Тип: Звичайний
№ 16139
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Статус: Опрацьовується в комітеті
Субʼєкт: Народний депутат України
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону «Про внесення змін до статті 24 Закону України «Про
Національну поліцію» з метою приведення у відповідність до Конституції
України норми щодо можливості адміністративного затримання і доставлення
громадян до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки»
1. Обґрунтування необхідності прийняття акту
Адміністративне затримання, яке застосовують представники поліції під час
так званих заходів з оповіщення (разом з представниками ТЦК та СП), – це
тимчасовий захід примусу, який безпосередньо обмежує конституційне право
людини на свободу та особисту недоторканність. Згідно зі статтею 29 Конституції
України, ніхто не може бути затриманий інакше як за вмотивованим рішенням суду
на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно, норма 24 статті Закону
України «Про Національну поліцію», яка передбачає можливість здійснення
адміністративного затримання громадянина за зверненням територіальних центрів
комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або
розвідувальних органів України, суперечить Конституції України і потребує змін,
які і запропоновані у цьому законопроекті.
Крім цього, уточнено норму щодо участі органів та підрозділів, що входять
до системи поліції, у здійсненні заходів щодо оповіщення військовозобов’язаних
та резервістів спільно з представниками територіальних центрів комплектування та
соціальної підтримки. У чинній редакції, відповідно до внесених резонансних змін
у квітні 2024 року, написано, що ці органи беруть участь. Але до мене, як до
народного депутата України, неодноразово звертались поліцейські з проханням
посприяти тому, щоби їх не змушували брати участь у цих ганебних заходах, які в
народі називають «бусифікацією», оскільки такі дії «представників держави» не
лише ганьблять нашу демократичну країну, а й потужно б’ють по економіці
України, по мотивації громадян ставати на захист Вітчизни, по іміджу України в
очах міжнародної спільноти, і це все дуже комплексно негативно впливає на
спроможність нашої країни чинити опір агресорам. Відповідно, у законопроекті
запропоновано змінити формулювання «беруть участь» на «можуть брати участь»,
аби облегшити можливість думаючим співробітникам відповідних органів, які
реально дбають про зміцнення обороноздатності України, не долучатися до заходів
з оповіщення, коли вони розуміють, що насправді це заходи з виловлювання
українців з метою заганяння в армію «всіх підряд для кількості».
Варто зазначити також, що за ст. 208 Кримінального процесуального кодексу
України (КПК), уповноважена особа (зокрема поліцейський) має право без рішення
суду затримати особу лише в окремих випадках:
• Під час вчинення або безпосередньо після вчинення злочину чи замаху на
нього.
• Коли очевидці (зокрема потерпілий) або сукупність очевидних ознак на
одязі, тілі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
• Якщо є обґрунтована підозра у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого
корупційного або кримінального правопорушення, і підозрюваний намагається
втекти або перебуває в розшуку. Адміністративні правопорушення, передбачені
статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є
тяжкими або особливо тяжкими…
Головне, думаю, всі адекватні люди розуміють, що максимально можливої
спроможності чинити опір ворогам можна лише у разі комплектування Сил
оборони на мотиваційній основі, а не розраховуючи на рабовласницький примус.
2. Мета і завдання законопроекту
Мета законопроекту – уточнення норми щодо можливості адміністративного
затримання та доставлення громадян України до ТЦК та СП (в інші органи, як
зазначено в законі, як правило, не доставляють затриманих у такий спосіб, це хіба
якісь виняткові винятки) з метою приведення її у відповідність до Конституції
України, а також для мінімізації або уникнення шкідництва з боку «представників
держави» під прикриттям мобілізаційної роботи.
3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту
Проектом Закону «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до
статті 24 Закону України «Про Національну поліцію» з метою приведення у
відповідність до Конституції України норми щодо можливості адміністративного
затримання і доставлення громадян до територіальних центрів комплектування та
соціальної підтримки» пропонується викласти пункт 5 цієї статті в оновленій редакції
з метою приведення цієї норми у відповідність до Конституції України.
4. Стан нормативно-правової бази у зазначеній сфері правового
регулювання
Основними нормативно-правовими актами у даній сфері правовідносин є
Конституція України, Закон України «Про Національну поліцію», Кодекс України
про адміністративні правопорушення, Кримінальний процесуальний кодекс
України.
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація запропонованого законопроекту не потребує на даний час
додаткових витрат з Державного бюджету України.
6. Запобігання корупції
У законопроекті відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики
вчинення корупційних правопорушень. Навпаки, ухвалення запропонованих змін
зведуть до мінімуму деякі наявні тепер корупційні ризики, точніше суттєво вдарять
по «схематозу», який тримається на «бусифікації».
7. Прогноз соціально-економічних наслідків прийняття проекту
Прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України
«Про внесення змін до статті 24 Закону України «Про Національну поліцію» з
метою приведення у відповідність до Конституції України норми щодо можливості
адміністративного затримання і доставлення громадян до територіальних центрів
комплектування та соціальної підтримки» унеможливить антиконституційні дії з
боку «представників держави» під прикриттям мобілізаційної роботи, а також
посприяє зменшенню соціальної напруги, пов’язаної з ганебними діями осіб у
поліцейській та військовій формі, які в народі називають «бусифікацією». Також
це позитивно позначиться на економіці, а отже і на обороноздатності України.
Народний депутат України Георгій Мазурашу