Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення захисту телекомунікаційних мереж)

Тип: Звичайний

№ 2654

Дата: 20 грудня 2019 р.

Статус: Закон підписано

Субʼєкт: Народний депутат України

Порівняльна таблиця до проекту Закону України Реєстраційний № 2654

про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення захисту телекомунікаційних

мереж)

Автор(и): Народні депутати України Федієнко О. П., Ватрас В. А.,

Захарченко В. В., Неклюдов В. М., Медяник В. А., Яцик Ю.

Г., Соха Р. В., Крячко М. В., Штепа С. С., Іонушас С. К.,

Чернєв Є. В., Мандзій С. В., Стефанчук М. О.(друге читання)

Автори остаточної редакції: Народні депутати України - Комітет Верховної Ради України

з питань правоохоронної діяльності

Дата розгляду в комітеті: 28.04.2020

№ Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції та поправки до проекту Висновки, обґрунтування Законопроект, запропонований головним комітетом в

остаточній редакції

1 Проект

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих

актів України

(щодо посилення захисту телекомунікаційних

мереж).ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих

актів України (щодо посилення захисту

телекомунікаційних мереж)

2 Верховна Рада України постановляє: Верховна Рада України постановляє:

3 І. Внести зміни до Кодексу України про

адміністративні правопорушення (Відомості

Верховної Ради Української РСР (ВВР) 1984,

додаток до № 51, ст.1122 зі змінами),

виклавши статтю 147 у наступній редакції: І. Внести зміни до таких законодавчих актів

України:

1. Статтю 147 Кодексу України про

адміністративні правопорушення (Відомості

Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до №

51, ст. 1122) викласти в такій редакції:

4 «Стаття 147. Порушення правил охорони

телекомунікаційних мереж.«Стаття 147. Порушення правил охорони

телекомунікаційних мереж

-1- Н.д. Монастирський Д. А. (р.к. №19) Враховано 5 Порушення правил охорони

телекомунікаційних мереж або пошкодження

телекомунікаційної мережі або технічних

засобів телекомунікації чи споруд

електрозв’язку, які входять до складу

телекомунікаційної мережі, якщо воно не

викликало припинення надання

телекомунікаційних послуг, –Із диспозиції статті 147 Кодексу України про

адміністративні правопорушення (в редакції

проекту) слова «якщо воно не викликало

припинення надання телекомунікаційних

послуг» виключити;

Обгрунтування. У законопроекті

пропонується розмежувати адміністративну

та кримінальну відповідальність за

пошкодження або руйнування Порушення правил охорони

телекомунікаційних мереж або пошкодження

телекомунікаційної мережі чи технічних

засобів телекомунікації, чи споруд

електрозв’язку, що входять до складу

телекомунікаційної мережі, –

остаточній редакції

телекомунікаційної мережі залежно від

наслідків такого діяння. Недоцільно

вказувати в диспозиції статті 147 КУпАП

умову настання адміністративної

відповідальності, оскільки ця умова

передбачена в статті 360 КК України.

-2- Н.д. Стефанчук Р. О. (р.к. №2) Відхилено

У Розділі І законопроєкту:

1) В абзаці третьому розділу І слово

«викликало» замінити словом «спричинило».

Обґрунтування:

У законопроєкті пропонується розмежувати

адміністративну та кримінальну

відповідальність за пошкодження або

руйнування телекомунікаційної мережі

залежно від наслідків такого діяння. Так, за

ст. 360 КК України нестиме відповідальність

особа, дії якої спричинили припинення

надання телекомунікаційних послуг. Однак, у

пропонованій редакції ст. 147 КУпАП

відповідні наслідки сформульовано в інший

спосіб: «… якщо воно не викликало

припинення надання телекомунікаційних

послуг». З метою узгодження положень

зазначених нормативних актів пропоную

уніфікувати термінологію, що

використовується для позначення шкоди,

завданої цими правопорушеннями.

6 тягне за собою накладення штрафу на

громадян у розмірі від ста до двохсот

неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян і на посадових осіб –у розмірі від

трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян.»тягнуть за собою накладення штрафу на

громадян від ста до двохсот

неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян і на посадових осіб – від трьохсот

до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян».

7 II. Внести зміни до Кримінального кодексу

України (Відомості Верховної Ради України

(ВВР), 2001, № 25-26, ст. 131 із змінами),

виклавши статтю 360 у наступній редакції:2. Статтю 360 Кримінального кодексу

України (Відомості Верховної Ради України,

2001 р., № 25-26, ст. 131) викласти в такій

редакції:

8 «Стаття 360. Умисне пошкодження або

руйнування телекомунікаційної мережі.«Стаття 360. Умисне пошкодження або

руйнування телекомунікаційної мережі

остаточній редакції

-3- Н.д. Штепа С. С. (р.к. №283) Відхилено 9 1. Умисне пошкодження або руйнування

телекомунікаційної мережі або технічних

засобів телекомунікації чи споруд

електрозв’язку, які входять до складу

телекомунікаційної мережі, якщо такі дії

спричинили припинення надання

телекомунікаційних послуг, – Пропонується частину 1 статті 360

Кримінального кодексу України після

словосполучення «….якщо такі дії

спричинили припинення» доповнити

словосполученням «або зниження якості».

Метою прийняття даної правки є включення

до кримінально караних діянь не лише

випадків повного псування

телекомунікаційних мереж чи обладнання,

але й часткового псування, коли таке

псування не призводить до повної

непрацездатності обладнання чи мереж, але

спричиняє періодичні збої в якості надання

телекомунікаційних послуг, наприклад,

зменшення швидкості зв’язку. 1. Умисне пошкодження або руйнування

телекомунікаційної мережі чи технічних

засобів телекомунікації, чи споруд

електрозв’язку, що входять до складу

телекомунікаційної мережі, якщо такі дії

спричинили припинення надання

телекомунікаційних послуг, –

-4- Н.д. Монастирський Д. А. (р.к. №19) Враховано

Із санкції частини першої статті 360

Кримінального кодексу України (в редакції

проекту) слова «або позбавленням волі на

той самий строк» виключити;

Обгрунтування. Вбачається доцільним

віднесення даної категорії правопорушень до

категорії кримінальних проступків, які

будуть розслідуватися у спрощеному порядку

(з 1 липня 2020 року).

-5- Н.д. Стефанчук Р. О. (р.к. №2) Враховано частково10 карається штрафом від однієї тисячі до трьох

тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян або обмеженням волі на строк від

одного до трьох років, або позбавленням волі

на той самий строк.

2) Абзац четвертий розділу ІІ викласти в

такій редакції:

«карається штрафом від однієї тисячі до

трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян або громадськими

роботами на строк до ста двадцяти годин або

обмеженням волі на строк до трьох років.»

Обґрунтування:

З урахуванням положень ст. 12 КК України

пропоную визначити діяння, передбачене у ч.

1 ст. 360 КК України, злочином невеликої

тяжкості, адже воно не містить караються штрафом від однієї тисячі до трьох

тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян або громадськими роботами на

строк до ста двадцяти годин, або обмеженням

волі на строк від одного до трьох років.

остаточній редакції

кваліфікуючих ознак, які би свідчили про

його високу суспільну небезпечність. За

характером це діяння тотожне

адміністративному проступку,

передбаченому у ст. 147 КУпАП, і

відрізняється від останнього лише настанням

наслідків у виді припинення надання

телекомунікаційних послуг. Необхідність

встановлення альтернативного покарання у

виді громадських робіт пов’язана із тим, що в

окремих випадках порушники не в змозі

сплатити передбачений у санкції штраф,

розмір якого складає від 17 до 51 тис.

гривень. При цьому, згідно з ч. 5 ст. 53 КК

України у разі несплати штрафу в розмірі не

більше трьох тисяч неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян та відсутності

підстав для розстрочки його виплати суд

замінює несплачену суму штрафу

покаранням у виді громадських робіт із

розрахунку одна година громадських робіт за

один установлений законодавством

неоподатковуваний мінімум доходів

громадян. Отже, формальне застосування

цього правила на практиці призвело би до

призначення засудженому не менше тисячі

годин громадських робіт, що є порушенням

приписів ч. 2 ст. 56 КК України, згідно з

якою громадські роботи встановлюються на

строк від шістдесяти до двохсот сорока

годин. Задля уникнення зазначеної проблеми

в санкції ч. 1 ст. 360 КК України

пропонується встановити строк громадських

робіт у межах до ста двадцяти годин. Крім

того, доцільність застосування громадських

робіт за пошкодження або руйнування

телекомунікаційної мережі обумовлена

змістом цього покарання, що полягає у

виконанні засудженим у вільний від роботи

чи навчання час безоплатних суспільно

корисних робіт, та значним виправним

впливом на засуджених.

остаточній редакції

У санкції пропонованої статті також

недоцільно зазначати нижню межу

обмеження волі (від одного року), оскільки

вказане правило закріплене у ч. 2 ст. 61 КК

України.

11 2. Ті самі дії, вчинені повторно або за

попередньою змовою групою осіб, або

загальнонебезпечним способом, – 2. Ті самі дії, вчинені повторно або за

попередньою змовою групою осіб, або

загальнонебезпечним способом, –

-6- Н.д. Монастирський Д. А. (р.к. №19) Враховано частково

санкцію частини другої статті 360

Кримінального кодексу України викласти в

такій редакції:

«караються штрафом від п'яти тисяч до

десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян або позбавленням волі від

трьох до п'яти років»;

Обгрунтування. Вбачається доцільним

переглянути санкцію в частині 2 статті 360

КК України з передбаченням можливості

застосування санкції у вигляді штрафу

(принцип гуманізації законодавства та

покращення ефективності процесу

притягнення до відповідальності).

Зменшення санкції в частині терміну

позбавлення волі (з 6 до 5 років) призведе до

віднесення цього злочину до категорії

«нетяжкі злочини» в редакції КК України з 1

липня 2020 року.

-7- Н.д. Стефанчук Р. О. (р.к. №2) Враховано частково12 караються позбавленням волі на строк від

трьох до шести років.

3) Абзац шостий розділу ІІ викласти в такій

редакції:

«караються штрафом від трьох тисяч до

десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян або громадськими

роботами на строк від ста двадцяти до

двохсот годин або позбавленням волі на

строк від двох до п’яти років.»

Обґрунтування:

Запропонована санкція ч. 2 ст. 360 КК

України відповідає обмеженням,

встановленим у ст. 12 КК України для караються штрафом від трьох тисяч до

десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян або позбавленням волі на

строк від трьох до п'яти років.

остаточній редакції

злочинів середньої тяжкості. Доповнення

зазначеної санкції альтернативними до

позбавлення волі основними покараннями у

виді штрафу та громадських робіт сприятиме

законодавчій індивідуалізації покарання з

тим, щоб воно було необхідне й достатнє для

виправлення засудженого та попередження

нових злочинів.

13 3. Дії, передбачені частинами першою або

другою цієї статті, якщо вони завдали

майнову шкоду у великих розмірах або

спричинили тяжкі наслідки, –3. Дії, передбачені частинами першою або

другою цієї статті, якщо вони заподіяли

майнову шкоду у великому розмірі або

спричинили тяжкі наслідки, –

-8- Н.д. Монастирський Д. А. (р.к. №19) Враховано

санкцію частини третьої статті 360

Кримінального кодексу України викласти в

такій редакції:

«караються штрафом від п’ятнадцяти тисяч

до двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян або

позбавленням волі від шести до восьми

років»;

Обгрунтування. Вбачається доцільним

переглянути санкцію в частині 3 статті 360

КК України з передбаченням можливості

застосування санкції у вигляді штрафу

(принцип гуманізації законодавства та

покращення ефективності процесу

притягнення до відповідальності) та

зменшення санкції в частині терміну

позбавлення волі (з 10 до 8 років).

-9- Н.д. Штепа С. С. (р.к. №283) Враховано14 караються позбавленням волі на строк від

шести до десяти років із конфіскацією майна.

Пропонується в частині 3 статті 360

Кримінального кодексу України виключити

слова «із конфіскацією майна».

Метою прийняття даної правки є приведення

норм законопроєкту до відповідності з вже

діючими нормами Кримінального кодексу

України. Так, згідно з діючим Кримінальним

кодексом України, конфіскація майна як вид караються штрафом від п’ятнадцяти тисяч до

двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян або

позбавленням волі на строк від шести до

восьми років.

остаточній редакції

покарання встановлюється за тяжкі та

особливо тяжкі корисливі злочини, а також за

злочини проти основ національної безпеки

України та громадської безпеки незалежно

від ступеня їх тяжкості й може бути

призначена лише у випадках, спеціально

передбачених в Особливій частині КК (ч. 2

ст. 59 КК). При цьому злочин, передбачений

ст. 360 КК, не відноситься до категорії

корисливих, оскільки не характеризується

намаганням винної особи у зв’язку із

вчиненням суспільно небезпечного діяння

одержати певну матеріальну вигоду для себе

чи інших осіб за рахунок відповідного майна.

Окрім того, аналізований злочин

розташований у Розділі XV Особливої

частини КК «Злочини проти авторитету

органів державної влади, органів місцевого

самоврядування, об’єднань громадян та

злочини проти журналістів». За таких умов

встановлення конфіскації майна як

обов’язкового додаткового покарання у

санкції ч. 3 ст. 360 КК є недоцільним,

оскільки застосувати даний захід примусу

буде неможливо через пріоритет положень

Загальної частини над приписами Особливої

частини КК.

-10- Н.д. Стефанчук Р. О. (р.к. №2) Враховано

В абзаці восьмому розділу ІІ слова «із

конфіскацією майна» виключити.

Обґрунтування:

Злочин, відповідальність за який

пропонується передбачити у ч. 3 ст. 360 КК

України, не є корисливим (відсутній

корисливий мотив або мета його вчинення).

Тому в силу вимог ч. 2 ст. 59 КК України за

його вчинення не може бути передбачено

покарання у виді конфіскації майна

15 Примітка. Примітка.

16 1. Відповідно до цієї статті майнова шкода -11- Н.д. Стефанчук Р. О. (р.к. №2) Враховано 1. У цій статті майнова шкода визнається

остаточній редакції

В абзаці десятому розділу ІІ слова «на

момент вчинення злочину» виключити.

Обґрунтування:

Вказівка на те, що завдана злочином майнова

шкода має обчислюватися на момент

вчинення злочину, є зайвою з урахуванням

закріплених правил чинності закону про

кримінальну відповідальність у часі. Зокрема,

згідно з ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і

караність, а також інші кримінально-правові

наслідки діяння визначаються законом про

кримінальну відповідальність, що діяв на час

вчинення цього діяння. Розмір шкоди,

завданої суспільно небезпечним діянням, є

елементом об’єктивної сторони складу

злочину, тобто ознакою, що визначає

злочинність діяння.

-12- Н.д. Стефанчук Р. О. (р.к. №2) Враховановизнається у великих розмірах, якщо вона в

три тисячі і більше разів перевищує

неоподатковуваний мінімум доходів

громадян на момент вчинення злочину.

В абзаці десятому розділу ІІ слова «три

тисячі» замінити словом «тисячу».

Обґрунтування:

Пропонований великий розмір майнової

шкоди (три тисячі і більше разів перевищує

неоподатковуваний мінімум доходів

громадян) як особливо кваліфікуюча ознака

злочину є необґрунтовано завищеним. З 1

січня 2020 року прожитковий мінімум на

одну особу в розрахунку на місяць для

працездатних осіб встановлено в розмірі 2102

гривні. Таким чином, кваліфікація діяння за

ч. 3 ст. 360 КК України здійснюватиметься,

якщо майнова шкода, завдана умисним

пошкодженням або руйнуванням

телекомунікаційної мережі, становитиме не

менше 3 млн. 153 тис. грн. При цьому

великим розміром шкоди, що є

кваліфікуючою ознакою умисного знищення

або пошкодження чужого майна за ст. 194 КК

України, є сума, яка в двісті п’ятдесят і

більше разів перевищує неоподатковуваний

мінімум доходів громадян. Тому пропоную

зменшити великий розмір майнової шкоди, заподіяною у великому розмірі, якщо її

розмір у тисячу і більше разів перевищує

неоподатковуваний мінімум доходів

громадян.

остаточній редакції

що застосовується в цілях ч. 3 ст. 360 КК

України, до однієї тисячі неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян.

-13- Н.д. Монастирський Д. А. (р.к. №19) Відхилено

частину другу примітки до статті 360

Кримінального кодексу України викласти в

такій редакції:

«2. Тяжкими наслідками у цій статті

вважається припинення надання

телекомунікаційних послуг органам

державної влади, правоохоронним органам,

закладам охорони здоров’я, аварійно-

рятувальним формуванням, підрозділам

Збройних Сил України, іншим об’єктам, що

мають стратегічне значення для економіки і

безпеки держави, та на об’єкти критичної

інфраструктури»;

Обгрунтування. Викладення формулювання

приведено відповідно до техніко-юридичних

норм.

-14- Н.д. Стефанчук Р. О. (р.к. №2) Враховано17 2. Тяжкими наслідками у цій статті

вважаються дії, що спричинили припинення

надання телекомунікаційних послуг на

об’єкти критичної інфраструктури, заклади

охорони здоров’я, правоохоронним органам,

органам державної влади, частинам пожежної

охорони, підрозділам Збройних Сил України,

іншим стратегічно важливим об’єктам для

функціонування економіки, національної

безпеки держави та суспільства.»

Абзац одинадцятий розділу ІІ викласти в

такій редакції:

«2. Тяжкими наслідками у цій статті

вважаються дії, що спричинили припинення

надання телекомунікаційних послуг на

критично важливі об’єкти інфраструктури.»

Обґрунтування:

Термін «критично важливі об’єкти

інфраструктури» є доволі широким за

змістом і охоплює організації, нормальне

функціонування яких є найбільш важливим

для життєдіяльності держави та суспільства.

Згідно із Законом України «Про основні

засади забезпечення кібербезпеки України»

до таких об’єктів віднесено підприємства,

установи та організації незалежно від форми

власності, діяльність яких безпосередньо

пов’язана з технологічними процесами та/або

наданням послуг, що мають велике значення 2. Тяжкими наслідками у цій статті

вважаються дії, що спричинили припинення

надання телекомунікаційних послуг на

критично важливі об’єкти інфраструктури».

остаточній редакції

для економіки та промисловості,

функціонування суспільства та безпеки

населення, виведення з ладу або порушення

функціонування яких може справити

негативний вплив на стан національної

безпеки і оборони України, навколишнього

природного середовища, заподіяти майнову

шкоду та/або становити загрозу для життя і

здоров’я людей.

Застосування такого терміну дає можливість

відмовитися від прийнятого в першому

читанні, але недостатньо юридично

визначеного переліку важливих об’єктів, які

отримують телекомунікаційні послуги,

забезпечивши максимальну компактність

викладених у КК України правових норм при

належній глибині і всебічності їхнього

змісту, що є однією з вимог законодавчої

техніки.

18 ІІІ. Прикінцеві та перехідні положення. ІІ. Прикінцеві положення

19 1. Цей Закон набирає чинності з дня,

наступного за днем його опублікування. 1. Цей Закон набирає чинності з дня,

наступного за днем його опублікування.

-15- Н.д. Монастирський Д. А. (р.к. №19) Враховано 20 2. Кабінету Міністрів України протягом двох

місяців з дня, наступного за днем

опублікування цього Закону, привести у

відповідність із цим Законом постанову

Кабінету Міністрів України від 29.01.1996 №

135 «Про затвердження Правил охорони ліній

електрозв’язку» зі змінами.Пункт 2 прикінцевих положень викласти в

такій редакції:

«Кабінету Міністрів України протягом двох

місяців з дня набрання чинності цим Законом

привести свої нормативно-правові акти у

відповідність із цим Законом».

Обгрунтування. Недоцільно вказувати в

прикінцевих положеннях конкретну

постанову КМУ. 2. Кабінету Міністрів України протягом двох

місяців з дня набрання чинності цим Законом

привести свої нормативно-правові акти у

відповідність із цим Законом.

-16- Н.д. Стефанчук Р. О. (р.к. №2) Відхилено 21

Розділ ІІІ «Прикінцеві та перехідні