Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про оплату праці" щодо обмеження максимального розміру заробітної плати керівників і працівників підприємств державного сектору економіки, державних службовців і працівників установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету

Тип: Звичайний

№ 2798-2

Дата: 10 лютого 2020 р.

Статус: Очікує розгляду

Субʼєкт: Народний депутат України

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-35, e-mail: spvr@rada.gov.ua

Верховна Рада України

Відповідно до статті 16 Закону України «Про комітети Верховної Ради

України» та доручення Голови Верховної Ради України Разумкова Д.О.

Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав

ветеранів на своєму засіданні 9 вересня 2020 року розглянуто законопроєкти про

внесення змін до Закону України «Про оплату праці» щодо обмеження

максимального розміру заробітної плати керівників і працівників підприємств

державного сектору економіки, державних службовців і працівників установ та

організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету (реєстр. № 2798 від

23.01.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В.,

Цимбалюком М.М. та іншими; про внесення зміни до деяких законодавчих актів

України щодо обмеження максимального розміру заробітної плати керівників та

заступників керівників державних органів, підприємств державного сектору

економіки, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету

(реєстр. № 2798-1 від 10.02.2020), внесений народними депутатами України

Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В.; про внесення змін до Закону України «Про

оплату праці» щодо обмеження максимального розміру заробітної плати

керівників і працівників підприємств державного сектору економіки, державних

службовців і працівників установ та організацій, що фінансуються чи дотуються

з бюджету (реєстр. № 2798-2 від 10.02.2020 р.), внесений народним депутатом

України Яценком А.В.

Проєктом закону про внесення змін до Закону України «Про оплату

праці» щодо обмеження максимального розміру заробітної плати керівників

і працівників підприємств державного сектору економіки, державних

службовців і працівників установ та організацій, що фінансуються чи

дотуються з бюджету (реєстр. № 2798) пропонується встановити, що

максимальний розмір заробітної плати керівників і працівників підприємств

державного сектору економіки, державних службовців і працівників установ та

організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також визначається

відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну

службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про

Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про

дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування»,

«Про судову експертизу», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови

Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення

про помічника-консультанта народного депутата України», не може

перевищувати десяти мінімальних заробітних плат.

Автори законопроєкту мають на меті зменшити існуючі зараз великі

розриви між доходами, рівнем життя керівників підприємств та їхніми

підлеглими найнижчої ланки, стимулювати економічне зростання та підвищення

ефективності управління підприємствами, що повністю або частково належать

державі та/або територіальній громаді.

Разом з тим, Комітет вважає за необхідне висловити низку зауважень до

законопроєкту.

Так, запропоновані проєктом закону обмеження суддівської винагороди

не узгоджуються з гарантіями незалежності суддів.

Статтею 126 Конституції України встановлено, що незалежність і

недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Згідно зі

статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй

діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого

незаконного впливу, тиску або втручання. Незалежність судді забезпечується,

зокрема, його належним матеріальним та соціальним забезпеченням. До того ж

частиною сьомою вказаної статті 48 визначено, що при прийнятті нових законів

або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу

визначених Конституцією України та законом гарантій незалежності судді.

Слід відмітити, що відповідно до положень Європейської хартії про закон

«Про статус суддів» від 10 липня 1998 року рівень винагороди, що виплачується

суддям за виконання їх професійних обов’язків, повинен бути таким, щоб

захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їх рішення або взагалі

поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та

неупередженість.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.06.2016 № 4-рп/2016

зазначив, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить

конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та

права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки

призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права,

а отже суперечить частині першій статті 55 Конституції України.

Крім того, авторами проєкту не враховано положення статті 135 Закону

України «Про судоустрій і статус суддів», за якими суддівська винагорода

регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-

правовими актами.

Подібні зауваження щодо порушення гарантій незалежності варто

висловити і щодо обмеження в пропонований спосіб заробітної плати

прокурорів. Статтею 16 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що

незалежність прокурора забезпечується, зокрема, належним матеріальним,

соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора.

При цьому передбачене проєктом обмеження оплати праці

не узгоджується з положенням частини першої статті 81 Закону України «Про

прокуратуру», згідно з яким заробітна плата прокурора регулюється цим

Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Зміни

до частини першої статті 81 законопроєктом не пропонуються.

Відповідно до статей 2 і 4 Закону України «Про Національний банк

України» Національний банк є центральним банком України, особливим

центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання,

функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією

України, цим та іншими законами України. Національний банк є економічно

самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у

межах затвердженого кошторису адміністративних витрат, а у визначених цим

Законом випадках - також за рахунок Державного бюджету України.

Статтею 53 Закону закріплено гарантії невтручання у виконання функцій і

повноважень Національного банку, його Ради, Правління чи службовців інакше,

як в межах, визначених Конституцією України та цим Законом. Законодавче

регулювання питань, пов’язаних з виконанням Національним банком своїх

функцій, установлюється або змінюється виключно цим Законом. Зміна

положень цього Закону може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до

цього Закону.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України

висловлює зауваження до поданого законопроєкту.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету прийняв рішення, що

проєкт закону матиме вплив на показники бюджету (сприятиме оптимізації

видатків бюджетів на оплату праці державних службовців та працівників органів

місцевого самоврядування, працівників бюджетних установ та державних

підприємств, що отримують державну допомогу з державного бюджету).

Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України з

Європейським Союзом визнав положення законопроєкту такими, що

регулюються національним законодавством країн-членів Європейського Союзу

та не підпадають під дію міжнародно-правових зобов’язань України у сфері

європейської інтеграції.

Національне агентство України з питань державної служби висловлює

зауваження до законопроєкту.

Міністерство фінансів України вважає, що реалізація законопроєкту не

вплине на дохідну або видаткову частини бюджетів.

Міністерство юстиції України висловлює зауваження до проєкту закону та

вважає, що для вироблення остаточної позиції щодо вказаного проєкту закону

слід враховувати позицію Міністерства розвитку економіки, торгівлі та

сільського господарства України.

Національний банк України вважає законопроєкт, зокрема в частині

встановлення обмеження зарплати працівників Національного банку,

неприйнятним.

Спільний представницький орган репрезентативних всеукраїнських

об’єднань профспілок на національному рівні підтримує проєкт закону.

Проєктом закону про внесення зміни до деяких законодавчих актів

України щодо обмеження максимального розміру заробітної плати

керівників та заступників керівників державних органів, підприємств

державного сектору економіки, установ та організацій, що фінансуються чи

дотуються з бюджету (реєстр. № 2798-1) пропонується внести зміни до семи

законодавчих актів та встановити, що максимальний місячний розмір заробітної

плати (враховуючи будь-які надбавки, премії, заохочувальні виплати) народних

депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, першого заступника

міністра, заступників міністра, керівників та заступників керівників державних

органів, Голови Національного банку України та його заступників, членів Ради

та Правління Національного банку України, керівників, заступників керівників

та членів наглядових рад державних підприємств, установ, організацій,

державних холдингових компаній, державних акціонерних товариств та

господарських товариств, у статутних капіталах яких є корпоративні права

держави, частка яких більше 50 відсотків акцій (часток), що фінансуються чи

дотуються з бюджету, а також визначається відповідно до Митного кодексу

України, законів України «Про державну службу», «Про статус народного

депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів

України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого

самоврядування», «Про управління об’єктами державної власності» не може

перевищувати 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня

календарного року.

Крім того пропонується вважати розірваними контракти з керівниками

суб’єктів господарської діяльності державного сектору економіки, які

передбачають оплату праці у розмірі більшому, ніж передбачено цим Законом,

якщо до них за згодою сторін не буде внесено зміни щодо оплати праці на

умовах, визначених цим Законом.

На думку авторів законопроєкту, його прийняття дозволить визначити

економічно й логічно обґрунтований рівень оплати праці в державному секторі,

що сприятиме економії коштів Державного бюджету України та державних

компаній.

У той же час Комітет вважає за необхідне висловити деякі зауваження до

законопроєкту.

Відповідно до статей 2 і 4 Закону України «Про Національний банк

України» Національний банк є центральним банком України, особливим

центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання,

функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією

України, цим та іншими законами України. Національний банк є економічно

самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у

межах затвердженого кошторису адміністративних витрат, а у визначених цим

Законом випадках - також за рахунок Державного бюджету України. Згідно зі

статтями 15, 64 цього ж Закону форми і розмір оплати праці працівників

Національного банку встановлюються Правлінням Національного банку.

Видатки щодо виплати зарплати працівникам Національного банку

здійснюються за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису та

не позначаються на витратах Державного бюджету України.