Рішення від 30 грудня 2025 р. у справі №400/13435/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 грудня 2025 р. № 400/13435/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомТериторіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області, вул. Олексія Вадатурського, 14, м. Миколаїв, 54005,

до відповідачаВідділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), просп. Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056,

проскасування постанови від 10.12.2025 ВП №79546875,

ВСТАНОВИВ:

Територіальне управління Служби судової охорони у Миколаївській області (далі також – позивач, ТУ Служби) звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі також – відповідач, Відділ), в якому просить:

- скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 10.12.2025 року ВП № 79546875, про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн.

Ухвалою від 17.12.2025 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених ст. 287 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на вжиття ним дій щодо виконання постанови Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса), а тому не вбачає законних відстав для накладення на нього штрафу оскаржуваним рішенням відповідача.

Відповідачем було надано суду відзив на позовну заяву та копія матеріалів виконавчого провадження. Відповідач проти позову заперечував, просив позов залишити без задоволення.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, цінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

16.09.2024 року державним виконавцем керуючись положеннями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 795468751, з примусового виконання виконавчого листа № 400/1279/23 виданого 04.10.2024 року Миколаївським окружним адміністративним судом про: «Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Миколаївській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову шомісячну винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 року по 18.07.2022 року у розмірі 30000 грн. щомісячно, а з 19.07.2022 року по 20.01.2023 року – у розмірі до 30000,00 грн. пропорційно часу проходження 'служби в розрахунку на місяць»

Пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.09.2024 року № 795468751 зобов`язано боржника надати докази виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

10.11.2025 року державним виконавцем Відділу винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 200,00 грн, копію якої направлено сторонам виконавчого провадження. 10.11.2025 року державним виконавцем Відділу винесено постанову про стягнення виконавчого збору у сумі 32000,00 грн, копію якої направлено сторонам виконавчого провадження.

25.11.2025 року державним виконавцем Відділу проведено перевірку виконання рішення суду та встановлено що, станом на 25.11.2025 року до Відділу боржником не надано докази щодо виконання рішення суду також не надано доказів, що рішення не виконано з поважних причин про, що складено акт державного виконавця.

25.11.2025 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у сумі 5100,00 грн за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження.

Пунктом 2 вказаної постанови зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Згідно повідомлення № 10349997 про доставку документу з АСВП до електронного кабінету ЄСІТС боржника, 25.11.2025 документ «Постанова про накладення штрафу від 25.11.2025 року доставлено до електронного кабінету ЄСІТС боржника.

10.12.2025 року державним виконавцем Відділу проведено перевірку виконання рішення суду та встановлено що, станом на 10.12.2025 року до державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), не надходили документи, у строк визначений ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», щодо повного виконання рішення суду боржником.

Боржником повторно не надано доказів, що рішення не виконано з поважних причин.

10.12.2025 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у сумі 10200,00 грн за повторне невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження.

Згідно повідомлення № 10681547 про доставку документу з АСВП до електронного кабінету ЄСІТС боржника 10.12.2025 року документ «Постанова про накладення штрафу від 10.12.2025 року доставлено до електронного кабінету ЄСІТС боржника.

У свою чергу, листами Служби судової охорони «Про виплату коштів за судовими рішеннями» № 01.30-02.2-98/вн. від 11.01.2024 року та «Про надання інформації» від 11.01.2024 року № 01.30-02.2-98/вн, від 22.04.2024 року № 01.30-02.2-1154/вн., від 21.06.2024 року № 01.30-02.2-1753/вн., від 07.08.2024 року № 01.30-02.2-2184/вн позиваче проінформовано про те, що: «у 2024 році Службі затверджено кошторис за бюджетною програмою КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя», за якою здійснюються виконання судових рішень, у сумі 6973,6 тис. грн, проте відповідні асигнування не задовольнили в повному обсязі потребу в коштах на виконання судових рішень. Зазначений фінансовий ресурс розподілений між територіальними управліннями Служби на виконання рішень судів на користь працівників Служби в порядку черги, а саме: за датою набуття рішенням суду законної сили.

Наразі у Службі у зв`язку з масовим надходженням рішень судів про задоволення позовів співробітників Служби, у тому числі щодо виплати їм додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» накопичується потреба в коштах для виконання понад 3 тис. судових рішень.

З метою справедливого підходу та впорядкування процесу розподілу асигнувань за бюджетною програмою КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя» Службою запроваджено та ведеться єдиний облік потреби в коштах на виконання рішень судів. Черговість виплат за рішеннями суду встановлюється за датою набуття законної сили рішення суду.

Службою проводиться відповідна робота щодо збільшення відповідних асигнувань.

Однак дотепер додаткові асигнування Службі не надані.

ТУ Служби у межах своїх повноважень вжито вичерпних заходів для виконання рішення суду від 18.03.2024 року у справі № 400/1279/23 ведеться листування зі Службою судової охорони щодо виділення додаткових кошторисних призначень на зазначені цілі, щотижнево на селекторних нарадах Служби судової охорони з територіальними підрозділами Служби судової охорони обговорюється проблемне питання по виплаті додаткової винагороди, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168, в свою чергу, Службою судової охорони ведеться єдиний облік потреби в коштах на виконання рішень судів, Служба судової охорони систематично доводить до відома Державної судової адміністрації, як до головного розпорядника коштів інформацію щодо потреби в асигнуваннях для виплати зазначеної винагороди.

З метою справедливого підходу та впорядкування процесу розподілу асигнувань за бюджетною програмою КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя» Службою запроваджено та ведеться єдиний облік потреби в коштах на виконання рішень судів. Черговість виплат за рішеннями суду встановлюється за датою набуття законної сили рішення суду.

Позивач зазначає, що невиконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у справі № 400/1279/23 відбувається через незалежні від територіального управління обставини.

10.12.2025 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у сумі 10200,00 грн, за повторне невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Відповідно до вимог ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимоги виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Отже відповідальність у боржника може наступати у разі якщо останній не виконує рішення суду без поважних на те причин.

Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення, оскільки Територіальне управління Служби судової охорони у Миколаївській області є розпорядником коштів ІІІ рівня (відповідно до Бюджетного кодексу України) та може здійснювати платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами, з урахуванням необхідності виконання бюджетних зобов`язань, взятих на облік органами Казначейства України.

Здійснення платежів Територіальне управління Служби судової охорони у Миколаївській області провадиться виключно з дозволу управління Служби судової охорони та після отримання відповідних асигнувань.

Однак, у даному випадку, що вбачається з матеріалів справи наведеного вище, у позивача наявні поважні причини, які зумовили неможливість виконати виконавче провадження № 79546875 у строки про, які останній повідомляв Відповідача, а саме: неотримання відповідних асигнувань від управління судової охорони..

Отже, у діях позивача відсутні навмисні порушенн, у зв`язку з тим, що наявні обставини які не залежать від його волевиявлення, тому суд погоджується з відповідними доводами позивача.

Аналогічна вищенаведеній позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.01.2020 року у справі №640/9234/19. Так, Верховний Суд дійшов висновку, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення).

Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано з поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно засувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Повторним невиконанням судового рішення в розумінні ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» є встановлений відповідним актом факт кожного наступного невиконання боржником судового рішення після складення акту про невиконання такого рішення вперше та винесення відповідної постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення без поважних причин.

Тобто, під час прийняття відповідачем рішення про накладення штрафу за несвоєчасне виконання рішення суду, останній обов`язково повинен встановити відсутність поважних причин, що існують поза волею позивача та які перешкоджають позивачу (боржнику) виконати таке рішення суду.

Але, відповідач при винесені оскаржуваної постанови не здійснив перевірку вказаних обставин, які перешкоджають позивачу виконати рішення суду, та, відповідно, безпідставно прийняв оскаржувану постанову.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, державний виконавець під час перевірки стану виконання правомірно встановив, що рішення суду не було виконане у повному обсязі і поважні причини такого невиконання встановлені не були, що давало обґрунтовані підстави для накладення штрафу.

Враховуючи вказане, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 – 246, 387 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області (вул. Олексія Вадатурського, 14, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ 43562808) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (просп. Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 43315529) – задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 10.12.2025 року ВП № 79546875 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 31.12.2025 року.

Суддя О.В. Малих