Проєкт Закону про медіацію

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проєкту Закону України «Про медіацію»

1. Резюме

Закріплення на законодавчому рівні можливості проведення процедури медіації, яка полягатиме у добровільному позасудовому врегулюванні конфлікту (спору) шляхом переговорів між його сторонами, за допомогою медіатора.

2. Проблема, яка потребує розв’язання

У світовій та європейській практиці при врегулюванні конфліктів (спорів) широкого застосування набув інститут медіації, який надає можливість обирати досудові і позасудові способи для вирішення конфліктів (спорів) при збереженні можливості звертатись до суду для їх вирішення.

Так, 21 травня 2008 року Європейським Союзом було прийнято Директиву 2008/52/ЕС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу, метою якої є спрощення доступу до методів альтернативного врегулювання спорів і сприяння мирному вирішенню спорів через стимулювання використання медіації та забезпечення збалансованих взаємовідносин між медіацією й судовим провадженням.

Пунктом 8 Преамбули до Директиви 2008/52/ЕС встановлено, що положення цієї Директиви застосовуватимуться лише до медіації у міжнародних спорах, але ніщо не повинно заважати Державам-членам застосовувати ці положення також у внутрішніх медіаційних процесах.

Наразі законодавством України процедура медіації є неврегульованою, однак практика вирішення конфліктів (спорів) шляхом медіації поступово збільшується. При цьому статтею 124 Конституції України встановлено, що законом може бути визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Також слід зазначити, що 07 серпня 2019 року Міністром юстиції України було підписано від імені України Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про Міжнародні угоди про врегулювання спорів за результатами медіації (Сінгапурська конвенція про медіацію). З метою ратифікації та імплементації вказаної Конвенції Україні необхідно прийняти спеціальний закон, який визначатиме основні положення, зокрема, щодо сфери застосування медіації, процедури її проведення та статусу медіаторів.

Необхідно відмітити, що потреба у підготовці та прийняті проєкту Закону випливає з цілі 12.2 «Сторона договору захищена від його невиконання» Програми діяльності Кабінету Міністрів України, прийнятої постановою Уряду від 29.09.2019 № 849 та схваленої постановою Верховної Ради України від 04.10.2019 № 188-IX.

Одним із механізмів досягнення вказаної цілі відповідно до положень зазначеної Програми є створення, зокрема, ефективної системи медіації, що має значно розвантажити судову систему, оскільки до медіації буде довіра у сторін договору.

З огляду на зазначене та з метою створення законодавчого підґрунтя для успішного розвитку медіації в Україні відповідно до кращих світових практик Мін’юстом було підготовлено проєкт Закону.

3. Суть проєкту акта

Проєктом Закону пропонується визначити правові засади та порядок проведення медіації в Україні, які полягають у такому:

процедура медіації застосовуватиметься у будь-яких конфліктах (спорах), які виникають, зокрема, з цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних правовідносин, а також у кримінальних провадженнях при укладенні угод про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим та в інших сферах суспільних відносин;

фізичні та юридичні особи зможуть звернутись до медіатора для проведення медіації як до звернення до суду, третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, так і під час судового, третейського чи арбітражного провадження або під час виконання рішення суду, третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу;

медіація проводитиметься за взаємною згодою сторін медіації відповідно до принципів добровільності; конфіденційності; незалежності та нейтральності, неупередженості медіатора; самовизначення та рівності прав сторін медіації;

набути статус медіатора зможе будь-яка фізична особа, яка має вищу освіту та пройшла базову підготовку у сфері медіації в Україні або за її межами;

підготовка у сфері медіації становитиме не менше як 90 годин навчання медіатора, у тому числі 45 годин практичного навчання, та включатиме теоретичні знання та практичні навички щодо принципів, порядку та методик проведення медіації, правового регулювання медіації, етики медіатора, ведення переговорів та врегулювання конфліктів (спорів);

підготовку у сфері медіації здійснюватимуть заклади освіти, організації, що забезпечують проведення медіації, об’єднання медіаторів, суб’єкти господарювання будь-якої форми власності та організаційно-правової форми, що мають право надавати освітні послуги у сфері медіації або організовувати їх надання відповідно до законодавства;

реєстри медіаторів зможуть вести об’єднання медіаторів, організації, що забезпечують проведення медіації, а також органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які залучають медіаторів або послугами яких користуються.

Також проєктом Закону пропонується визначити права та обов’язки медіатора та сторін медіації, порядок проведення медіації, а також вимоги до договору про медіацію та до угоди про врегулювання конфлікту (спору) за результатами медіації.

Крім того, прикінцевими та перехідними положеннями проєкту Закону пропонується внести зміни, зокрема, до Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК), Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК), Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), якими запропоновано, що під час підготовчого засідання суд з’ясовує, чи бажають сторони провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації (зміни до статей 182 ГПК, 197 ЦПК, 180 КАС), право суду оголосити перерву у підготовчому засіданні у разі, якщо сторони прийняли рішення провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації (зміни до статей 183 ГПК, 198 ЦПК, 181 КАС), право суду зупинити провадження у справі у разі звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв’язку з проведенням медіації (зміни до статей 228 ГПК, 252 ЦПК, 236 КАС), строк такого зупинення (на час проведення медіації, але не більше тридцяти днів з дня постановлення ухвали судом (зміни до статей 229 ГПК, 253 ЦПК, 236 КАС) та можливість зупинити провадження у справі на стадії її розгляду по суті (зміни до статей 195 ГПК, 210 ЦПК), оскільки статтею 20 проєкту Закону передбачено, що суд роз’яснює сторонам у справі їх право на будь-якій стадії судового провадження звернутись до медіації для вирішення спору в позасудовому порядку.

4. Вплив на бюджет

Реалізація проєкту Закону не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевого бюджетів.

5. Позиція заінтересованих сторін

Реалізація проєкту Закону не матиме впливу на інтереси суб’єктів господарювання тощо.

Реалізація проєкту Закону матиме вплив на ключові інтереси заінтересованих сторін (прогноз впливу додається).

Проєкт Закону не стосується питань прав та інтересів територіальних громад, місцевого та регіонального розвитку, соціально-трудової сфери, прав осіб з інвалідністю, сфери наукової та науково-технічної діяльності.

Проєкт Закону не потребує громадського обговорення.

6. Прогноз впливу

Проєкт Закону не є регуляторним актом.

Проєкт Закону не має безпосереднього впливу на розвиток регіонів, ринок праці, громадське здоров’я, екологію та навколишнє середовище.

Проєкт Закону матиме безпосередній позитивний вплив на сферу правовідносин, пов’язаних із вирішенням конфліктів (спорів), які виникають у цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних правовідносинах, а також кримінальних провадженнях при укладенні угод про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим та в інших сферах суспільних відносин.

7. Позиція заінтересованих органів

Проєкт Закону погоджено Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерством фінансів України та Міністерством освіти і науки України без зауважень.

Проєкт Закону відповідно до § 39 Регламенту Кабінету Міністрів України погоджено без зауважень Верховним Судом.

8. Ризики та обмеження

Положення проєкту Закону не порушують права та свободи, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, не впливають на забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, не містять ризики вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією, не створюють підстави для дискримінації та не стосуються інших ризиків та обмежень.

9. Підстава розроблення проєкту акта

Проєкт Закону розроблено Міністерством юстиції України на виконання цілі 12.2 «Сторона договору захищена від його невиконання» Програми діяльності Кабінету Міністрів України.

Міністр юстиції України Денис МАЛЮСЬКА

___ _____________ 2019 р.