Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2027 року

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України

щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2027 року»

1. Мета законопроекту

Метою законопроекту є забезпечення у 2027 році справедливої, безпечної,

реалістичної та доступної моделі вступу до закладів вищої та фахової

передвищої освіти в умовах триваючої збройної агресії проти України,

масштабних освітніх втрат, нерівного доступу дітей до якісної освіти та

підвищених безпекових ризиків під час проведення вступних випробувань.

Законопроект спрямований на збереження прозорого стандартизованого вступу,

водночас зменшуючи надмірне тестове, психологічне та безпекове навантаження

на вступників 2027 року.

2. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Вступники 2027 року — це покоління дітей, яке пройшло не звичайний

освітній шлях. Їхнє навчання відбувалося в умовах тривалих криз, які

накладалися одна на одну: пандемія COVID-19, багаторічне дистанційне та

змішане навчання, початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну,

евакуації, внутрішнє переміщення, блекаути, повітряні тривоги, обстріли,

руйнування шкіл, втрата стабільного контакту з учителями та однолітками.

Частина дітей фактично протягом 6–7 років не мала повноцінної школи в

її нормальному розумінні: регулярних уроків у класі, живого спілкування з

учителем, лабораторних занять, сталого навчального середовища, соціалізації,

гуртків, командної роботи, системної підготовки та підтримки.

Для дітей із прифронтових, прикордонних, тимчасово окупованих,

деокупованих та інших постраждалих громад до цього додаються щоденні або

регулярні повітряні тривоги, обстріли, руйнування інфраструктури, перебої з

електроенергією, інтернетом, транспортом, зв’язком, відсутність належних

укриттів, нестача гаджетів та базової безпеки.

У таких умовах необхідно виходити з того, що під час війни держава

об’єктивно не може забезпечити всім дітям однаковий доступ до якісної освіти

на рівні мирного часу. Отже, правила вступу не можуть імітувати довоєнну

реальність. Вони мають відповідати тим умовам, у яких сьогодні реально живуть,

навчаються та складають іспити українські діти.

Особливо гостро ця проблема постає для дітей із Запорізької, Харківської,

Сумської, Дніпропетровської, Одеської, Херсонської, Донецької, Луганської,

Миколаївської, Чернігівської та інших областей, які зазнають постійних або

регулярних атак. Для багатьох із них участь у вступному тестуванні сама по собі

стає окремим випробуванням — логістичним, психологічним та безпековим.

Проведення тестування з чотирьох предметів в один день протягом

близько чотирьох годин поспіль створює надмірне навантаження для вступників.

Чим довше дитина перебуває в аудиторії, тим вищий ризик переривання іспиту

через повітряну тривогу, обстріл, необхідність переходу до укриття або інші

надзвичайні обставини. Це також підвищує стрес для батьків, педагогів,

працівників пунктів тестування та організаторів вступної кампанії.

Такий підхід є особливо проблемним для дітей, які протягом останніх років

уже перебували в стані хронічного стресу. Для багатьох родин надмірна

складність та непередбачуваність вступної кампанії стає одним із чинників

ухвалення рішення про виїзд дитини за кордон. Україна не може дозволити собі

втрачати дітей через те, що вступ до української освіти виглядає для родини

менш безпечним та менш реалістичним, ніж пошук освітньої траєкторії за

межами держави.

Окремо слід наголосити на проблемі освітніх втрат. За роки пандемії та

повномасштабної війни в Україні накопичилися суттєві прогалини в навчанні.

Водночас за попередні роки Урядом не було забезпечено комплексного

державного рішення щодо подолання освітніх втрат, зокрема не було розроблено

та впроваджено цілісної концепції надолуження освітніх втрат попри

неодноразове порушення цього питання та відповідні доручення Комітету

Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій. Не було й

забезпечено системного перенавчання та методичної підтримки вчителів,

зокрема з математики, фізики та інших предметів. Не було здійснено належного

реформування системи педагогічної освіти та оновлення змісту освітніх програм.

За таких умов перекладати наслідки невирішених системних проблем на

вступника шляхом збереження надмірного обсягу обов’язкових вступних

випробувань є несправедливим та непропорційним. Одним із реалістичних

інструментів зменшення такого навантаження у 2027 році є скорочення кількості

предметів стандартизованого тестування, водночас із збереженням можливості

обрати математику як конкурсний предмет для вступу на відповідні

спеціальності. Для підтримки технічних, природничих, інженерних,

технологічних та інших пріоритетних для держави спеціальностей необхідно

ухвалювати окремі урядові рішення: переглядати предметні коефіцієнти,

збільшувати стипендіальне забезпечення здобувачів за відповідними

спеціальностями, запроваджувати стажування під час навчання, посилювати

співпрацю закладів освіти з роботодавцями та створювати реальні стимули для

вибору таких освітніх траєкторій.

Законопроектом пропонується запровадити на 2027 рік модель вступних

випробувань, яка передбачає стандартизоване тестування з двох обов’язкових

предметів — української мови та історії України, а також одного навчального

предмета на вибір вступника, серед яких зберігається математика.

Законопроект не скасовує математику як предмет вступного

випробування. Математика залишається в переліку навчальних предметів, які

вступник може обрати для участі в конкурсному відборі. Водночас законопроект

пропонує відмовитися від обов’язковості математики для всіх вступників

незалежно від їхньої освітньої траєкторії та майбутньої спеціальності.

Запровадження математики як універсального обов’язкового предмета

саме по собі не вирішує проблему освітніх втрат, нерівного доступу до якісного

навчання, дефіциту вчителів, дистанційного навчання, відсутності лабораторної

та практичної підготовки, нестабільного інтернету чи перебування дітей у зоні

постійної небезпеки.

Для підтримки математичних, природничих, інженерних, технологічних,

економічних та інших напрямів держава має застосовувати більш точні

інструменти, ніж однакова обов’язковість математики для всіх. Зокрема,

центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки під час затвердження

порядку прийому має переглянути предметні коефіцієнти оцінок конкурсних

предметів та творчого конкурсу з урахуванням специфіки спеціальностей.

Для спеціальностей, де математика є необхідною базовою компетентністю,

її значення може та має бути належно враховане через вагові коефіцієнти, вимоги

конкурсного відбору та профільність освітніх програм. Такий підхід є більш

справедливим і точним: він підтримує математичний напрям там, де це справді

потрібно, але не створює непропорційного бар’єру для вступників, які обирають

інші освітні траєкторії.

Законопроект не спрямований на зниження вимог до вступників. Його мета

— зробити вступну кампанію пропорційною, безпечною та справедливою в

умовах війни. Держава має створити для дітей реалістичний шлях до

продовження навчання в Україні та зберегти їх в системі української освіти.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту

Законопроектом, шляхом внесення змін до законів України «Про вищу

освіту», «Про фахову передвищу освіту» та «Про повну загальну середню

освіту», пропонується:

• продовжити на 2027 рік спеціальний порядок прийому на навчання для

здобуття вищої освіти відповідно до порядку, визначеного центральним органом

виконавчої влади у сфері освіти і науки;

• визначити, що фінансове забезпечення заходів з організації та проведення

вступних випробувань для здобуття вищої освіти у 2027 році здійснюється за

рахунок видатків, передбачених Законом України «Про Державний бюджет

України на 2027 рік», та інших джерел, не заборонених законодавством;

• передбачити, що конкурсний відбір у 2027 році здійснюється за

результатами вступних випробувань 2024–2027 років, проведених з

використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного

оцінювання, а також творчого конкурсу або конкурсу фізичних здібностей у

передбачених законодавством випадках;

• встановити на 2027 рік модель вступних випробувань, яка включає

стандартизоване тестування з двох обов’язкових предметів — української мови

та історії України, а також одного навчального предмета на вибір вступника:

математики, іноземної мови, біології, географії, фізики, хімії або української

літератури;

• продовжити на 2027 рік спеціальний порядок прийому до закладів фахової

передвищої освіти;

• звільнити у 2026/2027 навчальному році здобувачів освіти, які завершують

кожен рівень повної загальної середньої освіти, від проходження державної

підсумкової атестації.

4. Стан нормативно-правової бази

Нормативно-правову базу у даній сфері правового регулювання становить:

Конституція України; Закон України «Про повну загальну середню освіту»;

Закон України «Про фахову передвищу освіту»; Закон України «Про вищу

освіту».

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття та реалізація цього законопроекту не впливатиме на видаткову

чи дохідну частину державного бюджету України, чи місцевих бюджетів.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України

щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2027 року»

сприятиме забезпеченню більш справедливих, безпечних та реалістичних умов

вступу до закладів вищої та фахової передвищої освіти у 2027 році для дітей, які

протягом тривалого часу навчалися в умовах пандемії, дистанційного навчання,

евакуацій, блекаутів, повітряних тривог, обстрілів та інших наслідків

повномасштабної війни. Запропонована модель дозволить зменшити надмірне

тестове, психологічне й безпекове навантаження на вступників та їхні родини,

особливо в прифронтових, прикордонних, деокупованих та інших постраждалих

громадах, водночас зберігаючи прозорий стандартизований механізм

конкурсного відбору.

Очікується, що реалізація акта сприятиме збереженню українських дітей в

українській системі освіти, зменшенню ризику вимушеної освітньої міграції,

формуванню контингенту здобувачів освіти у закладах вищої та фахової

передвищої освіти, а також збереженню інтелектуального потенціалу держави.

Законопроект не знижує вимоги до якості освіти, а адаптує вступну кампанію до

реальних умов воєнного часу, забезпечуючи справедливий баланс між потребою

у прозорому відборі та об’єктивними можливостями дітей, які здобували освіту

в умовах тривалих криз та нерівного доступу до навчання.

Народні депутати України Гришина Ю.М. та інші