Рішення від 30 грудня 2025 р. у справі №200/8652/25 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 грудня 2025 року Справа№200/8652/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні справу за позовом адвоката Павленка Вадима Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

адвокат Павленко Вадим Олександрович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про:

- визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), за період проходження військової служби з 01.03.2022 по 19.05.2023 з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та без урахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 із застосуванням з 29 січня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 рік, для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням;

- зобов`язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18), шляхом визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022, з 01.01.2023 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій) за період проходження військової служби з 18.06.2025 по 28.08.2025, нарахованих та виплачених при звільненні з військової служби: грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2025 роки, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2025 роки, грошової компенсації за не використані дні щорічної основної відпустки за 2022-2025 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, із застосуванням фіксованого показника в розмірі - 1762,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 “Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704” для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням;

- зобов`язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій) за період проходження військової служби з 18.06.2025 по 28.08.2025, нарахованих та виплачених при звільненні з військової служби: грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2025 роки, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2025 роки, грошової компенсації за не використані дні щорічної основної відпустки за 2022-2025 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 01.03.2022 по 28.08.2025, при цьому з 17.05.2022 по 24.05.2025 перебував у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України. Вказав, що при визначенні розміру окладу за спеціальним званням та посадового окладу під час проходження військової служби за період з 01.03.2022 по 19.05.2023 Відповідач застосовував прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року у розмірі - 1762,00 грн, а в період з 20.05.2023 по 28.08.2025 застосовував фіксований показник у розмірі - 1762,00 грн у відповідності до постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704».

Позивач зазначає, що грошове забезпечення за період його служби було розраховане неправильно, оскільки для обчислення грошового забезпечення в період з 01.03.2022 по 31.12.2022 за основу повинен бути взятий прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 рік, що становить – 2481,00 грн, у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 – 2684,00 грн, у період з 01.01.2024 по 31.12.2024 у розмірі – 3028,00 грн, у період з 01.01.2025 по 28.08.2025 у розмірі - 3028,00 грн, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вимушений звернутися до суду з цим позовом.

Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що у спірний період позивачу розрахунок складових грошового забезпечення проводився з показників прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного чинним законодавством. Відповідач вважає помилковою позицію позивача щодо незастосування при обчисленні посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, такої розрахункової величини як мінімальна заробітна плата, оскільки зміст приміток до додатків 1 та 14 до Постанови КМУ № 704 не є нормами права та не узгоджуються з п. 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, в задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В. від 12.11.2025 вирішено відкрити провадження в адміністративній справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Давиденко Т.В., 16.12.2025 здійснено повторний автоматичний розподіл справи №200/8652/25, за результатами якого справу передано для розгляду судді Дмитрієву В.С.

Ухвалою суду від 18.12.2025 вирішено позовну заяву залишити без руху, встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 24.12.2025 вирішено продовжити розгляд справи № 200/8652/25 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), що підтверджується копією ID-паспорта № НОМЕР_2 та витягом з реєстру територіальної громади.

Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 від 31.05.2025.

ОСОБА_1 у період з 01.03.2022 по 28.08.2025 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_4 від 27.06.2025.

Згідно з довідкою Служби безпеки України від 11.06.2025 №34/Ч-1865д ОСОБА_1 у період з 17.05.2022 по 24.05.2025 перебував у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України.

Так, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.08.2025 №282 солдата ОСОБА_1 звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу 29.08.2025.

Згідно з вказаним наказом, при звільненні з військової служби позивачу виплачено грошову допомогу на оздоровлення за 2022-2025 року, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2025 року у зв`язку із перебуванням в полоні; грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки: за 2022 рік в кількості 25 діб, за 2023 рік в кількості 30 діб, за 2024 рік в кількості 30 діб, за 2025 рік в кількості 18 діб; одноразову грошову допомогу при звільненні із за кожний повний календарний місяць служби, всього за 41 місяць.

Під час служби, нарахування грошового забезпечення позивача проводилося, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, обчисленого з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2018 рік” - 1762 грн, що не заперечується відповідачем.

Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо розрахунку грошового забезпечення виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, обчисленого з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2018 рік”, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та врегульовує відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанови № 704), якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до п. 10 Постанови № 704 вказана постанова набрала чинності з 01.01.2018.

Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови № 704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

У свою чергу, у пункті 1 приміток Додатку 1 до Постанови № 704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

У примітці Додатку 14 Постанови № 704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

З 24.02.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова № 103), п. 6 якої, пункт 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Як наведено вище, станом на час прийняття Постанови № 704, пункт 4 зазначеної постанови передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

В подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103.

Отже, з 29.01.2020 відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, яка запроваджувала алгоритм розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

При цьому необхідно врахувати, що 01.01.2017 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII) пунктом 3 розділу ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.

Таким чином, п. 4 Постанови № 704 щодо встановленого алгоритму розрахунку “але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року” під час розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, не застосовується, а здійснюється шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

За наведених обставин суд вважає, що з 29.01.2020, розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, є множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Отже, на підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що грошове забезпечення позивача має обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року починаючи з 29.01.2020.

Разом з тим, пунктом 2 постанови КМУ № 481 від 12.05.2023 “Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704” внесена зміна до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374), викладено абзац перший в такій редакції: установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже пункт 4 Постанови КМУ № 704 в первісній редакції, яка визначала застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, був застосовним до 19.05.2023.

З 20.05.2023 застосуванню підлягає розрахункова величина 1762 грн, встановлена пунктом 4 постанови № 704. При цьому частиною четвертою статті 9 Закону № 2011 грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно у період з 01.03.2022 по 19.05.2023, не здійснено нарахування грошового забезпечення позивача, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня відповідного календарного року.

Отже, розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, у спірний період, повинно бути визначене шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” на 01.01.2022, Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” на 01.01.2023.

Також підлягають перерахунку щомісячні додаткові види грошового забезпечення, премії, за період з 01.03.2022 по 19.05.2023, оскільки при їх обрахунку використано посадовий оклад та оклад за військовим званням не в тому розмірі, який визначений чинним законодавством.

Стосовно позовних вимог в частині періоду з 18.06.2025 по 28.08.2025, суд зазначає, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано неправомірними дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481. Також визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Зазначене рішення набрало законної сили 18.06.2025, відтак саме з цієї дати знову виникли підстави для розрахунку грошового забезпечення військовослужбовців, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року.

Отже позовні вимоги в цій частині суд задовольняє.

Стосовно позовних вимог в частині перерахунку нарахованих та виплачених при звільненні з військової служби: грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2025 роки, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2025 роки, грошової компенсації за не використані дні щорічної основної відпустки за 2022-2025 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2025, з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом вище, при звільненні позивачу виплачено: грошову допомогу на оздоровлення за 2022-2025 року, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2025 року у зв`язку із перебуванням в полоні; грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки: за 2022 рік в кількості 25 діб, за 2023 рік в кількості 30 діб, за 2024 рік в кількості 30 діб, за 2025 рік в кількості 18 діб; одноразову грошову допомогу при звільненні із за кожний повний календарний місяць служби, всього за 41 місяць.

Отже, відповідачу необхідно провести перерахунок виплат при звільненні: грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2025 року, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2025 року у зв`язку із перебуванням в полоні; грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки: за 2022 рік в кількості 25 діб, за 2023 рік в кількості 30 діб, за 2024 рік в кількості 30 діб, за 2025 рік в кількості 18 діб; одноразової грошової допомоги при звільненні, оскільки при їх обрахунку використано посадовий оклад та оклад за військовим званням не в тому розмірі, який визначений чинним законодавством.

Таким чином, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 19.06.2025 по 28.08.2025, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, грошової допомоги при звільнені) без врахування розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 року є протиправними.

Стосовно позовних вимог зобов`язального характеру про необхідність перерахунку та виплати грошового забезпечення, а також всіх інших належних за спірний період додаткових видів грошового забезпечення, то такі вимоги є похідними та підлягають задоволенню, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зазначені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, ураховуючи, що докази понесення інших судових витрат позивачем не надані, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов адвоката Павленка Вадима Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,– задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.03.2022 по 19.05.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Зобов`язати Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) за період з 01.03.2022 по 19.05.2023, грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, премії та одноразові додаткові види грошового забезпечення), визначивши його розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” станом на 01.01.2023, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” № 704 від 30.08.2017, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 18.06.2025 по 28.08.2025, грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2025 роки, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2025 роки, грошової компенсації за не використані дні щорічної основної відпустки за 2022-2025 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025.

Зобов`язати Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій) за період проходження військової служби з 18.06.2025 по 28.08.2025, нарахованих та виплачених при звільненні з військової служби: грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2025 роки, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2025 роки, грошової компенсації за не використані дні щорічної основної відпустки за 2022-2025 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв