Проєкт Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 12.10.2026 року про прийняття у другому читанні та в цілому як закону України проєкту Закону України "Про безпеку та здоров’я працівників на роботі" (реєстр. № 10147 від 13.10.2023 року)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Постанови Верховної Ради України

«Про скасування рішення Верховної Ради України від 12.10.2026 року

про прийняття у другому читанні та в цілому як закону України

проєкту Закону України «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі»

(реєстр. № 10147 від 13.10.2023 року)»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Необхідність скасування рішення Верховної Ради України від 12.10.2026

року про прийняття у другому читанні та в цілому як закону України проєкту

Закону України «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі» (реєстр. №

10147 від 13.10.2023 року), (далі – законопроєкт № 10147) полягає у наступному.

Розгляд цього законопроекту та ухвалення щодо нього рішення відбулося із

порушеннями вимог Регламенту Верховної Ради України, зокрема, статей 119,

120, 121, а тому воно не може вважатися прийнятим відповідно до закону і

підлягає скасуванню у передбачений цим Регламентом спосіб (стаття 48).

Статтею 120 Регламенту Верховної Ради України передбачено, що під час

розгляду законопроекту в другому читанні проводиться обговорення кожної

статті в порядку її нумерації в запропонованій головним комітетом редакції, якщо

не прийнято рішення про розгляд законопроекту в іншому порядку відповідно до

статті 119 цього Регламенту.

Статтею 119 Регламенту Верховної Ради України передбачено, що під час

розгляду законопроекту в другому читанні Верховна Рада проводить його

постатейне обговорення та голосування, крім випадку розгляду законопроекту за

особливою процедурою. У разі необхідності можуть обговорюватися і ставитися

на голосування окремі частини, пункти, підпункти, речення або статті. Верховна

Рада може прийняти процедурне рішення про розгляд законопроекту розділами,

частинами з проведенням щодо них самостійного обговорення і голосування.

Таке процедурне рішення може прийматися після обговорення за скороченою

процедурою.

Статтею 121 Регламенту Верховної Ради України після завершення

постатейного розгляду законопроекту Верховна Рада проводить голосування

щодо прийняття законопроекту в другому читанні. Якщо до законопроекту немає

зауважень народних депутатів, головуючий на пленарному засіданні може

поставити його на голосування в цілому як акт Верховної Ради.

Всупереч зазначеним нормам Регламенту Верховної Ради України,

законопроект р.№ 10147 без прийняття будь-якого процедурного рішення, а тим

більше обговорення такого рішення розглядали без обговорення кожної статті у

порядку її нумерації в запропонованій головним комітетом редакції.

Крім того, окремі положення ухваленого Закону не відповідають вимогам ч.

3 ст. 22 Конституції України, згідно із якою «при прийнятті нових законів або

2

внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу

існуючих прав і свобод», а також Директивам Європейського Союзу. Зокрема:

1. У пояснювальній записці до законопроєкту № 10147 стверджується, що

він розроблений з метою імплементації положень Директиви Ради 89/391/ЄЕС

від 12.06.1989 про запровадження заходів, покликаних заохочувати до

покращення безпеки та охорони здоров'я працівників на роботі.

Але сама Директива 89/391/ЄЕС наголошує, що вона не визнає

допустимим будь-яке зниження рівнів охорони, що вже досягнуті в окремих

державах-членах, держави-члени мають зобов’язання на підставі Договору

заохочувати до покращення умов в цій сфері та до гармонізації умов зі

збереженням вже досягнутих покращень.

Відповідно до Директиви 89/391/ЄЕС необхідно запровадити інформування,

діалог та збалансовану участь у забезпеченні безпеки та охорони здоров’я між

працедавцями та працівниками та/або їхніми представниками шляхом

застосування належних процедур та інструментів, відповідно до національних

законодавств та/або практик.

Законопроєкт №10147 не відповідає вимогам навіть вказаної директиви ЄС

та цинічно спотворює її зміст, не говорячи вже за всі інші - десятки директив,

якими регулюються окремі питання безпеки та здоров’я працівників, зокрема

таких як:

- Директива про ризики від хімічних агентів 98/24/ЄС що гарантує

моніторинг здоров'я, медичні огляди та евакуацію в разі небезпеки; для

професійних захворювань передбачає національні компенсації;

- Директива про вібрацію 2002/44/ЄС що гарантує медичний нагляд та

скорочення робочого часу в небезпечних умовах;

- Директива про поверхневий та підземний видобуток 92/104/ЄЕС що

гарантує вентиляцію, захист від обвалів та медичний нагляд та ін.

2. Законопроєктом № 10147 визнається таким, що втратив чинність ЗУ «Про

охорону праці». Таким чином, тисячі підзаконних нормативно-правових актів

(Постанов КМУ, розпоряджень центральних органів виконавчої влади,

інструкцій та регламентів тощо), що спираються на цей закон, автоматично

втрачають чинність. Відповідно усі права та обов’язків учасників трудових

відносин виносяться за рамки правового регулювання.

3. Законопроєктом № 10147 скасовується обов’язковість встановлення пільг

та компенсацій для працівників, зайнятих на роботах в умовах праці підвищеної

небезпеки зокрема щодо - скорочення тривалості робочого часу, додаткової

оплачуваної відпустки, пільгового пенсійного забезпечення, оплати праці в

3

підвищеному розмірі безоплатного забезпечення лікувально-профілактичним

харчуванням, водою, оплачуваних перерв санітарно-оздоровчого призначення.

При цьому варто пам’ятати, що близько 30 відсотків штатних працівників в

Україні зайняті на роботах з небезпечними та шкідливими умовами праці.

Частина з них працює в умовах перевищення гігієнічних нормативів, значну

частину серед них складають жінки.

Це не відповідає нормам:

Конвенції МОП № 102 «Про мінімальні норми соціального забезпечення»

(1952 р.), що встановлює мінімальні стандарти соціального захисту, включаючи

компенсації за професійні травми та захворювання та охоплює медичну

допомогу, грошові виплати та інші пільги для працівників, постраждалих від

небезпечних умов праці,

Директивам ЄС, зокрема таким як Директива про ризики від хімічних

агентів 98/24/ЄС що гарантує моніторинг здоров'я, медичні огляди та евакуацію

в разі небезпеки; для професійних захворювань передбачає національні

компенсації; Директива про вібрацію 2002/44/ЄС що гарантує медичний нагляд

та скорочення робочого часу в небезпечних умовах; Директива про поверхневий

та підземний видобуток 92/104/ЄЕС що гарантує вентиляцію, захист від обвалів

та медичний нагляд та

Угоді про асоціацію з ЄС, зокрема ст.296 згідно з якою Україна не повинна

послаблювати або знижувати рівень охорони праці, передбачений в її

законодавстві, ст.ст.419 – 425 відповідно до яких мета Угоди – просування

гідної праці, соціальний діалог, гендерна рівність, та недискримінація; Україна

має право регулювати рівень захисту, але він не може бути нижчим за

міжнародно визнані стандарти; Україна зобов'язана ефективно виконувати та

застосовувати національне законодавство, яке відповідає ратифікованим

конвенціям МОП, будь-які зміни законодавства не можуть знижувати рівень

захисту.

4. Головне юридичне управління апарату Верховної Ради України звертає

увагу, що законопроєктом № 10147 виключається з Кодексу законів про працю

України низка статей з глави XI «Охорона праці», що зокрема стосуються:

- Права вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на

захист від залучення до роботи в нічний час унаслідок виключення відповідних

гарантій.

- Права жінок на захист від залучення до роботи в нічний час шляхом

виключення спеціальних обмежень.

4

- Права вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на

переведення на легшу роботу відповідно до медичного висновку зі збереженням

середнього заробітку.

- Права неповнолітніх працівників на захист від залучення до роботи у

вихідні дні внаслідок виключення відповідної гарантії.

- Права осіб з інвалідністю на належні умови праці, зокрема на встановлення

на їхнє прохання неповного робочого дня або неповного робочого тижня,

створення пільгових умов праці та захист від залучення до надурочних робіт і

робіт у нічний час без їхньої згоди.

- Права неповнолітніх працівників на захист від виконання важких робіт,

робіт зі шкідливими або небезпечними умовами праці, підземних робіт, а також

робіт із підіймання та переміщення вантажів понад установлені граничні норми.

- Права неповнолітніх працівників на обов’язковий попередній медичний

огляд перед прийняттям на роботу та щорічні обов’язкові медичні огляди до

досягнення 21 року.

- Права неповнолітніх працівників на захист від залучення до нічних і

надурочних робіт, а також до роботи у вихідні дні.

- Права працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими та небезпечними

умовами праці, а також на роботах, пов’язаних із забрудненням або

несприятливими температурними умовами, на безоплатне забезпечення

спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального

захисту відповідно до встановлених норм, у разі скасування відповідних

законодавчих гарантій.

5. В законопроєкті № 10147 відсутня норма щодо повної відповідальності

для роботодавців за забезпечення здорових і безпечних умов праці, як це

передбачено чинним Законом України «Про охорону праці». Натомість,

забезпечення таких умов передбачається на розсуд роботодавця.

За даними Держпраці за 8 місяців поточного року 3 412 працівників

травмовано на виробництві. З яких 1 423 (42%) працівника травмовано внаслідок

агресії рф.

Смертельний травматизм за цей період склав 522 загиблих, з яких 318 (61%)

вбито внаслідок ракетних обстрілів, ударів БпЛА та інших ворожих дій.

За оперативними даними станом на 05 жовтня 2026 року внаслідок агресії

рф травмовано майже 1 500 працівників, з яких біля 350 вбито.

24 вересня 2026 (Харківська область, агропромисловий комплекс) внаслідок

ракетного обстрілу території підприємства 11 овочівників зазнали

травматичного враження, з яких четверо смертельного.

5

28 вересня 2026 (Запорізька область, машинобудування) внаслідок

ракетного обстрілу території підприємства 30 працівників отримали травми

різного ступеню тяжкості.

6. Законопроєктом № 10147 професійні спілки позбавляються можливості

реалізації однієї з найважливіших функцій профспілки, передбаченої ст.21

Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» – представництва

та захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки

за додержанням законодавства про працю та про охорону праці, створенням

безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-

побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими

засобами індивідуального та колективного захисту.

Проєктом закріплюється монополія на здійснення такої функції виключно за

«представниками від професійних спілок, їх організацій та об’єднань, що

представляють інтереси не менше 25 відсотків працівників цього роботодавця».

Це є порушенням Конвенції МОП №87 про свободу асоціації та захист права

на організацію, Конвенції МОП №98 про застосування принципів права на

організацію і на ведення колективних переговорів, та Конвенції МОП №135 про

захист прав представників працівників на підприємстві та можливості, що їм

надаються.

Крім того, звертаю увагу, що:

- Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики

прийняв рішення, що проект Закону України «Про безпеку та здоров’я

працівників на роботі» (реєстр. № 10147) в окремих нормах не відповідає

вимогам антикорупційного законодавства.

- Національне агентство з питань запобігання корупції у своєму висновку від

07 листопада 2023 року № 212-01/25894-23 зазначило про наявність у

зазначеному проекті Закону корупційних ризиків.

2. Загальна характеристика і основні положення проєкту акта

Проектом Постанови пропонується скасувати рішення Верховної Ради

України від 12.10.2026 року про прийняття у другому читанні та в цілому як

закону України проєкту Закону України «Про безпеку та здоров’я працівників на

роботі» (реєстр. № 10147 від 13.10.2023 року).

3. Стан нормативно-правової бази

Прийняття Постанови не потребуватиме внесення змін до інших

законодавчих актів України.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

6

Прийняття проекту Постанови не потребуватиме додаткових видатків з

Державного бюджету України.

5. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття

проекту акта

Прийняття Постанови дозволить запобігти зниженню рівня забезпечення

права працівників на безпечні умови праці.

Народний депутат України Юлія ТИМОШЕНКО