Рішення від 30 грудня 2025 р. у справі №400/9721/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 грудня 2025 р. № 400/9721/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Захисників Миколаєва, 5,м. Миколаїв,54005,

провизнання протиправним та скасування наказу від 24.07.2025 року № 2140,

До Миколаївського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Головного управління національної поліції в Миколаївській області (далі - відповідач) та просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 24.07.2025 року за №2140 про застосування дисциплінарного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06.08.2025 на його електронну поштову адресу в період перебування на лікарняному (з 18.07.2025 року по 28.07.2025 року) відповідачем було направлено наказ №2140 від 24.07.2025 ГУНП в Миколаївській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області, відповідно до якого до старшого інспектора відділення проведення спеціальних операцій батальйону поліції особливо призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Підставою для видання цього наказу були висновки службового розслідування щодо невиконання позивачем наказу ГУНП від 07.07.2025 №702 о/с ДСК «Про відрядження поліцейських батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області» ( зі змінами внесеними наказами ГУНП від 09.07.2025 №711 о/с ДСК та від 15.07.2025 №722 о/с ДСК). Однак, під час перебування позивача на стаціонарному лікуванні його було ознайомлено з зазначеним наказом і під час ознайомлення позивач зазначив, що не відмовляється виконувати вищезазначений наказ, не може його виконувтаи з об`єктивний причин через незадовільний стан здоров`я, зазначивши перелік захворювань, також однією із зазначених причин було непроходження ОСОБА_1 базової військової підготовки та злагодження. Крім йього, ОСОБА_1 вказав, що не проходив військово – лікарську комісію (далі – ВЛК) на придатність до проходження служби на займаній посаді, проходив ВЛК при постановці на облік військовозобов`язаних відповідно до наказу Міністерства оборони України №402, де його визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення. Крім цього, ОСОБА_1 має відстрочку від мобілізації під час воєнного стану, у зв`язку із доглядом за батьком, інвалідом ІІ групи. Також, 25.07.2025 ОСОБА_1 на електронну поштову адресу ГУНП в Миколаївській області направлено рапорт, в якому останній зазначив об`єктивні причини, з яких він не в змозі виконати наказ ГУНП в Миколаївській області» (зі змінами внесеними наказами ГУНП від 09.07.2025 №711 о/с ДСК та від 15.07.2025 №722 о/с ДСК) з підстав зазначених вище.

Позовна заява залишалась без руху ухвалою від 11.09.2025 року.

Ухвалою від 22.09.2025 року суд поновив строк звернення до суду з позовом, відкрив провадження у справі та призначив судове засідання.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що за результатами службового розслідування було встановлено, що ОСОБА_1 порушив службову дисципліну та не виконав наказ керівника ГУНП від 07.07.2025 № 702 о/с ДСК про відрядження для виконання бойових завдань та не прибув для несення служби в складі сил та засобів ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в підпорядкуванні командира зведених підрозділів Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Наказом ГУНП в Миколаївській області від 24.07.2025 № 2140 старшого інспектора відділення проведення спеціальних операцій Батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, капітана поліції ОСОБА_1 за порушення службової дисципліни (дисциплінарний проступок), який виразився у не виконанні посадової інструкції, Присяги поліцейського, ЗУ «Про національну поліцію», у порушенні п. 1,2,3,4,6 та 13 ч.3 ст.1 ч.1ст.5 Дисциплінарного Статуту НПУ, ЗУ «Про оборону України» притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Зазначений наказ відповідач вважає правомірним, оскільки його прийнято в межах повноважень з всебічним розглядом всіх обставин під час службового розслідування.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив та додаткові пояснення, в яких заперечує обґрунтування відповідача та повністю підтримав позовні вимоги.

Дослідивши докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.07.2024 Головним управлінням Національної поліції в Миколаївській області видано наказ № 586 о/с, яким для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, капітана поліції ОСОБА_1 переміщено на рівнозначну старшого інспектора відділення проведення спеціальних операцій Батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, звільнивши з посади інспектора-чергового чергової частини ВП № 1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області.

Наказом ГУНП в Миколаївській області від 07.07.2025 № 702 о/с ДСК ОСОБА_1 разом з іншими відряджено з 10.07.2025 до штурмової бригади Національної поліції України «Лють» для виконання бойових завдань.

18.07.2025 начальник УГІ ГУНП в Миколаївській області доповідною запискою № 131507-2025 повідомив начальнику ГУНП в Миколаївській області, що ОСОБА_1 разом з іншими поліцейськими батальйону не виконав наказ ГУНП в Миколаївській області № 702 О/с ДСК від 07.07.2025 року та не прибув у підпорядкування командира Об`єднаної штурмової бригади НПУ «Лють» у визначену дату.

18.07.2025 наказом ГУНП в Миколаївській області № 2069 за фактом порушення службової дисципліни окремими поліцейськими БПОП ГУНП призначено службове розслідування.

24.07.2025 керівником ГУНП в Миколаївській області затверджено висновок службового розслідування, яким встановлено, що ОСОБА_1 порушив службову дисципліну та не виконав наказ керівника ГУНП від 07.07.2025 № 702 о/с ДСК про відрядження для виконання бойових завдань та не прибув для несення служби в складі сил та засобів ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в підпорядкуванні командира зведених підрозділів Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Наказом ГУНП в Миколаївській області від 24.07.2025 № 2140 старшого інспектора відділення проведення спеціальних операцій Батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, капітана поліції ОСОБА_1 за порушення службової дисципліни (дисциплінарний проступок), який виразився у не викоанні посадової інструкції, Присяги поліцейського, ЗУ «Про національну поліцію», у порушенні п. 1,2,3,4,6 та 13 ч.3 ст.1 ч.1ст.5 Дисциплінарного Статуту НПУ, ЗУ «Про оборону України» притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Позивач вважаючи зазначений наказ протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначає Закон України Про Національну поліцію від 02.07.2015 № 580-VІІІ (далі Закон № 580-VІІІ).

Відповідно до частини першої статті 1 вказаного Закону № 580-VІІІ Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2023 №30 «Про утворення територіального органу Національної поліції» утворено, як юридичну особу публічного права міжрегіональний територіальний орган Національної поліції - Департамент поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Відповідно до Положення про Департамент поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_3 », Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює участь, у разі виникнення загрози державному суверенітету України та територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України, в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України», шляхом безпосереднього ведення бойових дій за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, під час дії правового режиму воєнного стану.

Статтею 3 Закону № 580-VІІІ визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами у країни, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (частина перша статті 17 Закону № 580-VІІІ).

Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 580-VІІІ служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Основні обов`язки поліцейського визначені статтею 18 Закону № 580-VІІІ.

Так, згідно з частиною першою статті 18 Закону № 580-VІІІ поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 580-VІІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Частиною першою статті 64 Закону № 580-VІІІ визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові та усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Так, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

При цьому, порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводи до приниження авторитету органів поліції та унеможливлюе подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга поліцейського передбача зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Між тим інститут Присяги поліцейського вже сам по собі призначений імперативно забезпечити зразкове та бездоганне дотримання публічним службовцем - поліцейським Закону як у повсякденній службовій, так і позаслужбовій (приватній) діяльності.

При цьому, у кореспонденції зі статтею 18 Закону № 580-VІІІ інститут Присяги поліцейського забезпечує необхідність виконання завдань поліції безперервно та незалежно від дії будь-яких факторів, адже жодних виключень із загального правила законом не передбачено.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга статті 19 Закону № 580-VІІІ).

Так, Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Згідно з частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Частиною першою статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (частини друга - четверта статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Так, згідно з частиною першою статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, наказом ГУНП в Миколаївській області від 07.07.2025 № 702 о/с ДСК ОСОБА_1 разом з іншими відряджено з 10.07.2025 до штурмової бригади Національної поліції України «Лють» для виконання бойових завдань. 18.07.2025 начальник УГІ ГУНП в Миколаївській області доповідною запискою № 131507-2025 повідомив начальнику ГУНП в Миколаївській області, що ОСОБА_1 разом з іншими поліцейськими батальйону не виконав наказ ГУНП в Миколаївській області № 702 О/с ДСК від 07.07.2025 року та не прибув у підпорядкування командира Об`єднаної штурмової бригади НПУ «Лють» у визначену дату.

18.07.2025 наказом ГУНП в Миколаївській області № 2069 за фактом порушення службової дисципліни окремими поліцейськими БПОП ГУНП призначено службове розслідування.

Під час службового розслідування було встановлено, що із акту перегляду відеофайлів – 0000000_00000020250718113421_0003 та 0000000_00000020250718120422_0004 встановлено, що 18.07.2025 поліцейськими УГІ ГУНП в Миколаївській області був здійснений виїзд у Миколаївську обласну лікарню, де в медичній палаті був ознайомлений під віозепис з наказом ГУНП в Миколаївській області від 07.07.2025 № 702 о/с ДСК про відрядження строком на 180 днів до штурмової бригади Національної поліції України «Лють» для виконання бойових завдань З 10.07.2025 ОСОБА_1 . Згідно запису ОСОБА_1 повідомив командиру про те, що наказ йому зрозумілий, але виконувати його він відмовляється за станом здоров`я. Опитаний в ході проведення службового розслідування ОСОБА_1 також підтвердив обставини ознайомлення з наказом керівника про необхідність прибуття до штурмової бригади Національної поліції України «Лють» для виконання бойового завдання, але заначив, що він наказ виконувати не може, бо перебуває на лікуванні та не пройшов первинну бойову підготовку. Опитаний в ході службового розслідування ОСОБА_2 вказав, що був присутнім на оголошенні наказу від 07.07.2025 № 702 ДСК ОСОБА_1 , яким повідомляв, що наказ йому зрозумілий, але він виконати його не може, бо хворий и перебуває на лікарняному.

Таким чином, позивач володів інформацією про початок службового розслідування та мав можливість висловити свої доводи та надав письмові пояснення 18.07.2025 року щодо обставин, які слугували підставами для проведення службового розслідування.

За результатами службового розслідування було затверджено висновок від 24.08.2025.

Наказом ГУНП в Миколаївській області від 24.07.2025 № 2140 на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни (дисциплінарний проступок), який виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2, 3, 4, 6 та 13 частини 3 статті 1, частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, щодо обов`язку поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки, поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень, безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України та сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, а також обов`язку поліцейського, який отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика, вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, та частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, в частині обов`язку поліцейського неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, що виразилось у порушенні Присяги на вірність служити Українському народові, дотримуватись Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки», вимог абзаців 5, 6, 7, 8 пункту 1 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, щодо обов`язку поліцейського під час несення служби неухильно дотримуватись законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, обов`язку неухильно дотримуватись обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію» та іншими актами законодавства України, виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, поводитися доброзичливо, відкрито, уважно, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати, вимог пунктів 2.3. та 2.5. наказу ГУНП від 31.12.2024 №3410 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в підрозділах ГУНП в Миколаївській області», обов`язку сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, неухильно дотримуватись та виконувати без виключення всі обов`язки, вимоги, обмеження та заборони, визначені Законом України «Про Національну поліцію», вимог пунктів 1.1., 1.2 розділу VII Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький), затвердженого наказом ГУНП в Миколаївській області від 04.10.2024 №242, в частині обов`язку неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського та вимог цього Положення, а також професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог законодавства України, посадових (функціональних) обов`язків, нормативно- правових актів Міністерства внутрішніх справ України, актів Національної поліції України та ГУНП в Миколаївській області, організаційно-розпорядчого характеру, вимог підпунктів 1, 2 пункту 1 розділу VII Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС України від 04.12.2017 № 987, в частині обов`язку неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського та вимог цього Положення, а також професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог законодавства України, посадових (функціональних) обов`язків, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України та актів Національної поліції України організаційно- розпорядчого характеру, а також вимог пунктів 2.9., 2.13., 2.23., 2.24. посадової інструкції старшого інспектора відделення проведення спеціальних операцій БПОП (стрілецький) ГУНП щодо обов`язку безумовно виконувати накази керівників, відданих у межах повноважень та відповідно до законодавства України, сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявленні порушення, у тому числі вчиненні іншими працівниками поліції, що виразилось у невиконанні наказ ГУНП в Миколаївській області № 702 О/с ДСК від 07.07.2025 року та не прибув у підпорядкування командира Об`єднаної штурмової бригади НПУ «Лють» у визначену дату.

Таким чином, в ході службового розслідування було встановлено порушення позивачем присяги, а також недотримання дисципліни, що виразилось у невиконанні наказу ГУНП в Миколаївській області № 702 О/с ДСК від 07.07.2025 року та не прибув у підпорядкування командира Об`єднаної штурмової бригади НПУ «Лють» у визначену дату.

Так, виконання наказу регламентовано статтею 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, згідно якої: 1. Поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. 2. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу. 3. У разі якщо поліцейський, який виконує наказ безпосереднього керівника, отримав від прямого керівника новий наказ, що стає перешкодою для виконання попереднього, він зобов`язаний негайно доповісти про це керівникові, який віддав (видав) такий наказ, і після отримання його згоди припинити виконання попереднього наказу. Керівник, який віддав (видав) новий наказ, повідомляє про це керівнику, який віддав (видав) попередній наказ. 4. Поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов`язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику. 5. Виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом. 6. Наказ вищих органів, керівників, посадових та службових осіб не може бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.

Отже, відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, на поліцейських покладено зобов`язання неухильно та у визначений строк точно виконувати накази керівника, а невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.

Суд звертає увагу, що позивач не заперечує факт ознайомлення з наказом ГУНП в Миколаївській області № 702 О/с ДСК від 07.07.2025 року та чітко усвідомлював необхідність його виконання. Факт доведення цього наказу до відома позивача підтверджується матеріалами службового розслідування та зафіксовано на відеозапис.

Суд відхиляє посилання позивача на те, що він не мав об`єктивної можливості виконати зазначений наказ з посиланням на стан здоров`я, перебування на лікуванні та не проходженні первинної бойової підготовки, оскільки отримавши наказ керівника про відрядження, повинен був письмовим зверненням (рапортом) доповісти керівнику про причини його не виконання, додавши належні документи та повідомити час, коли можливо виконати наказ, вживши якомога дієвіших заходів до скорішого усунення перешкод для його виконання (ст. 5 ДС НПУ). Однак, зазначені дії відповідачем вчинені не були. Позивач лише 25.07.2025 року направив на електронну пошту ГУНП в Миколаївській області рапорт, в якому останній зазначив про причини, з яких він не в змозі виконати наказ ГУНП в Миколаївській області» (зі змінами внесеними наказами ГУНП від 09.07.2025 №711 о/с ДСК та від 15.07.2025 №722 о/с ДСК), зокрема через незадовільний стан здоров`я, має захворювання.

Суд звертає увагу на те, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового i начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника Національної поліції України, статутів i наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. З огляду на зміст присяги працівника поліції, його поведінка має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед Державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивного іміджу органів поліції.

Таким чином, позивач проходячи службу в Національній поліції України був зобов`язаний: безумовно виконувати накази прямих керівників, віддані в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та невідкладно інформувати про це безпосереднього керівника; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Позивач додав до матеріалів справи медичні довідки та висновок ВЛК ТМО МВС України від 09.09.2025 року, за яким позивача визнано придатним до служби в поліції, але непридатним до служби на посаді старшого інспектора БПОП (стрілецький), однак зазначені документи були надані вже після службового розслідування, а висновок ВЛК датований через два місяці після видання керівником позивача наказу. Також, матеріали справи не містять доказів до оголошення вимог наказу ГУНП в Миколаївській області» (зі змінами внесеними наказами ГУНП від 09.07.2025 №711 о/с ДСК та від 15.07.2025 №722 о/с ДСК), що позивач повідомляв про погіршення свого стану здоров`я чи у встановленому порядку інформував керівництво про свій стан здоров`я, звертався з рапортами, які стосуються стану здоров`я, проходження ВЛК, неможливості виконання службових обов`язків за станом здоров`я, неможливості виконання бойових розпоряджень.

Що стосується застосування до позивача дисциплінарного стягнення саме у вигляді звільнення, то суд звертає увагу на таке.

Відповідно до частини першої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Згідно з частиною другої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (частина третя статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Частиною дванадцятою статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Таким чином, Дисциплінарний статут Національної поліції України не визначає чіткої послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості. Це в свою чергу наділяє уповноважену особу правом самостійно визначити вид стягнення в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку.

Суб`єкти владних повноважень застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Верховний Суд у постанові від 23.11.2023 у справі № 420/14443/22 виснував, що повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання, тобто за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою.

Таким чином, суд доходить висновку, що обраний вид стягнення повністю відповідає вимогам Дисциплінарного статут, враховуючи, що не виконання наказу вчинене під час діє воєнного стану.

Що стосується доводів позивача про не ознайомлення його матеріалами службового розслідування, то суд вказує на таке.

Відповідно до частини другої статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Судом встановлено, що позивачем надано письмові пояснення 18.07.2025 року щодо обставин, які слугували підставами для призначення службового розслідування.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що відповідач правомірно застосував до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з Національної поліції України, а оскаржуваний позивачем наказ прийнятий з дотриманням критеріїв правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, передбачених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Захисників Миколаєва, 5,м. Миколаїв,54005, ідентифікаційний код 40108735) про визнання протиправним та скасування наказу від 24.07.2025 року № 2140, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. С. Брагар