Проєкт Закону про інвестиційні фонди

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проєкту Закону України «Про інвестиційні фонди»

1.Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проєкт Закону України «Про інвестиційні фонди» (далі – Законопроєкт)

направлений на забезпечення виконання зобов’язань України щодо адаптації

національного законодавства до законодавства Європейського Союзу (далі –

ЄС) у сфері інвестиційних фондів та інвестиційних послуг, зокрема, виконання

підпункту 7 пункту 99 (Рекомендація Європейської Комісії щодо продовження

приведення законодавства України у відповідність з актами права ЄС у сфері

банківського регулювання (зокрема в частині врегулювання

неплатоспроможності банків та системи гарантування вкладів) і регулювання

небанківських секторів, включаючи страхування та регулювання ринків цінних

паперів і капіталу, інвестиційних фондів та інфраструктури фінансових ринків)

Розділу 9 Плану заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії,

представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення

Європейського Союзу 2024 року, затвердженого розпорядженням Кабінету

Міністрів України від 31 березня 2025 р. № 300-р щодо подання на розгляд

Верховної Ради України законопроекту про приведення законодавства України

у відповідність з актами права ЄС щодо інвестиційних фондів.

В рамках набуття Україною повноправного членства в ЄС Україна взяла

зобов’язання щодо забезпечення повного приведення національного

законодавства у відповідність до актів ЄС.

Так, у сфері інвестиційних фондів та інвестиційних послуг мають бути

імплементовані, зокрема, норми таких актів ЄС:

-Директиви 2009/65/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 13 липня

2009 року про узгодження законів, підзаконних та адміністративних положень,

що стосуються інститутів колективного інвестування в цінні папери, що

підлягають обігу (UCITS);

-Директиви 2011/61/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 8 червня

2011 року про менеджерів альтернативних інвестиційних фондів та внесення

змін до Директив 2003/41/ЄС та 2009/65/ЄС та Регламентів (ЄС) № 1060/2009

та (ЄС) № 1095/2010 (AIFM);

-Регламенту (ЄС) 345/2013 Європейського Парламенту та Ради від 17

квітня 2013 року про європейські фонди венчурного капіталу (EuVECA);

-Регламенту (ЄС) 346/2013 Європейського Парламенту та Ради від 17

квітня 2013 року про Європейські фонди соціального підприємництва (EuSEF);

-Регламенту (ЄС) 2015/760 Європейського Парламенту та Ради від 29

квітня 2015 року про Європейські довгострокові інвестиційні фонди (ELTIFs);

Проєктом Закону України «Про інвестиційні фонди» передбачена

імплементація вищенаведених актів ЄС.

2.Мета і шляхи досягнення

Проєкт Закону України «Про інвестиційні фонди» направлений на

вдосконалення та гармонізацію законодавства про інвестиційні фонди та

інвестиційні послуги відповідно до європейських практик та стандартів, що

сприятиме захисту прав інвесторів та розширенню можливостей для залучення

капіталу.

3.Загальна характеристика та основні положення проєкту акту

Проєктом Закону України «Про інвестиційні фонди» передбачено

запровадження в Україні законодавчого поля для діяльності інвестиційних

фондів у відповідності до актів ЄС, дія якого буде розповсюджуватись на

новостворені інвестиційні фонди, а також передбачено перехідний період та

можливість трансформації діяльності існуючих інститутів спільного

інвестування у інвестиційні фонди.

Законопроєктом передбачена наступна класифікація інвестиційних фондів:

-в залежності від порядку викупу інвестиційних сертифікатів,

інвестиційні фонди можуть бути відкритого чи закритого типу;

-в залежності від порядку провадження діяльності інвестиційні фонди

можуть бути публічні (UCITS) чи альтернативні (AIF);

-в залежності від способу пропозиції інвестиційних сертифікатів

інвестиційні фонди можуть бути з публічною пропозицією або без публічної

пропозиції інвестиційних сертифікатів.

В свою чергу альтернативні інвестиційні фонди в залежності від структури

активів, в які здійснюється інвестування, можуть бути таких типів:

фонди венчурного капіталу (VCF);

фонди соціального підприємництва (SEF);

фонди довгострокових інвестицій (LTIF)

інвестиційні фонди нерухомості (REIT).

Законопроєктом також передбачено врегулювання питання діяльності

професійних учасників ринків капіталу, залучених до обслуговування

інвестиційних фондів, а саме:

компаній з управління активами, які можуть провадити діяльність

відповідно до отриманої ними ліцензії з управління активами публічних

інвестиційних фондів, повної ліцензії з управління активами альтернативних

інвестиційних фондів або базової ліцензії з управління активами

альтернативних інвестиційних фондів.

кастодіальних установ – фінансова установа, яка провадить депозитарну

діяльність депозитарної установи відповідно до положень Закону України «Про

депозитарну систему України», та отримала ліцензію на провадження

кастодіальної діяльності відповідно до цього Закону.

Законопроєкт складається з таких розділів:

Розділ І. Загальні положення

Розділ ІІ. Інвестиційні сертифікати

Розділ ІІІ. Публічні інвестиційні фонди

Розділ IV. Альтернативні інвестиційні фонди

Розділ V. Особливості функціонування окремих альтернативних

інвестиційних фондів

Розділ VI. Реорганізація та ліквідація інвестиційного фонду

Розділ VII. Компанії з управління активами

Розділ VIII. Кастодіальна діяльність

Розділ IX. Спеціальні положення, що застосовуються до публічних

інвестиційних фондів, які розміщують свої інвестиційні сертифікати в державах-

членах Європейського Союзу

Розділ Х. Регулювання та нагляд на ринку інвестиційних фондів

Розділ ХІ. Прикінцеві положення

Розділ ХІІ. Перехідні положення.

У Розділі І врегульовуються питання щодо сфери дії закону, визначення

термінів, правових основ функціонування, класифікації, засновників й

учасників інвестиційних фондів, вимог до посадових осіб та договорів

інвестиційного фонду з компанією з управління активами та кастодіальною

установою, а також введення поняття основний та донорський інвестиційні

фонди.

У Розділі ІІ врегульовуються питання емісії, обігу та викупу інвестиційних

сертифікатів, зокрема щодо порядку розміщення інвестиційних сертифікатів,

обліку прав на інвестиційні сертифікати та прав за інвестиційними

сертифікатами, визначення розрахункової вартості та ціни інвестиційного

сертифіката, правових наслідків визнання інвестиційного фонду таким що

відбувся, а також передбачено вимоги до здійснення маркетингу інвестиційних

сертифікатів.

У Розділі ІІІ врегульовуються питання щодо правового статусу публічних

інвестиційних фондів, створення та функціонування публічних інвестиційних

фондів, зокрема етапів створення публічних інвестиційних фондів зі статусом

юридичної особи та без статусу юридичної особи, процедур реєстрації

публічного інвестиційного фонду, установчих документів та системи органів

управління публічного інвестиційного фонду, а також підстав відмови у

реєстрації та припинення дії реєстрації публічного інвестиційного фонду. Крім

того, передбачено врегулювання питань щодо зобов'язань стосовно

інвестиційної політики публічних інвестиційних фондів, а саме щодо

інструментів та лімітів інвестування публічних інвестиційних фондів,

обмеження операцій з активами публічного інвестиційного фонду, а також

щодо розкриття інформації публічними інвестиційними фондами.

У Розділі IV врегульовуються питання щодо правового статусу

альтернативних інвестиційних фондів, порядку створення та функціонування

альтернативних інвестиційних фондів зі статусом юридичної особи та без

статусу юридичної особи, органів управління альтернативних інвестиційних

фондів, особливостей інвестиційної політики, розкриття інформації

альтернативними інвестиційними фондами, особливостей оцінки активів таких

фондів.

Розділ V врегульовує зокрема питання щодо особливостей функціонування

окремих типів альтернативних інвестиційних фондів, а саме кваліфікованих

інвестиційних фондів венчурного капіталу, фондів соціального

підприємництва, фондів довгострокових інвестицій та фондів нерухомості.

У Розділі VI врегульовуються питання щодо реорганізації та ліквідації

інвестиційних фондів, зокрема щодо загальних умов реорганізації

інвестиційних фондів, порядку злиття та приєднання інвестиційних фондів,

порядку погодження Національною комісією з цінних паперів та фондового

ринку таких дій, захисту прав кредиторів під час процедур реорганізації, а

також припинення інвестиційних фондів шляхом ліквідації.

У Розділі VII врегульовуються питання щодо функціонування компаній з

управління активами, а саме особливостей ліцензування діяльності з управління

активами інвестиційних фондів, умов здійснення діяльності компаніями з

управління активами, вимог до капіталу компанії з управління активами,

забезпечення безперервності діяльності, аутсорсингу функцій та

відповідальності компаній з управління активами.

У Розділі VIII врегульовуються питання щодо функціонування

кастодіальних установ, зокрема особливостей ліцензування кастодіальної

діяльності, вимог до системи управління та системи внутрішнього контролю

фінансової установи в частині провадження кастодіальної діяльності,

забезпечення безперервності кастодіальної діяльності, захисту активів у

випадку неплатоспроможності кастодіальної установи, аутсорсингу функцій та

відповідальності кастодіальної установи.

У Розділі IX передбачені спеціальні положення, що застосовуються до

публічних інвестиційних фондів, які розміщують свої інвестиційні сертифікати

в державах-членах Європейського Союзу, зокрема, щодо допуску в Україну

інвестиційних фондів, авторизованих в державах-членах Європейського Союзу,

розкриття інформації та виконання ними обов’язків.

У Розділі Х врегульовуються питання щодо особливостей регулювання та

нагляду на ринку інвестиційних фондів, зокрема щодо додаткових повноважень

НКЦПФР у сфері регулювання публічних та альтернативних інвестиційних

фондів, а також встановлюються фінансові санкції (штрафи) за порушення

вимог цього Закону, особливості застосування заходів впливу до інвестиційних

фондів, компаній з управління активами та кастодіальних установ, особливості

взаємодії НКЦПФР з Регуляторами держав – членів Європейського Союзу.

Розділом ХІ Прикінцевими положеннями Законопроєкту передбачено

внесення змін зокрема до Законів України «Про державне регулювання ринків

капіталу та організованих товарних ринків», «Про ринки капіталу та

організовані товарні ринки», «Про депозитарну систему України», «Про

рекламу», «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при

будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Розділом ХІІ Перехідними положеннями Законопроєкту передбачено,

перехідний період та можливість трансформації діяльності існуючих інститутів

спільного інвестування у інвестиційні фонди, переоформлення ліцензій з

управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління

активами) та із зберігання активів інститутів спільного інвестування.

Законопроєктом передбачено комплексне вдосконалення правового

регулювання ринків капіталу шляхом імплементації європейських стандартів

фінансової стійкості та управління операційними ризиками.

4.Правові аспекти

Правовідносини у цій сфері регулюватимуться нормами, передбаченими

Законопроєктом, та законами в сфері ринків капіталу та фінансових послуг.

5.Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація Законопроєкту не потребує додаткових витрат з Державного

бюджету України.

Реалізація Законопроєкту не впливає на доходну та витратну політику.

6.Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття

проєкту акту

Прийняття проєкту Закону України «Про інвестиційні фонди» дозволить

визначити правові та організаційні основи для створення, діяльності та

припинення інвестиційних фондів, які відповідають європейським практикам

та стандартам, що сприятиме розширенню можливостей для залучення

капіталу, зокрема, завдяки впровадженню прозорих правил діяльності в сфері

інвестування та підвищенню рівня захисту інвесторів.

Народні депутати України Гетманцев Д.О. та інші