Рішення від 30 грудня 2025 р. у справі №160/31479/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: медико-соціальної експертизи

Дата: 30 грудня 2025 р.

Справа: №160/31479/25

Суддя: Олійник Віктор Миколайович

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2025 рокуСправа №160/31479/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2025 року представник ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня», в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів від 23.06.2025 року №118/252186/Р в особі Комунального некомерційного підприємства Київської облради «Київська обласна клінічна лікарня» про відмову у визнанні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) особою з інвалідністю;

зобов`язати експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів в особі Комунального некомерційного підприємства Київської облради «Київська обласна клінічна лікарня» передати матеріали медико-експертної справи ОСОБА_1 за належністю до Центру оцінювання функціонального стану особи для розгляду з урахуванням усіх наявних обставин, питання щодо визнання чи невизнання позивача особою з інвалідністю, з урахуванням висновку спеціаліста №4643 від 20.03.2025 р., №863126245 від 13.11.2023 р., консультаційного висновку лікаря - кардіолога від 18.04.2024 р.

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 солдат, мобілізований, стрілець військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, що підтверджується записами військового квитка.

За результатами огляду у Госпітальній військово-лікарській комісії ДУ «ГМКЦ МВС України» від 26.11.2024 року на основі ст.39б, 38в, 41б, 17б, 23в, 10в, 52в, 57в, 64 в гр. ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (непридатності) до військової служби, служби у військовому резерві, Положення про діяльність медичної військово-лікарської комісії МВС №285 від 03.04.2017 року, із змінами, ОСОБА_2 визнаний таким, що придатний до військової служби у частинах забезпечення, ВВН3, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів від 23.06.2025 року №118/252186/P солдату ОСОБА_1 не встановлено інвалідність, а ступінь втрати працездатності з причин захворювання, отриманого у зв`язку з перебуванням в Національній гвардії України (поранення, контузія, каліцтво, травма) встановлено на рівні 20% з 26.11.2024 року.

ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів від 23.06.2025 року №118/252186/Р в особі комунального некомерційного підприємства Київської облради «Київська обласна клінічна лікарня» про відмову у визнанні ОСОБА_1 особою з інвалідністю, оскільки відповідач протиправно не розглянув надані матеріали, зокрема: висновок спеціаліста №4643 від 20.03.2025 року та №863126245 від 13.11.2023 року, консультаційний висновок лікаря - кардіолога від 18.04.2024 року, у зв`язку з чим представник позивача звернулася до суду з цим позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 жовтня 2025 року для розгляду адміністративної справи №160/31479/25 визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

05.11.2025 року на адресу відповідача направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.

06.11.2025 року відповідачем отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.

Протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття провадження, відповідач відзиву на позовну заяву не надав, із заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.

Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вищезазначене, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України (наказ №14о/с від 12.03.2024 року).

За результатами огляду у Госпітальній військово-лікарській комісії ДУ «ГМКЦ МВС України» від 11.10.2024 року на основі ст.39б, 38б, 41б, 71б, 4в, 23в, 42в, 52в, 54в та графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (непридатності) до військової служби, служби у військовому резерві, Положення про діяльність медичної військово-лікарської комісії МВС №285 від 03.04.2017 року, із змінами, ОСОБА_3 , визнаний таким, що придатний до військової служби у військових частинах забезпечення, ВВНЗ, навчальних закладах, центрах, закладах (установах) медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язків оперативного забезпечення, охорони.

За результатами огляду у Госпітальній військово-лікарській комісії ДУ «ГМКЦ МВС України» від 26.11.2024 року на основі ст.39б, 38в, 41б, 17б, 23в, 10в, 52в, 57в, 64 в гр. ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (непридатності) до військової служби, служби у військовому резерві, Положення про діяльність медичної військово-лікарської комісії МВС №285 від 03.04.2017 року, із змінами, ОСОБА_2 визнаний таким, що придатний до військової служби у військових частинах забезпечення, ВВНЗ, навчальних закладах, центрах, закладах (установах) медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язків оперативного забезпечення, охорони.

На підставі наданої медичної документації рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів від 23.06.2025 року №118/252186/P солдату ОСОБА_1 не встановлено інвалідність, а ступінь втрати працездатності з причин захворювання, отриманого у зв`язку з перебуванням в Національній гвардії України (поранення, контузія, каліцтво, травма) встановлено на рівні 20% з 26.11.2024 року.

ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів від 23.06.2025 року №118/252186/Р в особі комунального некомерційного підприємства Київської облради «Київська обласна клінічна лікарня» про відмову у визнанні ОСОБА_1 особою з інвалідністю, оскільки відповідач протиправно не розглянув матеріали, зокрема: висновок спеціаліста №4643 від 20.03.2025 року та №863126245 від 13.11.2023 року, консультаційний висновок лікаря - кардіолога від 18.04.2024 року, у зв`язку з чим представник позивача звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 1 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" мобілізація це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Цією ж статтею Закону України №3543-XII визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України "Про оборону України" передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На момент розгляду адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.

Згідно частиною 9 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України (наказ №14о/с від 12.03.2024 року).

За результатами огляду у Госпітальній військово-лікарській комісії ДУ «ГМКЦ МВС України» від 11.10.2024 року на основі ст.39б, 38б, 41б, 71б, 4в, 23в, 42в, 52в, 54в та графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (непридатності) до військової служби, служби у військовому резерві, Положення про діяльність медичної військово-лікарської комісії МВС №285 від 03.04.2017 року, із змінами, ОСОБА_2 визнаний таким, що придатний до військової служби у військових частинах забезпечення, ВВНЗ, навчальних закладах, центрах, закладах (установах) медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язків оперативного забезпечення, охорони.

За результатами огляду у Госпітальній військово-лікарській комісії ДУ «ГМКЦ МВС України» від 26.11.2024 року на основі ст.39б, 38в, 41б, 17б, 23в, 10в, 52в, 57в, 64 в гр. ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (непридатності) до військової служби, служби у військовому резерві, Положення про діяльність медичної військово-лікарської комісії МВС №285 від 03.04.2017 року, із змінами, ОСОБА_2 визнаний таким, що придатний до військової служби у військових частинах забезпечення, ВВНЗ, навчальних закладах, центрах, закладах (установах) медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язків оперативного забезпечення, охорони.

Відповідно до частини 12 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд.

Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України та центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України.

Судом встановлено, що на підставі наданої медичної документації, рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів від 23.06.2025 року №118/252186/P солдату ОСОБА_1 не встановлено інвалідність, а ступінь втрати працездатності з причин захворювання, отриманого у зв`язку з перебуванням в Національній гвардії України (поранення, контузія, каліцтво, травма) встановлено на рівні 20% з 26.11.2024 року.

Суд звертає увагу, що при розгляді даної справи судом не досліджується медичний критерій (щодо діагнозу та його правомірності), а лише юридична процедура прийняття та відповідність спірного рішення вимогам законодавства.

Згідно положень частин 1-2 статті 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-XII особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Абзацом 4 статті 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005 №2961-IV встановлено, що інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 3 Закону № 875-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» визначено, що до введення в дію Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи":

з 1 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою; проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров`я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

За потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров`я на території регіону оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться також у визначених Міністерством охорони здоров`я закладах охорони здоров`я державної форми власності та визначених розпорядженням начальника (голови) обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) за погодженням з Міністерством охорони здоров`я закладах охорони здоров`я комунальної форми власності; оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться з використанням електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи після початку її функціонування (п. 2 Постанови № 1338).

Датою початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи та її складової - Реєстру осіб, направлених на проведення оцінювання повсякденного функціонування, є дата оприлюднення відповідного повідомлення про це на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров`я, яке здійснюється після впровадження відповідного програмного забезпечення та забезпечення технічної можливості щодо його функціонування (п. 3 Постанови № 1338).

Міністерством охорони здоров`я України, відповідно до пункту 3 постанови №1338, на власному офіційному веб-сайті (https://moz.gov.ua/uk/it-sistema-ekopfo) повідомлено, що датою початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи та її складової - Реєстру осіб, направлених на проведення оцінювання повсякденного функціонування, є 01 січня 2025 року.

Основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи визначає Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».

Згідно з пунктом 24 Положення про експертні команди експертні команди формуються та функціонують у кластерних та/або надкластерних закладах охорони здоров`я, а також за потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров`я на території регіону в закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Перелік закладів охорони здоров`я комунальної форми власності визначається керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) та з обґрунтуванням надсилається на погодження до МОЗ.

Перелік закладів охорони здоров`я державної форми власності визначається МОЗ.

Перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи та входити до складу експертних команд, затверджується керівником закладу охорони здоров`я, та підлягає оновленню не менш як один раз на рік.

Експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».

Експертні команди у своїй роботі керуються Конституцією України, Законом України «Про запобігання корупції», іншими законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами.

Оцінювання проводиться: Центром оцінювання функціонального стану особи; експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров`я (п. 6 Положення про експертні команди).

У відповідності до пункту 9 Положення про експертні команди експертні команди, з поміж іншого, формують результати оцінювання на підставі відомостей про стан здоров`я особи, зокрема обов`язково на підставі тих, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, та в медичній документації, що була внесена до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи в сканованому вигляді лікарем, який направив на проведення оцінювання; визначають компенсатори повсякденного функціонування особи (сукупність лікарських засобів та/або медичних виробів та допоміжних засобів реабілітації тимчасового або постійного застосування/ використання); планують та проводять повторні оцінювання; визначають необхідність проведення подальшої комплексної оцінки обмежень життєдіяльності особи та здійснюють передачу таких відомостей та результатів оцінювання до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери шляхом електронної інформаційної взаємодії; встановлюють групи (підгрупи) інвалідності, фіксують причини та час її настання відповідно до підтверджувальних документів; вносять до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи протокол та рішення про проведене оцінювання в електронній формі в установленому законодавством порядку.

Інформація про лікарів, які мають право проводити оцінювання в закладі охорони здоров`я, оприлюднюється на веб-сайті відповідного закладу охорони здоров`я.

Інформація про лікарів, зареєстрованих в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, які мають право проводити оцінювання, оприлюднюється на офіційному веб-сайті МОЗ (п. 15 Положення про експертні команди).

Основною формою роботи експертних команд є розгляд, участь в якому окремими членами може бути дистанційною відповідно до вимог, визначених Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», та з використанням технічних засобів електронних комунікацій, що забезпечують дотримання лікарської таємниці, конфіденційності інформації про стан здоров`я особи та інших вимог законодавства щодо захисту персональних даних (п. 17 Положення про експертні команди).

Документація, яка створюється в процесі оцінювання функціонування особи, ведеться в електронній формі після початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи (п. 18 Положення про експертні команди).

Процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) визначає Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».

Згідно пункту 3 Порядку проведення оцінювання направлення на оцінювання у зв`язку з тривалою тимчасовою непрацездатністю проводиться з метою визначення необхідності продовження тимчасової непрацездатності або встановлення інвалідності.

Проведення оцінювання організовується у закладі охорони здоров`я, в якому затверджено перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання (п.7 Порядку проведення оцінювання).

Оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди) (п.8 Порядку проведення оцінювання).

Склад експертних команд формується індивідуально для кожного випадку. Після появи технічної можливості склад експертних команд формується за допомогою електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - електронна система) з дотриманням принципу випадковості, з числа доступних лікарів за спеціалізацією, необхідною для проведення оцінювання (п.9 Порядку проведення оцінювання).

Відповідно до пункту 14 Порядку проведення оцінювання, оцінювання проводиться з використанням електронної системи після початку її функціонування та електронної системи охорони здоров`я.

У разі відсутності технічної можливості використовувати електронну систему, інформація про що оприлюднюється на офіційному веб-сайті МОЗ, опрацювання направлень та документів для проведення оцінювання та процес оцінювання здійснюються із застосуванням паперового документообігу з прийняттям рішення за результатами оцінювання за формою, встановленою МОЗ, яке повинно бути підписане всіма членами та головуючим експертної команди та скріплене печаткою закладу охорони здоров`я, на базі якого функціонує відповідна експертна команда, що провела оцінювання. Після появи технічної можливості такі рішення та документи підлягають негайному внесенню до електронної системи (не пізніше ніж протягом наступного дня після появи технічної можливості).

Розгляд справ здійснюється в порядку черговості на підставі електронної черги, яка формується електронною системою.

До дня розгляду справи члени експертної команди не мають доступу до справи в електронній системі. Особа, яку направили на проведення оцінювання, не має доступу до персонального складу експертної команди, яка проводитиме оцінювання (п. 28 Порядку проведення оцінювання).

Розгляд справи повинен бути проведений не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття закладом охорони здоров`я електронного направлення до розгляду.

У разі проведення повторного оцінювання експертна команда може зробити запит на отримання справи медико-соціальної експертизи.

У разі необхідності проведення додаткового обстеження розгляд справи повинен бути проведений не пізніше 30 календарних днів після завершення такого обстеження.

Рішення приймаються експертною командою в день розгляду справи, крім випадків необхідності проведення.

Головуючим у справі визначається лікар, чия спеціальність відповідає профілю справи. Головуючий у справі представляє особу, яка направлена на оцінювання, доповідає про наявні діагнози та стан здоров`я особи, медичні та інші документи цієї особи.

Головуючий у справі несе відповідальність за складення протоколу розгляду справи та формування проекту рішення експертної команди (п. 30 Порядку проведення оцінювання).

Під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я (п. 31 Порядку проведення оцінювання).

Експертна команда проводить розгляд справи у визначеному складі.

Відомості щодо результатів огляду і прийнятих рішень вносяться до протоколу розгляду.

У разі організаційної потреби та технічної можливості окремі члени експертної команди (крім тих, що безпосередньо проводять огляд особи та/або спеціалізація яких безпосередньо стосується рішення, яке повинна прийняти експертна команда) можуть брати участь у розгляді дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій із забезпеченням дотримання лікарської таємниці, конфіденційності інформації про стан здоров`я особи та інших вимог законодавства щодо захисту персональних даних (п. 34 Порядку проведення оцінювання).

Рішення приймаються колегіально більшістю голосів членів експертної команди.

У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого у справі (п. 35 Порядку проведення оцінювання).

Розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (п.36 Порядку проведення оцінювання).

За результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства: ступеня обмеження життєдіяльності особи; потреби у продовженні тимчасової непрацездатності та у разі продовження тимчасової непрацездатності головуючий у справі формує медичний висновок про тимчасову непрацездатність відповідно до Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого наказом МОЗ; інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують; ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); наявності медичних показань на право одержання особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, автомобіля і протипоказання до керування ним, що визначаються відповідно до переліку медичних показань і протипоказань, затвердженого МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики; потреби у постійному догляді; потреби в отриманні соціальної, психолого-педагогічної, професійної, трудової та/або фізкультурно-спортивної реабілітації; обсягів та видів необхідних допоміжних засобів реабілітації та/або медичних виробів; потреби в отриманні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я та у разі визначення такої потреби головуючий формує електронне направлення для надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я відповідно до Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1268 «Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров`я»; ступеня стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування; причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім`ї.

Датою встановлення інвалідності вважається дата надходження до експертної команди направлення на проведення оцінювання (п.40 Порядку проведення оцінювання).

Рішення експертної команди підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (п.44 Порядку проведення оцінювання).

У разі складення експертною командою документів в паперовій формі такі документи підписуються всіма членами експертної команди (п. 45 Порядку проведення оцінювання).

У разі проведення очного або виїзного розгляду справи роздрукована форма прийнятого рішення та рекомендації у зв`язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності), надаються особі на підпис (п. 46 Порядку проведення оцінювання).

Після проведення оцінювання, прийняття та підписання в електронній системі рішення експертної команди на адресу електронної пошти особи, яка проходила оцінювання, надсилається витяг із рішення, що формується в електронній системі у зв`язку з прийнятим рішенням, та рекомендації у зв`язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності). У разі відсутності електронної пошти зазначені документи надсилаються протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування)

Витяг з прийнятого рішення та рекомендації у зв`язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності), також відображаються в електронній системі для лікаря, який направив, та за запитом особи можуть бути роздруковані та надані їй у паперовій формі (п. 53 Порядку проведення оцінювання).

Рішення експертних команд щодо результатів оцінювання можуть бути оскаржені особами, яким було проведено таке оцінювання (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або до адміністративного суду (п. 57 Порядку проведення оцінювання).

Відповідно до пунктів 42, 43 Порядку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин), головуючі та члени експертних команд:

1) вносять інформацію та підписують рішення, прийняті експертною командою за результатами проведення оцінювання;

2) формують та підписують протоколи розгляду справ експертною командою;

3) мають доступ до всіх справ, які розглядаються експертною командою, членами яких вони є, у день розгляду цих справ.

Інформація про результати оцінювання вважається внесеною до електронної системи з моменту наповнення рішення, прийнятого експертною командою за результатами проведення оцінювання, інформацією, визначеною законодавством, та підписання такого рішення головуючими та членами експертних команд.

Наказом Міністерства охорони здоров`я від 10.12.2024 №2067 «Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі Наказ МОЗ від 10.12.2024 №2067) затверджено:

1) перелік відомостей, що містяться в направленні на оцінювання повсякденного функціонування особи;

2) перелік відомостей, що містяться в протоколі розгляду експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи;

3) перелік відомостей, що містяться в рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

4) перелік відомостей, що містяться в протоколі розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії;

5) перелік відомостей, що містяться в рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії;

6) перелік відомостей, що містяться в протоколі розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії;

7) перелік відомостей, що містяться в рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії;

8) форму направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи;

9) форму протоколу розгляду експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи;

10) форму рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

11) форму витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

12) форму рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю;

13) форму витягу.

Пунктом 2 наказу МОЗ від 10.12.2024 №2067 встановлено, що: інформація згідно з переліками відомостей, затвердженими підпунктами 1-7 пункту 1 цього наказу, обробляється засобами електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; у разі відсутності технічної можливості використання електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи опрацювання документів, необхідних для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), та процес оцінювання здійснюються з використанням документів згідно з формами, затвердженими підпунктами 8 - 10,15,16,18,19 пункту 1 цього наказу, оформленими в паперовій формі; на вимогу особи, щодо якої проведено оцінювання, їй надається витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, згідно з формами, затвердженими підпунктами 11 та 12 пункту 1 цього наказу, в паперовій формі, засвідчені підписом особи, яка сформувала такий витяг з рішення (лікаря, який направив особу на оцінювання, адміністратора закладу охорони здоров`я, на базі якого функціонує експертна команда, що провела оцінювання щодо відповідної особи (за наявності технічної можливості), або члена зазначеної експертної команди) та печаткою (за наявності) закладу охорони здоров`я, в якому працює особа, яка сформувала витяг з рішення; на вимогу особи, стосовно якої прийнято рішення експертної команди або рішення медико-соціальної експертної комісії, щодо якого проводиться перевірка обґрунтованості, їй надається витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії згідно з формою, затвердженою підпунктом 20 пункту 1 цього наказу, в паперовій формі, засвідчений підписом уповноваженої особи (адміністратора) Центру.

Спірні правовідносини між сторонами виникли внаслідок незгоди позивача з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів від 23.06.2025 року №118/252186/P.

Суд зазначає, що фактично звернення позивача до суду з даним позовом направлено на вирішення питання щодо надання йому відповідної групи інвалідності.

Верховний Суд у постановах від 26.09.2018 у справі №817/820/16, від 17.12.2018 у справі №819/3211/15, від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а, від 30.04.2021 у справі №160/12235/19 висловив правову позицію, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. При цьому, в постанові від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від вищевикладених правових висновків.

З огляду на зазначене, суд констатує, що в даній справі відсутні підстави для здійснення власної оцінки судом прийнятого рішення експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів від 23.06.2025 року №118/252186/P, щодо не встановлення інвалідності солдату ОСОБА_1 та встановлення ступеню втрати працездатності з причин захворювання, отриманого у зв`язку з перебуванням в Національній гвардії України (поранення, контузія, каліцтво, травма) на рівні 20% з 26.11.2024 року, оскільки це є дискреційним повноваженням експертної команди.

З огляду на наведене, суд наголошує, що відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо встановлення позивачу інвалідності є дискреційними повноваженнями та виключною його компетенцією.

Суд зазначає, що під час розгляду справи не встановлено порушення відповідачем процедури прийняття ним рішення щодо позивача.

При цьому, суд зауважує, що у відповідності до пункту 8 Положення про експертні команди саме Центр оцінювання функціонального стану особи перевіряє під час оскарження рішення експертних команд обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.

Отже, позивачем не доведено факту вчинення з боку відповідача порушення його прав, свобод та інтересів.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивачем та його представником не надано суду іншого рішення експертів, у тому числі й не заявлено під час розгляду справи клопотання про призначення в справі експертизи, які б спростовували рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про правомірність прийнятого рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів від 23.06.2025 року №118/252186/Р в особі комунального некомерційного підприємства Київської облради «Київська обласна клінічна лікарня».

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

З урахуванням відмови в задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua