Проєкт Закону про внесення змін до законів України "Про Національне антикорупційне бюро України" та "Про судову експертизу" щодо удосконалення правових засад судово-експертної діяльності

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проєкту Закону України «Про внесення змін до Законів України «Про

Національне антикорупційне бюро України» та «Про судову експертизу»

щодо удосконалення правових засад судово-експертної діяльності»

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроєкту

Цей законопроєкт розроблено як альтернативний до проєкту Закону

України «Про внесення змін до Закону України «Про Національне

антикорупційне бюро України» та інших законодавчих актів щодо

забезпечення діяльності Науково-дослідного центру незалежних судових

експертиз» (реєстр. № 15569).

Основний законопроєкт пропонує забезпечити доступ до судових

експертиз шляхом законодавчого визначення статусу окремої державної

спеціалізованої установи та створення для неї спеціальних органів управління

і контролю.

Водночас такий підхід зберігає чинну дозвільну модель доступу до

професії судового експерта, державну атестацію, кваліфікаційні свідоцтва,

Державний реєстр атестованих судових експертів та виключне право

державних спеціалізованих установ на проведення окремих видів експертиз.

Запропонований альтернативний підхід полягає у реформуванні сфери

судово-експертної діяльності. Законопроєкт передбачає розширення кола

експертів та експертних установ, усунення адміністративних обмежень

доступу до професійної діяльності, скасування державної монополії на

проведення окремих видів експертиз і забезпечення учасникам провадження

можливості обирати фахівця, який має необхідні спеціальні знання та

професійний досвід.

Судова експертиза є одним із засобів встановлення обставин, що мають

значення для кримінального, цивільного, господарського та адміністративного

судочинства. Доступність експертного дослідження, професійна

компетентність і незалежність експерта, а також його належний доступ до

об’єктів дослідження безпосередньо впливають на реалізацію учасниками

провадження права на доказування та на справедливий судовий розгляд.

Чинна модель судово-експертної діяльності обмежує коло осіб, яким

може бути доручено проведення експертизи, та ставить можливість

професійної діяльності фахівця у залежність від проходження

адміністративних процедур, навіть якщо він має належні спеціальні знання і

тривалий професійний досвід. Унаслідок цього наявний професійний

потенціал фахівців та установ різних форм власності не може бути повною

мірою використаний для потреб судочинства.

Включення особи до державного реєстру та наявність кваліфікаційного

свідоцтва самі по собі не гарантують правильності й обґрунтованості

експертного висновку.

Визначальними мають бути компетентність конкретного експерта,

відповідність його знань предмету дослідження, застосовані методи, повнота

проведеного дослідження, обґрунтованість висновку та можливість

перевірити відомості про професійну діяльність особи. Оцінку висновку та

компетентності експерта повинен здійснювати суд за правилами відповідного

процесуального закону.

Системне розширення доступу до судових експертиз необхідне також

для забезпечення реальної змагальності сторін. Сторона, яка залучає експерта,

повинна мати можливість надати йому об’єкти та матеріали, необхідні для

повного дослідження, а сторона захисту у кримінальному провадженні –

отримати доступ до оригіналів матеріалів та технічних засобів, що

перебувають у володінні сторони обвинувачення, якщо без них неможливо

провести альтернативне експертне дослідження.

2. Цілі та завдання законопроєкту

Метою законопроєкту є удосконалення правових засад судово-

експертної діяльності, демонополізація ринку судових експертиз, розширення

доступу до проведення експертних досліджень та посилення гарантій

незалежності судового експерта.

3. Основні положення законопроєкту

Проєктом Закону пропонується внести зміни до Закону України «Про

Національне антикорупційне бюро України» та Закону України «Про судову

експертизу».

Законопроєктом пропонується, зокрема:

- віднести до гарантій незалежності Національного бюро процесуальну

самостійність у визначенні необхідності проведення судової експертизи,

виборі експерта або експертної установи та формулюванні питань, що

ставляться перед експертом, у межах кримінального процесуального

законодавства;

- визначити, що судово-експертну діяльність можуть здійснювати

державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи

комунальної форми власності, інші юридичні особи незалежно від

організаційно-правової форми та форми власності, установчими документами

яких передбачено здійснення такої діяльності, а також судові експерти

самостійно або як працівники чи залучені фахівці експертних установ;

- передбачити, що судовим експертом зможе бути фізична особа, яка

володіє спеціальними знаннями, необхідними для надання висновку, та має не

менш як п’ять років професійного досвіду у відповідній сфері. Запровадження

підзаконними актами додаткових дозвільних умов не допускається;

- скасувати державну атестацію експертів, видачу кваліфікаційних

свідоцтв, ведення Державного реєстру атестованих судових експертів,

діяльність експертно-кваліфікаційних комісій, а також адміністративні

процедури зупинення, поновлення та припинення права на проведення

експертиз. Міністерство юстиції України здійснюватиме інформаційне

забезпечення судово-експертної діяльності без надання або підтвердження

права на професію;

- надається право стороні захисту після відкриття матеріалів досудового

розслідування вимагати доступу залученого нею експерта до матеріалів,

речових доказів, оригіналів документів, аудіо- та відеозаписів, а також

технічних засобів, за допомогою яких такі записи були створені, збережені або

відтворені. Ненадання необхідних об’єктів або доступу до них матиме

наслідком неможливість використання відповідних матеріалів та висновку

експерта сторони обвинувачення при ухваленні судового рішення. До

отримання заявленого стороною захисту висновку або закінчення визначеного

строку суд не розпочинатиме розгляд по суті чи відкладатиме його;

- удосконалення порядку залучення фахівців та експертних установ

інших держав. Висновок, складений відповідно до законодавства іноземної

держави, матиме однакове процесуальне значення з висновком українського

експерта чи експертної установи та досліджуватиметься й оцінюватиметься на

загальних підставах відповідно до процесуального закону.

4. Стан нормативно-правової бази у відповідній сфері правового

регулювання

Правовідносини у зазначеній сфері регулюються Законами України

«Про Національне антикорупційне бюро України», «Про судову експертизу»

та іншими нормативно-правовими актами.

Прийняття законопроєкту потребуватиме прийняття та приведення у

відповідність підзаконних нормативно-правових актів, зокрема актів Кабінету

Міністрів України та Міністерства юстиції України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація положень законопроєкту не потребує додаткових видатків з

Державного бюджету України.

Законопроєкт не передбачає створення нових державних органів або

установ, збільшення їх штатної чисельності, запровадження нових бюджетних

програм чи підвищення встановлених законом мінімальних розмірів оплати

праці. Скасування ведення реєстру, атестаційних процедур та пов'язаних із

ними адміністративних функцій сприятиме оптимізації використання наявних

організаційних ресурсів.

6. Прогноз очікуваних соціально-економічних, правових та інших

наслідків прийняття проєкту Закону

Прийняття законопроєкту дозволить:

- розширити коло фахівців та експертних установ, усунути державну

монополію й адміністративні бар’єри та розвиток конкуренції незалежно від

форми власності;

- підвищити прозорість перевірки компетентності експерта завдяки

обов'язковому розкриттю у висновку відомостей про спеціальні знання,

професійний досвід і підтвердні документи;

- забезпечити якість експертних досліджень через поєднання

об'єктивних кваліфікаційних вимог, персональної відповідальності експерта,

процесуальної змагальності та судової оцінки висновку;

- скоротити строки очікування експертиз завдяки розширення кола

суб’єктів, які можуть їх проводити;

- використати професійний потенціал іноземних експертів та експертних

установ на рівних процесуальних засадах.

Народний депутат України В.В. КАБАЧЕНКО