Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціальних гарантій дітей та сімей з дітьми

Реєстр. № 2085 від 06.09.2019р.

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5

Верховна Рада України

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної

політики розглянув на своєму засіданні 13 жовтня 2020 року (протокол № 44)

проєкт Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України

щодо посилення соціальних гарантій дітей та сімей з дітьми (реєстр.№ 2085 від

06.09.2019), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю. та

іншими народними депутатами України.

Законопроектом пропонується внести зміни:

1) до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", якими:

- передбачити, що допомога при народженні дитини нараховується

виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років

установленого на день народження дитини у таких розмірах:

на першу дитину - 50 розмірів прожиткового мінімуму;

на другу дитину - 70 розмірів прожиткового мінімуму;

на третю та кожну наступну дитину - 120 розмірів прожиткового мінімуму;

- відновити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею

трирічного віку, у розмірі не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для

дітей віком до шести років;

- запровадити мінімальний (гарантований) розмір допомоги на дітей

одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті

одного з батьків на рівні не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для

дитини відповідного віку.

2) до законів України "Про забезпечення організаційно-правових умов

соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"

та "Про зайнятість населення", якими запровадити стимулюючі механізми

працевлаштування осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського

піклування, такі як:

- компенсація роботодавцю фактичних витрат на оплату праці (але не

вище середнього рівня заробітної плати, що склався у відповідному регіоні за

минулий місяць) протягом 1 року за умови працевлаштування таких осіб на

строк не менше двох років;

- надання дотації роботодавцю на працевлаштування осіб із числа дітей-

сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які вперше приймаються

на роботу не менше ніж на два роки в розмірі фактичних витрат на оплату праці

(але не вище середнього рівня заробітної плати, що склався у відповідному

2регіоні за минулий місяць) та сум єдиного внеску на загальнообов’язкове

державне соціальне страхування за відповідну особу;

3) до статті 5 Закону України "Про державну соціальну допомогу

малозабезпеченим сім'ям", якими:

- виключити положення, якими передбачено, що розмір державної

соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям не може бути більшим ніж 75

відсотків прожиткового мінімуму для сім’ї;

- закріпити розмір державної соціальної допомоги для малозабезпеченої

сім’ї на кожну дитину віком до 13 років на рівні 25 % прожиткового мінімуму

для дитини відповідного віку, на кожну дитину віком від 13 до 18 років на рівні

40 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Слід зазначити, що Законом України «Про внесення змін до деяких

законів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій

осіб» від 02.06.2020 № 646 до статті 5 Закону України "Про державну соціальну

допомогу малозабезпеченим сім'ям" внесені зміни, відповідно до яких

положення щодо максимального розміру державної соціальної допомоги

малозабезпеченим сім’ям та щодо розміру такої допомоги на кожну дитину

виключені;

4) до Сімейного кодексу України, якими запровадити мінімальний

(гарантований) розмір тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких

ухиляються від обов'язку утримувати дитину, на рівні не менше ніж 50 відсотків

прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку;

5) до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію",

якими звільнити від призову на військову службу під час мобілізації, на

особливий період учнів професійно-технічних навчальних закладів, що належать

до осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

6) до законів України "Про загальну середню освіту" та "Про охорону

дитинства", якими передбачити організацію безкоштовного харчування учнів із

числа внутрішньо переміщених осіб, а також дітей з неповних та багатодітних

сімей у професійно-технічних навчальних закладах.

Слід зазначити, що Верховною Радою України прийнято Закон України

«Про повну загальну середню освіту» від 6 січня 2020 № 463, відповідно до якого

Закон України "Про загальну середню освіту" втратив чинність;

7) до Закону України "Про охорону дитинства", якими:

- закріпити обов'язкові норми щодо пільгового проїзду дітей дошкільного

віку, учнів та студентів загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих

навчальних закладів;

- передбачити, що пільги багатодітним сім’ям із сплати житлово-

комунальних послуг надаються без урахування середньомісячного сукупного

доходу сім’ї;

8) до Закону України "Про вищу освіту", якими:

- надати право на позаконкурсний вступ до державних і комунальних

вищих навчальних закладів членам збірних команд України, які брали участь у

міжнародних олімпіадах, а також чемпіонам і призерам Олімпійських і

Паралімпійських ігор за спеціальностями в галузі фізичної культури та спорту;

3- передбачити право на повне утримання державою студентів вищих

навчальних закладів із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського

піклування, та про можливість призначення соціальної стипендії та надання

додаткової соціальної і матеріальної допомоги студентам, які є дітьми-

інвалідами та інвалідами I - III групи, студентам із малозабезпечених і

багатодітних сімей.

Слід зазначити, що право дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського

піклування, та осіб з їх числа на повне державне забезпечення в навчальних

закладах, а також право на отримання такими особами соціальної стипендії

визначено Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов

соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського

піклування»;

9) до Закону України «Про дошкільну освіту», якими передбачити плату

батьків за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному

навчальному закладі у розмірі, що не перевищує 60 відсотків (у міській

місцевості) та 40 відсотків (у сільській місцевості) від вартості харчування на

день.

На сьогодні, відповідно до статті 35 Закону України «Про дошкільну

освіту» батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у

державному та комунальному закладі дошкільної освіти у розмірах, визначених

органами місцевого самоврядування або відповідними органами управління.

Пільгові умови оплати харчування дітей у закладах дошкільної освіти для

багатодітних та малозабезпечених сімей та інших категорій, які потребують

соціальної підтримки, надаються за рішенням органу місцевого самоврядування

за рахунок коштів місцевого бюджету;

10) до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про

відпустки», якими передбачити, що за бажанням жінки, або інших осіб, що

здійснюють догляд за дитиною, у період перебування їх у відпустці для догляду

за дитиною вони можуть працювати незалежно від форми зайнятості на

робочому місці (повний чи неповний робочий день). При цьому за ними

пропонується зберегти право на одержання допомоги в період відпустки для

догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Міністерство фінансів України не підтримує законопроєкт та зазначає, що

для його реалізації лише у частині збільшення розмірів допомоги при народженні

(усиновленні) дитини, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею

трирічного віку, допомоги на дітей одиноким матерям, тимчасової державної

допомоги дітям, обов’язкової виплати на дітей з малозабезпеченої сім’ї

необхідно вишукати майже 27,1 млрд грн додаткових бюджетних коштів.

Міністерство соціальної політики України підтримує кроки, направлені

на вирішення питань щодо поліпшення соціального захисту сімей з дітьми

шляхом підняття розмірів допомоги, але запроваджуючи адресні засади її

надання, в межах існуючих ресурсів, і з урахуванням уніфікації підходів надання

інших видів соціальних виплат.

Проте Міністерство не підтримує законопроєкт та зазначає, що для сімей,

в яких народилась дитина, законодавством передбачені інші види державної

4допомоги, у тому числі виплата допомоги одиноким матерям, надання при

народженні дитини одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка»,

відшкодування послуги з догляду за дитиною до трьох років “муніципальна

няня” у розмірі прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років.

За орієнтовними розрахунками Міністерства для реалізації

запропонованих змін додаткова потреба у коштах на 2020 рік становить 25,8

млрд грн, з яких 12,6 млрд грн – для виплати допомоги при народженні дитини

та 10,6 млрд грн – для виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення

нею трирічного віку.

Прийняття законопроєкту не сприятиме виведенню сімей із стану

нужденності та потребуватиме додаткових бюджетних коштів.

Міністерство освіти і науки України висловило до законопроекту низку

зауважень, зокрема, щодо необхідності його доопрацювання в частині

відповідності нормам чинного законодавства.

Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування «Асоціація

міст України» пропонує законопроект повернути автору законодавчої ініціативи

на доопрацювання.

Комітет з питань інтеграції України з Європейським Союзом визнав

положення законопроєкту такими, що регулюються національним

законодавством країн-членів Європейського Союзу та не підпадають під дію

міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції.

Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів пропонує

прийняти законопроєкт за основу.

Комітет з питань бюджету зазначив, що прийняття законопроєкту

призведе до збільшення видатків з державного та місцевого бюджетів. Термін

набрання законопроєктом чинності не відповідає вимогам частини третьої статті

27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або окремі їх

положення, які впливають на показники бюджету і приймаються після 15 липня

року, що передує плановому, вводяться у дію не раніше початку бюджетного

періоду, що настає за плановим;

Крім того, належить звернути увагу на окремі чинні положення

Бюджетного кодексу України, згідно з якими:

– виконання державних програм соціального захисту в частині надання

допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, тимчасової державної

допомоги дітям здійснюється з державного бюджету;

– компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян

забезпечуються з місцевих бюджетів;

– утримання дошкільних закладів здійснюється з місцевих бюджетів;

– видатки на безкоштовне харчування учнів 1-4 класів загальноосвітніх

навчальних закладів, а також дітей-сиріт, дітей з неповних та багатодітних сімей

у професійно-технічних навчальних закладах проводяться за рахунок коштів

місцевих бюджетів;

– оплата послуг з підготовки фахівців у вищих навчальних закладах

належить до видатків державного та/або місцевих бюджетів.

5В порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу

України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України

суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроєкту не надано належне

фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та

пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету

та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості

державного та місцевих бюджетів.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України,

підтримуючи необхідність посилення соціального захисту дітей та сімей з

дітьми, звертає увагу на необхідність перегляду найближчим часом усього

механізму забезпечення соціальними гарантіями з огляду на недоліки його

функціонування в даний час. На думку головного управління, визначення умов

та порядку надання соціальної підтримки окремим категоріям громадян

необхідно здійснювати в рамках єдиного порядку із встановленням загальних

критеріїв її надання, а не за окремими категоріями осіб без з’ясування їх

реальних потреб. При цьому, слід врахувати, що основною умовою побудови

належної системи соціального захисту є встановлення об’єктивної величини як

основних соціальних стандартів та державних гарантій (прожитковий мінімум,

мінімальний розмір заробітної плати, пенсії за віком тощо), так і розмірів виплат

громадянам, які виплачуються на їх основі, що має значною мірою допомогти як

окремій людині, так і сім’ї вирішувати питання свого життєзабезпечення

самостійно, створити умови для економії коштів на адміністративні заходи і

відповідних бюджетних витрат.

З урахуванням проведеного обговорення, Комітет рекомендує Верховній

Раді України проєкт Закону України про внесення змін до деяких законодавчих

актів України щодо посилення соціальних гарантій дітей та сімей з дітьми

(реєстр.№ 2085), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю. та

іншими народними депутатами України, повернути суб’єкту права законодавчої

ініціативи на доопрацювання.

Співдоповідачем з цього питання на пленарному засіданні Верховної

Ради України визначено народного депутата України - голову підкомітету у

справах сім’ї та дітей Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики

Рябуху Тетяну Василівну.

Проєкт Постанови Верховної Ради України додається.

Голова Комітету Микита ПОТУРАЄВ

СЕДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Потураєв Микита Русланович

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B040000002A672E00BEAE8000

Дійсний до: 14.02.2022 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 04-14/03-2020/183735 від 13.10.2020