Проєкт Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 13 жовтня 2026 року про прийняття у другому читанні та в цілому як закону проєкту Закону України "Про базову соціальну допомогу" (реєстр.№15094)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проєкту Постанови Верховної Ради України «Про скасування рішення

Верховної Ради України від 13 жовтня 2026 року про прийняття у другому

читанні та в цілому як закону проєкту Закону України «Про базову

соціальну допомогу» (реєстр.№15094)»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Необхідність скасування рішення Верховної Ради України від 13.10.2026

року про прийняття у другому читанні та в цілому як закону України проєкту

Закону України «Про базову соціальну допомогу» (реєстр.№15094 від 20.03.2026

року), (далі - законопроєкт реєстр.№15094) полягає у наступному.

Розгляд цього законопроєкту та ухвалення щодо нього рішення відбулося із

порушеннями вимог Регламенту Верховної Ради України, зокрема, статей 117,

119, 120, 121, а тому воно не може вважатися прийнятим відповідно до закону і

підлягає скасуванню у передбачений цим Регламентом спосіб (стаття 48).

Відповідно до статті 117 Регламенту Верховної Ради України, законопроєкт,

підготовлений до другого чи повторного другого читання, висновок головного

комітету та інші супровідні документи до нього надаються народним депутатам

не пізніш як за десять днів до дня розгляду цього законопроекту на пленарному

засіданні Верховної Ради. Натомість, підготовлені до другого читання матеріали

до законопроєкту реєстр.№15094 були надані за чотири дні до розгляду

законопроекту на пленарному засіданні парламенту. Так, порівняльну таблицю і

супровідні матеріали до законопроєкту реєстр.№15094 надали 08 жовтня 2026

року, а його розгляд почали 12 жовтня 2026 року, і вже 13 жовтня 20256 року

прийняли його в цілому.

Статтею 120 Регламенту Верховної Ради України передбачено, що під час

розгляду законопроєкту в другому читанні проводиться обговорення кожної

статті в порядку її нумерації в запропонованій головним комітетом редакції, якщо

не прийнято рішення про розгляд законопроєкту в іншому порядку відповідно до

статті 119 цього Регламенту.

Статтею 119 Регламенту Верховної Ради України передбачено, що під час

розгляду законопроєкту в другому читанні Верховна Рада проводить його

постатейне обговорення та голосування, крім випадку розгляду законопроєкту за

особливою процедурою. У разі необхідності можуть обговорюватися і ставитися

на голосування окремі частини, пункти, підпункти, речення або статті. Верховна

Рада може прийняти процедурне рішення про розгляд законопроекту розділами,

частинами з проведенням щодо них самостійного обговорення і голосування.

Таке процедурне рішення може прийматися після обговорення за скороченою

процедурою.

Статтею 121 Регламенту Верховної Ради України після завершення

постатейного розгляду законопроєкту Верховна Рада проводить голосування

2

щодо прийняття законопроекту в другому читанні. Якщо до законопроекту немає

зауважень народних депутатів, головуючий на пленарному засіданні може

поставити його на голосування в цілому як акт Верховної Ради.

Всупереч зазначеним нормам Регламенту Верховної Ради України,

законопроєкт реєстр.№15094 без прийняття будь-якого процедурного рішення, а

тим більше обговорення такого рішення розглядали без обговорення кожної

статті у порядку її нумерації в запропонованій головним комітетом редакції.

Крім того, законопроєкт рєстр.№15094 містить, зокрема такі загрози:

1. Ризик зниження загального рівня соціального захисту та порушення

конституційних гарантій.

Запровадження понять «базова соціальна допомога» та «базова величина» не

узгоджується з чинною системою державних соціальних стандартів. Це призведе

до звуження права на соціальний захист, гарантованого статтею 46 Конституції

України, відповідно до якої пенсії, інші соціальні виплати та допомога, що є

основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя не нижче

прожиткового мінімуму, встановленого законом.

2. Ризик втрати державної підтримки вразливими категоріями населення.

Перехід на базову соціальну допомогу для малозабезпечених сімей,

одиноких матерів, багатодітних сімей передбачає відмову від відповідних видів

виплат. Водночас запропонований механізм не гарантує збереження загального

обсягу державної підтримки, що обов’язково призведе до погіршення

матеріального становища зазначених категорій населення.

3. Звуження гарантій для малозабезпечених сімей.

Відсутність чітких законодавчих критеріїв визначення малозабезпеченості

та передача повноважень щодо їх встановлення Кабінету Міністрів України

призведе до обмеження доступу сімей до державної допомоги.

4. Ризик недостатнього соціального забезпечення осіб з інвалідністю.

Визначення розмірів допомоги окремим категоріям осіб з інвалідністю на

рівні урядових рішень без належної конкретизації законодавчих гарантій

послаблює правову визначеність щодо обсягу їхнього соціального захисту.

5. Ризик зниження рівня підтримки осіб пенсійного віку.

Делегування Кабінету Міністрів України повноважень щодо визначення

розмірів допомоги особам, які досягли пенсійного віку, але не мають необхідного

страхового стажу, створює невизначеність щодо обсягу їхнього соціального

забезпечення. Крім того, врахування страхового стажу під час визначення

допомоги може призвести до зменшення підтримки окремих осіб, які вже набули

право на пенсію за віком.

6. Ризик погіршення становища дітей.

Зміна механізму надання соціальної допомоги без належного узгодження з

чинними гарантіями може призвести до зменшення обсягу підтримки дітей із

малозабезпечених і багатодітних сімей, дітей одиноких матерів тощо.

3

7. Надання Кабінету Міністрів України широких повноважень щодо

визначення розмірів допомоги, умов її призначення, виплати та припинення без

достатньої законодавчої визначеності створює ризики непередбачуваності

рішень і нерівного доступу громадян до соціального захисту. Це суперечить

статті 92 Конституції України, за якою права і свободи людини, гарантії цих прав

і свобод та основи соціального захисту визначаються виключно законами

України.

Законопроєкт реєстр.№15094 створює ризики зниження рівня соціального

захисту населення, втрати частини державної підтримки вразливими категоріями

громадян, послаблення законодавчих гарантій та надмірної залежності реалізації

соціальних прав від рішень Кабінету Міністрів України.

Крім того, законопроєкт реєстр.№15094 порушує статтю 46 Конституції

України, яка гарантує право громадян на соціальний захист і встановлює, що

пенсії, інші соціальні виплати та допомога, які є основним джерелом існування,

мають забезпечувати рівень життя не нижче прожиткового мінімуму,

встановленого законом. Запровадження понять «базова соціальна допомога» та

«базова величина» без належного узгодження з чинною системою державних

соціальних стандартів, а також можливість визначення розмірів допомоги нижче

гарантованого рівня звужують конституційні гарантії соціального захисту.

Також, делегування Кабінету Міністрів України повноважень щодо

визначення розмірів і умов надання допомоги окремим категоріям населення без

достатньої законодавчої визначеності суперечить статті 92 Конституції України,

за якими права і свободи людини, гарантії їх реалізації та основи соціального

захисту визначаються виключно законами України.

З огляду на зазначені ризики порушення конституційних гарантій, а також

враховуючи грубе порушення вимог статей 117, 119, 120, 121 Регламенту

Верховної Ради України при розгляді цього законопроекту, рішення Верховної

Ради України про прийняття у другому читанні та в цілому як закону проєкту

Закону України «Про базову соціальну допомогу» (реєстр.№15094 від 20.03.2026

року) має бути скасоване з метою недопущення зниження рівня соціального

захисту населення та забезпечення відповідності законодавства Конституції

України.

2. Загальна характеристика і основні положення проєкту акта

Проектом Постанови пропонується скасувати рішення Верховної Ради

України від 13.10.2026 року про прийняття у другому читанні та в цілому як

закону проєкту Закону України «Про базову соціальну допомогу» (реєстр.№

15094 від 20.03.2026 року).

3. Стан нормативно-правової бази

Прийняття Постанови не потребуватиме внесення змін до інших

4

законодавчих актів України.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття проекту Постанови не потребуватиме додаткових видатків з

Державного бюджету України.

5. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття

проекту акта

Прийняття Постанови дозволить запобігти скасуванню конституційних

гарантій права громадян на соціальний захист, а саме забезпечення рівня життя

не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги

найменш соціально захищеним сім’ям. Зокрема, малозабезпеченим

особам/сім’ям, особам з інвалідністю, особам з інвалідністю з дитинства та дітям

з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсію. Одиноким матерям тощо.

Народний депутат України Юлія Тимошенко