Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо розмежування державного нагляду (контролю) за технічною безпекою в електроенергетиці та державного регулювання ринку електричної енергії

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про

ринок електричної енергії» щодо розмежування державного нагляду

(контролю) за технічною безпекою в електроенергетиці та державного

регулювання ринку електричної енергії»

1.Обґрунтування необхідності прийняття законопроєкту

У Верховній Раді України зареєстровано проєкт Закону України «Про внесення

змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо врегулювання

питань забезпечення безпеки постачання електричної енергії» від 04.09.2026

(реєстраційний № 16033), внесений Кабінетом Міністрів України.

Проєкт Закону № 16033 не є новим. Він є повторною реєстрацією законопроєкту

№ 13681 від 22.08.2025, який був знятий з розгляду у зв'язку з відставкою

Кабінету Міністрів України. Назва, предмет і суб'єкт законодавчої ініціативи

збереглися незмінними. При цьому в попередній ітерації проходження через

Верховну Раду України за № 13681 проєкт отримав низку критичних зауважень

Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, які

не були враховані при повторному внесенні.

Альтернативний проєкт Закону виходить із тієї самої проблеми, що й проєкт №

16033, — нечіткого розподілу наглядових повноважень на ринку електричної

енергії, — але розв'язує її протилежним способом. Замість того щоб додавати

технічній інспекції функції втручання у ринкові відносини, проєкт повертає її до

власного предмета — технічної безпеки — і передає її органу, для якого цей

предмет є профільним.

При цьому проєкт не звужує повноважень центрального органу виконавчої

влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в

електроенергетичному комплексі. Зберігається класична європейська

конструкція: міністерство встановлює правила, незалежний регулятор наглядає

за ринком, технічна інспекція наглядає за безпекою обладнання.

Передача Державної інспекції енергетичного нагляду України до складу

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері

промислової безпеки та охорони праці, відповідає переважній моделі держав —

членів Європейського Союзу. Технічна безпека енергетичного обладнання не

належить до енергетичного acquis і не надає відповідним технічним інспекціям

повноважень впливу на ринок електричної енергії.

Запропоноване рішення також усуває вже наявну суперечність чинного

регулювання: частина третя статті 12 Закону України «Про ринок електричної

енергії» вже відносить затвердження переліку спеціальностей і посад працівників

електроенергетики, які підлягають атестації, до сфери органу з промислової

безпеки та охорони праці. Після прийняття запропонованого проєкту Закону один

і той самий орган встановлюватиме кваліфікаційні вимоги до персоналу й

наглядатиме за безпекою обладнання, яке цей персонал експлуатує.

Запропонована проєктом Закону заборона подвійного притягнення до

відповідальності учасників ринку електричної енергії знімає ризик, який проєкт

Закону № 16033 створює, але не вирішує: те саме діяння за ним карається і

Регулятором, і інспекцією.

Одним із найбільш критичних положень проєкту Закону № 16033 і одночасно

потенційно найбільш корупціогенним є запровадження граничних величин

споживання електричної потужності як постійного адміністративного

інструменту, жодним чином не пов'язаного з потенційними кризовими явищами

на ринку електричної енергії, а як постійно діючого заходу. Встановлення таких

граничних величин є неринковим заходом і не відповідає європейському

енергетичному законодавству, зокрема статті 16 Регламенту (ЄС) 2019/941 про

готовність до ризиків в електроенергетичному секторі, за якою неринкові заходи

застосовуються виключно як крайній засіб, мають бути необхідними,

пропорційними, недискримінаційними і тимчасовими.

Проєкт Закону № 16033 також передає міністерству енергетики затвердження

графіків ремонту генеруючого обладнання та графіка накопичення вугілля.

Графік накопичення вугілля за своєю правовою природою є обов'язком з надання

послуг у загальному економічному інтересі у розумінні статті 9 Директиви (ЄС)

2019/944 про спільні правила внутрішнього ринку електричної енергії і не може

запроваджуватися адміністративним актом без чітко визначених критеріїв,

компенсації витрат виробників електричної енергії та повідомлення Секретаріату

Енергетичного Співтовариства.

Усупереч усталеній нормотворчій практиці проєкт Закону № 16033 урегульовує

норми, які найближчим часом втратять чинність. Законом України від 07.04.2026

№ 4834-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації

норм європейського права з інтеграції енергетичних ринків, підвищення безпеки

постачання та конкурентоспроможності у сфері енергетики» розділ XVII Закону

України «Про ринок електричної енергії» доповнено пунктом 1-1, за яким пункт

4 частини четвертої статті 5 та стаття 16 цього Закону втрачають чинність через

три місяці з дня затвердження плану готовності до ризиків, але не пізніше ніж

через 12 місяців з дня набрання чинності зазначеним законом. Цей самий закон

доповнив Закон України «Про ринок електричної енергії» статтею 16-1

«Запобігання кризам в електроенергетиці», яка і є імплементацією Регламенту

(ЄС) 2019/941.

Проєкт Закону № 16033, внесений 04.09.2026, тобто через п'ять місяців після

набрання чинності Законом України № 4834-IX, цього не враховує жодним

чином. Пункт 4 розділу I проєкту прямо вносить зміни до статті 16 Закону:

доповнює пункт 6 частини першої словами «та забезпечення моніторингу їх

виконання» і додає цілком нову частину п'яту з вісьмома напрямами

нормотворчих повноважень міністерства — від порядку моніторингу безпеки

постачання і графіків обмеження до технічної експлуатації станцій і мереж — із

перенумерацією наступних частин. Уся ця конструкція втратить чинність разом

зі статтею, до якої вона вбудована, орієнтовно вже в першому півріччі 2027 року.

З викладеного вище випливає, що проєкт Закону № 16033 не може бути

прийнятий, оскільки не відповідає зобов'язанням України з імплементації

енергетичного законодавства Європейського Союзу та усталеним нормотворчим

принципам.

Ураховуючи зазначене, напрацьовано та пропонується альтернативний проєкт

Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної

енергії» щодо розмежування державного нагляду (контролю) за технічною

безпекою в електроенергетиці та державного регулювання ринку електричної

енергії», який позбавлений недоліків проєкту Закону № 16033.

2.Цілі та завдання прийняття законопроєкту

Проєкт Закону розроблено з метою чіткого розмежування державного нагляду

(контролю) за технічною безпекою в електроенергетиці та державного

регулювання ринку електричної енергії, а також усунення дублювання

наглядових і санкційних повноважень Національної комісії, що здійснює

державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, і органу

державного енергетичного нагляду.

Проєкт Закону спрямований на приведення предмета технічного нагляду у

відповідність із його природою — технічною безпекою електричних станцій,

мереж і енергетичного обладнання — та на передачу цієї функції органу, для

якого промислова безпека є профільною сферою діяльності.

Проєкт Закону спрямований на виконання зобов'язань України щодо

імплементації положень acquis Енергетичного Співтовариства за Договором про

заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між

Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським

співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони,

зокрема положень статей 57 і 59 Директиви (ЄС) 2019/944 щодо незалежності та

виключної компетенції національного регуляторного органу, а також Регламенту

(ЄС) 2019/941 щодо готовності до ризиків в електроенергетичному секторі.

Проєкт Закону також спрямований на усунення виявлених прогалин в

імплементації Регламенту (ЄС) 2019/941, які залишилися після доповнення

Закону України «Про ринок електричної енергії» статтею 16-1.

3.Основні положення законопроєкту

Проєктом Закону передбачено:

уточнення визначення терміну «заходи управління попитом» шляхом

доповнення переліку заходів економічними заходами та оптимізацією графіка

споживання електричної енергії, що відповідає статті 2(20) Директиви (ЄС)

2019/944;

поширення послуги із забезпечення розвитку генеруючої потужності на

заходи з управління попитом, що відповідає принципу технологічної

нейтральності механізмів забезпечення достатності потужності;

доповнення повноважень центрального органу виконавчої влади, що

забезпечує формування та реалізацію державної політики в

електроенергетичному комплексі, наданням Регулятору висновків щодо

пріоритетності технічних рішень для розвитку систем розподілу, з одночасним

виключенням відповідного повноваження органу технічного нагляду;

викладення в новій редакції назви статті 9 Закону: «Державний нагляд

(контроль) за технічною безпекою в електроенергетиці» замість «Державний

енергетичний нагляд в електроенергетиці»;

покладення державного нагляду (контролю) за технічною безпекою в

електроенергетиці на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну

політику у сфері промислової безпеки та охорони праці;

викладення в новій редакції частини другої статті 9 Закону з прямим

законодавчим визначенням того, що питання, віднесені Законом до компетенції

Регулятора, не є предметом державного нагляду (контролю) за технічною

безпекою в електроенергетиці;

викладення в новій редакції пункту 4 частини четвертої статті 9 Закону:

замість передачі окремих результатів перевірок передбачається надання

Регулятору та центральному органу виконавчої влади, що забезпечує

формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному

комплексі, узагальнених результатів державного нагляду (контролю) за

технічною безпекою, необхідних для здійснення моніторингу безпеки

постачання електричної енергії відповідно до статті 20 Закону, що відповідає

статті 59(2) Директиви (ЄС) 2019/944, за якою результати моніторингових

завдань, покладених на інший орган, мають надаватися регуляторному органу;

оприлюднення найменування та контактних даних компетентного органу і

кризового координатора на офіційному вебсайті компетентного органу та

невідкладне повідомлення про них Секретаріату Енергетичного Співтовариства і

Координаційній групі з безпеки постачання, що імплементує статтю 3(2)

Регламенту (ЄС) 2019/941;

визначення планом готовності до ризиків кризового координатора та його

завдань і механізмів інформування громадськості про кризу в електроенергетиці,

що імплементує пункти (d) та (i) частини першої статті 11 Регламенту (ЄС)

2019/941;

заборону притягнення учасника ринку до відповідальності за одне й те саме

правопорушення одночасно Регулятором та центральним органом виконавчої

влади, що реалізує державну політику у сфері промислової безпеки та охорони

праці;

наскрізні термінологічні заміни по тексту Закону, зумовлені зміною

найменування органу, на який покладається нагляд, і зміною назви самого виду

нагляду.

Прикінцевими та перехідними положеннями проєкту Закону передбачено:

набрання Законом чинності через шість місяців з дня, наступного за днем

його опублікування, що забезпечує достатній строк для проведення

організаційних заходів;

реорганізацію Державної інспекції енергетичного нагляду України шляхом

приєднання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну

політику у сфері промислової безпеки та охорони праці, який є її

правонаступником;

переведення державних службовців та інших працівників без проведення

конкурсу із збереженням умов оплати праці та збереження граничної чисельності

працівників, задіяних у здійсненні нагляду;

збереження чинності приписів, розпорядчих документів і рішень, виданих

(прийнятих) Державною інспекцією енергетичного нагляду України до набрання

чинності Законом, та завершення правонаступником розпочатих і не завершених

проваджень.

4.Стан нормативної бази у даній сфері державного регулювання

У цій сфері правового регулювання діють такі нормативно-правові акти:

Закон України «Про ринок електричної енергії»;

Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у

сферах енергетики та комунальних послуг»;

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері

господарської діяльності»;

Закон України «Про охорону праці»;

Закон України «Про центральні органи виконавчої влади».

Реалізація положень проєкту Закону потребуватиме приведення Кабінетом

Міністрів України власних нормативно-правових актів у відповідність із цим

Законом та забезпечення приведення у відповідність актів міністерств та інших

центральних органів виконавчої влади, що передбачено Прикінцевими та

перехідними положеннями проєкту Закону.

5.Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація положень проєкту Закону потребуватиме додаткових витрат

державного бюджету, оскільки на теперішній час Державна інспекція

енергетичного нагляду фінансується за рахунок доходів від ліцензованої

діяльності оператора системи передачі – НЕК «Укренерго». Наслідком

зменшення витрат оператора системи передачі буде збільшення прибутку і,

відповідно, відрахувань до державного бюджету за рахунок як податку на

прибуток, так і дивідендів на державну частку акцій. Законопроєктом надається

доручення Кабінету Міністрів України визначити обсяг компенсаторного

фінансування за рахунок відрахувань НЕК «Укренерго».

6.Запобігання корупції

У проєкті Закону відсутні правила та процедури, які можуть містити ризики

вчинення корупційних правопорушень.

Навпаки, проєкт Закону усуває корупціогенні чинники: чітке визначення

предмета технічного нагляду та пряме виключення з нього питань компетенції

Регулятора звужують дискреційні повноваження наглядового органу, а заборона

подвійного притягнення до відповідальності усуває можливість повторного

застосування санкцій за одне й те саме діяння двома різними органами.

7.Прогноз наслідків прийняття законопроєкту

Прийняття Закону забезпечить чітке розмежування державного нагляду

(контролю) за технічною безпекою в електроенергетиці та державного

регулювання ринку електричної енергії, усуне дублювання наглядових процедур

і пов'язане з ним адміністративне навантаження на учасників ринку електричної

енергії.

Прийняття Закону забезпечить концентрацію функцій із встановлення

кваліфікаційних вимог до персоналу електроенергетики та нагляду за безпекою

обладнання, яке цей персонал експлуатує, в одному органі, що підвищить дієвість

такого нагляду.

Прийняття Закону усуне ризик подвійного притягнення учасників ринку до

відповідальності за одне й те саме правопорушення та забезпечить додержання

принципу ne bis in idem («не двічі за одне й те саме»).

Прийняття Закону усуне прогалини в імплементації Регламенту (ЄС) 2019/941 у

частині оприлюднення відомостей про компетентний орган, визначення

кризового координатора та механізмів інформування громадськості про кризу в

електроенергетиці.

Прийняття Закону сприятиме виконанню зобов'язань України за Договором про

заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між

Україною та Європейським Союзом і стане просуванням на шляху інтеграції

України до ЄС.

Народний депутат України В.О. ГРИБ