Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" щодо удосконалення функціонування Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України

“Про державне регулювання ринків капіталу та організованих

товарних ринків” щодо удосконалення функціонування Національної

комісії з цінних паперів та фондового ринку»

1.Обґрунтування необхідності прийняття акта

Прийняття законопроєкту зумовлено необхідністю виконання Україною

зобов’язань, передбачених у межах програми Міжнародного валютного фонду

«Механізм розширеного фінансування» (Extended Fund Facility, EFF).

Відповідно до пункту 56 Меморандуму про економічну та фінансову

політику Україна взяла на себе зобов’язання щодо посилення інституційної

спроможності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі –

НКЦПФР), зокрема шляхом удосконалення структури та процесів прийняття

рішень, запровадження дворівневої структури управління та внесення

відповідних змін до законодавства, що регулює діяльність НКЦПФР.

Зазначені законодавчі зміни визначені структурним маяком програми EFF,

строк виконання якого встановлено до кінця грудня 2026 року. Таким чином,

прийняття законопроєкту є необхідним для належного та своєчасного виконання

Україною взятих у межах програми EFF зобов’язань.

Виконання заходів, передбачених програмою EFF, має важливе значення

для забезпечення макрофінансової стабільності та фінансових потреб

Державного бюджету України в умовах воєнного стану. Успішне виконання

Україною структурних маяків та інших зобов’язань за програмою є необхідною

передумовою для проходження відповідних переглядів програми, отримання

наступних траншів МВФ та підтримки доступу України до фінансової допомоги

з боку інших міжнародних партнерів.

НКЦПФР є державним колегіальним органом, що здійснює державне

регулювання та нагляд за діяльністю на ринках капіталу та організованих

товарних ринках. Ефективність виконання НКЦПФР покладених на неї функцій

потребує належного рівня інституційної незалежності, чіткого розмежування

повноважень, професійності та доброчесності керівництва, прозорості й

підзвітності процесів прийняття рішень, а також ефективної системи

внутрішнього контролю та управління ризиками.

Чинна модель організації діяльності НКЦПФР передбачає концентрацію в

одному колегіальному органі стратегічних, регуляторних та значної частини

організаційно-кадрових повноважень. Водночас законодавством не передбачено

окремого органу, відповідального за здійснення стратегічного нагляду за

2

діяльністю регулятора, зокрема у сферах функціонування системи внутрішнього

контролю, внутрішнього аудиту, комплаєнсу та управління ризиками.

Законопроєктом передбачається вдосконалення системи управління

НКЦПФР, у тому числі шляхом запровадження дворівневої структури

управління, удосконалення порядку формування керівного складу Комісії та

розмежування повноважень між органами управління.

Прийняття законопроєкту сприятиме посиленню інституційної

спроможності та незалежності НКЦПФР, підвищенню ефективності

корпоративного управління регулятора, удосконаленню систем внутрішнього

контролю, аудиту, комплаєнсу та управління ризиками, а також забезпеченню

більшої прозорості та підзвітності процесів прийняття рішень.

Таким чином, законопроєкт спрямований на вдосконалення законодавчого

регулювання діяльності НКЦПФР та забезпечення виконання Україною

структурного маяка, визначеного програмою МВФ «Механізм розширеного

фінансування» (EFF).

Законопроєкт є альтернативним до проєкту Закону України «Про внесення

змін до Закону України “Про державне регулювання ринків капіталу та

організованих товарних ринків” щодо удосконалення функціонування

Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку», реєстр. № 16067 від

14 вересня 2026 року.

2.Мета і завдання прийняття акта

Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про

державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків” щодо

удосконалення функціонування Національної комісії з цінних паперів та

фондового ринку» (далі – проєкт Закону) розроблено з метою створення

сучасної, стійкої, професійної та підзвітної моделі управління Національною

комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР, Комісія),

забезпечення належної незалежності регуляторних рішень, ефективного

стратегічного нагляду і внутрішнього контролю, прозорого формування

керівного складу та належного кадрового забезпечення НКЦПФР.

3.Загальна характеристика та основні положення проекту Закону

Проєктом Закону пропонується внести комплексні зміни до Закону

України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних

ринків».

Законопроєкт передбачає правове врегулювання:

статусу НКЦПФР як державного колегіального органу, який

підпорядкований Президенту України, та юридичної особи публічного права;

3

дворівневої структури управління НКЦПФР, що включає Раду Комісії,

Комісію як колегіальний орган та офіс Комісії;

утворення Ради Комісії у складі п'яти членів: трьох незалежних членів,

одного представника Верховної Ради України та одного представника

Президента України, а також порядку їх призначення за результатами відкритого

конкурсного відбору, вимог до незалежних членів, строків повноважень і

гарантій діяльності;

повноважень Ради Комісії щодо затвердження стратегії розвитку ринків,

річних і середньострокових планів діяльності, кошторисів, нагляду за діяльністю

Комісії як колегіального органу, організації конкурсного добору керівництва,

оцінювання діяльності НКЦПФР, зовнішнього аудиту та забезпечення

функціонування внутрішнього аудиту, комплаєнсу й управління ризиками;

організації роботи Ради Комісії та порядку прийняття рішень;

складу та повноважень Комісії як колегіального виконавчого органу

НКЦПФР у складі Голови та чотирьох членів, який здійснює державне

регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків, приймає

нормативно-правові акти та реалізує стратегію, затверджену Радою Комісії;

відкритого конкурсного відбору Голови та членів Комісії, їх призначення

Президентом України, строків повноважень, кваліфікаційних вимог, обмежень

щодо несумісності та підстав звільнення;

повноважень Голови та членів Комісії, щорічного звітування Голови перед

Верховною Радою України, діяльності територіальних органів офісу Комісії;

затвердження граничної чисельності працівників Комісії Президентом

України.

4.Стан нормативно-правової бази

У відповідній сфері правового регулювання діють Конституція України,

закони України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих

товарних ринків», «Про запобігання корупції», «Про санкції», інші закони та

прийняті на їх виконання нормативно-правові акти.

5.Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація положень Закону не потребуватиме додаткових витрат з

Державного бюджету України та місцевих бюджетів. Запровадження у складі

Ради Комісії трьох незалежних членів здійснюватиметься одночасно зі

зменшенням складу Комісії як колегіального виконавчого органу з семи до

чотирьох осіб, тобто зі скороченням трьох посад членів Комісії. Таким чином,

виплата винагороди трьом незалежним членам Ради Комісії не призведе до

збільшення загальної кількості оплачуваних посад керівного складу НКЦПФР та

4

зростання бюджетних видатків на їх утримання.

Додаткового фінансування з Державного бюджету України для реалізації

положень проєкту Закону не передбачається.

6.Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття

законопроекту

Прийняття проєкту Закону забезпечить чіткіше визначення місця

НКЦПФР у системі державних органів, розмежування стратегічно-наглядових та

виконавчо-регуляторних функцій, підвищення прозорості формування керівного

складу і посилення персональної та інституційної підзвітності регулятора.

Запровадження Ради Комісії, незалежного аудиту, комплаєнсу,

внутрішнього аудиту та управління ризиками сприятиме підвищенню якості

управлінських і регуляторних рішень, зменшенню операційних та репутаційних

ризиків, посиленню контролю за використанням ресурсів НКЦПФР, зміцненню

довіри інвесторів і професійних учасників та поліпшенню інституційних

передумов для розвитку ринків капіталу.

Народні депутати України О.В. Ковальчук та інші

народні депутати України