Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проєкту Закону України

«Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб»

Зміст положення акта законодавства Зміст відповідного положення проєкту акта

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 1 липня 2026 року № 4924-IX

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в

такому значенні:

…

2) внутрішньо переміщена особа – громадянин України,

іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на

території України на законних підставах та має право на

постійне проживання в Україні, яка була змушена покинути

своє місце проживання внаслідок або з метою уникнення

негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової

окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав

людини або надзвичайних ситуацій та перемістилася у межах

території України;У тексті Закону слова «внутрішньо переміщена особа» в

усіх відмінках і числах замінити словами «вимушено

внутрішньо переміщена особа» у відповідних відмінках і

числах.

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в

такому значенні:

…

2) вимушено внутрішньо переміщена особа – громадянин

України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває

на території України на законних підставах та має право на

постійне проживання в Україні, яка була змушена покинути

своє місце проживання внаслідок або з метою уникнення

негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової

окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав

людини або надзвичайних ситуацій та перемістилася у межах

території України;

Стаття 6. Облік внутрішньо переміщених осіб

5. Дитина, яка народилася у батьків, обидва чи один з яких є

внутрішньо переміщеною особою, після переміщення батьків

чи одного з них не вважається внутрішньо переміщеною

особою в розумінні цього Закону.Стаття 6. Облік вимушено внутрішньо переміщених осіб

5. Дитина, яка народилася у батьків, один або обоє з яких є

вимушено внутрішньо переміщеними особами, після

внутрішнього переміщення батьків чи одного з них, за

заявою одного з батьків або іншого законного

Зміст положення акта законодавства Зміст відповідного положення проєкту акта

Держава забезпечує підтримку внутрішньо переміщених осіб з

урахуванням факту народження дитини (дітей) після

внутрішнього переміщення таких осіб.представника, береться на облік як вимушено внутрішньо

переміщена особа.

Стаття 13. Забезпечення реалізації внутрішньо переміщеними

особами права на житло

1. Держава сприяє реалізації внутрішньо переміщеним особам

права на житло шляхом застосування механізмів державної

підтримки, передбачених житловим законодавством.

2. Для внутрішньо переміщених осіб можуть

запроваджуватися спеціальні умови застосування механізмів

державної підтримки для реалізації їхнього права на житло.

3. Житло для тимчасового проживання надається внутрішньо

переміщеним особам з державного житлового фонду або

житлового фонду територіальної громади за рахунок коштів

державного або місцевого бюджету.

…

Частини 8-10 відсутні.Стаття 13. Забезпечення реалізації вимушено внутрішньо

переміщеними особами права на житло

1. Вимушено внутрішньо переміщена особа забезпечується

пристосованим для тривалого проживання житлом

відповідно до потреб її сім’ї шляхом надання соціального,

комунального житла, компенсацій за втрачене житло,

пільгового кредитування на придбання житла чи субсидії

на найм (оренду) житла.

2. Для вимушено внутрішньо переміщених осіб можуть

запроваджуватися спеціальні умови застосування механізмів

державної підтримки для реалізації їхнього права на житло.

3. Житло для тимчасового проживання надається вимушено

внутрішньо переміщеним особам з державного житлового

фонду або житлового фонду територіальної громади за

рахунок коштів державного або місцевого бюджету.

…

8. Субсидія на найм (оренду) житла - безповоротна адресна

грошова допомога, що надається наймачеві для покриття

витрат на оплату найму (оренди) житлового приміщення у

житловому фонді соціального призначення або на

приватному ринку.

9. Вимушено внутрішньо переміщена особа може

Зміст положення акта законодавства Зміст відповідного положення проєкту акта

відмовитися від права власності на житло (свою частку в

ньому), яке знаходиться на тимчасово окупованій території

України або в зоні ведення активних бойових дій в користь

держави і взамін отримати компенсацію за втрачене житло

в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

10. Нотаріально засвідчена відмова від права власності на

житло (частку в ньому) є підставою для припинення права

власності на об'єкт нерухомого майна в Державному

реєстрі речових прав на нерухоме майно та для внесення

інформації про житло вимушено внутрішньо переміщеної

особи до Державного реєстру пошкодженого та знищеного

майна.

Стаття 15. Забезпечення права внутрішньо переміщених осіб

на соціальний захист та соціальну підтримку, отримання

соціальних послуг

1. Держава вживає всіх можливих заходів з метою

забезпечення соціального захисту внутрішньо переміщених

осіб відповідно до Конституції, законів України та підзаконних

нормативно-правових актів.

2. Держава вживає додаткових заходів з метою забезпечення

соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб з

дотриманням принципів адресності, стимулювання

економічної самостійності її отримувачів.

Соціальна підтримка внутрішньо переміщених осіб може

здійснюватися також за рахунок коштів міжнародної технічної

допомоги, фінансових та інших ресурсів і послуг іноземних Стаття 15. Забезпечення права вимушено внутрішньо

переміщених осіб на соціальний захист та соціальну

підтримку, отримання соціальних послуг

1.Держава гарантує вимушено внутрішньо переміщеним

особам реалізацію права на достатній життєвий рівень,

визначеного Конституцією України, шляхом надання

соціальних виплат, соціальних послуг та інших видів

соціальної підтримки.

2. Держава вживає додаткових заходів з метою забезпечення

соціальної підтримки вимушено внутрішньо переміщених

осіб з дотриманням принципів адресності, стимулювання

економічної самостійності її отримувачів.

Соціальна підтримка вимушено внутрішньо переміщених осіб

може здійснюватися також за рахунок коштів міжнародної

технічної допомоги, фінансових та інших ресурсів і послуг

Зміст положення акта законодавства Зміст відповідного положення проєкту акта

держав та міжнародних організацій, добровільних внесків

фізичних та юридичних осіб, з інших джерел, не заборонених

законодавством.

Відповідні положення відсутні.іноземних держав та міжнародних організацій, добровільних

внесків фізичних та юридичних осіб, з інших джерел, не

заборонених законодавством.

Державні соціальні виплати вимушено внутрішньо

переміщеним особам мають забезпечувати мінімально

необхідний рівень матеріального забезпечення для

задоволення базових життєвих потреб вимушено

внутрішньо переміщених осіб та членів їхніх сімей.

Розмір державних соціальних виплат вимушено

внутрішньо переміщеній особі та членам її сім'ї не може

бути меншим, ніж базова соціальна допомога, розрахована

для відповідної сім'ї.

Державна соціальна допомога вимушено внутрішньо

переміщеним особам виплачується впродовж перших

шести місяців після внутрішнього переміщення без

урахування доходів сім'ї.

Не може бути підставою для припинення державної

соціальної допомоги вимушено внутрішньо переміщеним

особам: купівля квартири з нульовим циклом ремонту,

недобудованого будинку або земельної ділянки вартістю до

двох мільйонів гривень включно; наявність банківського

депозиту сукупно до двох мільйонів гривень, що

зберігається впродовж одного року.

Не допускається зупинення чи припинення виплати

державної соціальної допомоги без повідомлення особи із

Зміст положення акта законодавства Зміст відповідного положення проєкту акта

зазначенням конкретної підстави такого рішення та

порядку його оскарження не пізніше ніж за десять днів до

планованої виплати.

Стаття відсутня Стаття 22¹. Система підтримки та супроводу вимушено

внутрішньо переміщених осіб

1. З метою забезпечення доступу вимушено внутрішньо

переміщених осіб до державної підтримки,

адміністративних, соціальних, медичних, освітніх,

житлових послуг, послуг у сфері зайнятості та інших

передбачених законодавством видів підтримки функціонує

система підтримки та супроводу вимушено внутрішньо

переміщених осіб.

2. Система підтримки та супроводу вимушено внутрішньо

переміщених осіб включає Координаційний центр

підтримки вимушено внутрішньо переміщених осіб, його

територіальні відділення, а також органи державної влади,

органи місцевого самоврядування, установи, заклади та

інших надавачів послуг, залучених відповідно до закону до

реалізації індивідуального маршруту вимушено

внутрішньо переміщеної особи.

3. Координаційний центр підтримки вимушено внутрішньо

переміщених осіб (далі - Координаційний центр) є

державною установою, що належить до сфери управління

Уповноваженого органу. Координаційний центр

утворюється, реорганізується та ліквідується

Уповноваженим органом відповідно до закону. Положення

про Координаційний центр затверджується

Зміст положення акта законодавства Зміст відповідного положення проєкту акта

Уповноваженим органом.

4. Координаційний центр забезпечує організаційне,

методичне та інформаційне функціонування системи

підтримки та супроводу вимушено внутрішньо

переміщених осіб, координацію діяльності своїх

територіальних відділень, організацію формування та

супроводу індивідуальних маршрутів вимушено

внутрішньо переміщених осіб, а також взаємодію із

суб'єктами, залученими до їх реалізації.

5. Координаційний центр утворює територіальні

відділення для забезпечення доступності підтримки та

супроводу вимушено внутрішньо переміщених осіб.

Територіальні відділення Координаційного центру не

мають статусу юридичної особи та діють на підставі

положень, затверджених Координаційним центром.

Порядок утворення, діяльності та визначення

територіальної юрисдикції таких відділень визначається

Кабінетом Міністрів України.

6. Територіальні відділення Координаційного центру

забезпечують:

1) прийняття та опрацювання звернень вимушено

внутрішньо переміщених осіб;

2) інформування про доступні види державної, місцевої,

міжнародної та іншої підтримки;

3) проведення або організацію комплексного оцінювання

потреб особи та членів її сім'ї;

4) формування індивідуального маршруту вимушено

Зміст положення акта законодавства Зміст відповідного положення проєкту акта

внутрішньо переміщеної особи;

5) направлення особи до органів, установ, закладів та

інших надавачів відповідних послуг;

6) супровід особи під час реалізації індивідуального

маршруту;

7) моніторинг стану реалізації індивідуального маршруту.

7. Індивідуальний маршрут вимушено внутрішньо

переміщеної особи - визначена з урахуванням результатів

оцінювання її потреб послідовність дій, заходів, послуг та

видів підтримки, спрямованих на забезпечення реалізації

прав такої особи, її адаптацію та інтеграцію за місцем

фактичного проживання, а також, за бажанням особи,

підготовку до добровільного та безпечного повернення до

покинутого місця проживання.

8. Формування та реалізація індивідуального маршруту

здійснюються за згодою вимушено внутрішньо

переміщеної особи на принципах добровільності,

доступності, адресності, безперервності підтримки, поваги

до гідності та недискримінації.

9. За вимушено внутрішньо переміщеною особою за її

згодою закріплюється фахівець із супроводу вимушено

внутрішньо переміщеної особи, який забезпечує

оцінювання її потреб, формування індивідуального

маршруту, взаємодію з відповідними органами,

установами, закладами та іншими надавачами послуг, а

також моніторинг реалізації індивідуального маршруту.

Вимоги до фахівця із супроводу та порядок здійснення

Зміст положення акта законодавства Зміст відповідного положення проєкту акта

супроводу визначаються Кабінетом Міністрів України.

10. Реалізація індивідуального маршруту здійснюється за

принципом єдиного входу. Звернення вимушено

внутрішньо переміщеної особи до територіального

відділення Координаційного центру, центру надання

адміністративних послуг, органу соціального захисту

населення, надавача соціальних послуг або через визначені

Кабінетом Міністрів України електронні інформаційні

ресурси може бути підставою для ініціювання формування

індивідуального маршруту.

11. Документи та відомості, необхідні для формування та

реалізації індивідуального маршруту, отримуються

шляхом електронної інформаційної взаємодії з

державними електронними інформаційними ресурсами,

якщо такі відомості містяться у відповідних ресурсах.

Вимагати від особи повторного подання таких документів

та відомостей забороняється, крім випадків, установлених

законом.

12. Порядок функціонування системи підтримки та

супроводу вимушено внутрішньо переміщених осіб,

формування, реалізації та припинення індивідуального

маршруту, взаємодії суб'єктів системи та здійснення

моніторингу визначається Кабінетом Міністрів України.

13. Фінансування діяльності Координаційного центру та

його територіальних відділень здійснюється за рахунок та

в межах видатків, передбачених у Державному бюджеті

України на відповідний рік, а також за рахунок

Зміст положення акта законодавства Зміст відповідного положення проєкту акта

міжнародної технічної і гуманітарної допомоги та інших

джерел, не заборонених законом.

Стаття відсутня Стаття 22². Електронний маршрут вимушено внутрішньо

переміщеної особи

1. З метою забезпечення безперервності підтримки

вимушено внутрішньо переміщеної особи, інформаційної

взаємодії суб'єктів системи підтримки та супроводу

вимушено внутрішньо переміщених осіб та зменшення

адміністративного навантаження формується електронний

маршрут вимушено внутрішньо переміщеної особи.

2. Електронний маршрут є інформаційно-комунікаційним

інструментом, що забезпечує формування та відображення

індивідуального маршруту особи, інформації про її

потреби, визначені заходи та послуги, стан їх отримання, а

також доступні програми державної, місцевої, міжнародної

та іншої підтримки.

3. Формування та ведення електронного маршруту

здійснюється за згодою вимушено внутрішньо переміщеної

особи з дотриманням законодавства про захист

персональних даних та захист інформації в інформаційно-

комунікаційних системах.

4. Порядок функціонування електронного маршруту,

перелік відомостей, що до нього вносяться, порядок

інформаційної взаємодії, строки зберігання відомостей та

коло суб'єктів, які мають доступ до них, визначаються

Кабінетом Міністрів України.

Зміст положення акта законодавства Зміст відповідного положення проєкту акта

Стаття 27. Основні завдання і функції Уповноваженого органу,

що реалізуються у сфері забезпечення прав і свобод

внутрішньо переміщених осіб

2. Уповноважений орган відповідно до покладених на нього

завдань:

1) забезпечує функціонування та ведення Єдиної

інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб;

2) сприяє у встановленому законом порядку соціальному

забезпеченню внутрішньо переміщених осіб;

3) збирає та аналізує інформацію про необхідність

забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом, а також

вживає заходів щодо такого забезпечення;

4) здійснює координацію діяльності щодо функціонування

місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб;

5) розробляє та подає до Кабінету Міністрів України

пропозиції щодо забезпечення захисту прав і свобод

внутрішньо переміщених осіб;

6) розробляє проекти державних програм з питань внутрішньо

переміщених осіб;

7) здійснює інші повноваження, визначені законом, спрямовані

на забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб.

Пункти 8-12 відсутні.Стаття 27. Основні завдання і функції Уповноваженого органу,

що реалізуються у сфері забезпечення прав і свобод вимушено

внутрішньо переміщених осіб

2. Уповноважений орган відповідно до покладених на нього

завдань:

1) забезпечує функціонування та ведення Єдиної

інформаційної бази даних про вимушено внутрішньо

переміщених осіб;

2) сприяє у встановленому законом порядку соціальному

забезпеченню вимушено внутрішньо переміщених осіб;

3) збирає та аналізує інформацію про необхідність

забезпечення вимушено внутрішньо переміщених осіб

житлом, а також вживає заходів щодо такого забезпечення;

4) здійснює координацію діяльності щодо функціонування

місць тимчасового проживання вимушено внутрішньо

переміщених осіб;

5) розробляє та подає до Кабінету Міністрів України

пропозиції щодо забезпечення захисту прав і свобод

вимушено внутрішньо переміщених осіб;

6) розробляє проекти державних програм з питань вимушено

внутрішньо переміщених осіб;

7) здійснює інші повноваження, визначені законом, спрямовані

на забезпечення прав і свобод вимушено внутрішньо

переміщених осіб.

8) координує функціонування системи підтримки та

супроводу вимушено внутрішньо переміщених осіб;

9) здійснює відповідно до закону функції з управління

Координаційним центром підтримки вимушено

внутрішньо переміщених осіб;

Зміст положення акта законодавства Зміст відповідного положення проєкту акта

10) забезпечує формування єдиних організаційних та

методичних засад здійснення підтримки та супроводу

вимушено внутрішньо переміщених осіб;

11) забезпечує міжвідомчу взаємодію органів державної

влади, органів місцевого самоврядування,

Координаційного центру, установ, закладів та інших

суб'єктів, залучених до формування та реалізації

індивідуального маршруту вимушено внутрішньо

переміщеної особи;

12) забезпечує функціонування електронного маршруту

вимушено внутрішньо переміщеної особи та організацію

електронної інформаційної взаємодії, необхідної для його

формування і реалізації.

Стаття 29. Повноваження органів місцевого самоврядування у

сфері забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб

1. Органи місцевого самоврядування в межах своїх

повноважень

…

Пункти 16-17 відсутні.Стаття 29. Повноваження органів місцевого самоврядування у

сфері забезпечення прав і свобод вимушено внутрішньо

переміщених осіб

1. Органи місцевого самоврядування в межах своїх

повноважень:

…

16) сприяють реалізації індивідуальних маршрутів

вимушено внутрішньо переміщених осіб на території

відповідної територіальної громади та забезпечують у

межах визначених законом повноважень надання

передбачених такими маршрутами послуг і видів

підтримки;

17) взаємодіють з Координаційним центром підтримки

вимушено внутрішньо переміщених осіб та його

територіальними відділеннями, надають у межах

повноважень інформацію, необхідну для формування,

Зміст положення акта законодавства Зміст відповідного положення проєкту акта

реалізації та моніторингу індивідуальних маршрутів

вимушено внутрішньо переміщених осіб.

Закон України «Про зайнятість населення»

Стаття відсутня.У тексті Закону слова «внутрішньо переміщена особа» в

усіх відмінках і числах замінити словами «вимушено

внутрішньо переміщена особа» у відповідних відмінках і

числах.

Стаття 24². Підтримка діяльності суб'єктів

господарювання, які надають послуги з посередництва у

працевлаштуванні вимушено внутрішньо переміщених

осіб

1. Суб'єкт господарювання, який надає послуги з

посередництва у працевлаштуванні, має право на

отримання одноразової виплати за кожну внутрішньо

переміщену особу, фактичне працевлаштування якої

забезпечено за результатами посередництва такого

суб'єкта, за умови, що така особа: 1) була працевлаштована

в Україні саме за сприяння цього суб'єкта

господарювання; 2) після такого працевлаштування

перебуває у трудових відносинах з відповідним

роботодавцем безперервно не менше шести місяців - для

отримання частини виплати, передбаченої пунктом 2

частини третьої цієї статті; 3) виконує роботу на підставі

трудового договору.

2. Виплата не замінює та не обмежує право суб'єкта

господарювання на отримання винагороди від

Зміст положення акта законодавства Зміст відповідного положення проєкту акта

роботодавця за договором про посередництво у

працевлаштуванні.

3. Одноразова виплата здійснюється частинами: 1) у

розмірі однієї мінімальної заробітної плати - після

фактичного працевлаштування особи та підтвердження

укладення трудового договору; 2) у розмірі двох

мінімальних заробітних плат - після спливу шести місяців

безперервної зайнятості особи у відповідного роботодавця.

4. У разі працевлаштування особи у пріоритетні (дефіцитні)

галузі економіки застосовується підвищувальний

коефіцієнт: 1,2 - для галузей з підвищеним дефіцитом

робочої сили; 1,5 - для галузей з критичним дефіцитом

робочої сили. Коефіцієнт застосовується до кожної частини

виплати. Перелік пріоритетних (дефіцитних) галузей та

критерії їх визначення затверджуються Кабінетом

Міністрів України.

5. Для отримання виплати суб'єкт господарювання подає

до Державної служби зайнятості заяву та документи, що

підтверджують: факт сприяння працевлаштуванню;

укладення трудового договору; перебування особи у

трудових відносинах безперервно не менше шести місяців;

фактичне виконання трудових обов'язків; сплату

роботодавцем єдиного внеску за відповідну особу за весь

період зайнятості.

6. Виплата не здійснюється, якщо встановлено факт

фіктивного працевлаштування або фіктивного

Зміст положення акта законодавства Зміст відповідного положення проєкту акта

посередництва, або якщо подані документи містять

недостовірні відомості.

7. У разі припинення трудових відносин до спливу

шестимісячного строку друга частина виплати не

здійснюється, а раніше виплачена частина поверненню не

підлягає.

8. Загальний обсяг виплат одному суб'єкту

господарювання протягом одного бюджетного року не

може перевищувати граничний розмір, визначений

Кабінетом Міністрів України, з урахуванням наявних

бюджетних призначень.

9. Фінансування виплат здійснюється за рахунок коштів

Державного бюджету України у межах бюджетних

призначень, передбачених на відповідний рік. Порядок

використання коштів визначається Кабінетом Міністрів

України.

10. Порядок подання заяв, перелік документів, критерії

підтвердження факту посередництва, строки ухвалення

рішення, а також механізм контролю та повернення коштів

у разі порушення умов цієї статті визначаються Кабінетом

Міністрів України.

Закон України «Про соціальні послуги»

У тексті Закону слова «внутрішньо переміщена особа» в

усіх відмінках і числах замінити словами «вимушено

Зміст положення акта законодавства Зміст відповідного положення проєкту акта

Стаття 13. Надавачі соціальних послуг

…

6. Фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду

відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької

діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на

непрофесійній основі без проходження навчання та

дотримання державних стандартів соціальних послуг

отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім’ї, які

спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають

взаємні права і обов’язки та є:

1) особами з інвалідністю I групи;

2) дітьми з інвалідністю;

3) громадянами похилого віку з когнітивними

порушеннями;

4) невиліковно хворими, які через порушення функцій

організму не можуть самостійно пересуватися та

самообслуговуватися;

5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є

хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи,

тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання,

онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий

церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет

I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання

нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму,

потребують трансплантації органа, потребують паліативної внутрішньо переміщена особа» у відповідних відмінках і

числах.

Стаття 13. Надавачі соціальних послуг

…

6. Фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду

відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької

діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на

непрофесійній основі без проходження навчання та

дотримання державних стандартів соціальних послуг

отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім’ї, які

спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають

взаємні права і обов’язки та є:

1) особами з інвалідністю I групи;

2) дітьми з інвалідністю;

3) громадянами похилого віку з когнітивними

порушеннями;

4) невиліковно хворими, які через порушення функцій

організму не можуть самостійно пересуватися та