Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення порядку застосування окремих норм кримінального права та уточнення санкцій за окремі кримінальні правопорушення

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проєкту Закону України

«Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо

вдосконалення порядку застосування окремих норм кримінального права

та уточнення санкцій за окремі кримінальні правопорушення»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

З дня введення в дію Кримінального кодексу України 2001 року

(далі – КК України) до нього було внесено близько 1 500 змін, причому майже

до трьохсот статей – неодноразово.

Упродовж цього періоду неодноразово траплялися випадки, коли закони

про внесення змін до КК України набирали чинності в день їх опублікування

або наступного дня після опублікування. Такий підхід не забезпечував

достатнього часу для ознайомлення із новим правовим регулюванням

та належної підготовки до його застосування.

Недостатня узгодженість окремих положень КК України та неоднакове

їх тлумачення можуть призводити до різного застосування кримінального закону

в однакових або подібних ситуаціях. Це створює ризики вибіркового

застосування кримінально-правових норм, чому можуть сприяти, зокрема,

корупційні чинники та неналежне виконання службовими особами своїх

обов’язків. У свою чергу, така ситуація знижує рівень довіри громадян

до правоохоронної та судової систем.

Зміни до КК України на різних етапах розвитку української державності

мали як системний, так і, в окремих випадках, поспішний та фрагментарний

характер. Унаслідок цього чинний КК України містить низку очевидних

помилок, внутрішніх неузгодженостей і положень, які потребують уточнення.

Їх усунення сприятиме підвищенню якості кримінального законодавства

та позитивно вплине на практику його застосування.

2. Мета законопроєкту

Законопроєкт спрямований на усунення явних і безсумнівних помилок

та неузгодженостей у приписах чинного КК України.

3. Загальна характеристика й основні положення законопроєкту

Законопроєктом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу

України з метою усунення окремих неузгодженостей його положень, уточнення

правил застосування кримінально-правових норм, а також приведення окремих

2

санкцій статей Особливої частини КК України у відповідність до системи

покарань, передбаченої Кодексом.

Зокрема, пропонується уточнити положення частини третьої статті 3

КК України щодо співвідношення положень КК України та інших законів

України у визначенні кримінальної протиправності діяння, його караності

й інших кримінально-правових наслідків.

Також статтю 3 КК України пропонується доповнити положенням

про застосування норм Загальної частини КК України у разі виникнення колізії

між положеннями Загальної та Особливої частин цього Кодексу. Таке положення

спрямоване на забезпечення узгодженого застосування норм КК України

та посилення правової визначеності у правозастосовній діяльності.

Змінами до частини другої статті 49 КК України пропонується

диференціювати граничні строки, після спливу яких особа підлягає звільненню

від кримінальної відповідальності у разі зупинення перебігу давності внаслідок

ухилення від досудового розслідування або суду. Для злочину таким строком

пропонується визначити п’ятнадцять років, а для кримінального проступку —

п’ять років. Це узгодить зазначене положення з поділом кримінальних

правопорушень на кримінальні проступки та злочини.

Законопроєктом пропонується викласти статтю 77 КК України в новій

редакції. Зміни спрямовані на структурне впорядкування статті, зокрема шляхом

зазначення нумерації її першої частини, а також на уточнення умов призначення

конфіскації майна як додаткового покарання у разі звільнення

від відбування покарання з випробуванням на підставі угоди про визнання

винуватості. Пропонується передбачити, що конфіскація майна може бути

призначена лише за умови її передбачення у відповідній статті Особливої

частини КК України та узгодження сторонами угоди.

Змінами до пунктів 4 і 5 частини першої статті 89 КК України пропонується

усунути неузгодженість щодо моменту погашення судимості осіб, засуджених

до покарання у виді арешту. Законопроєктом передбачається віднести

військовослужбовців, які відбули покарання у виді арешту, до категорії осіб,

судимість яких погашається з моменту відбуття покарання. Одночасно зі змісту

пункту 5 пропонується виключити арешт як вид покарання, щодо якого

судимість погашається після спливу одного року.

Законопроєктом також пропонується уточнити абзац другий частини другої

статті 96⁴ КК України. Метою зміни є приведення формулювання цього

положення у відповідність до принципу особистої кримінальної відповідальності

фізичної особи. У зв’язку з цим передбачається конкретизувати, що кримінальне

правопорушення, яким заподіяно шкоду або одержано неправомірну вигоду,

3

вчиняється представником відповідного суб’єкта, а не державою чи юридичною

особою безпосередньо.

Змінами до статті 111¹ КК України пропонується уточнити санкції частин

першої, другої та третьої цієї статті. У частинах першій і другій пропонується

передбачити можливість призначення штрафу або пробаційного нагляду поряд

із покаранням у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися

певною діяльністю. Такі зміни спрямовані на забезпечення можливості

індивідуалізації покарання з урахуванням характеру кримінального

правопорушення та особи винного.

У частині другій статті 111¹ КК України пропонується не передбачати

конфіскацію майна. Це обумовлено тим, що зазначене кримінальне

правопорушення віднесено до кримінальних проступків, тоді як відповідно

до частини другої статті 59 КК України конфіскація майна може бути

встановлена лише у випадках, визначених цією нормою.

Змінами до частини третьої статті 111¹ КК України також пропонується

замінити покарання у виді арешту покаранням у виді пробаційного нагляду

на строк до трьох років, а також передбачити як альтернативне покарання

позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні

посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти

років.

Крім того, примітку до статті 111¹ КК України пропонується доповнити

пунктом 5, яким визначити, що добровільність діяння у випадках, передбачених

частинами другою, п’ятою та сьомою цієї статті, а також статтею 111²

КК України, встановлюється з урахуванням положень частини другої статті 40

КК України. Це сприятиме узгодженому застосуванню зазначених положень

із нормами Загальної частини КК України.

Законопроєктом також пропонується внести зміни до частини другої статті

136, частини першої статті 195, частини першої статті 286, частин першої

та другої статті 321, а також частини другої статті 364¹ КК України. Зазначені

зміни передбачають заміну покарання у виді арешту покаранням у виді

пробаційного нагляду. Необхідність таких змін пов'язана з тим, що відповідно

до частини першої статті 60 КК України арешт полягає у триманні засудженого

військовослужбовця в умовах ізоляції на гауптвахті, тоді як у вказаних складах

кримінальних правопорушень наявний загальний, а не спеціальний суб’єкт.

4. Стан нормативно-правової бази в даній сфері правового

регулювання

У сфері правового регулювання законопроєкту діє Кримінальний кодекс

України.

4

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття проєкту Закону України не потребує додаткових витрат

із Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття

законопроєкту

Прийняття законопроєкту сприятиме усуненню внутрішніх

неузгодженостей положень Кримінального кодексу України, підвищенню

системності та якості кримінального законодавства, а також забезпеченню

однозначного застосування його норм у правозастосовній практиці.

Народні депутати України Олександр БАКУМОВ

та інші