Рішення від 30 грудня 2025 р. у справі №200/5362/25 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 грудня 2025 року Справа№200/5362/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Аляб`єва І.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

21.07.2025 до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якій позивач просить

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 17.04.2025 №046350019313 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком;

зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення дострокової пенсії за віком від 09.04.2025 із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1982 по 27.07.1984 відповідно до атестату №1388 від 27.07.1984 та виписки оцінок успішності до атестату та періоди роботи відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 13.09.1984;

стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах №186, що за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в призначенні пенсії відмовлено, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 17.04.2025 №046350019313 протиправно відмовлено позивачу в призначенні пенсії.

Ухвалою суду 25.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області усі матеріали за результатами розгляду заяви про призначення пенсії, розрахунок стажу, письмові пояснення стосовно того, які періоди не зараховані до пільгового (за наявності) та страхового стажу з зазначенням підстав не зарахування таких періодів, надати довідку форми ОК-5, РС-право, заяву про призначення пенсії та додані до неї документи, розписка органів Пенсійного фонду України про прийняття документів у позивачки; надати пояснення чи повідомлялася позивачка про необхідність надати додаткові документи для призначення пенсії.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало відзив на позов, в якому просило відмовити позивачу у задоволенні позову. Зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), 09.04.2025 звернулася із заявою про призначення дострокової пенсії за віком. В результаті розгляду заяви від 09.04.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області було ухвалено рішення про відмову в призначенні пенсії від 17.04.2025 № 046350019313. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 13.09.1984, оскільки на титульному аркуші відсутні число та місяць народження, чим порушено п.2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 (далі — Інструкція №162). Крім того, до страхового стажу не враховано період навчання з 01.09.1982 по 27.07.1984, так як в атестаті №1388 від 27.07.1984 (українською мовою) відсутні підписи відповідальних осіб.

За приписами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), 09.04.2025 звернулася із заявою про призначення дострокової пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 17.04.2025 №046350019313 позивачу відмовлено в призначенні пенсії на підставі п.5 ст.115 Закону №1058.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 13.09.1984, оскільки на титульному аркуші відсутні число та місяць народження, чим порушено п.2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 (далі — Інструкція №162). Крім того, до страхового стажу не враховано період навчання з 01.09.1982 по 27.07.1984, так як в атестаті №1388 від 27.07.1984 (українською мовою) відсутні підписи відповідальних осіб.

Страховий стаж позивача складає 6 років 7 місяців 6 днів.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 13.09.1984 ОСОБА_1 працювала:

з 01.09.1982 по 28.08.1984 позивач навчалася у ПТУ при Артемівській фабрики імені 8 березня (запис 1-2);

з 28.08.1984 по 03.05.1988 працювала на посаді швачки-мотористки на Артемівській фабрики імені 8 березня;

з 13.04.1989 по 18.04.2002 працювала на посаді лаборанта на Бахмутській птахофабриці (запис 5-10);

з 19.04.2002 по 16.09. 2002 позивачка працювала на посаді оператора на 0,5 ставки на Северському ККП (запис 11-12);

16.09.2002 по 31.12.2003 позивачка працювала на посаді оператора на 0,5 ставки на Берестівському житлово-комунальному підприємстві (запис 13-14);

02.01.2004 по 28.02.2005 позивачка працювала на посаді водозабірника на 0,5 ставки на в Соледарському виробничому управлінні водопровідно-каналізаційного господарства (запис 15-16);

З 01.03.2005 по 11.05.2005 працювала на посаді водороздатника Соледарської дільниці на Артемівському виробничому управлінні водопровідно-каналізаційного господарства (17-18).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 .

Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_4 від 25.04.2025 №6222 ОСОБА_2 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у період з 04.12.2020 по 25.04.2021, з 26.11.2021 по 24.02.2022, з 24.02.2022 по 24.03.2022.

Витягом з проколу №6 засідання комісії військової частини НОМЕР_5 з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій ОСОБА_2 визнано учасником бойових дій. Означене також підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру ветеранів війни від 28.01.2025 №20250128-00003974 та витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 09.01.2025 №20250109-533 ОСОБА_2 зник (виявлено) на території бойових дій (під час бойових дій) особа рядового або начальницького складу.

Згідно зі сповіщенням на безвісти зниклого ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.11.2024 №22477 ОСОБА_2 безвісти зник 24.02.2022 при захисті Батьківщини, виконуючи військовий обов`язок, під час ведення бойових дій на території Донецької області.

Атестатом №1388 від 27.07.1984 підтверджено, що ОСОБА_1 у період з 01.09.1982 по 28.08.1984 навчалася у ПТУ при швейній фабриці м.Артемівська та здобула професію швачки-мотористки.

Не погодившись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

Відповідно до ч. 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов?язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» право на призначення дострокової пенсії за віком мають дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, діти, які стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття, і батьки, яким надано статус сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пункту 1 статті 10 зазначеного Закону - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Абзацом 1 пункту 1 частини 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що до сімей загиблих (померлих) ветеранів війни належать: сім`ї осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва), одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), а також внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби (у тому числі на території інших держав) під час воєнних дій та конфліктів.

До членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначених у цій статті, належать: батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти; утриманці загиблого (померлого), яким у зв`язку з цим виплачується пенсія.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 10? Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать сім`ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також сім`ї працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Згідно сповіщення на безвісти зниклого ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.11.2024 №22477, Солдат ОСОБА_2 , безвісти зник 24.02.2022 при захисті Батьківщини, виконуючи військовий обов`язок, під час ведення бойових дій на території Донецької області. У сповіщенні зазначається: «Це сповіщення є підставою для подання документів для призначення пенсії (матеріальної допомоги) і надання пільг в установленому законодавством порядку».

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч. 1 ст. 48 Кодексу законів про працю України, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Щодо не зарахування до страхового стажу періодів роботи позивача зазначених в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 13.09.1984 суд зазначає наступне.

В спірному рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 13.09.1984, оскільки на титульному аркуші відсутні число та місяць народження, чим порушено п.2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 (далі — Інструкція №162)

Тобто, фактично, вказані періоди роботи позивача не було зараховано пенсійним органом до стажу роботи позивача, який зараховується для призначення пенсії за віком, у зв`язку з виявленими недоліками при заповненні трудової книжки позивача відповідальними працівниками підприємства, на якому позивач працювала.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення передбачено», що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно п. 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях від 20.06.1974 № 162, всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Згідно з п.2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 р. №58 (далі Інструкція №58) записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Згідно із п.2.4. зазначеної Інструкції, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Як встановлено, п. 2.14 Інструкції, у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

У графі 3 пишеться: "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій". Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийняття на роботу.

Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а наявність відповідних записів у трудовій книжці про стаж роботи є підтвердженням такого стажу.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року по справі № 754/14898/15-а.

Окрім цього суд наголошує, що робітник не може нести відповідальність за неналежне оформлення трудової книжки.

Виходячи з наведеного періоди роботи позивача зазначені в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 13.09.1984 підлягає зарахуванню до страхового стажу роботи позивача.

Щодо не зарахування до страхового стажу позивача період навчання з 01.09.1982 по 27.07.1984 суд зазначає наступне.

В спірному рішення зазначено, що до страхового стажу не враховано період навчання з 01.09.1982 по 27.07.1984, так як в атестаті №1388 від 27.07.1984 (українською мовою) відсутні підписи відповідальних осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі – Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 8 Порядку №637, час навчання у вищих учбових, професіональних, учбово-виховних закладах, учбових закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, у аспірантурі, докторантурі й криничній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про період навчання. При відсутності у таких документах відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.

Суд звертає увагу, що певні недоліки щодо заповнення атестату не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду навчання для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а, від 30 листопада 2018 року у справі №235/4179/17.

Таким чином суд приходить до висновку, що період навчання згідно атестату серії №1388 від 27.07.1984, та який підтверджується записами у трудовій книжці, підлягає зарахуванню до страхового стажу Позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи за подання адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 17.04.2025 №046350019313 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, будинок 15 ЄДРПОУ 20551088) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) про призначення дострокової пенсії за віком від 09.04.2025 із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1982 по 27.07.1984 відповідно до атестату №1388 від 27.07.1984 та виписки оцінок успішності до атестату та періоди роботи відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 13.09.1984;

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, будинок 15 ЄДРПОУ 20551088) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено і підписано 31.12.2025.

Суддя І.Г. Аляб`єв