Тип: Звичайний
№ 16138
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Статус: Опрацьовується в комітеті
Субʼєкт: Народний депутат України
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проєкту Закону України “Про внесення зміни до статті 21² Закону
України “Про військовий обов’язок і військову службу” щодо
проходження базової загальновійськової підготовки іноземцями та
особами без громадянства, прийнятими на військову службу за
контрактом”
1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
В умовах триваючої збройної агресії проти України та дії правового
режиму воєнного стану питання комплектування Збройних Сил України,
Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України
особовим складом, а також належної підготовки військовослужбовців до
виконання завдань за призначенням має першочергове значення. Одним із
джерел поповнення особового складу є прийняття на військову службу за
контрактом іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах
перебувають в Україні.
Відповідно до частини шостої статті 1 Закону України «Про військовий
обов’язок і військову службу» (далі – Закон) військовий обов’язок не
поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні.
Водночас у випадках, передбачених законом, вони можуть у добровільному
порядку (за контрактом) проходити військову службу у Збройних Силах
України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії
України і прирівнюються до військовослужбовців – громадян України.
Особливості прийняття на військову службу та її проходження такими
особами визначені главою III-1 Закону, зокрема статтями 21¹ і 21².
Разом з тим Закон не містить положень щодо проходження іноземцями
та особами без громадянства базової загальновійськової підготовки після
прийняття на військову службу за контрактом. Питання їх початкової
підготовки врегульовуються підзаконними актами та рішеннями
командування, що не гарантує всім прийнятим на службу особам єдиного
мінімального рівня підготовки. Серед осіб, які вступають на військову службу,
є як такі, що мають попередній військовий досвід, так і такі, що його не мають.
Відсутність гарантованої початкової підготовки створює ризики для життя і
здоров’я самих військовослужбовців та особового складу підрозділів, у яких
вони проходитимуть службу, а також ускладнює планування комплектування
та злагодження підрозділів.
Законопроєктом пропонується закріпити на рівні закону обов’язковість
базової загальновійськової підготовки для зазначених осіб, її мінімальну
тривалість – не менше 14 календарних днів, а також можливість за заявою
іноземця або особи без громадянства пройти її за повною програмою (наразі
51 календарний день), визначеною в установленому законодавством порядку.
2. Мета і завдання прийняття акта
Метою законопроєкту є встановлення законодавчого мінімального
стандарту підготовки іноземців та осіб без громадянства, які добровільно
вступають на військову службу за контрактом, та підвищення рівня їх
підготовленості до проходження військової служби.
Завданнями законопроєкту є: закріплення обов’язковості проходження
зазначеними особами базової загальновійськової підготовки; встановлення
мінімальної тривалості такої підготовки – 14 календарних днів; забезпечення
можливості пройти повну програму; збереження гнучкості підзаконного
регулювання щодо програми, структури та організації підготовки.
3. Загальна характеристика і основні положення проєкту акта
Законопроєктом пропонується доповнити статтю 21² Закону новою
частиною другою, якою передбачається:
іноземці та особи без громадянства, прийняті на військову службу за
контрактом до Збройних Сил України, Державної спеціальної служби
транспорту або Національної гвардії України, проходять базову
загальновійськову підготовку в обов’язковому порядку;
тривалість такої підготовки не може бути меншою ніж 14 календарних
днів;
за заявою іноземця або особи без громадянства підготовка може
проводитися згідно повної програми базової загальновійськової підготовки,
визначеної в установленому законодавством порядку.
У зв’язку з доповненням статті новою частиною, частини друга –
четверта вважаються відповідно частинами третьою – п’ятою.
Законопроєкт не поширює на іноземців та осіб без громадянства
військовий обов’язок: вимога щодо базової загальновійськової підготовки
стосується лише осіб, які добровільно уклали контракт і прийняті на військову
службу, та є умовою її проходження. Розміщення норми в статті 21² одразу
після частини першої, якою встановлено випробування строком два місяці,
відображає послідовність етапів проходження служби за контрактом.
Прикінцевими положеннями передбачається набрання Законом
чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та доручення Кабінету
Міністрів України, Міністерству оборони України, Міністерству внутрішніх
справ України та іншим державним органам, у підпорядкуванні яких
перебувають військові формування, у тримісячний строк з дня набрання
чинності Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із
ним.
4. Стан нормативно-правової бази у зазначеній сфері правового
регулювання
Сфера правових відносин, у якій пропонуються нововведення,
регулюється Конституцією України, законами України «Про оборону
України», «Про Збройні Сили України», «Про Національну гвардію України»,
«Про військовий обов’язок і військову службу», «Про правовий статус
іноземців та осіб без громадянства», положеннями про проходження
військової служби іноземцями та особами без громадянства у Збройних Силах
України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії
України, іншими нормативно-правовими актами.
Пропонується внесення зміни до статті 21² Закону України «Про
військовий обов’язок і військову службу», що буде достатнім для досягнення
цілей, визначених законопроєктом.
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація законопроєкту не потребуватиме додаткових витрат із
Державного бюджету України та/або інших бюджетів. Підготовка зазначених
осіб здійснюватиметься в межах видатків, передбачених на підготовку
особового складу відповідних військових формувань.
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття
акта
Прийняття законопроєкту матиме, зокрема, такі позитивні наслідки:
гарантування мінімального рівня підготовленості іноземців та осіб без
громадянства, які вступають на військову службу за контрактом; зменшення
ризиків для життя і здоров’я особового складу; підвищення злагодженості та
боєздатності підрозділів; уніфікація підходів до початкової підготовки таких
осіб у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та
Національній гвардії України.
7. Відповідність законодавству Європейського Союзу
Законопроєкт не стосується сфери, яка регулюється актами права
Європейського Союзу, та не містить норм, що стосуються зобов’язань України
у сфері європейської інтеграції.
8. Запобігання дискримінації
У законопроєкті відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.
Встановлення для іноземців та осіб без громадянства мінімальної тривалості
підготовки зумовлено добровільним характером їх вступу на військову службу
за контрактом та відсутністю щодо них військового обов’язку. Можливість
пройти повну програму забезпечує доступ до підготовки, яка встановлена для
громадян України та нівелює ознаки можливої дискримінацією за ознакою
громадянства.
9. Запобігання корупції
У законопроєкті відсутні правила і процедури, які можуть містити
ризики вчинення корупційних правопорушень. Законопроєкт не наділяє
органи державної влади новими дискреційними повноваженнями.
10. Громадське обговорення
Законопроєкт не містить норм, що потребують обов’язкового
проведення публічних консультацій. Після реєстрації законопроєкт
оприлюднюється на офіційному вебсайті Верховної Ради України, що
забезпечує можливість його громадського обговорення.
11. Регіональний аспект
Законопроєкт не впливає на розвиток регіонів, не стосується питань
місцевого самоврядування та має загальнодержавне значення. Реалізація
законопроєкту не впливає на ринок праці, екологію, охорону здоров’я та
гендерну рівність.
12. Прогноз результатів
Очікується, що прийняття законопроєкту забезпечить єдиний
мінімальний стандарт початкової підготовки іноземців та осіб без
громадянства, які проходять військову службу за контрактом, сприятиме
ефективній інтеграції таких осіб до складу підрозділів, зменшенню втрат серед
особового складу та підвищенню боєздатності підрозділів без необхідності
змін до закону при зміні програми підготовки громадян України.
Народний депутат України О.ФЕДІЄНКО (№ 89) та інші