Рішення від 30 грудня 2025 р. у справі №300/6382/25 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: визначення митної вартості товару

Дата: 30 грудня 2025 р.

Справа: №300/6382/25

Суддя: Микитин Н.М.

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" грудня 2025 р. справа № 300/6382/25

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитин Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Рено Командор" до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування картки відмови №UA206050/2025/000144 від18.06.2025 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2025/000079/2 від 18.06.2025, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рено Командор" (надалі по тексту також – позивач, товариство, підприємство, ТОВ "Рено Командор"), в інтересах якого діє адвокат Шевченко Кирило Тарасович (надалі по тексту також - представник позивача, адвокат Шевченко К.Т.), звернулося в суд з позовною заявою до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (надалі по тексту також – відповідач, митний орган, суб`єкт владних повноважень, Митниця, Івано-Франківська митниця) в якому просить визнати протиправним та скасувати картку відмови №UA206050/2025/000144 від18.06.2025 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2025/000079/2 від 18.06.2025.

Дана позовна заява до суду надійшла через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 08.09.2025" та підписана електронно-цифровим підписом представника Шевченка Кирила Тарасовича, який діє на підставі ордера.

Підставою звернення ТОВ "Рено Командор" із вказаним позовом є необґрунтована, на переконання позивача, відмова відповідача у митному оформленні екскаватора самохідного, гусеничного, з обертанням верхньої частини на 360 гр., марки CASE, модель СX210B, шляхом винесення рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2025/000079/2 від 18.06.2025 і картки відмови №UA206050/2025/000144 від 18.06.2025. Позивач вважає, що прийняте рішення від 18.06.2025 не відповідає вимогам пунктів 2 і 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ТОВ "Рено Командор" з метою митного оформлення 17.06.2025 через митного брокера подано до відповідача митну декларацію №25UA206050006229U1, у рядку 12 якої визначено митну вартість товару а саме: 1 057 485,00 гривень. За доводами позивача, митним органом протиправно та всупереч вимог Митного кодексу України (надалі по тексту також – МК України), винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску №UA206050/2025/000144 (надалі по тексту також – картка відмови, Картка) і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2025/000079/2 від 18.06.2025 (надалі по тексту також – спірне рішення, оскаржуване рішення).

За доводами позивача, про протиправність винесення оскаржуваного рішення свідчить також відсутність розрахунку скоригованої вартості митних товарів. Товариство вказує на формальний розгляд Митницею документів, доданих до митної декларації, без детального та належного аналізу останніх, а також на те, що відповідачем не наводиться інформація про товар за яким відбувалось коригування митної вартості, а саме посилання на митну декларацію як на джерело інформації не може бути достатнім для підтвердження правильності проведеного коригування.

Митним органом надіслано позивачу, в межах проведення процедури митних консультацій, вимогу про надання необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, без зазначення конкретних документів, які необхідно подати, що суперечить вимогам Митного кодексу України.

В подальшому, відповідачем без продовження митних консультацій винесено картку відмови та спірне рішення, у котрих зазначено нові зауваження. Враховуючи оскарженні рішення, товариством розмитнено товар за ціною 21 460,70 Євро, що значено перевищує заявлену фактурну вартість товару на рівні 19 000,00 Євро. З наведених підстав просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На виконання вимог повідомлення суду про неможливість роздрукування матеріалів позовної заяви, адвокат Шевченко К.Т. скерував на адресу суду супровідним листом від 11.09.2025 роздруковану позовну заяву з додатками до неї в паперовій формі, реєстрацію вказаного супровідного листа з долученими доказами здійснено судом 15.09.2025 за вх.№24225/25.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також – КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Одночасно судом витребувано додаткові докази у сторін, необхідні для розгляду справи.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Так, Івано-Франківська митниця Державної митної служби України скерувала на адресу суду відзив від 29.09.2025 за №7.21-10/10/8.19/354 на позовну заяву, реєстрацію якого, разом із долученими документами, проведено в суді 30.09.2025 за вх.№25545/25. Також Митниця скерувала через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему відзив із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 29.09.2025". Вказані відзиви є ідентичними за своїм змістовим наповненням та аргументами, до них долучено однаковий перелік документів.

Митниця не погоджується з доводами позивача, викладеними у позовній заяві, вказує на їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на наступне.

Як зазначив відповідач, 17.06.2025 декларантом подано електронну митну декларацію №25UA206050006229U1 (надалі по тексту також – митна декларація, ЕМД) для митного оформлення товару: "Товар 1. Екскаватор самохідний, гусеничний, з обертанням верхньої частини на 360 гр., марки "CASE", модель CX210B. S/N DCH210R5NBEAH2464, 2011 року виготовлення, потужність 117.3 кВт… Торговельна марка CASE, виробник "CASE". Країна виробництва JP" та "Товар 2.Частини, призначені для екскаваторів, ковш - 1 шт. Призначені для монтажу на екскаватор Торговельна марка відсутня. Виробник невідомий. Країна виробник PL" (надалі по тексту також – товари, екскаватор та ковш, транспортний засіб та ковш). Декларантом заявлено фактурну вартість 19 000,00 EUR (надалі по тексту також – Євро) по обмінному курсу 48,0675 гривень, що еквівалентно становить 1 057 485,00 гривень, а також як складову митної вартості заявлено витрати на транспортування на суму 144 202,50 гривень. Митна вартість позивачем визначена за основним (1) методом, ціною договору. На підтвердження заявлених відомостей товариством подано ряд відповідних документів. Івано-Франківська митниця не погодилась із заявленою декларантом митною вартість товару та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2025/000079/2 від 18.06.2025, яким визначено митну вартість транспортного засобу за резервним методом та оформлено Картку відмови.

За доводами представника відповідача, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган навів достатнє обґрунтування причин, за наявності яких митниця не могла визнати заявлену декларантом митну вартість; у ньому вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості; зазначено послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом.

Відтак, за аргументами Митниці, відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів» та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме: задекларувати митну вартість згідно з рішенням про коригування митної вартості №UA206000/2025/000079/2 від 18.06.2025. На переконання митного органу картка відмови №UA206050/2025/000144 від 18.06.2025 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2025/000079/2 від 18.06.2025 винесені правомірно, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Представник позивача скерував через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему до суду відповідь на відзив із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 30.09.2025", яку зареєстровано судом 01.10.2025 за вх.№25609/25. Адвокат Шевченко К.Т., у поданій відповіді заперечив проти доводів Митниці, викладених у відзиві на позовну заяву, вказує на їх помилковість та безпідставність, з огляду на наступні аргументи.

Як зазначив представник позивача, Івано-Франківська митниця у своєму запиті не вказала які числові позначення складової митної вартості підлягають додатковому підтвердженню, що однозначно говорить про необґрунтованість зупинення розмитнення та запиту додаткових документів. Перші конкретні зауваження Івано-Франківської митниці з`явилися тільки в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості.

Позивач зазначив, що згідно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, джерелом інформації оголошення з мережі інтернет. Проте, відповідач не вказує жодної інформації про товар, що розмитнювався за вказаною митною декларацією, як і не проводить жодних розрахунків такої ціни. Відтак, саме посилання на оголошення як на джерело інформації, не може бути достатнім для підтвердження правильності проведеного коригування. Крім того, відповідачем, в порушення МК України, не зазначено розрахунку коригування та обставин, що були покладені в основу такого розрахунку, що унеможливлює його аналіз та перевірку. Посилаючись на аналогічний транспортний засіб, вказаний у джерелі інформації, Івано-Франківська митниця робить це без жодного аналізу інших важливих обставин, що впливають на ціноутворення.

За аргументами ТОВ "Рено Командор", коригування митної вартості на підставі митної декларації від 07.05.2024 за №24UA401020025630U1 є неправомірним, оскільки представлені до митного оформлення товари не є аналогічними, поставлялись на різних умовах, продавцями є різні контрагенти, а також різниться їх вартість. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вивчивши зміст позовної заяви, відзиву на позов, відповіді на відзив, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рено Командор", код ЄДРПОУ 34672388, зареєстровано 27.12.2006, як юридичну особу. Основним видом економічної діяльності підприємства за КВЕД 43.12 є "Підготовчі роботи на будівельному майданчику", додатковими видами економічної діяльності товариства є: за КВЕД 02.40 "Надання допоміжних послуг у лісовому господарстві", за КВЕД 25.11 "Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій", за КВЕД 25.12 "Виробництво металевих дверей і вікон", за КВЕД 25.29 "Виробництво інших металевих баків, резервуарів і контейнерів", за КВЕД 25.50 "Кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія", за КВЕД 25.62 "Механічне оброблення металевих виробів", за КВЕД 43.99 "Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.", за КВЕД 45.19 "Торгівля іншими автотранспортними засобами", за КВЕД 45.20 "Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів", за КВЕД 45.31 "Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів", за КВЕД 45.32 "Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів", за КВЕД 77.39 "Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.", за КВЕД 46.73 "Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням", за КВЕД 46.90 "Неспеціалізована оптова торгівля", за КВЕД 47.19 "Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах", за КВЕД 47.30 "Роздрібна торгівля пальним", за КВЕД 49.41 "Вантажний автомобільний транспорт", за КВЕД 52.29 "Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту", за КВЕД 63.99 "Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.", за КВЕД 77.12 "Надання в оренду вантажних автомобілів", за КВЕД 41.20 "Будівництво житлових і нежитлових будівель", за КВЕД 42.11 "Будівництво доріг і автострад".

Між продавцем-нерезидентом BERGERAT MONNOYEUR (надалі по тексту також – Продавець, BERGERAT MONNOYEUR) та ТОВ "Рено Командор" (надалі по тексту також – Покупець) 07.04.2025 укладено контракт №07-04/25 (надалі по тексту також – Контракт), за підпунктом 1.1 пункту 1 якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах проформи №9326 ВІД 07.04.2025, бувшу у використанні техніку.

Згідно підпункту 2.1 пункту 2 Контракту, загальна вартість становить 19 000,00 EUR, країна походження: Японія.

За змістом підпунктів 3.1, 3.2, 3.3 пункту 3 Контракту, Покупець здійснює оплату 100% вартості окремої поставки товару на умовах 100% передоплати, валюта платежу і контракту Євро, товар вважається сплаченим з моменту надходження коштів на рахунок продавця, вказаному у контракті.

Товар буде поставлений на умовах FCA (Parc d’activites la croix rouge, 35530 Brece France) згідно правил Інкотермс-2020, поставка товару здійснюється протягом 180 календарних днів, Продавець зобов`язується при поставці товару надати Покупцю експортну декларацію, товарно-транспортну накладну (CMR), рахунок-фактуру та пакувальний лист (підпункти 4.1, 4.2, 4.5 пункту 4 Контракту).

Відповідно до Додатку №1 до Контракту №07-04/25 від 07.04.2025 (специфікація) товар 1: бувший у використанні екскаватор в комплекті з ковшем моделі CASECX-210, рік випуску – 2011, товар 2: ковш.

Згідно Технічного опису товару, що постачається згідно контракту №07-04/25 від 07.04.2025, транспортний засіб (екскаватор) марки CASE, моделі СХ210, загальна потужність 117 квт., мотогодин 8 522, рік виготовлення 2011, виробник – Японія, власна маса 22 600 кг, стан бувший у користуванні, містить відомості про пошкодження: ланцюги з башмаками потребують заміни, натяжні ролики знос 90%, підвісні і опорні ролики потребують заміни (20 шт.), зірочка приводу потребує заміни, бортовий редуктор не робочий, основна стріла потребує ремонту, поворотний редуктор потребує заміни, поворотний круг потребує заміни, електропроводка потребує ремонту, паливна апаратура потребує ремонту, нерівномірна робота двигуна.

У ході виконання контракту від 07.04.2025 за №07-04/25 , BERGERAT MONNOYEUR виставлено товариству рахунок-фактуру (інвойс) №9326 від 07.04.2025 на суму 19 000,00 Євро за товари: товар 1: CASE CX210 1 Bucket Country of origin JAPAN, 2011 року випуску (екскаватор) ціною 18 500 Євро, товар 2: equipment 1 Bucket Country of origin Poland, без року випуску (ковш) ціною 500 Євро.

За вказаним рахунком-фактурою (інвойс) від 07.04.2025 за №07-04/25 підприємство здійснило оплату за товар продавцю нерезиденту на банківській рахунок на суму 19 000,00 Євро, що засвідчується платіжною інструкцією в іноземній валюті №22 від 09.05.2025

Також між ТОВ "Рено Командор" та ТОВ "Універсал Транспорт Україна" 01.01.2025 укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування і організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом на території України і в міжнародному сполученні (надалі по тексту також – Договір), за підпунктом 1.1 пункту 1 якого предметом Договору є взаємовідносини сторін, пов`язані з перевезенням вантажів у міжнародному сполученні і на території України.

Згідно довідки від 17.06.2025 за №17/06, виданої ТОВ "Універсал Транспорт Україна", загальні витрати по перевезенню вантажу CASE CX210 Шасі №:DCH210R5NBEAH2464, ковш (1шт.) складають 192 270,00 гривень, з них 144 202,50 гривень витрат по маршруту м. Брессе (Франція) – ПП "Краківець", 48 067,50 гривень ПП "Краківець" – м. Калуш (Україна).

Дані товари імпортовані з Франції, про що свідчить оформлена митна декларація країни відправлення MRN №25PL402010001QVHB8, товар поставляється на умовах FCA France транспортними засобами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .

Як слідує з міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) PL8438G/CINMY38 , місце завантаження вантажу Брессе, Франція, відправник BERGERAT MONNOYEUR.

Позивач через митного брокера ТОВ "БРОКЕР-СЕРВІС-ЛОГІСТИК" 17.06.2025 подав до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України електронну митну декларацію №25UA206050006229U1, якою задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: "1. Екскаватор самохідний, гусеничний, з обертанням верхньої частини на 360 гр., марки CASE, модель СХ210В. S/N DCH210R5NBEAH2464, 2011 року виготовлення, потужність 117.3 кВт, бувший у використання – 1 шт. У комплекті з ковшем. Призначений для проведення земляних робіт, а саме зачерпування матеріалу, переміщення та вивантаження матеріалу. Пошкодження та недоліки згідно технічного опису. Торговельна марка CASE, виробник CASE. 2. частини призначені для екскаваторів, бувші у користуванні ковш – 1 шт, призначені для монтажу на екскаватор, використовуються як робочі елементи екскаватора для копання, переміщення, обертання, торговельна марка відсутня, виробник PL".

В графах "42" (ціна товару) декларації визначено 18 500,00 Євро та 500 Євро. А в графах "45" (коригування) і "46" (статистична вартість) зазначено 1 031 562,13 гривень та 25 922,87, яка із урахуванням графи "23" (обмінний курс) 48.0675000, що становить 1 057 485,00 гривень.

Митну вартість товару визначено за першим (1) методом, тобто ціною договору (контракту), на підтвердження чого заповнено графу "43" митної декларації.

Окрім вказаного, судом встановлено, та не заперечується сторонами, що декларантом одночасно із митною декларацією надано відповідачу такі документи:

- рахунок-фактура (інвойс) № 9326 від 07.04.2025;

- автотранспортна накладна від 10.06.2025;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 27.01.2023;

- банківський платіжний документ № 22 від 09.05.2025;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 56 від 17.06.2025;

- документ, що підтверджує вартість перевезення № 17/06 від 17.06.2025;

- контракт № 07-04/25 від 07.04.2025;

- додаток № 1 до контракту № 07-04/25 від 07.04.2025;

- договір про перевезення від 01.01.2025;

- технічний опис товару (що постачається згідно з контрактом № 07-04/25 від 07.04.2025) від 17.06.2025;

- митна декларація країни відправлення №24PL402010001QVHB8 від 14.06.2025.

Відповідач підтвердив обставину подання всіх вказаних документів у відзиві на позов, долучивши їх засвідчені копії, перелік яких визначений у графі 44 електронної митної декларації №25UA206050006229U1 від 17.06.2025.

Митним органом 17.06.2025 розпочато процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

ТОВ "БРОКЕР-СЕРВІС-ЛОГІСТИК", в інтересах ТОВ "Рено-Командор" подало до Івано-Франківської митниці повідомлення про те, що всі необхідні документи передбачені частиною 2 статті 53 МК України для підтвердження митної вартості товару надані до поданої МД. У зв`язку з цим надання інших додаткових документів не представляється за можливе, просив прийняти рішення щодо митної вартості товару в найкоротші терміни для запобігання не передбачуваних транспортних витрат, а саме простою ТЗ.

Івано-Франківська митниця Державної митної служби України, за результатами розгляду поданої електронної митної декларації №25UA206050006229U1 від 17.06.2025 та доданих до неї документів, відмовила у митному оформленні (випуску) товарів у відповідності до Картки №UA206050/2025/000144 від 18.06.2025.

Згідно даних картки "Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за вартістю визначеною декларантом, у зв"язку з невідповідністю обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів митне оформлення яких здійснено. Перевірка поданих до митного оформлення документів, в тому числі для підтвердження митної вартості товарів, здійснювалась візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МКУ). Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: документи не надано. Згідно п. 5 ст. 54 МКУ митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для визначення митної вартості. Згідно п. 2 ст. 52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Так, декларантом не надано експертний висновок про вартість підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Відповідно до вимог частини 6 статті 54 МКУ, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з статті 57 МКУ. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості митного органу. Відповідно до п. 1 ст. 64 МКУ у разі, якщо митна вартість не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58- 53 МКУ, митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Джерелом числового значення митної вартості слугувала МД від 07.05.2024 № 24UA401020025630U1. Визначена митна вартість на рівні 31072 євро".

У зв`язку з наведеним, Івано-Франківською митницею Державної митної служби України прийнято оскаржуване Рішення №UA206000/2025/000079/2 від 18.06.2025, в графі 33 якого в розділі "обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначені ті ж причини що й в Картці відмови.

При цьому, Івано-Франківською митницею Державної митної служби України за резервним методом скориговано задекларовану митну вартість товару (18 500,00 EUR, що еквівалентно 1 031 562,13 гривень) і визначено її в розмірі (31 072,00 EUR).

Суд звертає увагу, що рішення про коригування прийняте відносно лише 1 товару пред`явленого до митного оформлення відповідно до ЕМД №25UA206050006229U1 на суму 18 500,00 EUR, а саме 1. Екскаватор самохідний, гусеничний, з обертанням верхньої частини на 360 гр., марки CASE, модель СХ210В. S/N DCH210R5NBEAH2464, 2011 року виготовлення, потужність 117.3 кВт, бувший у використання – 1 шт. У комплекті з ковшем. Призначений для проведення земляних робіт, а саме зачерпування матеріалу, переміщення та вивантаження матеріалу. Пошкодження та недоліки згідно технічного опису. Торговельна марка CASE, виробник CASE.

Івано-Франківською митницею не скориговано вартість товару 2 частини призначені для екскаваторів, бувші у користуванні ковш – 1 шт, призначені для монтажу на екскаватор, використовуються як робочі елементи екскаватора для копання, переміщення, обертання, торговельна марка відсутня, виробник PL.

Позивач на підставі оскаржуваного Рішення 18.06.2025 подав декларацію №25UA206050006297U5, в графі 43 якої метод визначення митної вартості позначив "6", при цьому в графі 47 нарахування платежів визначив із скоригованих відповідачем показників.

Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню картка відмови №UA206050/2025/000144 від18.06.2025 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2025/000079/2 від 18.06.2025, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 (надалі по тексту також – МК України, Кодекс).

Митне оформлення за правилами регулювання положень частини 1 статті 248 коментованого Кодексу розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 МК України).

Положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 2 статті 51 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до частини 2 статті 52 МК України, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 Кодексу слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У частині 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як визначено частиною 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. В частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується. А саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, в силу правового регулювання частини 4 і 5 статті 58 МК України, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Порядок визначення митної вартості за резервним методом регламентований положеннями статті 64 МК України.

Так, згідно зі статтею 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

Із наведених положень слідує, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості, у тому числі якщо декларант самостійно визначає митну вартість за резервним методом. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині 3 статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів у разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.

Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Повертаючись до фактичних обставин справи, встановлених вище по тексту судового рішення, митну вартість імпортованого товару, що вказана декларантом у графі 43 митної декларації №25UA206050006229U1 від 17.06.2025, визначено за основним (1) методом.

Так, на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №25UA206050006229U1 від 17.06.2025 митної вартості товару та обраного методу її визначення (за ціною договору), разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме:

- рахунок-фактура (інвойс) № 9326 від 07.04.2025;

- автотранспортна накладна від 10.06.2025;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 27.01.2023;

- банківський платіжний документ № 22 від 09.05.2025;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 56 від 17.06.2025;

- документ, що підтверджує вартість перевезення № 17/06 від 17.06.2025;

- контракт № 07-04/25 від 07.04.2025;

- додаток № 1 до контракту № 07-04/25 від 07.04.2025;

- договір про перевезення від 01.01.2025;

- технічний опис товару (що постачається згідно з контрактом № 07-04/25 від 07.04.2025) від 17.06.2025;

- митна декларація країни відправлення №24PL402010001QVHB8 від 14.06.2025.

Зазначені документи містять усі необхідні реквізити сторін: продавця – BERGERAT MONNOYEUR та покупця – ТОВ "Рено Командор", особисті підписи, а також відтиск печатки фірми (нерезидента) продавця. Окрім цього, такі документи містять детальний опис товару, який дає можливість ідентифікувати його, а також кількість та ціну товару.

Суд не знайшов фактичних і юридичних підстав вважати, що подані декларантом позивача 17.06.2025 до митного оформлення документи - рахунок-фактура (інвойс) рахунок-фактура (інвойс) № 9326 від 07.04.2025, контракт № 07-04/25 від 07.04.2025, банківський платіжний документ № 22 від 09.05.2025, за назвою і змістом не відповідали вимогам пунктів 1-4 частини другої статті 53 МК України.

Як слідує зі змісту оскаржуваного рішення та картки відмови, у Митниці виник обґрунтований сумнів щодо невірного визначення декларантом митної вартості товару, оскільки позивачу виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: документи не надано, а також декларант не надав висновку про вартість підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Водночас, суд звертає увагу, що зі змісту сформованого митним органом електронного повідомлення неможливо встановити ані характеру, ані джерела сумнівів щодо правильності визначення заявленої митної вартості товару. Повідомлення не містить жодної конкретизації тих складових митної вартості, які, на думку митного органу, потребують додаткового підтвердження, так само як і не розкриває, у чому саме полягає невідповідність або недостатність поданих декларантом документів.

На етапі проведення митних консультацій Івано-Франківська митниця фактично не довела до відома ТОВ "Рено-Командор", які саме документи підлягали поданню для підтвердження заявленої митної вартості товару. Відсутність конкретизації як щодо змісту запитуваних документів, так і щодо їх зв`язку із заявленими складовими митної вартості свідчить про формальний характер проведення консультацій, які зводилися не до реального з`ясування складових митної вартості товару.

Відтак, посилання митного органу на не надання позивачем додаткових документів, оскільки саме повідомлення митного органу не містило ані мотивованих доводів щодо сумнівів у заявленій митній вартості, ані визначеного переліку документів, подання яких могло б усунути такі сумніви, не може розглядатися як належне підтвердження обґрунтованості подальших дій відповідача щодо прийняття оскаржуваних картки відмови та рішення про корегування митної вартості.

Так, між продавцем-нерезидентом BERGERAT MONNOYEUR (надалі по тексту також – Продавець, BERGERAT MONNOYEUR) та ТОВ "Рено Командор" (надалі по тексту також – Покупець) 07.04.2025 укладено контракт №07-04/25 (надалі по тексту також – Контракт), за підпунктом 1.1 пункту 1 якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах проформи №9326 ВІД 07.04.2025, бувшу у використанні техніку.

За таких фактичних обставин слідує, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових) й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Беручи до уваги зазначене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про сумніви у правильності визначення декларантом митної вартості товару через відсутність висновку про вартість підготовлений спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідно до статті 53 МК України надання до митного оформлення зазначених документів не є обов`язковою.

З урахуванням наведеного, слід дійти до висновку, що декларантом було надано необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, які піддаються обчисленню, підтверджують задекларовану ціну товару, і у митниці не було об`єктивних підстав витребувати додаткові документи.

Судом встановлено, що в спірному рішенні, у ході коригування митної вартості товарів застосовано резервний метод визначення митної вартості.

З приводу застосування відповідачем у спірному випадку резервного методу (стаття 64 Митного кодексу України) та відсутності можливості послідовного використання методів визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів за статтями 59 і 60 Митного кодексу України, суд виходить із наступних аргументів та мотивів.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Частинами 2, 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідачем надано суду копію електронної митної декларації від 07.05.2024 за №23UA206030003786U8, яка як слідує із графи 33 спірного рішення, є тим самим джерелом інформації, який визначено в оскаржуваних рішеннях.

При порівнянні ЕМД від 07.05.2024 за №23UA206030003786U8, що слугувала у відповідача джерелом для коригування митної вартості товарів та ЕМД від 17.06.2025 за №25UA206050006229U1, поданої позивачем, судом встановлено безліч розбіжностей, які, на переконання суду, об`єктивно можуть безпосередньо впливати на ціну товару, зокрема.

По-перше, відмінними є товари, зазначені в графі 31 митних декларацій.

Позивач декларував екскаватор самохідний, гусеничний, з обертанням верхньої частини на 360 гр., марки CASE, модель СХ210В. S/N DCH210R5NBEAH2464, 2011 року виготовлення, потужність 117.3 кВт, бувший у використання – 1 шт. У комплекті з ковшем. Призначений для проведення земляних робіт, а саме зачерпування матеріалу, переміщення та вивантаження матеріалу. Пошкодження та недоліки згідно технічного опису. Торговельна марка CASE, виробник CASE.

В той же час, як свідчить графа 31 митної декларації від 07.05.2024 за №23UA206030003786U8 в іншому (порівнюваному) випадку здійснювалося митне оформлення: екскаватор повноповоротний (з обертанням верхньої частини на 360 градусів), гусеничний, одноковшовий, марки CASE, моделі СХ210В, бувший у використанні, 2011 рік виготовлення, тип двигуна дизельний, потужністю 117,3 кВт, з додатковим ковшом об`ємом 1,25 метрів кубічних.

Є очевидним той факт, що порівнювані товари не тільки не є аналогічними, а й повністю різними за якісними характеристиками, що явно вказує на меншу ціну від вартості товару, який ввозив позивач.

Відповідач не довів перед судом, що відмінність технічних характеристик, поряд із співпадінням інших ознак, які характеризують спірний товар, не впливає на ціну останнього та може розцінюватися як "подібний (аналогічний) товар".

У свою чергу, митна декларація від 07.05.2024 за №23UA206030003786U8 не містить жодних відомостей про несправність чи потребу у ремонті декларованого товару, водночас відсутні зазначення які саме ремонтні роботи потрібно провести, очевидно, що косметичний ремонт такий як покращення лакофарбового покриття за витратністю буде нижчим, ніж ремонт згідно Технічного опису товару "ланцюги з башмаками потребують заміни, натяжні ролики знос 90%, підвісні і опорні ролики потребують заміни (20 шт.), зірочка приводу потребує заміни, бортовий редуктор не робочий, основна стріла потребує ремонту, поворотний редуктор потребує заміни, поворотний круг потребує заміни, електропроводка потребує ремонту, паливна апаратура потребує ремонту, нерівномірна робота двигуна", якого потребує екскаватор, котрий декларується товариством, що значно впливає на ціну такого товару.

По-друге, у випадку із декларацією від 07.05.2024 країну відправлення (експорту) задекларовано "Німеччина", DE (графи 11, 15), а у декларації позивача від 17.06.2025 такою країною є "Франція", FR (графи 11, 15). Вказане безумовно щонайменше впливає на вартість транспортування такого товару, яка є складовою митної вартості.

Також слід відзначити на різницю обмінного курсу валют, ЕМД №25UA206050006229U1 подана позивачем 17.06.2025 за курсом 48,0675000 Євро, в той час як ЕМД №23UA206030003786U8 подана 07.05.2024 за курсом 42,39830000 Євро. Оскільки митним органом не надано розрахунків коригування, то суд не може встановити за яким обмінним курсом відповідач здійснив коригування відносно екскаватора задекларованого в ЕМД №25UA206050006229U1 від 17.06.2025.

Відповідач не надав, ані позивачу, ані суду математичних обрахунків корегування вартості, пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, з яких суд міг би встановити достовірність скорегованої митної вартості.

З урахуванням вказаного, на переконання суду, позивачем подано до Митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом.

Правильність визначення митної вартості позивачем відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Протиправність рішень Митниці, на переконання суду, обґрунтовується наданням декларантом документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за основним методом та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

По-перше, суд констатує, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого статтею 64 МК України, не довів перед судом про наявність обґрунтованих застережень щодо застосування у спірних відносинах шостого методу, в тому числі в частині:

- не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов`язковою при відповідному обчисленні митної вартості;

- наявності достатніх умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості товару.

По-друге, відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення митної вартості товару.

По-третє, відповідач ні під час здійснення митного контролю спірного товару, ні у відзиві на позов не вказав на документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України, і які подані декларантом при митному оформленні товару, в яких наявні розбіжності, ознаки підробки, зміни і підтирання окремих/усіх числових значень нанесених машинописним чи рукописним способом, або не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за такий товар.

Суд зазначає, що згідно пункту 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2025/000079/2 від 18.06.2025, - не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Верховний Суд в постанові від 02.07.2020 за результатом розгляду справи №804/2061/17 зазначив:

"…Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2017/000010/1 від 25.02.2017 року, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

При цьому Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган…".

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

Зрештою, суд вважає, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

Однак, контролюючим органом не доведено, що подані позивачем документи не підтверджують митну вартість товару, а також те, що позивач мав надати саме ті документи, які витребувано митним органом (висновок експертної організації), з огляду на відсутність зауважень щодо розбіжностей в митній декларації та долучених до неї документах, що підтверджують митну вартість товару.

Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може бути самостійною підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю (іншим обраним законним методою) та, як наслідок, коригування митної вартості таких товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Суд вказує на право декларанта (його уповноваженої особи) визначити митну вартість за основним методом. При визначенні вартості товару особа має надати митному органу необхідні і достатні відомості про митну вартість, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних.

Проте, Митниця не спростувала належними і допустимим доказами відомості, зафіксовані в документах, наданих митному органу разом з митною декларацією №25UA206050006229U1 від 17.06.2025.

Враховуючи вищевказане, суд констатує, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206050/2025/000144 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2025/000079/2 від 18.06.2025 в порушення пунктів 1, 2 і 4 частини другої статті 55 МК України не містять:

- належного обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

- наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, заявленої декларантом;

- належного обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).

Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак Митниця, приймаючи картку відмови №UA206050/2025/000144 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2025/000079/2 від 18.06.2025 діяла не на підставі законів України, а також без урахування усіх обставин.

Таким чином, суд дійшов висновку, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206050/2025/000144 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2025/000079/2 від 18.06.2025 - є протиправними та такими, що підлягають до скасування.

Розподіляючи між сторонами судові витрати суд відзначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в загальному розмірі 4 844,80 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи платіжна інструкція №1321 від 08.09.2025.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина 1 статті 139 КАС України).

Відтак, підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 4 844,80 гривень.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед інших, і витрати на професійну правничу допомогу (частина 3 статті 132 КАС України).

Згідно статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представником позивача, Шевченком Кирилом Тарасовичем, в адміністративному позові вказав, що витрати на професійну правничу допомогу, які ТОВ "Рено Командор" очікує понести становлять орієнтовано 10 000,00 гривень.

В позовній заяві представник позивача зазначив, що докази щодо розміру витрат на послуги адвоката будуть подані після ухвалення рішення суду.

Таким чином, представником позивача, на виконання вимог статті 134 КАС України, не надано суду належних доказів, які підтверджують здійснення ТОВ "Рено Командор" витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 гривень, з огляду на вказане, у суду відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування останніх.

Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України №UA206050/2025/000144 від 18.06.2025.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці Державної митної служби України №UA206000/2025/000079/2 від 18.06.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (ідентифікаційний код юридичної особи 43971364) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рено Командор" (ідентифікаційний юридичної особи 34672388) сплачений судовий збір в розмірі 4 844,80 гривень (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Рено Командор" (ідентифікаційний юридичної особи 34672388), вул. Богдана Хмельницького, 109-Б, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77311;

представник позивача – Шевченко Кирило Тарасович (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), бульвар Незалежності, 6/141, м. Калуш, 77304;

відповідач – Івано-Франківська митниця Державної митної служби України (ідентифікаційний код юридичної особи 43971364), вул. Чорновола, 159, м. Івано-Франківськ, 76005.

Суддя Микитин Н.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua