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для ліцензіатів.

Не погоджуючись із встановленими відповідачем тарифами на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів та операторів установок зберігання енергії на 2025 рік, а також з тим, що для ОСР групи 2 такий тариф встановлено на рівні на рівні першого етапу, позивач неодноразово звертався до НКРЕКП з заявами щодо розгляду питання ухвалення рішення щодо встановлення економічно обґрунтованих тарифів для АТ «Херсонобленерго» на рівні другого етапу підняття, зокрема з заявами від 03.06.2025 року та від 09.06.2025 року.

Також матеріалами справи підтверджено, що до відповідача зверталась Херсонська обласна військова адміністрація з листом від 08.10.2025 № 01-01-50-11190/0/25/27 щодо тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО».

Так, відповідно до наявного в матеріалах справи листа від 21.10.2025 року НКРЕКП до Херсонської обласної військової адміністрації повідомлено, що КРЕКП листом від 10.06.2025 № 6493/17.2.2/7-25 звернулась до Міністерства енергетики України стосовно подальшого інформування НКРЕКП щодо реалізації пропозицій та рекомендацій Міжвідомчої робочої групи з питань реалізації державної санкційної політики, утвореної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2022 № 967, з метою можливості подальшого опрацювання питання встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання, зокрема для АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО». На сьогодні від Міністерства енергетики України відповідна інформація не надходила. Додатково повідомлено, що для операторів систем розподілу (далі – ОСР), зокрема для АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО», у яких значна частина активів залишається на тимчасово окупованій території, необхідним є виконання вимог щодо перевірки достовірності даних, зазначених у звітних формах таких ОСР, зокрема, шляхом аналізу первинної документації.

Станом на момент розгляду справи по суті до суду не надано доказів опрацювання питання встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання для АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО».

У контексті зазначеного суд погоджується з висновками, викладеними у письмових поясненнях позивача, про те, що НКРЕКП, усвідомлюючи той факт, що тариф встановлений в Постанові №2221 від 19.12.2024 року є економічно необґрунтованим, здійснив обіцянку його перегляду, але не зважаючи на вимоги законодавства та свої обіцянки, що містяться в документах НКРЕКП, регулятором протягом 2025 року не переглянуто тариф, що свідчить про його бездіяльність в частині не встановлення економічно обґрунтованого тарифу протягом 2025 року, що є порушення принципу правомірних (легітимних) очікувань.

Суд звертає увагу на те, що відповідач у справі в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є суб`єктом владних повноважень, діяльність якого має відповідати принципу належного урядування, який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП]), заява N 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онерїлдіз проти Туреччини" [ВП], заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", заява N 21151/04, n. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява N 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові та інші інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онерїлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява N 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та усправі "Трґо проти Хорватії", заява N 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Принципи діяльності НКРЕКП та принципи здійснення ціноутворення через проведення тарифної політики, вимагають від останнього діяти справедливо, прогнозовано, ефективно, не допускати дискримінації, приймати економічно обґрунтовані тарифи.

Розсуд НКРЕКП при здійсненні тарифної політики є обмеженим наведеними принципами та Порядком встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії.

При цьому його повноваження в силу їх публічно-правової природи фактично кореспондуються в обов`язок діяти правильно, використовуючи свої повноваження з метою, з якої це повноваження було надано, зокрема встановлення (зміна) економічно обґрунтованих тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, які б перекривали структуру тарифу та уможливили розвиток ОСР.

Суд звертає увагу, що групі ОСР, а саме АТ «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО», ПРАТ «ВОЛИНЬОБЛЕНЕРГО», АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», АТ«ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО», ПРАТ «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО», ПРАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», ПРАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», ПРАТ «КІРОВОГРАДОБЛЕНЕРГО», ТОВ «ЛУГАНСЬКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ОБ`ЄДНАННЯ», ПРАТ «ЛЬВІВОБЛЕНЕРГО», АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО», АТ «ПРИКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО», ПРАТ «РІВНЕОБЛЕНЕРГО», АТ «ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО», АТ «ХМЕЛЬНИЦЬКОБЛЕНЕРГО», АТ «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО», АТ «ЧЕРНІВЦІОБЛЕНЕРГО», АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» з 01 вересня 2025 року були підняті тарифи на послуги з розподілу електричної енергії. АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», АТ «МИКОЛАЇВОБЛЕНЕРГО», АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО», АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», ПРАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» підняті тарифи на послуги з розподілу електричної енергії з 01 жовтня 2025 року.

Наведене свідчить про дискримінаційний підхід НКРЕКП при встановленні (зміні) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, по відношенню до групи ОСР однієї управлінської компанії, серед яких АТ «Херсонобленерго».

Так, у заявах по суті справи представником відповідача повідомлено, що деяких ліцензіатів відповідно до додатку 30 до Порядку № 1175 віднесено до групи ОСР, частина основних фондів яких знаходиться на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, з урахуванням Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004.

Відповідно до пункту 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі – РНБО), введеного в дію Указом Президента від 12.05.2023 № 279/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (далі – Рішення), РНБО застосовано на 10 років до фізичних та юридичних осіб згідно з додатками 1 та 2 до вказаного рішення, зокрема, до компанії «ВС Енерджі Інтернешнл НВ» (VS Energy International NV), а також до фізичних осіб, що є засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС ЕНЕРДЖІ ІНТЕРНЕЙШНЛ УКРАЇНА», персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).

Одним із видів обмежувальних заходів є анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами.

Згідно із Законом про НКРЕКП, Регулятор здійснює державне регулювання, зокрема шляхом ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, державного контролю та застосування заходів впливу.

Водночас, серед ліцензіатів НКРЕКП є оператори систем розподілу, одним з контролерів або кінцевих бенефіціарних власників яких є фізичні або юридичні особи, які зазначені у додатку 1 до Рішення, зокрема АТ «Херсонобленерго».

Рішенням застосовано санкцію у виді блокування активів до ОСОБА_2 (пункт 7); ОСОБА_3 (пункт 8); Дамбінса Віліса (пункт 9); ОСОБА_4 (пункт 10); ОСОБА_5 (пункт 19); ОСОБА_6 (пункт 20).

У подальшому, із відкритих джерел НКРЕКП стало відомо, що у провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває справа № 991/5746/23 за позовом Міністерства юстиції України до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , про застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції» (головуючий суддя: Крикливий Віталій Вікторович; суддя-доповідач: Крикливий Віталій Вікторович, суддя-учасник колегії: Галабала Маркіян Васильович, суддя-учасник колегії: Ногачевський Віктор Вікторович).

Водночас, відповідно до підпунктів 1 та 2 пункту 1 Постанови НКРЕКП № 1009 від 23.07.2013 «Про встановлення параметрів регулювання, що мають довгостроковий строк дії, для цілей стимулюючого регулювання» (далі – Постанова № 1009), з урахуванням змін до нормативно-правових актів у сфері стимулюючого тарифоутворення, встановлено, що для ліцензіатів, контролером або кінцевим бенефіціарним власником контрольного пакета акцій яких є фізичні або юридичні особи, до яких застосовано економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до законодавства України, регуляторна норма доходу на регуляторну базу активів (WACC), яка: створена на дату переходу до стимулюючого регулювання; або створена після цієї дати, у 2024 та 2025 роках становить « 0» відносних одиниць.

Відтак, на думку відповідача, дії НКРЕКП щодо встановлення для таких ліцензіатів регуляторної норми доходу в розмірі « 0» у 2024– 2025 роках є законними та обґрунтованими.

Щодо застосування санкцій слід зауважити, що відповідно до пункту 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі – РНБО), введеного в дію Указом Президента від 12 травня 2023 року № 279/2023 «Про рішення Ради національноїбезпеки і оборони України від 12 травня 2023 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», на які посилається Відповідач в обґрунтування своєї правової позиції, РНБО застосовано на 10 або 3 роки до фізичних та юридичних осіб згідно з додатками 1 та 2 до вказаного рішення, зокрема, до компанії «ВС Енерджі Інтернешнл НВ» (VS Energy International NV) (п. 78), а також до фізичних осіб, що є засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС ЕНЕРДЖІ ІНТЕРНЕЙШНЛ УКРАЇНА», персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).

Разом з цим, вказані санкції є такими, що мають індивідуальний характер та стосуються виключно осіб, що зазначені у відповідному рішенні РНБО, тоді як до АТ «Херсонобленерго» та інших операторів систем розподілу санкції не застосовано.

Зазначені доводи відповідача щодо неможливості визначення наступних етапів встановлення тарифів, з посиланням на рекомендації Міністерства енергетики України утриматись від вирішення питання про встановлення тарифів операторам систем розподілу, бенефіціарними власниками яких є фізичні особи, щодо яких застосовано санкції, також суд визнає безпідставними, оскільки в затвердженій постановою від 19.12.2024 року № 2221 структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання АТ "Херсонобленерго" на 2025 рік в переліку складових частин витрат на послуги з розподілу електричної енергії, що включаються в розрахунок тарифу, в рядку 5 "Прибуток на регуляторну базу активів", в тому числі на прибуток на регуляторну базу активів, яка створена як до переходу на стимулююче регулювання, так і після такого переходу, загальні витрати на розподіл електричної енергії (необхідний дохід) складають "0" грн., тобто отримання доходу з прибуткової діяльності для бенефіціарів не передбачено.

Суд враховує, що за приписами абзацу другого частини четвертої статті 17 Закону № 1540-VIII у разі застосування будь-якого способу державного регулювання цін порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення тарифів повинні забезпечити покриття економічно обґрунтованих витрат, залучення необхідних інвестицій, дотримання екологічних вимог, вимог якості та безпеки, обґрунтованої прибутковості. Такі порядки (методики) повинні сприяти використанню місцевих, відновлюваних та вторинних енергетичних ресурсів, а також сприятливих до навколишнього природного середовища технологій.

Разом з тим, всупереч вказаним вимогам абзацу другого частини четвертої статті 17 Закону № 1540-VIII представником Відповідача не надано суду жодних обґрунтувань того, що при розгляді заяв позивача від 30.09.2024 року, 03.04.2025 року та 09.06.2025 року було забезпечено покриття економічно обґрунтованих витрат Позивача на послуги з розподілу електричної енергії на 2025 рік.

Судом встановлено, що в постанові Відповідача від 19.12.2024 року №2221, ухваленій за результатами розгляду звернення Позивача від 30.09.2024 року, відсутні жодні обґрунтування дотримання Відповідачем дії принципів пропорційності, прозорості і недискримінації, передбачених Законом № 2019-VIII. При цьому, дій, які б відповідач міг вчинити задля їх дотримання шляхом перегляду тарифів на послугу з розподілу електричної енергії за заявами позивача, відповідачем протягом 2025 року вчинено не було.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 24.11.2022 у справі №9901/480/19 зазначила, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

За своєю правовою природою бездіяльність суб`єкта публічної адміністрації оскаржується у разі неприйняття адміністративного акта у встановлений законом строк або зволікання з розглядом справи.

Суд звертає уваги, що відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 21.06.2012 року, №5007-VI державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).

А відповідно до частини другої статті 15 цього Закону установлення Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку.

Тобто регулятор зобов`язаний встановлювати економічно обґрунтовані тарифи.

Суд зазначає, що відповідно до принципів державного регулювання у сфері енергетики, зокрема принципів економічної обґрунтованості тарифів, прозорості, недискримінаційності та балансу інтересів споживачів і суб`єктів господарювання, тарифи на послуги з розподілу електричної енергії мають встановлюватися на підставі належних економічних розрахунків та фактичних витрат оператора системи розподілу, необхідних для здійснення ліцензованої діяльності.

Разом з тим, прийняття регулятором постанови про встановлення тарифів на розподіл електричної енергії за відсутності обґрунтування їх економічної обґрунтованості, без належного аналізу структури витрат та без перевірки відповідності таких тарифів вимогам законодавства у сфері ціноутворення, свідчить про порушення визначеного законом порядку тарифоутворення.

Суд також враховує, що за наявності поданих оператором системи розподілу заяв та розрахунків щодо необхідності перегляду тарифів, зумовлених зміною економічних показників, витрат або інших істотних обставин, регулятор зобов`язаний вжити передбачених законом заходів щодо їх розгляду та, за наявності підстав, перегляду тарифів. Невчинення таких дій суперечить вимогам законодавства про державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

За таких обставин суд доходить висновку, що бездіяльність регулятора, яка полягає у невстановленні та неперегляді економічно обґрунтованих тарифів на розподіл електричної енергії, порушує принципи економічної обґрунтованості та недискримінаційності ціноутворення, не забезпечує баланс інтересів учасників ринку та є протиправною.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновки, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом:

визнання протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка полягає у неприйнятті рішення про встановлення економічно обґрунтованих тарифів на розподіл електричної енергії для Акціонерного товариства «Херсонобленерго» у 2025 році.

зобов`язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити для Акціонерного товариства «Херсонобленерго» економічно обґрунтований тариф, у відповідності до затвердженої Постановою НКРЕКП від 19 грудня 2024 року № 2221 структури тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання на 2025 рік.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах “Проніна проти України” (пункт 23) і “Серявін та інші проти України” (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бендерський проти України” від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 2422,40 грн., де 2422,40 грн. - ставка судового збору сплачена позивачем за звернення до суду із цим позовом із застосуванням коефіцієнту 0,8.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Акціонерного товариства «Херсонобленерго» (вул. Пестеля, буд. 5, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 05396638) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Сім`ї Бродських, 19, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 39369133) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка полягає у неприйнятті рішення про встановлення економічно обґрунтованих тарифів на розподіл електричної енергії для Акціонерного товариства «Херсонобленерго» у 2025 році.

Зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановити для Акціонерного товариства «Херсонобленерго» економічно обґрунтований тариф, у відповідності до затвердженої Постановою НКРЕКП від 19 грудня 2024 року № 2221 структури тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання на 2025 рік.

Стягнути з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Сім`ї Бродських, 19, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 39369133) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Акціонерного товариства «Херсонобленерго» (вул. Пестеля, буд. 5, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 05396638) сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua