Проєкт Закону про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про освіту"

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України "Про визнання таким,

що втратив чинність, Закону України "Про освіту"

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту акта

5 вересня 2017 року було ухвалено Закон України «Про освіту» № 2145-VIII, який дав старт так званій «освітній реформі» в Україні.

Дія вказаного закону призвела до занепаду вітчизняної системи освіти, погіршення якості та доступу до освітніх послуг в державі, про що свідчать дані офіційної статистики.

Так, за інформацією Державної статистичної служби України, рівень охоплення дітей закладами дошкільної освіти (відсотків до кількості дітей відповідного віку) скоротився з 61% у 2013 р. до 58% у 2018 році.

Згідно з даними Держстату, на початок 2018/2019 навчального року (н.р.) порівняно з 2014/2015 н.р., в Україні:

кількість загальноосвітніх шкіл скоротилася на 2,1 тисячі – з 17,6 тис. до 15,5 тис. закладів;

скорочено (втратили роботу) 13 тис. вчителів – з 454 тис. до 441 тис. осіб;

скорочено 78 закладів професійної (професійно-технічної) освіти – з 814 до 736 закладів;

кількість учнів, слухачів у закладах професійної (професійно-технічної) освіти скоротилася на 60,6 тисячі осіб – з 315,6 тис. до 255,0 тис. осіб;

кількість студентів у закладах вищої освіти (університети, академії, інститути) скоротилася на 115,7 тисячі осіб – з 1438,0 тис. до 1322,3 тис. осіб;

кількість аспірантів скоротилася на 4 тис. 793 особи – з 27 тис. 622 до 22 тис. 829 осіб;

кількість докторантів скоротилася на 614 осіб – з 1 тис. 759 до 1 тис. 145 осіб.

Одним із негативних наслідків, обумовлених впровадженням «освітньої реформи», стало помітне скорочення обсягів державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів. Зокрема, у 2018 році загальні обсяги прийому фахівців у рамках державного замовлення, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 556, становили 191 тис. 100 осіб, що на 9,6% менше затвердженого у 2017 році показника. У тому числі, порівняно з 2017 роком скоротилися обсяги прийомів державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою: молодших спеціалістів – на 30,5%; бакалаврів – на 4,2% відповідно.

Така ж негативна тенденція збереглася і в 2019 році – загальні обсяги прийому фахівців у рамках державного замовлення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. № 615, становили 183  тис. 324 особи, що на 4,1% менше затвердженого у 2018 р. показника. У тому числі, порівняно з 2018 р. скоротилися:

обсяги державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою: молодших спеціалістів – на 6,1%, магістрів на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра – на 10,1% відповідно;

обсяги державного замовлення на підготовку наукових та науково-педагогічних кадрів: до аспірантури – на 1,2%, до докторантури – на 4,0% відповідно.

Негативна тенденція скорочення обсягів державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів не лише створює значні ризики для формування освітнього, людського та соціального капіталу в Україні, але й поступово відкидає її на периферію світового інтелектуального та науково-технічного простору.

В останні роки в освітній сфері Урядом допущено накопичення значної суми «зарплатних» боргів – за даними Держстату, загальна заборгованість з виплати заробітної плати перед працівниками галузі освіти станом на 1 червня 2019 року становила 8,8 млн. грн., збільшившись порівняно з груднем 2017 р. удвічі.

При цьому середня заробітна плата в галузі освіти залишається однією з найнижчих в Україні – за даними Держстату, у червні 2019 р. її розмір становив 9740 грн., що майже в 1,5 рази нижче, ніж розмір зарплати працівників спорідненої галузі, пов’язаної з професійною, науковою та технічною діяльністю (14085 грн.). Така ситуація на ділі демонструє абсолютно згубні для кадрового потенціалу освітньої галузі наслідки зазначених вище «реформ».

Ураховуючи, що впровадження так званої «освітньої реформи» призвело до занепаду вітчизняної системи освіти, різкого скорочення доступу громадян до якісних освітніх послуг, позбавлення значної кількості українських школярів і студентів законних соціальних пільг і гарантій (у тому числі щодо пільгового проїзду, харчування, а також пільгового вступу до закладів професійно-технічної та вищої освіти), пропонується в законодавчому порядку врегулювати питання негайної та повної відміни вказаної «реформи».

2. Мета і завдання проекту акта

Метою Законопроекту є визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про освіту".

3. Загальна характеристика та основні положення проекту акта

Законопроектом пропонується визнання таким, що втратив чинність, Закон України "Про освіту" від 05.09.2017 року № 2145-VIII.

4. Стан нормативно-правової бази у цій сфері правового регулювання

У відповідній сфері правового регулювання діють Конституція України, Закон України "Про освіту", Регламент Верховної Ради України.

Реалізація проекту не потребує внесення змін до інших законів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціальних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття проекту Закону створить передумови для скасування так званої «освітньої реформи» та вироблення нових підходів до сфери освіти Верховною Радою України нового скликання.

Народний депутат України Королевська Н.Ю.