Проєкт Закону про виправлення логічної помилки у статті 1 Закону України "Про волонтерську діяльність" щодо припинення дозволу неповнолітнім особам здійснювати волонтерську діяльність у напрямі "надання волонтерської допомоги особам, які постраждали внаслідок інфекційних (небезпечно інфекційних, особливо небезпечних інфекційних) хвороб та епідемій

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань молоді і спорту

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту на засіданні

24 вересня 2026 року (протокол №115) розглянув проєкт Закону України про

виправлення логічної помилки у статті 1 Закону України «Про волонтерську

діяльність» щодо припинення дозволу неповнолітнім особам здійснювати

волонтерську діяльність у напрямі «надання волонтерської допомоги особам, які

постраждали внаслідок інфекційних (небезпечно інфекційних, особливо

небезпечних інфекційних) хвороб та епідемій», поданий народним депутатом

України Мережком О.О. та іншими народними депутатами України

(реєстр. № 15495), і повідомляє наступне.

Законопроєктом пропонується внести зміну до частини третьої статті 1

Закону України «Про волонтерську діяльність» (далі – Закон), змінивши місце

розташування абзацу одинадцятого «утвердження української національної та

громадянської ідентичності», який пропонується розмістити після абзацу

«надання волонтерської допомоги, пов'язаної із захистом та рятуванням тварин».

Необхідність прийняття законопроєкту обґрунтовується тим, що після

доповнення частини третьої статті 1 Закону новим абзацом одинадцятим

«утвердження української національної та громадянської ідентичності» номери

наступних абзаців цієї частини змістилися, однак відповідних змін до частини

першої статті 7 Закону, яка визначає напрями волонтерської діяльності,

заборонені для неповнолітніх осіб (з посиланням на абзаци восьмий, десятий,

тринадцятий – п'ятнадцятий частини третьої статті 1 Закону), внесено не було.

Внаслідок цього виникла правова колізія: посилання у статті 7 Закону не

відповідають фактичній нумерації абзаців частини третьої статті 1 Закону, що,

зокрема, призвело до помилкового дозволу неповнолітнім особам здійснювати

волонтерську діяльність у напрямі надання допомоги особам, які постраждали

внаслідок інфекційних хвороб та епідемій.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України,

погоджуючись загалом із необхідністю усунення правової колізії між

зазначеними нормами Закону, у своєму висновку зазначило, що вважає більш

раціональним внесення відповідних змін безпосередньо до абзацу другого

частини першої статті 7 Закону, а саме: замінити слова «тринадцятим –

п'ятнадцятим» словами «чотирнадцятим – шістнадцятим», що узгодить

положення цієї частини з відповідними нормами частини третьої статті 1 Закону.

Крім того, Головне науково-експертне управління звертає увагу на необхідність

удосконалення назви законопроєкту, яка відповідно до вимог законодавчої

техніки має починатися зі слів «Про внесення змін/зміни до Закону...» з

подальшою конкретизацією предмета регулювання.

Міністерство молоді та спорту України, Міністерство юстиції України та

Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України підтримали

законопроєкт із зауваженнями, поділяючи позицію, викладену Головним

науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України, а саме –

щодо необхідності перегляду абзацу другого частини першої статті 7 Закону

шляхом заміни слів «тринадцятим – п'ятнадцятим» словами «чотирнадцятим –

шістнадцятим».

Міністерство фінансів України повідомило, що в межах компетенції

зауважень до законопроєкту не має. Реалізація законопроєкту не потребуватиме

додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, оскільки він має

організаційний характер. Норми законопроєкту не суперечать законам, що

регулюють бюджетні відносини. Водночас Міністерство зазначило, що назву

законопроєкту доцільно узгодити зі змістом запропонованих ним змін.

Міністерство охорони здоров'я України та Міністерство цифрової

трансформації України у своїх висновках повідомили, що в межах компетенції

зауважень до законопроєкту не мають.

Під час обговорення законопроєкту члени Комітету підтримали пропозиції

щодо внесення відповідної зміни до статті 7 Закону, наголосивши, що це

відповідає вимогам нормопроєктувальної техніки та логічній послідовності

викладу нормативного матеріалу, системно усуває першопричину колізії та

унеможливлює її повторне виникнення в майбутньому.

Також члени Комітету запропонували спростити перелік осіб, які дають

згоду на волонтерство неповнолітніх, замінивши детальне перерахування

категорій осіб, що замінюють батьків, універсальним терміном "інші законні

представники дитини".

За наслідками розгляду Комітет ухвалив рішення: рекомендувати

Верховній Раді України прийняти проєкт Закону України «Про виправлення

логічної помилки у статті 1 Закону України «Про волонтерську діяльність» щодо

припинення дозволу неповнолітнім особам здійснювати волонтерську діяльність

у напрямі «надання волонтерської допомоги особам, які постраждали внаслідок

інфекційних (небезпечно інфекційних, особливо небезпечних інфекційних)

хвороб та епідемій» (реєстр. № 15495), за основу та в цілому в такій редакції

Комітету:

«ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення зміни до статті 7 Закону України "Про волонтерську

діяльність" щодо уточнення переліку напрямів волонтерської діяльності, за

якими неповнолітні особи не можуть надавати волонтерську допомогу

Верховна Рада України постановляє:

І. Абзац другий частини першої статті 7 Закону України "Про

волонтерську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р.,

№ 42, ст. 435 із змінами, внесеними Законом України від 15 серпня 2022 року

№ 2519-ІХ) викласти в такій редакції:

«Волонтерами можуть стати громадяни України, іноземці та особи без

громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які є

дієздатними. Неповнолітні особи здійснюють волонтерську діяльність за згодою

батьків та інших законних представників дитини. Неповнолітні особи не можуть

надавати волонтерську допомогу за напрямами, визначеними абзацами восьмим,

десятим, чотирнадцятим - шістнадцятим частини третьої статті 1 цього Закону, а

також у закладах охорони здоров’я.».

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності через один місяць з дня його опублікування,

крім пункту 2 цього розділу, який набирає чинності з дня, наступного за днем

опублікування цього Закону.

2. Кабінету Міністрів України протягом одного місяця з дня, наступного за

днем опублікування цього Закону:

1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

2) забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними

органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим

Законом.».

Співдоповідачем з цього питання визначено на пленарному засіданні

Верховної Ради України народного депутата України – заступника Голови

Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту Мокана

Василя Івановича.

Голова Комітету КОЖЕМ’ЯКІН А.А.