Тип: Звичайний
№ 15522
Дата: 18 серпня 2026 р.
Статус: Опрацьовується в комітеті
Субʼєкт: Народний депутат України
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проєкту Закону України
«Про внесення змін до Закону України "Про ставки вивізного (експортн
ого) мита на насіння деяких видів олійних культур" щодо запровадженн
я тимчасового мораторію на застосування вивізного мита»
1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Сільське господарство України залишається ключовою галуззю
національної економіки, яка забезпечує значну частку валютних надходжень
та підтримує продовольчу безпеку. Умови триваючого воєнного стану,
постійні атаки на енергетичну й портову інфраструктуру, суттєве
подорожчання пально-мастильних матеріалів, добрив та логістики поставили
українських сільгосптоваровиробників на межу виживання.
Запровадження експортних мит та додаткових тарифних обмежень на олійні
культури (соняшник, сою та ріпак) мало на меті стимулювання внутрішньої
переробки. Проте в нинішніх реаліях застосування цих заходів дало зворотний
ефект:
Зниження закупівельних цін для аграріїв: Переробні підприємства,
користуючись обмеженими можливостями експорту сировини, диктують
занижені ціни на внутрішньому ринку. Це позбавляє фермерів оборотних
коштів для проведення посівних та збиральних кампаній.
Логістичні та адміністративні перепони: Наявність диференційованого
митного режиму та адміністративних процедур підтвердження статусу
«прямого виробника» ускладнює експортні операції, створює
бюрократичні затримки на кордонах та підживлює корупційні ризики.
Втрата експортної конкурентоспроможності: Додаткове фінансове
навантаження на експорт сировини призводить до втрати традиційних
зовнішніх ринків збуту, які оперативно займають інші країни-експортери.
Запровадження тимчасового мораторію (строком на 3 роки) на дію
експортного мита із встановленням 0% ставки для соняшнику, сої та ріпаку
дозволить вирівняти баланс між внутрішньою переробкою та експортом,
забезпечить конкуренцію за сировину і гарантуватиме аграріям справедливу
ринкову ціну за їхню продукцію.
2. Мета і шляхи її досягнення
Метою проекту Закону є оперативна підтримка ліквідності вітчизняних
сільгосптоваровиробників, спрощення процедур зовнішньоекономічної
діяльності, збільшення надходжень валютної виручки в країну та збереження
посівних площ під олійними культурами.
Шляхом досягнення мети є внесення змін до Закону України «Про
ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних
культур», якими передбачається запровадження 3-річного мораторію на
стягнення вивізного мита для товарів за кодами УКТ
ЗЕД 1201 (соя), 1205 (ріпак) та 1206 00 (соняшник).
3. Правові аспекти
У даній сфері правового регулювання діють:
Конституція України;
Митний кодекс України;
Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;
Закон України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких
видів олійних культур».
Прийняття даного Закону не потребує внесення змін до інших законодавчих
актів України.
4. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація проекту Закону не потребуватиме додаткових витрат із
Державного бюджету України.
Тимчасове ненадходження коштів від експортного мита буде повністю
компенсоване за рахунок:
1. Збільшення обсягів експорту сільгосппродукції та відповідного зростання
надходжень валютної виручки в Україну, що сприятиме стабілізації
національної валюти.
2. Збереження платоспроможності аграрного сектору, що забезпечить
стабільні надходження від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО),
єдиного податку 4 групи та ПДВ від суміжних галузей.
5. Прогноз соціально-
економічних та інших наслідків прийняття акта
Прийняття Закону матиме позитивні наслідки для економіки України:
Для сільгоспвиробників: Відновлення справедливої конкуренції на ринку,
зростання закупівельних цін на 8–12%, забезпечення необхідними
оборотними коштами.
Для аграрного сектору: Попередження скорочення посівних площ під
олійними культурами у наступних сезонах.
Для держави: Спрощення митного адміністрування, мінімізація корупційних
чинників під час експорту та підтримка загальної макроекономічної
стабільності.
Народний депутат України С.В. БУНІН