Тип: Звичайний
№ 16148
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Статус: Опрацьовується в комітеті
Субʼєкт: Народний депутат України
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України
«Про внесення зміни до розділу II "Прикінцеві та перехідні положення"
Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо
підтримки розвитку ефективного та сталого централізованого
теплопостачання"»
1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту
Законом України від 15 липня 2026 року № 4937-IX «Про внесення змін
до деяких законів України щодо підтримки розвитку ефективного та сталого
централізованого теплопостачання» (далі – Закон № 4937-IX) статтю 6 Закону
України «Про теплопостачання» доповнено положенням про визнання
ефективного та сталого функціонування централізованого теплопостачання
сферою національного інтересу і підтримку його розвитку.
Підпунктом 1 пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення»
Закону № 4937-IX Кабінету Міністрів України доручено у двомісячний строк
з дня набрання ним чинності розробити та затвердити заходи, спрямовані на
врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих та
теплотранспортуючих організацій, що виникла внаслідок різниці в тарифах на
виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з дня
запровадження воєнного стану в Україні.
Обсяги заборгованості з різниці в тарифах розглядають та узгоджують
територіальні комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах,
що діють відповідно до статті 4 Закону України від 3 листопада 2016 року
№ 1730-VIII «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості
теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств
централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії»
(далі – Закон № 1730-VIII) та Типового положення про територіальну комісію
з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 року № 932.
Водночас Закон № 4937-IX не встановлює граничного строку, до якого мають
бути фактично проведені виплати в рахунок погашення такої підтвердженої
заборгованості.
Відсутність законодавчо визначеного кінцевого строку проведення
виплат створює правову невизначеність для суб’єктів господарювання у сфері
теплопостачання та ускладнює планування ними розрахунків за спожиті
енергоносії і підготовки до опалювальних періодів.
2. Мета і завдання законопроекту
Метою законопроекту є встановлення на рівні закону граничного строку
проведення виплат у рахунок погашення підтвердженої заборгованості з
різниці в тарифах за чітко визначений (закритий) період.
Для досягнення цієї мети законопроект передбачає:
•визначення періоду, за який має бути погашена заборгованість, – з 24
лютого 2022 року (дня введення воєнного стану в Україні Указом
Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення
воєнного стану в Україні») по 30 червня 2026 року включно;
•встановлення граничного строку проведення виплат у повному обсязі –
не пізніше 31 березня 2029 року;
•покладення на Кабінет Міністрів України обов’язку затвердити порядок
та умови проведення виплат і передбачати відповідні видатки.
3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту
Законопроект складається з двох розділів.
Розділом I пропонується доповнити пункт 3 розділу II «Прикінцеві та
перехідні положення» Закону № 4937-IX підпунктом 11, яким на Кабінет
Міністрів України покладається обов’язок забезпечити проведення в повному
обсязі не пізніше 31 березня 2029 року виплат теплопостачальним,
теплогенеруючим та теплотранспортуючим організаціям у рахунок погашення
заборгованості з різниці в тарифах, що виникла за період з 24 лютого 2022 року
по 30 червня 2026 року включно та підтверджена в установленому
законодавством порядку.
Підпункт 1 пункту 3 розділу II Закону № 4937-IX законопроектом не
змінюється. Тому заходи з врегулювання заборгованості, передбачені цим
підпунктом, і надалі охоплюватимуть усю заборгованість з різниці в тарифах,
що виникла з дня запровадження воєнного стану, у тому числі після 30 червня
2026 року. Граничний строк виплат встановлюється для закритого періоду,
обсяг заборгованості за який можна визначити на підставі звітності за
завершені звітні періоди. Кінцева дата цього періоду – 30 червня 2026 року –
є останнім днем календарного кварталу та півріччя, що передували прийняттю
Закону № 4937-IX.
Терміни «теплопостачальна організація», «теплогенеруюча організація»
та «теплотранспортуюча організація» вживаються у значенні, наведеному в
статті 1 Закону України «Про теплопостачання» в редакції Закону № 4937-IX.
Розділом II «Прикінцеві положення» визначено, що закон набирає
чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Кабінету Міністрів України доручається у тримісячний строк з дня
набрання чинності законом затвердити порядок та умови проведення виплат з
визначенням строків їх проведення, що забезпечують завершення виплат не
пізніше 31 березня 2029 року, привести свої нормативно-правові акти у
відповідність із законом, передбачати видатки, необхідні для проведення
виплат.
4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового
регулювання
Відносини у цій сфері регулюються Конституцією України, Бюджетним
кодексом України, Законом України «Про теплопостачання», Законом
№ 1730-VIII, Законом України від 29 липня 2022 року № 2479-IX «Про
особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері
теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх
функціонування» (далі – Закон № 2479-IX), Законом № 4937-IX, а також
постановами Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 року № 932 «Про
затвердження Типового положення про територіальну комісію з питань
узгодження заборгованості з різниці в тарифах» і від 15 вересня 2021 року
№ 977 «Про затвердження Методики визначення заборгованості з різниці в
тарифах».
Зміна вноситься до пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні
положення» Закону № 4937-IX, оскільки доручення Кабінету Міністрів
України щодо врегулювання заборгованості з різниці в тарифах міститься
безпосередньо в цьому пункті і не включене до тексту інших законів.
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Прийняття законопроекту на момент його внесення не потребуватиме
додаткових видатків з Державного бюджету України.
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття
законопроекту
Прийняття законопроекту сприятиме:
•визначеності щодо строків погашення підтвердженої заборгованості з
різниці в тарифах;
•підвищенню фінансової стабільності суб’єктів господарювання у сфері
теплопостачання та їх спроможності розраховуватися за спожиті
енергоносії;
•належній підготовці систем централізованого теплопостачання до
опалювальних періодів.
Народний депутат України К.О. Нестеренко