Тип: Звичайний
№ 3046
Дата: 10 лютого 2020 р.
Статус: Знято з розгляду
Субʼєкт: Кабінет Міністрів України
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проєкту Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки»
1. Резюме
Забезпечення належного рівня пожежної та техногенної безпеки шляхом підвищення відповідальності за порушення встановлених законодавством вимог у цих сферах.
2. Проблема, яка потребує розв’язання
Забезпечення цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки як складових частин національної безпеки України є однією із важливих функцій держави щодо охорони життя людей та їхнього майна, національного багатства та довкілля. Особливої актуальності це питання набуває в період проведення антитерористичної операції.
Протягом останніх п’яти років в Україні виникло 352 тис. 838 пожеж, прямі збитки від яких склали 6 млрд. 115 млн. 589 тис. грн., а побічні – 20 млрд. 444 млн. 158 тис. гривень. На пожежах загинуло 11 тис. 208 осіб, з них –
359 дітей, травмовано 7362 особи.
За цей період на підприємствах, в організаціях, закладах та установах зареєстровано 11 тис. 31 пожежу, прямі збитки від яких склали 2 млрд. 3 млн. 750 тис. грн., а побічні – 6 млрд. 554 млн. 282 тис. гривень.
Необхідно вказати, що на цих об’єктах до пожеж призводить значна кількість порушень вимог законодавства з питань пожежної безпеки.
Так, лише у 2018 році за результатами заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної і пожежної безпеки в середньому на об’єкті перевірки виявлено 15 порушень вимог законодавства, зокрема тих, що загрожують життю та здоров’ю людей.
Також необхідно зазначити, що близько 30 % недоліків, які органи державного нагляду у сфері техногенної і пожежної безпеки за результатами здійснення заходів державного нагляду (контролю) пропонують усунути суб’єктам господарювання, ігноруються протягом тривалого часу, часто роками.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення
(далі – Кодекс) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного
ладу України, прав та законних інтересів підприємств, установ і організацій, установленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання в громадян точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.
Однак у зв’язку з недостатнім на цей час розміром штрафних санкцій за порушення встановлених законодавством вимог у сфері пожежної безпеки та відсутністю адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері техногенної безпеки це завдання не вирішується у відповідних сферах життєдіяльності.
Так, максимальний штраф, накладений на правопорушника з числа посадових осіб, складає 170 гривень, що на сьогодні практично не впливає матеріально та виховну роль не відіграє. Керівникам підприємств простіше сплатити максимальний розмір штрафу, ніж докласти зусиль і виділити певні кошти на забезпечення належного рівня безпеки. Отже, установлені санкції за правопорушення у сфері пожежної безпеки на цей час є замалими та не здійснюють виховну функцію, передбачену статтею 23 Кодексу.
Також у статтях 175, 1888 Кодексу не передбачено відповідальність фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, інколи не забезпечуючи належний рівень безпеки людей.
Статтями 1888 та 18816 Кодексу передбачено відповідальність за невиконання приписів та постанов посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про пожежну і техногенну безпеку, та невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань цивільного захисту, нагляду та контролю за станом захисту територій від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, відповідно. Законні вимоги посадових осіб відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» – це і є приписи чи інші розпорядчі документи, а центральний орган виконавчої влади, визначений цими статтями, – Державна служба України з надзвичайних ситуацій. Тобто, на сьогодні існує подвійна відповідальність за те саме правопорушення.
Згідно з частиною першою статті 270 Кримінального кодексу України передбачено відповідальність, за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров’ю людей або майнову шкоду у великому розмірі.
Однак, відсутня кримінальна відповідальність за порушення вимог техногенної безпеки, що призвели до аварії чи іншої небезпечної події з тяжкими наслідками.
3. Суть проєкту акта
Проєктом Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки» (далі – проєкт Закону) передбачається внесення змін до статей 175, 1752, 183, 1888, 221, 223, 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс), виключення статті 18816 Кодексу і внесення змін до статті 270 Кримінального кодексу України, запровадити значний розмір штрафних санкцій за порушення встановлених законодавством вимог техногенної, пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, діяльності аварійно-рятувальних служб, здійснення суб’єктом господарювання господарської діяльності без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки та невиконання приписів, розпоряджень, інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, діяльності аварійно-рятувальних служб, уповноважених посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, його територіальних органів; визначити суб’єктом правопорушення – фізичних осіб-підприємців; усунути подвійну відповідальність за те саме правопорушення; запровадити кримінальну відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог техногенної безпеки, якщо воно спричинило виникнення аварії.
Законом України від 8 жовтня 1999 р. № 1142-ХІV «Про внесення змін до статей 175 та 1888 Кодексу України про адміністративні правопорушення» при показнику середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії (далі – показник середньої заробітної плати) в розмірі 186,85 грн, установлено чинну на сьогодні санкцію за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки та за невиконання приписів і постанов посадових осіб ДСНС, що передбачає накладення штрафу на громадян від 8,5 до 119 грн, а на посадових осіб – від 34 до 170 гривень. Мінімальний штраф складав 4,5 % показника середньої заробітної плати, а максимальний – 90,9 %.
Проєктом Закону пропонується встановити мінімальний штраф за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 175 та 1888 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс), у розмірі 510 грн, а максимальний – 8500 грн, що, у свою чергу, складає 5,7 % та 95,4 % показника середньої заробітної плати, установленого в серпні 2019 року (8909 грн) відповідно (похибка до 5 %).
Зокрема, проєктом Закону пропонується за перше порушення вимог законодавства у сфері техногенної, пожежної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб (стаття 175 Кодексу) встановити вдвічі менший розмір штрафної санкції ніж за невиконання цих вимог, термін на усунення яких надано приписами чи постановами посадових осіб ДСНС (стаття 1888 Кодексу).
При виборі розміру штрафної санкції за адміністративне правопорушення, передбачене статтею 1752 Кодексу, ураховувалося те, що в жовтні 2012 року, коли запроваджено цю адміністративну відповідальність, сума штрафної санкції складала від 680 (25,27 % показника середньої заробітної плати, установленого у жовтні 2012 року) до 1700 (63,18 % показника середньої заробітної плати, установленого в жовтні 2012 року) гривень. Так як це правопорушення не несе значної суспільної небезпеки та суб’єктом вчинення правопорушення є виключно посадові особи суб’єкта господарювання, установлено єдиний розмір штрафу в розмірі 3400 грн, що складає 38,16 % показника середньої заробітної плати, установленого в серпні 2019 року.
Проєктом Закону пропонується значно підвищити розмір штрафної санкції за адміністративне правопорушення, передбачене статтею 183 Кодексу, встановивши його на рівні від 3400 до 10200 гривень. Розмір максимальної штрафної санкції перевищує розмір середньої заробітної плати, встановленого у серпні 2019 року на 14,5 %, у зв’язку з тим, що у 2018 році вартість одного виїзду пожежно-рятувального підрозділу на пожежу складало 41514 гривень. Розмір максимального штрафу складає 25 % вартості виїзду пожежно-рятувального підрозділу.
Крім того, розмір штрафних санкцій установлено з урахуванням
статті 33 Кодексу, відповідно до якої при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
4. Вплив на бюджет
Реалізація акта не потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів та сприятиме збільшенню дохідної частини надходжень до Державного бюджету України.
41. Відповідність законодавству у сфері державної допомоги
Проєкт акта не стосується надання державної допомоги суб’єктам господарювання.
5. Позиція заінтересованих органів
Проєкт Закону погоджено без зауважень Міністерством фінансів України та Міністерством охорони здоров’я України. Міністерством розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України проєкт Закону погоджено із зауваженнями, які знято за результатами узгоджувальної наради. Міністерством юстиції України надано висновок про погодження проєкту Закону із зауваженнями, які враховано.
6. Підстава розроблення проєкту акта
Проєкт Закону розроблено Державною службою з надзвичайних ситуацій відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 р. № 61-р «Про схвалення Стратегії реформування системи Державної служби України з надзвичайних ситуацій».
Міністр внутрішніх справ України Арсен АВАКОВ
____ __________ 2020 р.